Рішення № 31064920, 30.04.2013, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 1111/10430/12

2/1111/2490/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2013 Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого-судді Тищук Н.О.

при секретарі: Люльчак А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів. Вказала, що 01.10.2008 року на підставі договору купівлі-продажу придбала у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.05.2011 року вказаний договір визнано недійсним, квартиру передано у власність відповідача як спадкоємиці за правом представлення після померлого 03.04.2010 року ОСОБА_4 В свою чергу, нею після придбання квартири був здійснений ремонт, поміняно вікна і двері, здійснено засклення балкону тощо на загальну суму 33 466 грн., які просила суд стягнути з відповідача на її користь як безпідставно набуте майно.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Відповідач та її представник позов не визнали. Зазначили, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку вартості ремонтних робіт. Крім того, спеціалізація ПП «Ісполін-Сервіс», яким начебто здійснювався ремонт у квартирі, виробництво та продаж мясних продуктів. При цьому, сам факт здійснення ремонтних робіт у квартирі позивач у судовому засіданні не заперечила. Однак, не погоджується із вартістю проведених ремонтних робіт, що заявлена позивачем.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.05.2011 року визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований у реєстрі за № 282; витребувано у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_3; скасовано держану реєстрацію права власності на квартиру на імя ОСОБА_1 та визнано за ОСОБА_2 право власності на цю квартиру. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 12.10.2011 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Зі змісту рішень судів вбачається, що 02.09.2008 року квартира АДРЕСА_3 продана ОСОБА_5 ОСОБА_3 Зареєстрований у квартирі ОСОБА_7 знятий з реєстрації на підставі підробленого рішення суду. В свою чергу, ОСОБА_5 на момент оформлення договору купівлі-продажу не могла продавати квартиру, так як померла ще 17.03.1997 року. 01.10.2008 року ОСОБА_3 за нотаріально-посвідченим договором продав спірну квартиру ОСОБА_1 ОСОБА_2, як спадкоємець померлого 03.04.2010 року ОСОБА_7, який прийняв спадщину після матері ОСОБА_5, має право на підставі статті 388 ЦК України на витребування спадкового майна від ОСОБА_1 За фактом незаконного відчуження нерухомого майна, підробки судового рішення порушено кримінальну справу, проводиться слідство.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У судовому засіданні зясовано, що ОСОБА_1 після придбання квартири АДРЕСА_3 були проведені ремонтні роботи. Згідно довідки ПП «Ісполін-Сервіс» (ідентифікаційний код 31676495) про вартість виконаних ремонтних робіт за адресою: АДРЕСА_4, за замовленням ОСОБА_1 за грудень 2009 року, відповідно вартість будівельних робіт склала 33 466,38 грн. (а.с.10). На підтвердження факту проведення ремонтних робіт ПП «Ісполін-Сервіс» позивачем також представлено до суду кошторисну документацію, а також квитанції до прибуткових касових ордерів від 01.11.2009 року, 20.11.2009 року, 02.12.2009 року та 15.12.2009 року (а.с.11).

Статтею 390 ЦК України визначено порядок розрахунків при витребуванні майна із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ч. 4 ст. 390 ЦК України добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

Добросовісним набувачем є набувач, який придбав майно за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати.

Відповідач в запереченнях проти позову посилається на ту обставину, що ПП «Ісполін-Серіс» господарську діяльність у сфері будівельних робіт не провадить, а тому надані позивачем вищезазначені документи не є належними доказами у справі, на підтвердження чого надала витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 59) та лист ПП «Ісполін-Сервіс» (а.с. 79). При цьому, факт проведення ремонтних робіт у спірній квартирі відповідачем не заперечується.

Суд має відзначити, що докази на підтвердження факту ремонтних робіт, надані до суду позивачем, є достатньо переконливими, оскільки містять відбитки печатки ПП «Ісполін-Сервіс», підписи сторін договору підряду, тобто всі необхідні реквізити, що засвідчують факт укладення договору. Крім того, такий договір сторін не визнано недійсним. Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК України. Позиція ж ПП «Ісполін-Сервіс», викладена у листі (а.с. 79), на думку суду є спробою уникнення відповідальності від податкових зобовязань.

Позивач звернулась до суду з даним позовом, відповідно до якого просила стягнути з відповідача кошти, витрачені нею на ремонт квартири як такі, що безпідставно набуті позивачем в порядку, визначеному главою 83 ЦК України, тобто підставою позову є безпідставне набуття відповідачем її майна. У даному випадку до правовідносин сторін положення глави 83 ЦК застосуванню не підлягають, а суд у відповідності до ст. 11 ЦПК України розглядає цивільні справи лише в межах заявлених вимог.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог, що не позбавляє права позивача на звернення до суду за вирішенням цього спору, але з інших підстав.

Керуючись ст.ст. 204, 390, главою 83 ЦК України, ст.ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення через даний суд до Апеляційного суду Кіровоградської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяН.О.Тищук