ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/1463/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
при секретарі - Лебідь Т.М.,
за участю:
представника позивача - Швидкий Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галант-Україна" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
В С Т А Н О В И В:
22 березня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Галант-Україна" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.
Позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0009282301/3037 від 21.09.2011 року та № 0009272301/3038 від 21.09.2011 року, якими йому було донараховано відповідно грошові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 677,0 грн. та з податку на прибуток підприємств у сумі 3 346,0 грн.
Обґрунтовуючи ці вимоги, позивач наполягав на відсутності з його боку порушень податкового законодавства у взаємовідносинах з ПП «Астелікс-2007», заперечуючи відповідну позицію податкового органу. При цьому стверджував про легальність та реальність відповідної операції - одиничної поставки сухого молока, вказував на наявність необхідних для підтвердження податкового кредиту та валових витрат документів. Вказував на неможливість покладення на нього відповідальності за можливу протиправну поведінку його контрагента та неправомірність висновків Кременчуцької ОДПІ про нікчемність відповідного правочину.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. До суду відповідачем були подані письмові заперечення, долучені до матеріалів справи, за змістом яких відповідач наполягав на правильності й законності висновків акту перевірки й відповідних оскаржуваних рішень.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Галант-Україна» зареєстроване як юридична особи виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 27.10.2003 року, взятий на податковий облік Кременчуцькою ОДПІ 11.11.2003 року, зареєстровано платником податку на додану вартість 08.12.2005 року.
З 16 по 22 серпня 2011 року Кременчуцькою ОДПІ була проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ «Галант-Україна» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ПП «Астелікс-2007» за період з 01.06.2008 року по 30.06.2011 року.
Результати перевірки оформлені Актом від 30.08.2011 року № 6343/23-209/32687110 (надалі по тексту- Акт перевірки).
Даним актом встановлені порушення ТОВ «Галант-Україна» п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 4 квартал 2010 року в сумі 2 677,0 грн., порушення п.4.1 ст.4, п.п. п.п.7.3.1, п.7.3, п.п.7.2.3, 7.2.8 п.7.2, 7.4.1, 7.4.5, п.7.4, пп.7.5.1, п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) , в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4 833,0 грн.
За наслідками проведеної перевірки на підставі згаданого Акту, Кременчуцькою ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0009282301/3037 від 21.09.2011 року та № 0009272301/3038 від 21.09.2011 року, якими ТОВ «Галант-Україна» було донараховано відповідно грошові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 677,0 грн. та з податку на прибуток підприємств у сумі 3 346,0 грн.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням та перевіряючи їх на предмет відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про їх необґрунтованість та протиправність, виходячи з наступного.
Приймаючи оскаржувані рішення, відповідач посилався як на правову підставу їх винесення встановлені ним у Акті перевірки порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.7.2.3п.7.2, 7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість».
Відповідно до п.п. 4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) , валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються:
- суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Закон України "Про податок на додану вартість" ( чинний на момент виникнення спірних правовідносин ) є спеціальним законом з питань оподаткування податком на додану вартість на час здійснення господарської операції позивача та його контрагента, який визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, порядок обліку, внесення податку до бюджету, поняття податкового кредиту та бюджетного відшкодування.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Нормою п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.
Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.
Кременчуцька ОДПІ стверджувала про порушення вказаних норм платником, з огляду на встановлені податковим органом в Акті перевірки нікчемність операцій, що проводилися ПП «Астелікс-2007», відсутність у цього контрагента позивача адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам, стверджувала про безтоварний характер оподатковуваних операцій та відсутність з боку сторін угоди фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, відсутність наміру на створення легальних та реальних правових наслідків.
При цьому відповідач посилався на акт невиїзної позапланової перевірки ПП «Астелікс-2007», постанову про порушення кримінальної справи № 20111531008011 та вирок Октябрського районного суду м.Полтави, яким особи були засуджені за ст. 358 КК України.
Твердження податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства суд знаходить бездоказовими припущеннями, що не доведені у належний спосіб.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
На підтвердження дійсності укладення та реального виконання угоди з ПП «Астелікс-2007» представником позивача надано суду податкову накладну, рахунок -фактуру, видаткову накладну на куплений товар та платіжні доручення на підтвердження оплати купленого товару. При цьому на питання суду представник позивача пояснив про помилку в зазначенні дати рахунка-фактури. Пояснив, що в даному випадку письмова угода не укладалась, що не заборонено законодавством, транспортування товару було здійснено транспортом постачальника відразу в день поставки наступному покупцю - Кременчуцькому м'ясокомбінату, якому сухе молоко у свою чергу продало ТОВ «Галант-Україна». З приводу реалізації придбаного товару Кременчуцькому м'ясокомбінату (використання товару у своїй господарській діяльності) , а також з приводу розрахунків за товар, представник позивача надав підтверджуючі бухгалтерські документи.
З урахуванням зазначеного, позивачем податковий кредит та валові витрати у відповідних звітних періодах сформовані за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено доказами; товар, в ціні якого ТОВ «Галант-Україна» сплачені суми податку на додану вартість, використаний в господарській діяльності позивача і отриманий від контрагента, який був зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платниками податку на додану вартість в порядку, визначеному чинним законодавством. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по придбанню товарів у ПП «Астелікс-2007» подальше використання в господарській діяльності позивача, оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Безпідставними суд вважає і висновки відповідача щодо фіктивного характеру господарської діяльності вказаного контрагенту позивача, який спрямовує її на надання податкової вигоди третім особам, оскільки вказане податковим органом не підтверджено жодними фактичними доказами.
При цьому суд відкидає доводи відповідача, зазначені в Акті перевірки, з приводу нікчемності угод, укладених між позивачем та ПП «Астелікс-2007».
Викладені в акті перевірки висновки щодо порушення контрагентами позивача вимог ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України та Закон України "Про державну податкову службу в Україні" не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.
Порядок дій органів державної податкової служби під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань визначається Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства, та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем було прийнято оскаржувані рішення в порушення п. 86.9 Податкового кодексу України. Перевірка була призначена у зв"язку із надходженням постанови заступника начальника ВРКС УПМ ДПА у Полтавській області майора податкової міліції Васильченка Ю.В. від 25.07.2011 року про призначення документальної перевірки.
Згідно із пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Посилання представника відповідача на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2011, яким ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 200, частинами 2, 3 статті 358 Кримінального кодексу України суд вважає безпідставними з огляду на те, що даний вирок винесений по іншій кримінальній справі (вирок 28.07.2011 року, а постанова, за якою проведена перевірка - 25.07.2011 року).
Враховуючи, що на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення кримінальна справа, в межах якої призначалась перевірка ТОВ "Галант-Україна", не була вирішена по суті, доказів зворотного податковий орган не надав, суд приходить до висновку, що податковий орган протиправно та передчасно, не маючи повноважень та порушуючи пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України прийняв податкове повідомлення-рішення .
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень - рішень та не надав доказів в спростування вищевикладеного, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.
Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0009282301/3037 від 21.09.2011 року та № 0009272301/3038 від 21.09.2011 року визнати протиправними та скасувати.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Галант-Україна" витрати зі сплати судового збору у сумі 114,70 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 07 травня 2013 року.
Суддя І.С. Шевяков
Судове рішення № 31057530, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 30.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 816/1463/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: