Рішення № 31060001, 23.04.2013, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

225/1211/13-ц

№ 2/225/619/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вмотивоване)

23 квітня 2013 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

судді Андреєва В. В.,

при секретарі Пілюгіній Г.Ю.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 міської санітарно - епідеміологічної станції, про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку і моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

22 лютого 2013 року до суду звернулась позивач ОСОБА_1 з позовом до відповідача ОСОБА_3 міської санітарно - епідеміологічної станції, в якому ставить питання про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку і моральної шкоди.

На доведеність позову позивач вказала, що з 01.04.1971 року вона працювала в ОСОБА_3 СЕС, спочатку на посаді лаборанта бак лабораторії, а потім лаборантом паразитологом і була звільнена з займаної посади 15.12.2012 року у звязку з ліквідацією епідеміологічної служби. Відповідач у встановлені законодавством України строки обовязки відносно розрахунку з працівником при його звільненні не виконав і до теперішнього часу остаточний розрахунок з нею не проведений. Крім того, за час роботи у відповідача у неї залишилися невикористані дні щорічної відпустки. Тому при звільненні відповідач повинен був виплатити їй компенсацію за невикористану відпустку. Надати суду розрахунок сум, належних їй до сплати, не має можливості, тому як не може отримати довідку про середньомісячну заробітну плату та кількість невикористаних днів щорічної відпустки. Таким чином відповідач повинен їй сплати середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день винесення рішення судом. Внаслідок неправомірних дій відповідача їй завдано моральну шкоду, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, які вона зазнала внаслідок порушення її прав та законних інтересів. На теперішній час вона втратила роботу, вимушена докладати додаткових зусиль до організації свого життя та побуту, для пошуку засобів до існування. Свої моральні страждання вона оцінює в 2000грн.

16.04.2013 року позивач надала суду письмову заяву про уточнення позовних вимог, в якій просила стягнути з ОСОБА_3 СЕС на її користь вихідну допомогу у сумі 2408,70 грн., компенсацію за невикористану відпустку у сумі 3159,50 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні на час винесення судом рішення у сумі 10093,60грн., а також у відшкодування моральної шкоди 2000 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, наполягала на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити. Суду пояснив, що ОСОБА_3 міська санітарно епідеміологічна станція була ліквідована, правонаступник ще не призначений, тому вважає що кошти позивачу не виплачені не за їх провиною.

Вислухав сторони та дослідив матеріали справи суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки 01 квітня 1971 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду лаборанта бак лабораторії, наказ №46 від 01.04.1971р., 09 березня 1982 року була переведена на посаду лаборантом паразитологом, наказ №10 від 03.03.1982р., 15 грудня 2012 року була звільнена з займаної посади у звязку з ліквідацією санітарно - епідеміологічної служби м.Дзержинська згідно п.1 ст.40 КЗпП України, наказ №90-о від 14.11.2012р. (а.с. 7-11).

Згідно довідки № 229/1.1 від 21 березня 2013 року всього ОСОБА_1 при звільненні було нараховано 7081,70 грн., виплачено 1450,50грн. Сума невиплаченої компенсації за невикористану відпустку становить 3159,50грн., сума невиплаченої вихідної допомоги 2408,70 грн. (а.с.20).

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник, або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок, у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.

Згідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Як вбачається з запису в трудовій книжці ОСОБА_1 15 грудня 2012 року була звільнена з займаної посади у звязку з ліквідацією санітарно - епідеміологічної служби м.Дзержинська згідно п.1 ст.40 КЗпП України, наказ №90-о від 14.11.2012р. (а.с. 11).

Ст.117 КЗпП України передбачена відповідальність за затримку розрахунку під час звільнення у вигляді середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином оскільки відповідач не розрахувався з ОСОБА_1 в повному обсязі, також підлягає стягненню середній заробіток за затримку розрахунку станом на 23.04.2013 року в сумі 10093,60 грн.

Також в суді встановлено, що порушені права позивача на заробітну плату, що причинило моральну шкоду, а тому слід з відповідача стягнути на користь позивача відповідно до ст.237-1 КЗпП України моральну шкоду у розмірі 2000грв.

Тому позов слід задовольнити повністю і стягнути з ОСОБА_3 міської санітарно - епідеміологічної станції на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у сумі 2408,70 грн., заборгованість за невикористану відпустку у розмірі 3159,50 грн, середній заробіток за час затримки станом на 23 квітня 2013р. у розмірі 10093,6 грн., моральну шкоду у розмірі 2000 грн, а всього 17661,80грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору за стягнення заборгованості за невикористану відпустку і середнього заробітку у розмірі 229,40грн., і за стягнення моральної шкоди у розмірі 229,40грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 227 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 міської санітарно - епідеміологічної станції, про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку і моральної шкоди, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 міської санітарно - епідеміологічної станції на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у сумі 2408,7 гривні, заборгованість за невикористану відпустку у розмірі 3159,5 гривні, середній заробіток за час затримки станом на 23 квітня 2013р. у розмірі 10093,6 гривні, моральну шкоду у розмірі 2000 гривні, а всього 17661,8 (сімнадцять тисяч шістсот шістдесят одну гривню 80 копійок) гривні.

Стягнути з ОСОБА_3 міської санітарно - епідеміологічної станції на користь держави судовий збір за стягнення заборгованості за невикористану відпустку і середнього заробітку у розмірі 229,40 гривні і за стягнення моральної шкоди у розмірі 229,40 гривні.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через суд міста ОСОБА_3 протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Андреєв В.В.