Рішення № 31066214, 08.04.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 1512/2-2376/11

Провадження № 2/520/946/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2013 року

Київський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого - судді Непоради М. П.

при секретарі - Яіцької А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Одеської міської ради, до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про приведення об'єкту до попереднього стану, та за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про визнання права власності на самовільно збудовану прибудову, суд -

ВСТАНОВИВ:

18.02.2011 року представник позивача Виконавчого комітету ОМР звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що з листа Київської районної адміністрації ОМР, виконавчому комітету ОМР стало відомо, що під час чергової перевірки дотримання містобудівного законодавства було зафіксовано факт здійснення ОСОБА_1 самочинного будівництва прибудови на першому поверсі за адресою АДРЕСА_1.

За результатами проведеної перевірки представниками Київської РА ОМР було складено акт від 28.10.2010 року та встановлено, що ОСОБА_1 самовільно, без оформлення відповідної проектної документації на здійснення будівельних робіт виконала роботи по будівництву прибудови до АДРЕСА_2. Самовільно прибудована прибудова має розмір 2,50х5,50. Вимоги листа Київської РА ОМР про надання дозвільних документів на здійснення будівельних робіт ОСОБА_1 не надала.

Вказані факти підтверджуються листами Київської РА ОМР від 04.09.2009 року, 28.04.2010 року та від 19.10.2010 року, розпорядженням Київської РА ОМР від 29.10.2010 року за № 890 «Про приведення до попереднього стану квартири шляхом знесення самочинно зведеної прибудови АДРЕСА_3 ОСОБА_1П.».

На підставі вище переліченого, позивач просить суд позов задовольнити.

12.09.2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ВК ОМР про визнання права власності на самочинно збудовану прибудову, посилаючись на те, що вона є власником АДРЕСА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 02.04.2007 року.

Згідно виписки з протоколу засідання міжвідомчої комісії при Виконкомі Київської райради від 28 червня 1968 року її родині було дозволено переобладнати сараї під житлові приміщення за вказаною адресою.

Власними силами її родини та за власний рахунок вона дійсно прибудувала прибудову до вказаної квартири.

ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності на новостворене нерухоме майно, а саме прибудову до АДРЕСА_5, загальною площею 15,9 кв.м. (нежитлове приміщення № 7, площею 7,5 кв.м., житлова кімната № 8, площею 8,4 кв.м.) згідно технічного паспорту від 25.11.2010 року за адресою АДРЕСА_1.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 05 жовтня 2011 року вказані цивільні справи були обєднанні в одне провадження.

Представник Виконавчого комітету Одеської міської ради в судове засідання не зявився, сповіщався належним чином про час та місце слухання справи, надав суду заяву, в якій позовні вимоги до ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі, та просив справу слухати без його участі.

ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги ВК ОМР не визнали, та просили в задоволенні позову ВК ОМР відмовити, свої позовні вимоги до ВК ОМР про визнання права власності підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Третя особа ОСОБА_3 та представник третьої особи ОСОБА_2 в судовому засіданні просили позов ВК ОМР до ОСОБА_1 про знесення самовільно збудованої прибудови задовольнити, а в задоволенні позову ОСОБА_1 до ВК ОМР відмовити.

Представник третьої особи ІДАБК в Одеській області в судове засідання не зявився, сповіщався належним чином про час та місце слухання справи, причини неявки суду не відомі, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи й оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов Виконавчого комітету Одеської міської ради не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між сторонами виникли правовідносини у галузі конституційного права щодо реалізації органом місцевого самоврядування владних повноважень, та цивільні правовідносини, що випливають з відносин права власності.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державної реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з ч.2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 02 квітня 2007 року ОСОБА_1 належить АДРЕСА_6, видане УЖКГта ПЕК ОМР.

Згідно розпорядження органу приватизації від 02 квітні 2007 року вказана квартира є трикімнатна, загальною площею 61,9 кв.м.

Згідно наданим згодам співвласники будинку 56 по вул. Довга в м. Одесі надали ОСОБА_1 згоду на будування прибудови.

Відповідно до технічної документації в 2009 році ОСОБА_1 прибудувала до належній їй квартири коридор, площею 7,5 кв.м. (позначений в технічному паспорті літ. « 7») та кімнату, площею 8,4 кв.м. (позначену в технічному паспорті від 25.11.2010 року літ. «8»).

При проведенні виїзного судового засідання, судом було встановлено, в приміщенні під літ. « 8», площею 8,4 кв.м. розташована житлова кімната, якою користується члени сім*ї позивача. В житловому приміщенні № 8 є вікно та опалення.

Коридор, площею 7,5 кв.м. примикає до кухні, площею 21,5 кв.м., де встановлена газова плита та кухонне обладнання, батареї опалення. Під дахом кухні встановлено вікно, яке передбачене нормами ДБН.

В коридорі, площею 7,5 кв.м. розташоване газове обладнання (АГВ та колонка), яке опалює квартиру № 1.

Встановлено, що власником сусіднього будинку по вул. Довга, 58 самовільно прибудовано стіну до кв. № 1 та заслонені вікно до кухні, в наслідок чого порушено інсоляцію житлової квартири № 4 та зменшено доступ повітря до віконної витяжки в кухні, де встановлена газова плита.

Відповідно до висновків технічного обстеження № 4 будівельних конструкцій прибудови до кв. 1 за адресою м. Одеса, вул. Довга, 56 виготовленого ТОВ «Стратегія регіонального розвитку в Одеській області» від червня 2011 року, за результатами обстеження інженер ТОВ «СРР в Одеській області» надає позитивний висновок про технічний стан конструкцій збудованої прибудови, загальною площею 15,9 кв.м. (нежитлове приміщення площею 7,5 кв.м. та житлова кімната площею 8,4 кв.м.) за адресою м. Одеса, вул. Довга, 56, а також можливість введення їх в експлуатацію.

Виходячи з вище переліченого, суд приходиться до висновку про недоцільність знесення вказаних прибудов, тому в задоволенні позову ВК ОМР повинно відмовити.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни в квартирі, наданій йому для використання як єдине ціле, - за умови, що ці зміни не приведуть до порушень прав власників інших квартир в багатоквартирному житловому будинку і не порушують санітарно технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно до п. 5.7 розділу 5 Положення про прядок реконструкції вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень в м. Одесі, затвердженого Рішенням Одеської міської ради № 2153-ХХІІІ від 17.04.2001 року, після завершення будівельних робіт призначається державна технічна експертиза з прийомки в експлуатацію обєкта нерухомості.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що самовільно реконструйована позивачем квартира не має негативного впливу на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних земельних ділянок тощо, тобто дотримано вимоги ч.5 ст. 319 ЦК України.

При вирішенні позовних вимог судом взято до уваги, що за змістом ч.2 ст.325 ЦК України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженим.

Суд критично відноситься до доводів представника ВК ОМР, викладених в позові, що здійснення ОСОБА_1 реконструкції квартири, несе загрозу нанесення шкоди мешканцям вказаного будинку, яка може привести до значних відхилень від діючих архітектурно-будівельних, протипожежних, санітарним та інших норм, так як ці твердження спростовуються доказами, які є в матеріалах справи.

При цьому суд враховує те, що між ОСОБА_1 та третіми особами ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які є суміжними землекористувачами виникли неприязлеві відносини психологічного характеру, та предметом спору між ними є встановлене в кухні вікно, яке виходе на їх земельну ділянку, однак встановлення цього вікна було обумовлено відповідними санітарними та протипожежними нормами існуючого законодавства.

На підставі викладеного, керуючись 319, 328, 331, 383, 392 ЦК України, п. 3.2.7. Положення про районну адміністрацію Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006 р. № 20-V, п. 5 прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», п. 5.7 розділу 5 Положення про прядок реконструкції вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень в м. Одесі, затвердженого Рішенням Одеської міської ради № 2153-ХХІІІ від 17.04.2001 року, ст.ст.4-8, 11, 15, 88, ч.3 ст.208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Виконавчого комітету Одеської міської ради до Виконавчого комітету Одеської міської ради, до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про приведення об'єкту до попереднього стану відмовити.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на новостворене нерухоме майно, а саме прибудову до квартири № 1, загальною площею 15,9 кв.м. (нежитлове приміщення під літ. 7, площею 7,5 кв.м., житлова кімната під літ. 8, площею 8,4 кв.м.) згідно технічного паспорту КП «ОМБТІ і РОН» від 25.11.2010 року за адресою м. Одеса, вул. Довга, 56.

Дане рішення є підставою для реєстрації реєстраційною службою одеського міського управління юстиції права власності ОСОБА_1 на новостворене нерухоме майно, а саме прибудову до квартири № 1, загальною площею 15,9 кв.м. (нежитлове приміщення під літ. 7, площею 7,5 кв.м., житлова кімната під літ. 8, площею 8,4 кв.м.) згідно технічного паспорту КП «ОМБТІ і РОН» від 25.11.2010 року за адресою м. Одеса, вул. Довга, 56, після прийняття його в експлуатацію відповідно до статті 30-1 Закону України «Про планування і забудову територій» і Наказу Мінрегіона від 24.06.2011 № 91 «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж» (діє з 25.07.2011 року).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею Ії копії до апеляційної інстанції або в порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя Непорада М. П.