Рішення № 31056681, 19.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4075/13 19.04.13

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" до Концерн " Військторгсервіс" про стягнення 14 316,53 грн.Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Лукінюк М.В. (дов. № 05/910 від 26.03.2013)від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19 квітня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" (надалі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Концерн "Військторгсервіс" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 14 316,53 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.03.2013 року порушено провадження у справі № 910/4075/13, розгляд справи призначено на 02.04.2013 року.

Представник відповідача в судове засідання 02.04.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 06.03.2013 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судове засідання 02.04.2013 року представник позивача з'явився, проте вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 06.03.2013 року не виконав.

У судове засідання 19.04.2013 року представник відповідача повторно не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи Концерну "Військторгсервіс" на рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідач зареєстрований за адресою: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28 а.

Згідно із абзацом 2 пункту 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Разом з тим, Вищий господарський суд України у пункті 11 інформаційного листа від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи № 910/4075/13.

Представник позивача у судовому засіданні 19.04.2013 року надав усні пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2011 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" (виконавець) та Концерном "Військторгсервіс" (замовник) було укладено договір № 8468 на постачання природного газу та договір № 2082 на постачання природного газу (надалі по тексту - Договір № 8468 та Договір № 2082, разом - Договори), відповідно до умов яких виконавець зобов'язується передати у власність замовнику природний газ, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даних Договорів.

Відповідно до пункту 3.1. Договорів виконавець передає замовнику газ в загальному потоці газу на межі балансового розмежування газових мереж замовника. Оперативний контроль за відпуском газу замовнику здійснює виконавець. Контрактною годиною для обліку газу вважається 9.0 година за Київським часом. Контрактним місяцем вважається проміжок часу тривалістю в один календарний місяць, що починається з контрактної години першого дня місяця.

Згідно з пунктом 3.2. Договорів приймання - передача газу, поданого виконавцем замовнику у відповідному місяці, оформлюється актом приймання - передачі газу, в якому визначається фактична кількість поданого газу, яка складається з обсягу нарахованого комерційним вузлом обліку газу, обсягу виробничо-технологічних витрат і нормованих витрат, а також обсягу газу донарахованого по результатах перевірок дисципліни обліку та споживання газу замовником. Фактична кількість поставленого виконавцем газу, приведеного до стандартних умов, визначається комерційними вузлами обліку виконавця, а в разі їх відсутності - приладами замовника з введенням необхідних поправок, передбачених Держспоживстандартом України та чинним законодавством України. Показники цих приладів та відповідні поправки є обов'язковими для сторін. Відповідальність за достовірність даних несе замовник.

Не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем поставки газу. замовник зобов'язується надати виконавцю два примірники акту приймання - передачі газу, підписані та скріплені печаткою замовника. Акт приймання - передачі, наданий замовником, повинен бути до підписання його виконавцем попередньо ним перевірений та погоджений. У разі непогодження виконавця з актом приймання - передачі наданим замовником, та/або у разі ненадання замовником акту приймання - передачі газу у вказаний строк, представника виконавця мають право в односторонньому порядку скласти акт приймання - передачі газу. Акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків (пункт 3.3. Договорів).

Пунктом 5.1. Договорів сторони погодили, що ціна за 1000 кубічних метрів природного газу з урахуванням податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу у вигляді цільової надбавки (2%), тарифів на його транспортування, розподіл і постачання становить 4 084,76 грн., в тому числі ПДВ - 680,79 грн., з них:

- вартість природного газу - 3 628,20 грн., в тому числі ПДВ - 604,70 грн.

- цільова надбавка до вартості газу - 72,56 грн., в тому числі ПДВ - 12,09 грн.

- тариф на постачання газу - 42,00 грн., в тому числі ПДВ - 7,00 грн.

- послуги на транспортування газу - 342,00 грн., в тому числі ПДВ - 57,00 грн., в тому числі: розподіл природного газу - 324,12 грн.., в тому числі ПДВ - 54,02 грн.; транспортування магістральними трубопроводами - 17,88 грн., в тому числі ПДВ - 2,98 грн.

У відповідності до пункту 6.1. Договорів оплата за газ проводиться замовником виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок виконавця оплати в розмірі 100% (сто відсотків) від вартості запланованих місячних обсягів не пізніше ніж за 10 (десять) банківських днів до початку кожного місяця поставки газу. Виконавець має право віднести

суму, нараховану замовнику за природний газ по цих Договорах, або по інших договорах, на взаєморозрахунки між сторонами, в тому числі в порядку зарахування зустрічних однорідних вимог. Остаточних розрахунок за використаний газ здійснюється замовником не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов Договору № 2082 позивач поставив відповідачу природний газ у кількості 1,235 тис.м3 на загальну суму 5 044,68 грн., що підтверджується актом прийому - передачі природного газу від 31.08.2011 року.

Згідно з умовами Договору № 8468 позивач поставив відповідачу природний газ у кількості 1,555 тис.м3 на загальну суму 5 685,50 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 30.09.2011 року та від 31.10.2011 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про невиконання відповідачем умов Договорів в частині оплати за переданий Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" природний газ.

Відповідно до пункту 7.1. Договорів в разі несплати або несвоєчасної оплати замовником за спожитий газ у строки, зазначені у пункті 6.1. Договорів виконавець має право стягнути із замовника, крім суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також нанесені замовником збитки. за прострочення понад тридцять календарних днів окрім пені, додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми заборгованості.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 14 316,53 грн., з яких: за Договором № 2082 - 5044,68 грн. основної заборгованості, 1 191,01 грн. пені, 215,11 грн. 3% річних, 7% штрафу у розмірі 353,13 грн., 9,95 грн. інфляційних втрат; за Договором № 8468 - 5 685,50 грн. основної заборгованості, 1 90,18 грн. пені, 223,46 грн. 3% річних, 7% штрафу у розмірі 397,99 грн., 5,52 грн. інфляційних втрат.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами у справі були укладені договори поставки.

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо поставки природного газу виконав належним чином, що підтверджується актами прийому - передачі від 31.08.2011 року, 30.09.2011 року, 31.10.20111 року, які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін (належним чином засвідчені копії містяться у матеріалах справи).

Зауважень щодо поставки природного газу від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договорами строк оплату за отриманий природний газ не здійснив, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" у розмірі 10 730,18 грн.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 10 730,18 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" про стягнення з Концерну "Військторгсервіс" 10 730,18 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 586,35 грн. штрафних санкцій, з яких: за Договором № 2082 - 1 191,01 грн. пені, 215,11 грн. 3% річних, 7% штрафу у розмірі 353,13 грн., 9,95 грн. інфляційних втрат; за Договором № 8468 - 1 90,18 грн. пені, 223,46 грн. 3% річних, 7% штрафу у розмірі 397,99 грн., 5,52 грн. інфляційних втрат.

Пунктом 7.1. Договорів сторони погодили, що в разі несплати або несвоєчасної оплати замовником за спожитий газ у строки, зазначені у пункті 6.1. Договорів виконавець має право стягнути із замовника, крім суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також нанесені замовником збитки. за прострочення понад тридцять календарних днів окрім пені, додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми заборгованості.

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з пунктом 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений статтею 231 Господарського кодексу України. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Встановивши прострочення відповідача за Договорами. суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими, проте, арифметичний розрахунок, здійснений позивачем є невірним, а тому, за розрахунком суду з відповідача підлягає стягненню пеня на загальну суму 2 220,15 грн., з яких, за Договором № 2082 пеня становить 1 089,97 грн., за Договором № 8468 - 1 130,18 грн.

Здійснивши перерахунок позовних вимог щодо стягнення з відповідача 7% штрафу за Договорами на загальну суму 751,12 грн., прийнявши до уваги пункт 7.1. Договорів, суд прийшов до висновку про їх задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних збитків ґрунтуються на законі, а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних в сумі 438,57 грн. та інфляційних збитків у сумі 15,47 грн., підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" підлягають частковому задоволенню.

Витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28 а, код ЄДРПОУ 33689922) з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" ( 58009, м. Чернівці, вул. Винниченка, 9А. код ЄДРПОУ 03336166) 10 730 (десять тисяч сімсот тридцять) грн. 18 коп. основної заборгованості, 2 220 (дві тисячі двісті двадцять) грн. 15 коп. пені, 751 (сімсот п'ятдесят одну) грн. 12 коп. штрафу, 438 (чотириста тридцять вісім) грн. 57 коп. 3% річних, 15 (п'ятнадцять) грн. 47 коп. інфляційних втрат, 1 701 (одну тисячу сімсот одну) грн. 15 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання

повного тексту рішення 24.04.2013 року

Суддя С.В. Стасюк