Рішення № 31056962, 26.04.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-23-25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2013 р. Справа № 911/786/13-г

За позовом Публічного акціонерного товариства „АЕС Київобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Обухівський вентиляційний завод ЛТД"

про стягнення 214 844,74грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Грабовий О.С. (дов. № 321 від 15.05.2012р.);

від відповідача Назарець О.С. (дов. від 12.10.2012р.).

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство „АЕС Київобленерго" (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Обухівський вентиляційний завод ЛТД" (далі - відповідач) про стягнення 214 844,74грн. заборгованості, з яких: 211 836,75грн. боргу за спожиту активну електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії № 508 від 19.12.2006р., який виник за період з листопада 2012р. по січень 2013р., 498,41грн. боргу за реактивні перетоки та 2 509,58грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 508 від 19.12.2006р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.03.2013р. порушено провадження у справі 911/786/13-г, розгляд справи призначено на 22.03.2013р.

У судовому засіданні 22.03.2013р., 12.04.2013р. оголошено перерву до 12.04.2013р. та 26.04.2013р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

19.12.2006р. між Закритим акціонерним товариством „А.Е.С. Київобленерго", яке перейменовано у Публічне акціонерне товариство „АЕС Київобленерго" (Постачальник) та Закритим акціонерним товариством „Обухівський вентиляційний завод", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю „Обухівський вентиляційний завод ЛТД" (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 508, за умовами якого постачальник зобов'язався продати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 600 кВт, а споживач - оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснювати інші платежі за умовами договору.

Споживач зобов'язується: - оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 4 „Порядок розрахунків за активну електроенергію" та Додатку № 6 „Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку"; - здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача, згідно з умовами Додатку № 5 (5а) „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п.п. 2.3., 2.3.3., 2.3.4. договору).

Згідно п. 2.1. додатку № 4 до договору (Порядок розрахунків за активну електроенергію) порядок оплати за активну електроенергію проводиться у формі авансової оплати та планових платежів з остаточним розрахунком по закінченні розрахункового періоду авансовий платіж на поточне споживання розрахункового періоду повинен бути оплачений до дати початку розрахункового періоду у розмірі 100 % вартості.

На виконання п. 1.1. договору про постачання електричної енергії № 508 від 19.12.2006р. позивач за період з листопада 2012р. по січень 2013р. поставив відповідачу активну електричну енергію на загальну суму 211 836,75грн., що підтверджується наявними матеріалами справи.

Також позивачем для оплати відповідачу виставлено рахунки за електроенергію (а.с. 30-44), які залишилися частково оплаченими відповідачем.

Відповідач за отриману від позивача електричну енергію розрахувався частково, сплативши на рахунок позивача 14.02.2013р. 50 000грн. боргу за активну електроенергію та 04.03.2013р. 2 985,14грн. боргу за реактивні перетоки, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 62-63), решту боргу не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за спожиту активну електроенергію, який виник за період з листопада 2012р. по січень 2013р. на момент порушення провадження у справі (06.03.2013р.) склав 161 836,75грн. (211 836,75грн. - 50 000грн.), що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 62-63).

Крім того, суд встановив, що після порушення провадження у справі (06.03.2013р.) відповідач 07.03.2013р. сплатив на рахунок позивача 60 000грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2622 від 07.03.2013р. (а.с. 64), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за спожиту активну електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії № 508 від 19.12.2006р., який виник за період з листопада 2012р. по січень 2013р. на момент судового розгляду справи складає 100 000грн. та 1 785,75грн. пені, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.03.2013р. по 11.04.2013р. (а.с. 70), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору.

Предметом позову є вимоги про стягнення 211 836,75грн. боргу за спожиту активну електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії № 508 від 19.12.2006р., який виник за період з листопада 2012р. по січень 2013р., 498,41грн. боргу за реактивні перетоки та 2 509,58грн. пені.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини енергопостачання.

Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору про постачання електричної енергії № 508 від 19.12.2006р. позивач поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 211 836,75грн., що підтверджується наявними матеріалами справи; відповідач за отриману від позивача електричну енергію розрахувався частково, сплативши на рахунок позивача 14.02.2013р. 50 000грн. боргу за активну електроенергію та 04.03.2013р. 2 985,14грн. боргу за реактивні перетоки, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 62-63), решту боргу не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за спожиту активну електроенергію, який виник за період з листопада 2012р. по січень 2013р. на момент порушення провадження у справі (06.03.2013р.) склав 161 836,75грн. (211 836,75грн. - 50 000грн.), що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 62-63); після порушення провадження у справі (06.03.2013р.) відповідач 07.03.2013р. сплатив на рахунок позивача 60 000грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2622 від 07.03.2013р. (а.с. 64), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за спожиту активну електроенергію, який виник за період з листопада 2012р. по січень 2013р. на момент судового розгляду справи складає 100 000грн. та 1 785,75грн. пені, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.03.2013р. по 11.04.2013р. (а.с. 70), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 211 836,75грн. боргу за спожиту активну електроенергію, який виник за період з листопада 2012р. по січень 2013р., 498,41грн. боргу за реактивні перетоки та 2 509,58грн. пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 100 000грн. боргу за спожиту активну електроенергію, який виник за період з листопада 2012р. по січень 2013р. та 1 785,78грн. пені.

Водночас, позовні вимоги про стягнення 50 000грн. боргу за спожиту активну електроенергію, який виник за період з листопада 2012р. по січень 2013р., 498,41грн. боргу за реактивні перетоки та 723,80грн. пені є такою, що не підлягає задоволенню судом, оскільки вказана вимога задоволена в добровільному порядку відповідачем до 06.03.2013р., моменту порушення провадження у справі.

Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З огляду на те, що після порушення провадження у справі (06.03.2013р.) відповідач 07.03.2013р. сплатив на рахунок позивача 60 000грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2622 від 07.03.2013р. (а.с. 64), суд вважає, що провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення 60 000грн. боргу за спожиту активну електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії № 508 від 19.12.2006р., який виник за період з листопада 2012р. по січень 2013р. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 100 000грн. боргу за спожиту активну електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії № 508 від 19.12.2006р., який виник за період з листопада 2012р. по січень 2013р. та 1 785,78грн. пені є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині вимоги Публічного акціонерного товариства „АЕС Київобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Обухівський вентиляційний завод ЛТД" про стягнення 60 000 (шестидесяти тисяч гривень) 00 коп. боргу за спожиту активну електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії № 508 від 19.12.2006р., який виник за період з листопада 2012р. по січень 2013р. припинити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Обухівський вентиляційний завод ЛТД" (08701, Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, буд. 9; код ЄДРПОУ 05790403) на користь Публічного акціонерного товариства „АЕС Київобленерго" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б; код ЄДРПОУ 23243188) 100 000 (сто тисяч гривень) 00 коп. боргу за спожиту активну електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії № 508 від 19.12.2006р., який виник за період з листопада 2012р. по січень 2013р., 1 785 (одну тисячу сімсот вісімдесят п'ять гривень) 78 коп. пені та 3 235 (три тисячі двісті тридцять п'ять гривень) 71 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 07.05.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко