Ухвала суду № 3105651, 10.06.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2008 року                                                                  № К-827/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Рибченка А.О.

суддів:                                                         Брайка А.І.

                                                                       Голубєвої Г.К.

                                                                       Карася О.В.

Федорова М.О.                                                                                                              

при секретарі судового засідання:    Патюк А.О.

розглянувшиу відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції Полтавської області

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.12.2006 р.

у справі№ 17/209 господарського суду Полтавської області

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма  «Кременчукмеблі» 

доКременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції Полтавської області

за участю прокурати Полтавської області

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення, - 

ВСТАНОВИВ:

В липні 2005 р. позивач - Відкрите акціонерне товариство «Виробничо-торгова фірма «Кременчукмеблі» звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000362602/0/1764 від 13.06.2005 р.

Постановою господарського суду Полтавської області від 20.06.2006 р. у справі № 17/209 в позові відмовлено.

Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в результаті операцій з придбання та подальшого експорту резонаторів кварцових у листопаді 2002 року позивачем неправомірно застосована нульова ставка по податку на додану вартість в сумі 607761 грн. х 20% = 121552,31 грн., яка підприємством відображена в податковій декларації з ПДВ за листопад 2002 року, внаслідок чого занижено податкове зобов’язання на суму 102364,80 грн., у липні 2003 року в сумі 911578 грн. х 20% = 182315, 57 грн., яка підприємством відображена в податковій декларації з ПДВ за липень 2003 року, внаслідок чого занижено податкове зобов’язання на суму 182315,57 грн. Також позивачем, на думку суду, була неправомірно застосована нульова ставка по податку на додану вартість при продажу мембрани іоноселективного електроду для визначення високозарядних фосфат-іонів компанії «GILPATRICKTRADECOMPANY», США.

За висновком суду, відповідачем було належним чином доведено факт заниження податкового зобов’язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 406232,68 грн.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.12.2006 р. постанову господарського суду Полтавської області від 20.06.2006 р. скасовано та позовні вимоги ВАТ «Виробничо-торгова фірма «Кременчукмеблі» задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000362602/0/1764 від 13.06.2005 р.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено, що єдиною умовою для застосування нульової ставки ПДВ є наявність належно оформленої вантажної митної декларації.

Не погоджуючись з постановленим судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Кременчуцька ОДПІ оскаржила його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України. 

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.12.2006 р. та залишити в силі постанову господарського суду Полтавської області від 20.06.2006 р.

Позивач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.12.2006 р. – без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ була проведена позапланова перевірка ВАТ «Виробничо-торгова фірма «Кременчукмеблі» з питань придбання та продажу мембрани іоноселективного електроду та резонатору кварцового за період з 01.10.2002 р. по 01.10.2004 р., за наслідками якої складено акт перевірки № 16/Д/26-20-026/00275033 від 10.06.2005 р.

В ході перевірки було виявлено порушення позивачем пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» шляхом неправомірного застосування нульової ставки по податку на додану вартість по операціях з продажу мембрани іоноселективного електроду та резонаторів кварцових за листопад 2002 р. – 607761,55 грн., липень 2003 р. – 911577,90 грн., жовтень 2003 р. – 511824 грн., внаслідок чого було занижено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 406232,68 грн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки, Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000362602/0/1764 від 13.06.2005 р. про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 812466 грн., в тому числі основний платіж – 406233 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 406233 грн.

Апеляційний господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що факт вивезення товарів за межі митної території України підтверджений відповідно до чинного законодавства. Зокрема, суд вказав на те, що згідно пп. 6.2.1          п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податків за межі митної території України, якщо їх вивіз (експортування) засвідчується належним чином оформленою вантажно-митною декларацією. Такі накладні були отримані в ході проведення досудового слідства, крім того, факт вивезення за межі митної території України кварцових резонаторів підтверджується вантажними авіанакладними.

Проте, поза увагою суду залишились доводи податкового органу щодо фіктивності та незнаходження за вказаною юридичною адресою Компанії SIA«RikiI.V.» м. Рига, Латвія, якій було експортовано позивачем резонатори кварцові на суму 911577,85 грн. в кількості 27800 шт.

Згідно з вимогами Інструкції «Про порядок заповнення вантажної митної декларації», затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997р. № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.09.1997 р. за № 443/2247, у графі 8 вантажної митної декларації зазначається одержувач, а якщо це іноземна особа – то її найменування та місцезнаходження.

На думку колегії суддів це означає, що в указаній графі має бути зазначена реально існуюча юридична чи фізична особа, яка є одержувачем названого у вантажній митній декларації товару.

Належно оформленою вантажну митну декларацію слід вважати тоді, коли заповнені відповідно до Інструкції усі графи і зазначена в них інформація є достовірною.

Разом з тим, матеріали справи дають підстави сумніватися в достовірності відомостей, зазначених у графі 8 вантажної митної декларації.

Відповідач, посилаючись на отриману від Управління фінансової поліції               м. Рига Латвія відповідь, стверджував про фіктивність відомостей, які містяться у вантажній митній декларації № 001140 від 24.07.2003 р. (зокрема у графі 8).

Крім того, по епізоду щодо експорту резонаторів кварцових в кількості              18600 шт. на суму 607761,55 грн. імпортеру – Компанії «Хаук-Імпакс» м. Дубай Об’єднані Арабські Емірати податковий орган послався на те, що у графі 31 ВМД          № 001176 від 20.11.2002 р. вказано, що виробником резонаторів кварцових РК-391 з частотою 11934,448 кГц є ЗАТ «Завод Інтеграл» м. Київ. Однак, згідно висновку технічної експертизи від 06.02.2004 р. виробництво кварцових резонаторів та елементів кварцових кристалів вказаної марки на вивченому обладнанні в даному цеху ЗАТ «Завод Інтеграл» неможливий.

За наявності сумніву щодо наданої інформації суд згідно зі статтями 70, 71, 79 Кодексу адміністративного судочинства України мав можливість витребувати належні докази на підтвердження чи спростування наведених відповідачем фактів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Разом з тим, не можна визнати законним та обґрунтованим і рішення суду першої інстанції про відмову в позові з огляду на те, що судом не досліджувалось питання правильності нарахування податковим органом позивачу розміру податкового зобов’язання з податку на додану вартість та застосованих штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

В зв’язку з цим, відповідно до вимог ст. 227 КАС України, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд в суд першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в даній ухвалі та вирішити спір згідно вимог чинного законодавства.                 

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:   

Касаційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції Полтавської області задовольнити частково.

Скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.12.2006 р. та постанову господарського суду Полтавської області від 20.06.2006 р.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий                                  (підпис)                     Рибченко А.О.

Судді                                                (підпис)                     Брайко А.І.

(підпис)                    Голубєва Г.К.

(підпис)                     Карась О.В.

(підпис)                     Федоров М.О.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                  Патюк А.О.