Вирок № 31068163, 26.04.2013, Новоселицький районний суд Чернівецької області

26.04.2013

Справа № 1- 10/2013року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2013 року м. Новоселиця

Новоселицький районний суд Чернівецької області у складі:

Головуючого судді Вівчар Г.А.

при секретарі Щербань В.П., Кріган Ю.В.

за участю: прокурора Левчука О.С.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новоселиця кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець м. Хотин вул.. Чкалова,1, одружений, ІНФОРМАЦІЯ_2, військовозобовязаний, на утриманні неповнолітніх дітей немає, працює землевпорядником Хотинського КРБТІ, раніше не судимий в силу ст..89 КК України, громадянин України,

в скоєні злочину передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України,

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка с.Атаки, Хотинського району, мешканка м. Хотин, вул. Корольова 3, розлучена, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судима, на утриманні неповнолітніх дітей немає, громадянка України,

в скоєні злочину передбаченого ч.3 ст.212 КК України, ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України, ч.3 ст. 190 КК України,

встановив:

ОСОБА_3 зареєструвала приватне підприємство (далі ПП) « 2003» (юридична адреса м. Хотин вул. Корольова,3 ) та 08.01.2004 року згідно наказу №1 вона призначила себе на посаду директора ПП « 2003», виконуючи організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські функції, будучи службовою особою суб'єкта господарської діяльності, зареєструвала дане підприємство як платника податку на додану вартість, отримавши свідоцтво платника ПДВ № 32946833 від 10.01.2004 року та ухилялась від сплати податків.

В період січня-червня 2004 року, ОСОБА_3 з метою умисного ухилення від сплати податків, при веденні фінансово-господарської діяльності, фактично купуючи велику рогату худобу (далі ВРХ) у фізичних осіб - жителів Чернівецької та Черкаської областей, які не являються платниками ПДВ, незаконно оформляла придбання зазначеної худоби, як закупленої у платника ПДВ - КП «Венант» (юридична адреса м. Кіровоград вул. Жовтневої Революції, 27/52), яке фактично фінансово-господарською діяльністю не займалось та є фіктивним. Для безпідставного формування податкового кредиту та завищення валових витрат підприємства, ОСОБА_3 використовувала фіктивні податкові накладні, що оформлені від КП «Венант».

Так, ОСОБА_4, яка не є працівником ПП « 2003» та КП «Венант», не перебуваючи в попередньому зговорі з ОСОБА_3, спрямованого на ухилення від сплати податків, на її прохання, виконала рукописні записи в податкових накладних КП «Венант», не підписуючи їх, згідно яких дане підприємство нібито реалізовувало ВРХ ПП « 2003» на загальну суму 2107350,27 грн., в т.ч. ПДВ 351558,38 грн., а саме:

- податкова накладна від 23.01.2004 р. б/н на суму 288583,57 грн. в т.ч. ПДВ - 48097,26 грн.;

- податкова накладна від 29.01.2004 р. № 1 на суму 54774,26 грн. в т.ч. ПДВ - 9462,38 грн.;

- податкова накладна від 30.03.2004 р. № 32 на суму 367597,08 грн. в т.ч. ПДВ - 61266,18 грн.;

- податкова накладна від 28.05.2004 р. № 36 на суму 885238,08 грн. в т.ч. ПДВ - 147539,68 грн.;

- податкова накладна від 14.06.2004 р. № 40 на суму 121157,28 грн. в т.ч. ПДВ - 20192,88 грн.;

- податкова накладна від 18.06.2004 р. № 40 на суму 390000 грн. в т.ч. ПДВ - 65000 грн.

Використовуючи вищезазначені податкові накладні КП «Венант», ОСОБА_3 порушила Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97 - ВР із змінами та доповненнями, а саме:

-п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 «Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт ( послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт ( послуг)»;

-п.п.7.2.3 п.7.2. ст.7 «Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом»;

і при цьому, в порушення абзацу 1 п. 2 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року : «Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість» та абзацу 1 п. 5 вищевказаного Порядку, яким передбачено, що «Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказано у п. 2 даного Порядку», незаконно віднесла до податкового кредиту:

- в січні 2004 року ПДВ в сумі 57559,64 грн. ( 48097,26 +9462,38);

- в березні 2004 року ПДВ в сумі 61266,18 грн.;

- в травні 2004 року ПДВ в сумі 147539,68 грн.;

- в червні 2004 року ПДВ в сумі 85192,88 грн. ( 20192,88 + 65000 ), а всього на загальну суму 351558,38 грн.

Таким чином, з січня по червень 2004 року в деклараціях по ПДВ ОСОБА_3 вказала чисту суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету ПП « 2003» в розмірі 2375 грн., а з урахуванням вищезазначених порушень, відповідно до висновку № 47 судово - бухгалтерської експертизи від 22.10.2006 року чиста сума ПДВ, яка занижена по сплаті до бюджету становить 216227 грн..

Одночасно, з січня по червень 2004 року з каси ПП « 2003» ОСОБА_3 було видано під звіт на закупівлю великої рогатої худоби та інших товаро - матеріальних цінностей 14141800 грн., з яких відзвітовано згідно реєстрів про витрачання готівкових коштів на суму 12829494,19 грн., тобто сума не повернутих грошових коштів становить 1312390,31 грн.

Однак, ОСОБА_3, в порушення п.4.2.15 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІУ від 22.05.2003 року, відповідно до якого: «До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: сума надміру виплачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно з пунктом 9.10. ст. 9 цього Закону», протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, не нарахувала та не сплатила податок з доходів фізичних осіб в сумі 170610,74 грн. ( 1312390,31 х 13 % )

Протягом січня - червня 2004 року ОСОБА_3 умисно не сплачено податок на додану вартість в сумі 216227 грн., податок з доходів фізичних осіб в сумі 170610,74 грн., а всього на загальну суму 386837, 74 грн..

Одночасно, в період січня - червня 2004 року ОСОБА_3, будучи директором ПП « 2003», тобто являючись службовою особою, з метою умисного ухилення від сплати податків, при веденні фінансово-господарської діяльності, фактично купуючи велику рогату худобу у фізичних осіб - жителів Чернівецької та Черкаської областей, які не являються платниками ПДВ, незаконно оформляла придбання зазначеної худоби, як закупленої у платника ПДВ - КП «Венант» (юридична адреса м. Кіровоград вул. Жовтневої Революції, 27/52), яке фактично фінансово - господарською діяльністю не займалось. Для безпідставного формування податкового кредиту та завищення валових витрат підприємства ОСОБА_3 використовувала фіктивні податкові накладні, що оформлені від КП «Венант», вносивши до декларацій по податку на додану вартість та податку на прибуток за січень - червень 2004 року, що подавались до ДПІ у Хотинському районі, завідомо неправдиві відомості про результати проведеної фінансово - господарської діяльності ПП « 2003».

Так, з метою ухилення від сплати ПДВ ОСОБА_3 20.02.2004 року подала до ДПІ у Хотинському районі за вхідним № 415 декларацію по ПДВ за січень 2004 року з прочерками, що свідчило про відсутність фінансово - господарської діяльності, хоча фактично проводила таку діяльність і повинна була в колонці «Б» рядка 1 вказати податкове зобов'язання в розмірі 102462 грн. , а в колонці «Б» дозволений податковий кредит» в графі 10.1 «для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню» вказати суму податкового кредиту в сумі 85200,36 грн.

В березні 2004 року, використовуючи підроблену податкову накладну № 32 від 30.03.2004 року від КП «Венант», подала до ДПІ у Хотинському районі 19.04.2004 року (вхідний № 1867) декларацію по ПДВ за березень 2004 року, в якій з метою завищення податкового кредиту, в колонці «Б» - «дозволений податковий кредит» в графі 10.1 «для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню», вказала суму податкового кредиту 629645 грн., хоча повинна була вказати 568378,82 грн., безпідставно завищивши податковий кредит на 61266,18 грн., чим внесла до даної декларації завідомо неправдиві відомості.

В травні 2004 року, використовуючи підроблену податкову накладну №36 від 28.05.2004 року від КП «Венант», подала до ДПІ у Хотинському районі 18.06.2004 року (вхідний № 3130) декларацію по ПДВ за травень 2004 року, в якій з метою завищення податкового кредиту, в колонці «Б» «дозволений податковий кредит» в графі 10.1 «для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню», вказала суму податкового кредиту 459315 грн., хоча повинна була вказати 311775,32 грн., безпідставно завищивши податковий кредит на 147539,68 грн., чим внесла до даної декларації завідомо неправдиві відомості.

В червні 2004 року, використовуючи підроблені податкові накладні № 40 від 14.06.2004 року, № 40 від 18.06.2004 року від КП «Венант», подала до ДПІ у Хотинському районі 19.07.2004 року (вхідний № 4443) декларацію по ПДВ за червень 2004 року, в якій з метою завищення податкового кредиту, в колонці «Б» - «дозволений податковий кредит» в графі 10.1 «для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню», вказала суму податкового кредиту 628366 грн., хоча повинна була вказати 543173,12 грн., безпідставно завищивши податковий кредит на 85192,88 грн., чим внесла до даної декларації завідомо неправдиві відомості.

В період з січня по червень 2004 року ОСОБА_3, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей в декларації по податку на додану вартість за вищевказаний період, ухилилась від сплати ПДВ в сумі 216227 грн.

Крім того, ОСОБА_3, не будучи працівником ПП «РПС» та не маючи з вказаним підприємством трудових відносин, протягом жовтня 2004 року - березня 2005 року, володіючи порядком ведення бухгалтерського та податкового обліків, нарахуванням податкових платежів юридичною особою, за попередньою змовою з директором ПП «РПС» ОСОБА_2, сприяючи останньому в ухиленні від сплати податків, підробила податкові накладні ПП «Сибарид», які надавали право на податковий кредит по податку на додану вартість та визначення валових витрат по податку на прибуток ПП «РПС», з метою використання їх ОСОБА_2

Так, ОСОБА_3, достовірно знаючи, що ПП «РПС» в особі ОСОБА_2 фактично купує велику рогату худобу (далі ВРХ) у фізичних осіб - жителів Чернівецької та Черкаської областей, які не являються платниками ПДВ, незаконно оформляла придбання зазначеної худоби, як закупленої у платника ПДВ - ПП «Сибарид» (юридична адреса м. Кіровоград вул. Луначарського, 1"Б"/139"А") (далі ПП «Сибарид»), державна реєстрація якого відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Кіровоград від 05.07.2004 року, скасована, з моменту реєстрації.

Для безпідставного формування податкового кредиту ПП «РПС» ОСОБА_3 склала та підписала податкові накладні ПП «Сибарид», в які були внесені завідомо неправдиві дані про те, що зазначене підприємство реалізувало ПП «РПС» велику рогату худобу на загальну суму 10 565 754,20 грн., (з яких ПДВ -1 760 959,04 грн., сума без ПДВ -8 804795,16 грн.), а саме:

Податкова накладна № 279 від 28.10.04 року на суму 110696,40 грн.;

Податкова накладна № 278 від 19.10.04 року на суму 32459,64 грн.;

Податкова накладна № 280 від 31.10.04 року на суму 3413412,22 грн.;

Податкова накладна № 286 від 31.10.04 року на суму 53622 грн.;

Податкова накладна № 302 від 30.11.04 року на суму 1227604,80 грн.;

Податкова накладна № 305 від 30.11.04 року на суму 1373078,80 грн.;

Податкова накладна № 320 від 14.12.04 року на суму 6074,02 грн.;

Податкова накладна № 340 від 31.12.04 року на суму 923304,50 грн.;

Податкова накладна № 341 від 31.12.04 року на суму 417214,20 грн.;

Податкова накладна № 349 від 31.12.04 року на суму 614544,31 грн.;

Податкова накладна № 15 від 28.02.05 року на суму 1425850,09 грн.;

Податкова накладна № 17 від 28.02.05 року на суму 361512,04 грн.;

Податкова накладна № 19 від 28.02.05 року на суму 7146 грн.;

Податкова накладна № 40 від 31.03.05 року на суму 220841,58 грн.;

Податкова накладна № 36 від 31.03.05 року на суму 378393,60 грн.;

Використовуючи вищезазначені фіктивні податкові накладні, ОСОБА_2 при подачі звітності в ДПІ у Хотинському районі офіційних документів - декларацій з податку на додану вартість ПП «РПС» за жовтень - грудень 2004р. безпідставно відніс до податкового кредиту 1 362 001. 82 грн., що призвело до зменшення чистої суми податкових зобов'язань та відповідно до ухилення від сплати ПДВ на таку ж суму.

Використовуючи вищезазначені фіктивні податкові накладні, ОСОБА_2 при подачі звітності в ДПІ у Хотинському районі офіційних документів - декларацій з податку на додану вартість ПП «РПС» за січень - березень 2005р. безпідставно відніс до податкового кредиту 398 957, 22 грн., що призвело до зменшення чистої суми податкових зобов'язань та відповідно до ухилення від сплати ПДВ на таку ж суму.

Отже, своїми умисними діями, які виражалися в складанні завідомо неправдивих документів та передачі їх ОСОБА_2 з метою використання останнім вказаних документів при складанні податкової звітності, ОСОБА_3 сприяла останньому в ухиленні від сплати податку на додану вартість на суму 1 760 959,04 грн., що в 5000 і більше разів перевищує установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян.

Одночасно, ОСОБА_3, не будучи працівником ПП «РПС» та не маючи з вказаним підприємством трудових відносин, протягом жовтня 2004 року - березня 2005 року, володіючи порядком ведення бухгалтерського та податкового обліків, нарахуванням податкових платежів юридичною особою, за попередньою змовою з директором ПП «РПС» ОСОБА_2, сприяючи останньому в ухиленні від сплати податків, підробила податкові накладні ПП «Сибарид», які надавали право на податковий кредит по податку на додану вартість ПП «РПС», з метою використання їх ОСОБА_2.

Так, ОСОБА_3, достовірно знаючи, що ПП «РПС» в особі ОСОБА_2 фактично купує ВРХ у фізичних осіб - жителів Чернівецької та Черкаської областей, які не являються платниками ПДВ, незаконно оформляла придбання зазначеної худоби, як закупленої у платника ПДВ - ПП «Сибарид» (юридична адреса м. Кіровоград вул. Луначарського, 1 «Б»/139 «А»)( далі ПП «Сибарид»), державна реєстрація якого відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Кіровоград від 05.07.2004 року, скасована, з моменту реєстрації.

Для безпідставного формування податкового кредиту ПП «РПС» ОСОБА_3 склала та підписала податкові накладні ПП «Сибарид», в які були внесені завідомо неправдиві дані про те, що зазначене підприємство реалізувало ПП «РПС» ВРХ на загальну суму 10 565 754, 20 грн., (з яких ПДВ - 1 760 959,04 грн., сума без ПДВ - 8 804 795,16 грн.), а саме:

Податкова накладна № 279 від 28.10.04 року на суму 110696,40 грн.;

Податкова накладна № 278 від 19.10.04 року на суму 32459,64 грн.;

Податкова накладна № 280 від 31.10.04 року на суму 3413412,22 грн.;

Податкова накладна № 286 від 31.10.04 року на суму 53622 грн.;

Податкова накладна № 302 від 30.11.04 року на суму 1227604,80 грн.;

Податкова накладна № 305 від 30.11.04 року на суму 1373078,80 грн.;

Податкова накладна № 320 від 14.12.04 року на суму 6074,02 грн.;

Податкова накладна № 340 від 31.12.04 року на суму 923304,50 грн.;

Податкова накладна № 341 від 31.12.04 року на суму 417214,20 грн.;

Податкова накладна № 349 від 31.12.04 року на суму 614544,31 грн.;

Податкова накладна № 15 від 28.02.05 року на суму 1425850,09 грн.;

Податкова накладна № 17 від 28.02.05 року на суму 361512,04 грн.;

Податкова накладна № 19 від 28.02.05 року на суму 7146 грн.;

Податкова накладна № 40 від 31.03.05 року на суму 220841,58 грн.;

Податкова накладна № 36 від 31.03.05 року на суму 378393,60 грн.

Використовуючи вищезазначені фіктивні податкові накладні, ОСОБА_2 при подачі звітності в ДПІ у Хотинському районі офіційних документів - декларацій з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2004р. безпідставно відніс до податкового кредиту 1 362 001, 82 грн., що призвело до зменшення чистої суми податкових зобов'язань та відповідно до ухилення від сплати ПДВ на таку ж суму.

Використовуючи вищезазначені фіктивні податкові накладні, ОСОБА_2 при подачі звітності в ДПІ у Хотинському районі офіційних документів - декларацій з податку на додану вартість та податку на прибуток ПП «РПС» за січень - березень 2005р. безпідставно відніс до податкового кредиту 398 957, 22 грн., що призвело до зменшення чистої суми податкових зобов'язань та відповідно до ухилення від сплати ПДВ на таку ж суму.

Отже, своїми умисними діями, які виражалися в складанні завідомо неправдивих документів та передачі їх ОСОБА_2 з метою використання останнім вказаних документів при складанні податкової звітності, ОСОБА_3 сприяла останньому у вчинені службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді несплати податків на загальну суму 1760959,04 грн., що в 250 раз і більше перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та спричинило тяжкі наслідки.

Також, ОСОБА_3 працюючи в 2003р. на різних посадах в Державній податковій інспекції Хотинського району Чернівецької області та отримавши дозвіл на роботу за сумісництвом, 1 вересня 2003р. звернулась з письмовою заявою в Хотинський сільськогосподарський технікум про прийняття її на роботу у вказаний технікум на посаду викладача на 2003-2004 учбовий рік за сумісництвом., Наказом №83-К від 01.09.2003 р. по Хотинському сільськогосподарському технікуму ОСОБА_3 була призначена на посаду викладача за сумісництвом на 2003-2004 навчальний рік з педнавантаженням 94 години та оплатою згідно штатного розпису з 01.09.2003 року.

20.10.2003р. згідно наказу №13-0 ОСОБА_3 була звільнена з ДПІ Хотинського району Чернівецької області за власним бажанням, про що був зроблений відповідний запис в її трудовій книжці.

30 жовтня 2003 року ОСОБА_3 звернулась в Хотинський районний центр зайнятості з заявою про надання їй статусу безробітного, та надала трудову книжку з записом про звільнення з ДПІ Хотинського району. При цьому, ОСОБА_3, завідомо знаючи, що вона у вказаний період працювала за сумісництвом в Хотинському сільськогосподарському технікумі, умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння державними коштами у вигляді допомоги по безробіттю та інших виплат, не повідомила про те, що вона займається трудовою діяльністю, приховавши цей факт шляхом умовчання, і поставила свій підпис у заяві про надання статусу безробітного, у якій вказано, що вона на даний час не є підприємцем, трудовою діяльність не займається і пенсії не отримує, ввела таким чином в оману працівників Хотинського районного центру зайнятості. Повідомлення ОСОБА_3 неправдивих даних про те, що вона не займається трудовою діяльністю та умовчання про роботу в Хотинському сільськогоспо дарському технікумі призвело до видання Хотинським районним центром зайнятості наказу №3633 від 30.10.2003р. про надання громадянці ОСОБА_3 статусу безробітного та виплату їй грошової допомоги по безробіттю.

Після цього ОСОБА_3, в порушення п.1 ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» згідно якого безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів, маючи роботу та отримуючи заробітну плату в Хотинському сільськогосподарському технікумі 30-31 жовтня 2003р. в сумі 30 грн. 64 коп., 27-28 листопада 2003р. в сумі 135 грн. 40 коп. та 24-25 грудня 2003р. в сумі 30 грн. 64 коп., незаконно отримала в Хотинському районному центрі зайнятості за адресою Чернівецька область м.Хотин вул. Свято-Покровська 82, одноразову до помогу на зайняття підприємницькою діяльністю в сумі 4052 грн. 91 коп. платіжними дорученнями від 19 та 26 грудня 2003р. допомогу по безробіттю в сумі 179 грн., 60 коп., допомогу по безробіттю в період навчання на курсах цільового призначення «Основи підприємницької діяльності» на 63грн. 33коп., та кошти на проїзд до місця навчання на суму 54 грн., а всього державних коштів на загальну суму 4349 грн. 84 коп. тобто у великих розмірах.

Про умисність приховування ОСОБА_3 факту зайняття нею трудовою діяльністю та отримання заробітку свідчить те, що заробітну плату в Хотинському сільськогосподарському технікумі за жовтень 2003р. вона отримала 30-31 жовтня 2003р. тобто у день звернення з заявою про надання статусу безробітного, а одноразову допомогу на зайняття підприємницькою діяльністю 4052 грн. 91коп. вона отримала 19 та 26 грудня 2003 року тобто після отримання заробітної плати за листопад (27-28.11.2003р.) та в день отримання заробітної плати за грудень 2003р. (24-26.12.03р.) про що вона не повідомила Хотинський центр зайнятості, хоча згідно поданої нею 30.10.03p. заяви вона зобов'язувалась своєчасно повідомляти службу зайнятості про всі зміни її даних, які занесені до картки персонального обліку.

Згідно додатку до положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств установ і організацій затвердженого наказом Міністерства праці України №43 від 30.06.2003 року, не може вважатися сумісництвом педагогічна робота з погодинною оплатою праці менше ніж 240 год. на рік, однак згідно вказаного вище нормативно-правового акту педагогічна робота з погодинною оплатою праці менше ніж 240 годин на рік відноситься до інших видів робіт, які хоч і не є сумісництвом, але відносяться до трудової діяльності і, згідно Закону України «Про зайнятість населення» не могла бути визнана безробітною так як мала і роботу, і заробіток. Факт того, що робота, яку виконувала ОСОБА_3, згідно законодавства не є сумісництвом, не свідчить що вона взагалі не мала роботи, і не перебувала у трудових відносинах з Хотинським сільськогосподарським технікумом.

При встановленні факту наявності у особи трудових відносин основним є наказ про прийняття особи на роботу, при цьому розмір заробітної плати та відповідно матеріальної забезпеченості особи не впливає на вищевказаний факт, так як згідно Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість-це діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило приносить їм дохід у грошовій або іншій формі, тобто ОСОБА_3 згідно вищевказаного нормативно - правого акту, могла взагалі не отримувати заробітної платні, чи доходів від роботи в Хотинському сільськогосподарському технікумі і все одно вважалася б працевлаштованою особою, та мала трудові відносини, через наявність яких не могла бути визнана безробітною.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 пояснила, що не визнає себе винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.5 ст.27 ч.3. ст..212, ч.3 ст.190 КК України, а визнала, що допустила певну недбалість у своїй господарській діяльності. Також ОСОБА_3 пояснила суду, що у 2003 році, працюючи в державній податковій інспекції Хотинського району Чернівецької області у вересні влаштувалась на роботу за сумісництвом на посаду викладача в Хотинському сільськогосподарському технікумі з педнавантаженням в 94 години. 16 жовтня 2003 року вона звільнилась з ДПІ у Хотинському районі, продовжуючи роботу) викладача. В кінці жовтня 2003 року вона стала на облік в Хотинський районний центр зайнятості. Перебуваючи на обліку, працівниками цього центру їй було запропоновано зайнятися підприємницькою діяльністю, на що вона погодилась, після чого отримала одноразову державну допомогу. При влаштуванні в центр зайнятості вона в заяві написала, що є не працюючою, оскільки весь курс лекцій вичитала і вважала, що дійсно вже не працює в технікумі.

У населення вона не купувала велику рогату худобу, а скуповувала її у юридичних осіб, зокрема у ПП «Венант» і здавала на м»ясокомбінат від свого імені. ПП «Венант» не є фіктивним підприємством, Принаймні, вона про це не знала і доказів тому, що вказане підприємство с фіктивним вона не бачила. Податкові накладні вона заповнювала сама. Іноді, через брак часу, ці накладні допомагали їй заповнювати члені її родини. Ніякого злочинного зговору між нею та ОСОБА_2 не існувало. Вона допомагала йому в консультативній формі заповнювати деякі бухгалтерські і податкові документи, оскільки ОСОБА_5 не є фахівцем у цих питаннях і тому, займаючись підприємницькою діяльністю і будучи знайомим з нею, просив її допомагати в цьому

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину свою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 212КК України не визнав, пояснивши, що не вчиняв ніяких злочинних дій і не намагався умисно уникнути сплати податків. З ОСОБА_3 в злочинний зговір не вступав, а лише просив її допомагати йому в заповненні де яких документів, оскільки не знав як правильно це робити. Документів не підробляв. Розрахунки у своїй підприємницькій діяльності він здійснював сам, податкові накладні заповнював і здавав до податкової інспекції особисто.

Представник цивільного позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі і просить суд його задовольнити.

Не зважаючи на невизнання вини підсудними суд вважає, що вона в повному обсязі доказується показами свідків та матеріалами кримінальної справи.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав що він закуповував худобу у мешканців Чернівецької області та здавав на ВАТ «Чернівцім»ясопромсервіс» від фірми ПП « 2003» за домовленістю із ОСОБА_7, оскільки йому це було вигідно. Із підсудними він не знайомий. В бухгалтерії ВАТ «Чернівцімясопромсервіс» отримував бланк накладної де вже була кругла печатка та підписи бухгалтера і директора він особисто заповнював накладну де в графі «вантажовідправник» вказував ПП « 2003».

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав що він закуповував ВРХ у мешканців Чернівецької області та здавав її на ВАТ «Чернівцім»ясопромсервіс» не від себе особисто, а від ПП « 2003» за домовленістю із ОСОБА_7. Із підсудними він особисто не знайомий. В бухгалтерії ПП «Чернівцімісопромсервіс» отримував бланки накладних де вже була кругла печатка та підписи головного бухгалтера і директора яку сам заповнював і в графі вантажовідправник вказував ПП « 2003». Після забою худоби я отримував акт забою з ним ішов до компютерщика який виписував мені прийомну квитанцію із якою ішов в касу де з ним проводили розрахунок згідно квитанції після чого розписувався в касовому ордері за отримані кошти.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав: що його фірма співпрацювала із фірмами ПП « 2003» та ПП «РПС» приймалась від них ВРХ та бухгалтер повинна була віддавати готівку підсудним. По його вказівці бухгалтер знімала готівку з розрахункового рахунку ПП «РПС» та ПП « 2003» за поставлену ВРХ та мала видавати її ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Йому нічого не було відомо про те що бухгалтер видавала готівку із фірм ПП «РПС» та ПП « 2003» фізичним особам за поставку ВРХ.

Допитаний в судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_10 суду показав, що видана державною податковою інспекцією довідка про те, що ПП « 2003» станом на 2008 рік не являється платником ПДВ відповідає дійсності оскільки вона видана станом на 2008 рік. Зняття із платника ПДВ відбувається за заявою платника. Висновок податкової перевірки ПП « 2003» оскаржувався а тому і не зазначалось, що за ПП « 2003» існує заборгованість.

Вина підсудних також доказується:

- оголошеними судом письмовими показами ОСОБА_11 (т.20 а.с.35-41) з яких вбачається, що вона познайомилась на початку діяльності ПП «РПС» з директором ОСОБА_2, вона за проханням ОСОБА_2 знімала готівку по грошовим чекам з рахунків ПП «РПС», складала і подавала в банк платіжні доручення, згідно наданого їй списку, в якому зазначала прізвища заготівельників та суми заборгованостей по розрахункам, а також за погодження з ОСОБА_2 видавала готівку вказаним особам (заготівельникам). Іноді готівку вона віддавала ОСОБА_2

- оголошеними судом показами ОСОБА_12 (т. 25 а.с. 206-207), відповідно до яких він протягом 2004 року завозив на ВАТ «Чернівцім»ясопромсервіс» велику рогату худобу, будучи заготівельником. Яку він закуповував у населення на території Чернівецької області. Перед закупівлею він отримував на ВАТ «Чернівцім»ясопромсервіс» товарно-транспортні накладні, в яких зазначав дату, марку автомобіля, на якому ВРХ завозиться на ВАТ «Чернівцім»ясопромсервіс», кількість голів, вага, дані, куди худоба направляється для забою та в графі «вантажовідправник» по проханню начальника відділу заготівель ВАТ «Чернівцім»ясопромсервіс» ОСОБА_13 вказував відправника ПП «РПС»;

- оголошеними судом показами ОСОБА_7М.(т.№57,а.с.191-193), відповідно до яких він в серпні 2000 року був відряджений на ВАТ «Чернівцім»ясопромсервіс» для оцінення ситуації яка склалась на комбінаті і виведення його виробництво на необхідну потужність роботи. Він виступав неофіційним консультантом за що не отримував зарплати. Одним із постачальників ВРХ на комбінат була фірма ПП «РПС». Йому не було відомо де і на підставі яких документів ПП «РПС» закуповувало ВРХ та здавало її на комбінат.

- рішенням Ленінського районного суду м. Кіровоград від 05.07.2004 року, яким скасовано державну реєстрацію ПП «Сибарид» з моменту реєстрації. (т. 26 а.с. 73).

- рішенням Кировського районного суду м. Кіровоград від 18.03.2005 року, яким скасовано державну реєстрацію ПП «Венант» з 11.09.2003 року (т. 26 а.с. 84).

- актом планової документальної перевірки ПП «РПС», відповідно до якого ПП «РПС» протягом 2-го півріччя 2004 року та 1-го кварталу 2005 року, використовуючи фіктивні податкові накладні, виписані від ПП «Сибарид», незаконно формувало податковий кредит по податку на додану вартість та відповідно зменшувало оподатковуваний прибуток. (т.26 а.с. 36-52)

- податковими накладними і протоколом огляду податкових накладних та інших документів, вилучених у ПП «РПС» 19.07.2005 року та постановою про прилучення їх в якості речових доказів (т. 28, т. 28 а.с.320-326);

- протоколом виїмки та огляду прийомних квитанцій та накладних на приймання худоби і передачі її на переробку (т. 29 а.с.3-9) Відповідно до більшості наявних у 29 томі накладних на приймання худоби і передачі її на переробку ПП «РПС» в м. Черкаси, прізвище особи, що здає худобу-Цокало на ВАТ «Золотоношам»ясо». Відповідним чином складалися прийомні квитанції з проставленням печаток ВАТ «Золотоношам»ясо» і ПП «РПС» Чернівецької області м. Хотин. Де які прийомні квитанції не підписані жодною стороною і в них відсутні відбитки печатки ПП «РПС».

- грошовими чеками ПП «РПС»( т. 31), протоколом огляду цих документів ( т. 31 а.с. 28-40). Відповідно до оглянутих судом документів встановлено, що протягом 2-го півріччя 2004 року, 1-го кварталу 2005 року з розрахункового рахунку ПП «РПС» знімалась готівка, яка поступала з ВАТ «Золотоношам»ясо» за реалізовану велику рогату худобу.

- ветеринарними свідоцтвами, вилученими з ВАТ «Золотоношам»ясо» (т. 32 а.с.7-285, т. 33, т. 34), протоколом їх виїмки та огляду (т. 32 а.с.2-7), з яких вбачається, що на вказане товариство худоба з Кіровоградської області не завозилась.

- протоколом виїмки та огляду документів, вилучених на ВАТ «Чернівцім»ясопромсервіс» (т. 36 а.с. 2-6): податкових накладних ПП «РПС», видаткових накладних ПП «РПС», товаротранспортних документів (т. 36 а.с.7-325);

- протоколом огляду грошових чеків ПП «РПС» за період 2-го півріччя 2004 рок 1-го кварталу 2005 року (т. 51 а.с.157-161), відповідно до цих чеків, які визнані речовими доказами у справі, протягом вказаного періоду з розрахункового рахунку ПП «РПС» знімалась готівка для розрахунку з заготівельниками.

- протоколом виїмки та огляду податкових декларацій по податку на додану вартість та податку на прибуток ПП «РПС» за період 2-ге півріччя 2004 року 1-го квартал 2005 року. (т. 52 а.с. 83-84) Відповідно до оглянутих судом документів ПП «РПС» не сплачено податок на додану вартість в сумі 2034707 гривень, податок на прибуток в сумі 2548749 гривень 50 коп. Вказані декларації подавались до ДПІ у Хотинському районі директором ПП «РПС» ОСОБА_2.

- висновком почеркознавчої експертизи № 2089 від 06.02.2005 року, відповідно до якої, окрім інших документів підписи в податкових накладних:

№ 279 від 28.10.04 року на суму 110696,40 грн.;

№ 278 від 19.10.04 року на суму 32459,64 грн.;

№ 280 від 31.10.04 року на суму 3413412,22 грн.;

№ 286 від 31.10.04 року на суму 53622 грн.;

№ 302 від 30.11.04 року на суму 1227604,80 грн.;

№ 305 від 30.11.04 року на суму 1373078,80 грн.;

№ 320 від 14.12.04 року на суму 6074,02 грн.;

№ 340 від 31.12.04 року на суму 923304,50 грн.;

№ 341 від 31.12.04 року на суму 417214,20 грн.;

№ 349 від 31.12.04 року на суму 614544,31 грн.;

№ 15 від 28.02.05 року на суму 1425850,09 грн.;

№ 17 від 28.02.05 року на суму 361512,04 грн.;

№ 19 від 28.02.05 року на суму 7146 грн.;

№ 40 від 31.03.05 року на суму 220841,58 грн.;

№ 36 від 31.03.05 року на суму 378393,60 грн., виконані ОСОБА_3Г.(т. 57 а.с. 98-143).

- висновком судово-бухгалтерської експертизи (т.57 а.с.222-236), яким підтверджено обґрунтованість висновків податкової перевірки діяльності ПП «РПС».

- висновком судово-бухгалтерської експертизи (т.25 а.с.332-343), яким підтверджено обґрунтованість висновків податкової перевірки діяльності ПП « 2003».

Суд враховуючи, що жоден доказ якій надається стороною не має наперед встановленої сили, оцінюючи у сукупності всі докази дійшов висновку, що слід не приймати до уваги висновок повторної комісійної судово бухгалтерської експертизи т.с.58, а.с.74-105, оскільки відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Кіровоград від 05.07.2004 року, скасовано державну реєстрацію ПП «Сибарид» з моменту реєстрації. (т. 26 а.с. 73) а рішенням Кіровського районного суду м. Кіровоград від 18.03.2005 року, скасовано державну реєстрацію ПП «Венант» з 11.09.2003 року (т. 26 а.с. 84), тобто вся діяльність даних підприємства з дня реєстрації є неправомірною а тому суд вважає, що не потребує додатковому оскарженню і визнання недійсними в судовому порядку податкових накладних:

№ 279 від 28.10.04 року на суму 110696,40 грн.;

№ 278 від 19.10.04 року на суму 32459,64 грн.;

№ 280 від 31.10.04 року на суму 3413412,22 грн.;

№ 286 від 31.10.04 року на суму 53622 грн.;

№ 302 від 30.11.04 року на суму 1227604,80 грн.;

№ 305 від 30.11.04 року на суму 1373078,80 грн.;

№ 320 від 14.12.04 року на суму 6074,02 грн.;

№ 340 від 31.12.04 року на суму 923304,50 грн.;

№ 341 від 31.12.04 року на суму 417214,20 грн.;

№ 349 від 31.12.04 року на суму 614544,31 грн.;

№ 15 від 28.02.05 року на суму 1425850,09 грн.;

№ 17 від 28.02.05 року на суму 361512,04 грн.;

№ 19 від 28.02.05 року на суму 7146 грн.;

№ 40 від 31.03.05 року на суму 220841,58 грн.;

№ 36 від 31.03.05 року на суму 378393,60 грн..

Вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 3 КК України підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами :

- акт КРВ в Хотинському районі Чернівецької області, відповідно до якого Хотинським районним центром зайнятості ОСОБА_3 безпідставно було виплачено 4349 гривень 84 копійки (т.1 а.с.46);

- довідка Хотинського сільськогосподарського технікуму про години лекцій, прочитаних викладачем ОСОБА_3 за період з 01.09.2003 по 09.03.2004 роки (т.1 а.с.47);

- витяг з наказу № 83к від 01.09.2003 року по Хотинському сільськогосподарському технікуму. Відповідно до даного документу ОСОБА_3 призначена на посаду викладача вказаного технікуму на 2003-2004 роки з педнавантаженням 94 годин та з оплатою згідно штатного розпису. Витяг з наказу 5-К від 12.01.2004 року, яким дозволено ОСОБА_3 додатково виконати педагогічне навантаження в кількості 94 години (т.1.а.с.97);

- довідка ДПІ у Хотинському районі про те, що ОСОБА_3 працювала по сумісництву викладачем в Хотинському сільськогосподарському технікумі протягом 2003-2004 навчального року (т. 1 а.с. 98);

- довідка № 97 від 15.03.2004 року про те, що ОСОБА_3 станом на день видачі довідки дійсно працює викладачем Хотинського сільськогосподарського технікуму за сумісництвом (т. 1 а.с. 99);

- довідка Хотинського сільськогосподарського технікуму № 186 від 30.04.2004 р., відповідно до якої ОСОБА_3 отримувала в технікумі заробітну плату в жовтні, листопаді, грудні 2003 року (т. 1 а.с.122);

- копія наказу № 3633 Хотинського районного центру зайнятості від 30.10.2003 року, яким ОСОБА_3 надано статус безробітної із виплатою матеріальної допомоги;

- акт Хотинського КРВ від 27.02.2004 р. № 24-31-21/16, відповідно до якого ОСОБА_3 Хотинським центром зайнятості було безпідставно виплачено 4349 гривень 84 копійки;

- претензия Хотинського районного центру зайнятості на суму 4390 грн. 89 коп. (т. 1 а.с 103-104);

Судом беруться до уваги тривалість протиправних дій, які вчиняли підсудні, їх аналогічність при здійсненні підприємницької діяльності ПП « 2003» і ПП «РПС», участь ОСОБА_3, яка не була працівником ПП «РПС» в оформленні документів цим підприємством на придбання ВРХ.

Суд вважає, що викладені докази у своєї сукупності з однозначністю та достовірністю доказують, що дії ОСОБА_14 органом досудового слідства кваліфіковані правильно за ч.3 ст..212 КК України, як умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах

Суд вважає, що викладені докази у своєї сукупності з однозначністю та достовірністю доказують, що дії ОСОБА_3 органом досудового слідства кваліфіковані правильно за:

- ч.3 ст..212 КК України, як умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.

- ч.3 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, як пособництво в умисному ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.

-ч.3 ст.190 КК України, шахрайство, за кваліфікуючими ознакою, вчинене у великих розмірах.

Відповідно до ст..66 КК України, суд вважає можливим визнати помякшуючими обставинами вини ОСОБА_3 те, що з моменту вчинення злочинів пройшло більше ніж сім років, за цей період часу нею не було скоєно інших злочинів та адміністративних правопорушень, на її утримані перебувають літні батьки мати та батько.

Відповідно до ст..66 КК України, суд вважає можливим визнати помякшуючими обставинами вини ОСОБА_2 те, що з моменту вчинення злочинів пройшло більше ніж сім років, за цей період часу ним не було скоєно інших злочинів та адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст..67 КК України, судом не встановлено обставин які би обтяжували покарання ОСОБА_3 і ОСОБА_14.

Згідно з ст..399 КК України, вказівки суду який розглянув справу в касаційному порядку, є обовязковими для органів дізнання чи досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.

Тому суд при обранні підсудному ОСОБА_14 виду та міри покарання за ч.3 ст.212 КК України, і ОСОБА_3 виду та міри покарання за ч.3 ст..212 КК України і за ч.5 ст.27. ч.3 ст.212 КК України враховує, вказівки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 17 листопада 2011 року (т.с.59 а.с.221-226) з врахуванням того, що до моменту винесення вироку по справі, законом була змінено кримінальну відповідальність особи, за санкціями вказаних статей КК України, а тому на підставі ст. ст. 4, 5 КК України, ст. 399, 400 КПК України, приймаючи до уваги що підсудні раніше не судимі, з моменту вчинення злочинів пройшло більше ніж сім років, за цей період часу ними не було скоєно інших злочинів та адміністративних правопорушень, ОСОБА_14 за місцем роботи і проживання характеризується позитивно, працює землевпорядником, Хотинського КБТІ, ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, працює директором ПП « 2003», правильна, та обєктивна оцінка такими особами своєї поведінки після вчинення злочину, їх способу життя та сумлінне виконання професійних та громадських обовязків що свідчить про вірогідність не вчинення ними нових злочинів. У весь час з моменту порушення кримінальної справи і по сьогоднішній день підсудні перебували у стані нестерпної невизначеності поведінки, враховуючи помякшуючи обставини, суд дійшов висновку, що необхідним й достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів з врахуванням викладених обставини у своєї сукупності дають суду підстави призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої відповідно до вимог ч.2 ст.53 КК України в санкції ст..212 ч.3 КК України в редакції від 15.11.2011 року у виді штрафу з застосуванням ст..69 КК України.

При обранні ОСОБА_3 виду та міри покарання за ст..190 ч.3 КК України, суд враховує, характер та ступень тяжкості скоєного злочину, те що злочин відноситься до категорії тяжкого, обставини які характеризують підсудну а саме - позитивні характеристики з місця проживання, думку прокурора і суд вважає можливим обрати покарання необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів у виді позбавлення волі.

Суд оцінюючи у сукупності викладені помякшуючи обставини і характеризуючи дані у своєї сукупності дійшов висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без позбавлення волі а тому відповідно до ст.. 75 КК України суд вважає можливим звільнити її від відбування покарання з іспитовим строком.

Прокурором в кримінальній справі заявлено цивільний позов (т.с.59 а.с.4-6) в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Хотинському районі про стягнення з ОСОБА_3 збитків, завданих злочином в сумі 386837 гривень 74 копійок та про стягнення з ОСОБА_2 збитків, завданих злочином в сумі 2291225 гривень 50 копійок.

Також прокурором в цій кримінальній справі в інтересах держави в особі Хотинського районного центру зайнятості до ОСОБА_3 заявлено позов ( т.с.59 а.с.7-8) про стягнення збитків, завданих злочином в сумі 4349 гривень 84 копійки. З урахуванням досліджених у матеріалів кримінальної справи позови підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі за проведення судово-бухгалтерських, почеркознавчих, комп»ютерно-технічних експертиз підлягають стягненню з підсудних.

Керуючись ст.ст. 28, 321-325 КПК України, суд,

засудив:

Визнати винною ОСОБА_3:

- у скоєнні злочину, передбаченого ст.212 ч. 3 КК України та призначити покарання з застосуванням ст..69 КК України у вигляді штрафу в 25000 грн. ( двадцять пять тисяч грн..) з позбавленням права обіймати посаду керівника підприємства, установи, організації строком на 2 роки з конфіскацією майна;

- у скоєнні злочину, передбаченого ст. 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України та призначити покарання з застосуванням ст..69 КК України у вигляді штрафу в 27000 грн. (двадцять сім тисяч грн..) з позбавленням права обіймати посаду керівника підприємства, установи, організації строком на два роки і шість місяців з конфіскацією майна;

- у скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 3 КК України та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі;

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначеного за ст.. ст.212 ч. 3 КК України у вигляді штрафу в 25000 грн. ( двадцять пять тисяч грн..) з позбавленням права обіймати посаду керівника підприємства, установи, організації строком на 2 роки з конфіскацією майна яке підлягає поглиненню покаранням призначеного за ст. 27 ч. 5, ст..212 ч. 3 КК України у вигляді штрафу в 27000 грн. (двадцять сім тисяч грн..) з позбавленням права обіймати посаду керівника підприємства, установи, організації строком на два роки і шість місяців з конфіскацією майна. остаточно суд вважає, що слід призначити покарання у вигляді штрафу в 27000 грн. (двадцять сім тисяч грн..) з позбавленням права обіймати посаду керівника підприємства, установи, організації строком на 2 роки і шість місяців з конфіскацією майна.

Відповідно до ст..72 КК України остаточно визначити покарання у виді штрафу в 27000 грн. (двадцять сім тисяч грн..) з позбавленням права обіймати посаду керівника підприємства, установи, організації строком на 2 роки і шість місяців з конфіскацією майна і з позбавленням волі строком на 3 роки (три роки).

Відповідно до ст..75 КК України звільнити від відбування покарання призначеного за ч.3 ст.190 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі ОСОБА_3 з іспитовим строком в один рік і шість місяців якщо вона на протязі даного строку не вчинить нового злочину і виконує покладені на неї обовязки.

Відповідно до ст..76 КК України зобовязати ОСОБА_3:

-не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

-періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до набрання вироку законної сили відносно ОСОБА_3 залишити підписку про невиїзд.

ОСОБА_2 визнати винним:

у скоєнні злочину, передбаченого ст.212 ч. 3 КК України та призначити покарання з застосуванням ст..69 КК України у вигляді штрафу в 26000 грн. (двадцять шість тисяч грн..) з позбавленням права обіймати посаду керівника підприємства, установи, організації строком на 2 роки з конфіскацією майна.

Міру запобіжного заходу до набрання вироку законної сили відносно ОСОБА_14 залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Державної податкової інспекції у Хотинському районі збитки, завдані злочином в сумі 386837 (триста вісімдесят шість тисяч вісімсот тридцять сім) гривень 74 копійки та стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Державної податкової інспекції у Хотинському районі збитки, завдані злочином в сумі 2291225 (два міліони двісті дев»яносто одна тисяча двісті двадцять п»ять) гривень 50 копійок, що підлягають зарахуванню на рахунок № 311151022700002, МФО 856135 в ГУДК у Чернівецькій області, код отримувача 23246436, код платежу-державний бюджет 21080600.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Хотинського районного центру зайнятості збитки, завдані злочином в сумі 4349 (чотири тисячі триста сорок дев»ять) гривень 84 копійки, що підлягають зарахуванню на рахунок № 37174032000011 і ГУДК у Хотинському районі, МФО 856135, код отримувача 21432465.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати за проведену 30.12.2005 року почеркознавчу експертизу в сумі 3530 (три тисячі п»ятсот тридцять) гривень 79 копійок, за проведену судово-бухгалтерську експертизу 1500 (одну тисячу п»ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати в сумі 1883 (одна тисяча вісімсот вісімдесят три) гривні 09 копійок, за проведення комп»ютерно-технічних експертиз в сумі 188 (сто вісімдесят вісім) гривень 81 копійка, за проведення почеркознавчих експертиз в сумі 5884 (п»ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) гривні 65 копійок солідарно.

Стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 солідарно в дохід загального фонду державного бюджету України за проведення Львівським науково-дослідним інститутом повторної комісійної судово-бухгалтерської експертизи 11558 (одинадцять тисяч п»ятсот п»ятдесят вісім) гривень 40 копійок.

Речові докази в справі-документи, що вилучені під час досудового слідства залишити в справі та при справі, комп»ютер ТОВ «ОСОБА_10 трейд» повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Чернівецької області через Новоселицький районний суд Чернівецької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: