ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
РІШЕННЯ
Іменем України
07.11.2006
Справа №2-7/17034-2006
За позовом Джанкойського житлово-експлуатаційного об’єднання, м. Джанкой
До відповідача Суб’єкта підприємницької діяльності Величко Володимира Корнійовича, м. Джанкой
Про стягнення 4294,53 грн.
Суддя Дворний І. І.
представники:
Від позивача – Абдурахманова І. О., предст., дов. №17 від 22.05.2006 р.
Від відповідача - Величко В. К., паспорт.
Суть справи: Джанкойське житлово-експлуатаційне об’єднання звернулось до Господарського суду АР Крим із позовом до Суб’єкта підприємницької діяльності Величко Володимира Корнійовича про стягнення 4294,53 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в грудні 2005 р. між позивачем та відповідачем була достигнута домовленість щодо постачання СПД Величко В. К. бітуму Б-4 в кількості 2000 кг за ціною 2100 грн. за 1000 кг. На виконання вказаної домовленості позивачем були перераховані грошові кошти у сумі 4200,00 грн., проте відповідач до часу подачі позову до суду не виконав свої зобов’язання та не здійснив постачання бітуму. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошт у розмірі 4200,00 грн. та 3% річних у сумі 94,53 грн.
Відповідач у судовому засіданні відзив на позов на надав, проти позовних вимог не заперечував.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ХПК України, за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ :
На підставі усної домовленості між Джанкойським житлово-експлуатаційним об’єднанням та Суб’єктом підприємницької діяльності Величко Володимиром Корнійовичем про постачання бітуму Б-4 в кількості 2000 кг за ціною 2100 грн. за 1000 кг. та виставленими відповідачем рахунками №29 від 13.12.2005 р. та №34 від 27.12.2005 р. позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 4200,00 грн., що підтверджують платіжне доручення №1403 від 15.12.2005 р. на суму 2100,00 грн. та платіжне доручення №1479 від 27.12.2005 р. на суму 3960,00 грн.
Судом встановлено, що в порушення умов домовленості постачання бітуму СПД Величко В. К. здійснено не було, що не заперечується відповідачем по суті.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння міна його умов не опускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач не надав суду доказів постачання позивачу бітуму Б-4, у той час як ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Частиною третьою вказаної статті встановлено, що положення цієї глави застосовуються також, зокрема, до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Отже, матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем своїх зобов’язань, а тому вимоги позивача про стягнення з СПД Величко В. К. грошових коштів у розмірі 4200,00 грн. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо встановлення обов’язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі ст. 536 ЦК України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти. Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 94,53 грн. також підлягають задоволенню.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності Величко Володимира Корнійовича (м. Джанкой, вул. Кірова, 51, ідентифікаційний номер 2047209415) на користь Джанкойського житлово-експлуатаційного об’єднання (м. Джанкой, вул. Первомайська, 66, код ЗКПО 03360704) грошові кошти у розмірі 4200,00 грн., 94,53 грн. річних, 102 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.
Судове рішення № 310567, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 07.11.2006. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 17034-2006. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: