Постанова № 31056905, 25.04.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 року 810/1056/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., за участю секретаря судового засідання Корецького І.О.,

представника позивача: Яценко О.В.,

представника відповідача : Сапсай М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання»доДержавної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби України проскасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» (далі - КП «Бородянкатепловодопостачання» або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби України (далі - ДПІ у Бородянському районі або відповідач), з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Бородянському районі від 25.01.2013 №0000011510.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що своєчасно та у повному обсязі сплачує узгоджені суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та грошові кошти відповідно до договору про реструктуризацію (розстрочення) основного податкового боргу. Однак, відповідач протиправно у 2011 році здійснив зміну призначення платежів, вказаних у відповідних платіжних дорученнях, та зарахував кошти, які сплачені позивачем у 2008 та 2009 роках на виконання договору про реструктуризацію (розстрочення), у рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів.

Відповідно до тверджень позивача, зазначені протиправні дії призвели до безпідставного застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, в тому числі, за невиконання умов договору про реструктуризацію (розстрочення).

За наведених обставин позивач вважає оскаржуване рішення відповідача необґрунтованими та такими, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні 25.04.2013 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволені позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що вважає дії податкового органу правомірними, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства з 01.01.2011 орган державної податкової служби зобов'язаний зараховувати кошти, що сплачує платник податків, у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Крім цього, як зазначив представник відповідача, зміна призначення платежів, нарахування позивачеві штрафних (фінансових) санкцій та пені здійснюється електронною системою податкового органу та розподіляється в автоматизованому режимі за допомогою програмного алгоритму, що унеможливлює ручне втручання.

За наведених обставин відповідач вважає, що оскаржуване рішення прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.04.2013 заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

КП «Бородянкатепловодопостачання» є юридичною особою, що зареєстрована Бородянською районною державною адміністрацією 26.10.2005. Як платник податків узяте на облік Державною податковою інспекцією у Бородянському районі Київської області з 08.112005 за № 141.

03 січня 2013 року на підставі положень Податкового кодексу України посадовими особами відповідача було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток КП «Бородянкатепловодопостачання».

За результатами перевірки відповідачем складений Акт від 03.01.2013 № 557-1510\33710516 (далі - Акт перевірки), який містить висновки про порушення позивачем граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток, протягом строків, визначених положеннями пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме,

Звітний періодДата нарахуванняДата сплатиСума сплаченого боргу (грн.)Кількість днів затримкиСтавка %Декларація № 6736 від 24.04.200820.05.200829.03.2011129,00104320Декларація № 14335 від 21.07.200819.08.200829.03.20111572,0095220Декларація №14335 від 21.07.200819.08.200829.03.20112835,0095220Декларація № 22022 від 23.10.200819.11.200829.03.2011250,0086020Декларація № 24532 від 24.11.200824.11.200829.03.2011709,0085520Декларація № 26485 від 19.12.200830.12.200829.03.2011102,0085520Декларація № 26485 від 19.12.200830.12.200829.03.20112126,0081920Договір про реструктуризацію № 1 від 09.08.200609.01.200929.03.2011737,5080920Договір про реструктуризацію № 1 від 09.08.200609.02.200929.03.2011737,5078820Договір про реструктуризацію № 1 від 09.08.200609.03.200929.03.2011737,5075020Договір про реструктуризацію № 1 від 09.08.200609.04.200929.03.2011543,1071920Договір про реструктуризацію № 1 від 09.08.200609.04.200929.03.2011194,4071920Договір про реструктуризацію № 1 від 09.08.200611.05.200906.04.2011221,7069520Договір про реструктуризацію № 1 від 09.08.200611.05.200905.04.2011515,8069420Договір про реструктуризацію № 1 від 09.08.200609.06.200906.04.2011737,5066620Договір про реструктуризацію № 1 від 09.08.200609.07.200906.04.2011737,5063620Податкове повідомлення - рішення від 29.03.201108.04.201105.12.2012737, 5060720Договір про реструктуризацію № 1 від 09.08.200610.08.200906.04.2011737,5060420Податкове повідомлення - рішення від 29.03.201108.04.201109.11.20123500,0058120Податкове повідомлення - рішення від 29.03.201108.04.201105.11.2012737,5057720Невідомий документ від 10.09.200909.09.200906.04.2011737,5057420Податкове повідомлення - рішення від 29.03.201108.04.201116.10.201218054,2555720Податкове повідомлення - рішення від 29.03.201108.04.201108.10.2012737,5054920Договір про реструктуризацію № 1 від 09.08.200609.10.200906.04.2011737,5054420Податкове повідомлення - рішення від 29.03.201108.04.201118.09.2012737,5052920Договір про реструктуризацію № 1 від 09.08.200609.11.200906.04.2011737,5051320Договір про реструктуризацію № 1 від 09.08.200619.11.200906.04.2011456350320Договір про реструктуризацію № 1 від 09.08.200609.12.200906.04.2011737,5048320Податкове повідомлення - рішення від 29.03.201108.04.201103.08.2012, 31.07.2012, 10.07.2012, 05.06.2012, 03.05.2012, 04.04.2012, 05.03.2012. 20.02.2012, 11.01.2012, 07.12.2011, 17.11.2011, 02.11.2011, 07.10.2011, 07.09.2011, 04.08.2011, 20.07.2011, 14.06.2011737,50; 2132,00; 737,50; 737,50; 737,50; 737,50; 737,50; 737,50; 737,50; 737,50; 194,00;737,50; 737,50;737,50; 737,50;737,50; 737,50483, 480, 459, 424,391, 362, 332, 318,278, 243, 223, 208, 182, 152, 118, 103, 6720

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Ш» від 25.01.2013 № 0000011510, відповідно до якого до позивача застосовано штраф у розмірі 11805,75 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач скористався своїм правом оскаржити його у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

Як встановлено у ході розгляду справи, до позивача було застосовано штраф у зв'язку з несвоєчасною сплатою, за твердженням відповідача, грошових коштів відповідно до поданих позивачем декларацій з податку на прибуток у 2008 році, несвоєчасного погашення податкового боргу відповідно до договору про реструктуризацію (розстрочення) № 1 від 09.08.2008 та податкового повідомлення - рішення форми «Р» від 29.03.2011 № 0000332300.

У ході з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами судом встановлено, що позивачем не заперечується факт несвоєчасної сплати грошових коштів з податку на прибуток відповідно до договору про реструктуризацію (розстрочення).

Разом з цим, позивач заперечує щодо розміру застосованих штрафних (фінансових) санкцій.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) у період сплати позивачем узгоджених сум податкових зобов'язань відповідно до поданих декларацій та умов договору реструктуризації був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 (далі - Закон України № 2181).

Так, відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України № 2181, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті та подає її до податкового органу за базовий податковий (звітний) період у строки, встановлені підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України № 2181.

При цьому, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України № 2181, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації та не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Платник податків, враховуючи приписи підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій, встановлених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону від 21.12.2000 №2181, є несплата платником податків узгодженої суми податкового зобов`язання протягом граничних строків, визначених цим Законом.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем відповідачеві були подані податкові декларації з податку на прибуток за І квартал 2008 року (№6736), сума податкового зобов'язання за якою становила 129,00 грн., за півріччя 2008 року (№14335), сума податкового зобов'язання за якою становила 1572,00 грн., за ІІІ квартали 2008 року (№22022), сума податкового зобов'язання за якою становила 250,00 грн., уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з самостійно виявленими помилками за І півріччя 2008 року (№ 24532), за 2008 рік (№ 26485), сума податкового зобов'язання за якою становила 102, 00 грн.

Водночас, доказів сплати у повному обсязі та у строки, визначені податковим законодавством зазначених самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань позивачем суду не надано.

Крім цього, 09.08.2006 між Державною податковою інспекцією у Бородянському районі та КП «Бородянкатепловодопостачання» був укладений договір № 1 про реструктуризацію податкового боргу, який виник станом на 01.01.2005, на загальну суму 70800,00 грн.

Відповідно до умов даного договору КП «Бородянкатепловодопостачання» зобов'язане, починаючи з 09.08.2008 рівними частинами до 9 (дев'ятого) числа кожного місяця сплачувати грошові кошти у розмірі 735,50 грн. у рахунок погашення податкового боргу.

Як встановлено судом, на виконання умов даного договору позивач у 2008 та 2009 роках із зазначенням у платіжних дорученнях призначення платежу «податок на прибуток реструктуриз.»: 12.08.2008 перерахував грошові кошти у розмірі 800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1279; 03.09.2008 перерахував грошові кошти у розмірі 737,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1403; 13.10.2008 перерахував грошові кошти у розмірі 737,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1589; 06.11.2008 перерахував грошові кошти у розмірі 737,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1739; 09.12.2008 перерахував грошові кошти у розмірі 737,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1942; 13.01.2009 перерахував грошові кошти у розмірі 737,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 39; 10.02.2009 перерахував грошові кошти у розмірі 737,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 196; 31.03.2009 перерахував грошові кошти у розмірі 737,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 472; 05.05.2009 перерахував грошові кошти у розмірі 1475,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 703; 04.06.2009 перерахував грошові кошти у розмірі 737,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 926; 02.07.2009 перерахував грошові кошти у розмірі 737,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1060; 06.08.2009 перерахував грошові кошти у розмірі 737,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1248; 21.09.2009 перерахував грошові кошти у розмірі 737,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1508; 09.10.2009 перерахував грошові кошти у розмірі 737,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1638; 06.11.2009 перерахував грошові кошти у розмірі 737,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1779; 02.12.2009 перерахував грошові кошти у розмірі 737,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1942.

Дана обставина не заперечувалась сторонами.

Системно проаналізувавши дані платіжні доручення у взаємозв'язку із умовами договору реструктуризації, судом встановлено, що позивачем у серпні та жовтні 2008 року та у січні, лютому, березні, квітні та вересні 2009 року були сплачені грошові кошти з порушенням встановлених умовами договору строків.

Разом з цим суд констатує, що затримка граничного строку сплати щомісячних платежів за умовами договору реструктуризації була понад місяць лише у квітні 2009 року. В усіх інших шести випадках - до 30 календарних днів.

А відтак, з урахуванням положень статті 17 Закону України № 2181, який був чинним на момент здійснення сплати позивачем грошових коштів, розмір застосованих санкцій виключно у шести випадках із шістнадцяти не повинен перевищувати 10 відсотків від погашеної суми податкового боргу та у одному випадку - 20%. Однак, відповідачем за повний 2009 рік застосовано ставку 20%.

Відповідачем також не заперечувався той факт, що у разі обліку податковим органом здійснених позивачем у 2008 та 2009 роках платежів відповідно за вказаними у платіжних дорученнях призначеннями, розмір нарахованих штрафних санкцій змінився по відношенню до суми, встановленої у повідомленні - рішенні, що оскаржується.

Відповідно до приписів пункту 7.7 статі 7 Закону України № 2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 статі 7 Закону України № 2181 встановлено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 377/89/76, яка була чинною на дату здійснення сплати позивачем грошових коштів (надалі - Інструкція), кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 3.8 Інструкції, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Із наведеної норми вбачається, що право визначати призначення платежу належало виключно платнику, у даному випадку, платнику податку - позивачу.

Водночас, приписами Закону України № 2181, який на дату здійснення сплати грошових коштів був спеціальним законом з питань оподаткування, визначено вичерпний перелік заходів, які можуть вживатися контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Проте, серед них відсутній такий захід, як зміна призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Разом з цим, лише починаючи з 01.01.2011 орган державної податкової служби зобов'язаний зараховувати кошти, що сплачує платник податків, у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Однак, зазначені платежі були здійснені позивачем у 2008 та 2009 роках.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем у 2008 та 2009 роках неправомірно зараховано за власною ініціативою кошти, спрямовані позивачем на погашення своїх поточних податкових зобов'язань з податку на прибуток, зокрема, відповідно до умов договору реструктуризації, у рахунок погашення наявного, за твердженням представника відповідача, податкового боргу.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що договір про реструктуризацію від 09.09.2006 № 1, який укладений на підставі статті 10 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 № 2711 за своєю правовою природою є адміністративним договором, який чітко визначає його суб'єктів, об'єкт та правовий обов'язок боржника перед кредитором і, відповідно, їх права та обов'язки.

Відповідно до пункту 10.5 статті 10 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 № 2711, реструктуризована заборгованість не підлягає індексації, на неї не нараховуються пеня, штрафні та інші фінансові санкції, крім випадків розірвання договору про реструктуризацію заборгованості, укладеного відповідно до цього Закону.

Суду не надано жодного доказу щодо розірвання зазначеного договору як і не повідомлено про наявність інших договорів реструктуризації.

З огляду на ту обставину, що позивачем не заперечувався факт несвоєчасного погашення у 2008 та 2009 роках узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на прибуток, у тому числі реструктуризованої заборгованості; відповідно до пояснень відповідача у разі обліку податковим органом здійснених позивачем у 2008 та 2009 роках платежів відповідно за вказаними у платіжних дорученнях призначеннями, розмір нарахованих штрафних санкцій змінився б, з метою забезпечення повного та об'єктивного розгляду справи судом було запропоновано відповідачеві здійснити додатковий власний розрахунок з урахуванням правової позиції позивача.

Разом з цим, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду таких розрахунків.

За змістом положень частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, а саме без проявлення неупередженості; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє певні дії чи утримується від їх вчинення.

Порушення хоча б одного із зазначених вище критеріїв є підставою для визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень протиправними.

Адміністративний суд, оцінюючи відповідність чинному законодавству рішення передусім, досліджує його на предмет відповідності принципам Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема принципу законності, що закріплений у статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних та допустимих доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Крім цього, відповідно до частини четвертої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Проте, це не означає, що суд зобов'язаний взяти на себе тягар доказування розміру нарахованих зобов'язань, здійснювати їх повторний розрахунок замість сторони у справі - суб'єкта владних повноважень у відносинах з юридичною чи фізичною особою.

А відтак, судом встановлено, що при нарахуванні штрафних санкцій відповідачем порушені вимоги пункту 113.3 статті 113 Податкового кодексу України, оскільки означена сума розрахована не у встановленому порядку та розмірі.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що грошовий розмір судових витрат, які повинні бути компенсовані, суд визначає за клопотанням однієї зі сторін. Жодних заяв з приводу відшкодування судових витрат сторонами суду не заявлено, у зв'язку з чим судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби України форми «Ш» від 14.09.2011 № 0001721530.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 07.05.2013