Постанова № 310656, 11.12.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 321

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.12.2006

Справа №2-17/18082-2006А

За позовом Прокурора Київського району м. Сімферополь в інтересах держави в особі Управління ПФУ в Київському районі м. Сімферополь

До відповідача ТОВ “АТП - 39369”, м. Сімферополь

про стягнення 30 044,94 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

При секретарі Т.Ю. Шенягіной

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Воробей Н.І., п/д від 25.01.2006 року № 2

Від відповідача – не з’явився

За участю прокурора – Куїнджі М.О, посвідчення № 05380

Сутність спору: Згідно позовної заяви прокурор Київського району м. Сімферополь в інтересах держави в особі Управління ПФУ в Київському районі м. Сімферополь звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на суму 30 044,94 грн.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не представив.

По справі проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в:

ТОВ “АТП - 39369” зареєстровано як платник збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (реєстраційний номер 14-04-7331), що указано самим відповідачем в Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень місяць 2006 року.

Відповідно до п. 6. ст. 17 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати й сплачувати у встановлений термін й у повному обсязі страхові внески.

Відповідно до абзацу 1 п.п. 4.1 п. 4 Інструкції про порядок вирахування й сплати страхувальником і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. під № 64/8663, відповідач повинен був сплатити страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Так, ТОВ “АТП-39366” самостійно обчислило суму страхових внесків за липень 2005 року, що складає – 21 575,76 грн.

На підставі ч. 3 ст. 106 Закону України № 1058 виставлялась вимога № 1774 від 04.09.2006 року.

Однак, заборгованість відповідачем не погашена.

Згідно рішення позивача від 28.08.2006 року № 698 застосовано фінансову санкцію в сумі 8469,18 грн.

У встановленому Законом порядку рішення позивача про застосування до відповідача санкцій не відмінено та не визнано нечинним, а виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі давати йому оцінку на предмет невідповідності законодавству.

Таким чином у суду немає підстав не приймати його до уваги.

Виходячи із закріпленого статтею 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі розв’язувати вимоги, які не заявлені зацікавленою стороною у встановленому Законом порядку.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач, згідно ст. 81 ЦК України є юридичною особою публічного права. Відповідно, відношення, які виникають при реалізації ним своїх повноважень є публічно-правовими відношеннями і підлягають розгляду за нормами КАС України згідно п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, яка є відносно інших норм спеціальною.

Згідно Постанови Верховного Суду України № 06/035 від 24.01.2006 року та Постанови Верховного Суду України від 06.07.2006 року № 06/246 (справа № 14/3 об пн), а також згідно Постанов Верховного Суду України від 24.01.2006 року у справах №№ 11/268, 6/140, 23/178, 11/261, 13/212, 11/206, 11/266, 27/231 аналогічні спори повинні розглядатися за нормами КАС України.

Згідно ч.2. ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у даному випадку відшкодуванню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача ТОВ “АТП-39369” (95022, м. Сімферополь, вул. Самохвалова 19, р/р 26008410538001, КРУ “Приватбанк”, МФО 384436, ЗКПО 3159177) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь (95034, м. Сімферополь, вул. Дм. Ульянова 6, р/р 2560570445712 в ВАТ “Державний ощадний банк України” м. Сімферополь, МФО 324805, ЗКПО 20725930) заборгованість у сумі 30 044,94 грн.

Ст. 254 КАС України передбачено, що постанова першої інстанції, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна

скарга не була подана у строк, встановлений КАСУ, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАСУ країни у Севастопольський апеляційний господарський суд, якою встановлено, що: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАСУ - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.