Постанова № 31055127, 25.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 року № 813/422/13-а

16 год. 12 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Чернявської О.Д.

представників позивача Копчака О.І., Костюк О.А., Луценко І.С., представника відповідача Малярич З.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

17 січня 2013 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення № 391 від 27.12.2012 року.

З урахуванням уточнення до адміністративного позову від 02.04.2013 року (вх. № 11543 від 03.04.2013 року) позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення № 391 від 27.12.2012 року виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у частині, за наслідками якої підлягають поверненню кошти в сумі 5903,81 грн. (неправомірно виплачена сума страхових коштів 3935,87 грн. та сума штрафу за порушення порядку використання страхових коштів 1967,94 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем здійснено розрахунок середньої заробітної плати працівників для розрахунку страхових виплат проведено у повній відповідності з вимогами Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26.09.2001 року (далі Порядок). Вважає рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у частині, за наслідками якої підлягають поверненню кошти в сумі 5903,81 грн., протиправним та просить його скасувати.

Представники позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та уточненні до адміністративного позову, просили позовні вимоги задовольнити повністю. Крім того зазначили, що перевірка правильності розрахунку середньої заробітної плати працівників не входить до повноважень відповідача, оскільки зазначене питання входить до повноважень Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву № 06-16-202 від 05.02.2013 року, поданому представником відповідача у судовому засіданні 05.02.2013 року, де вказано, що за результатами планової перевірки позивача виявлено порушення ч. 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», абз. 1 п. 5, абз. 1 п. 6, абз. 1 п. 7 Порядку. Позивачем протиправно проведено розрахунок та здійснено виплату допомог по листках непрацездатності своїм працівникам. Вважає оскаржуване Рішення № 398 правомірним та таким, що відповідає вимогам законодавства.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи в їх сукупності, суд встановив наступні факти та правовідносини.

У період з 20.11.2012 року по 30.11.2012 року виконавчою дирекцією Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено планову перевірку Академії сухопутних військ імені гетьмана П Сагайдачного, про що складено Акт № 569 від 30.11.2012 року Про результати планової перевірки по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Перевіркою встановлено порушення абз. 1 п. 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26.09.2001 року, в результаті чого до розрахунку середньої заробітної плати працівників для розрахунку страхових виплат включено авансові платежі за наступний місяці, тобто включено заробітну плату за фактично невідпрацьований час на загальну суму 3935,87 грн.

19.12.2012 року позивачем подано відповідачу заперечення до акта про результати перевірки по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яке рішенням відповідача від 27.12.2012 року залишено без задоволення.

27.12.2012 року виконавчою дирекцією Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято Рішення № 398 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яким визначено, що підлягає поверненню Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності неправомірно виплачена сума страхових коштів у розмірі 4011,13 грн., та відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 28, ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» до Академії сухопутних військ імені гетьмана П Сагайдачного застосовано фінансові санкції в сумі 2005,56 грн.

Приймаючи рішення, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26.09.2001 року, цей Порядок визначає правила обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхові виплати) у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації чи фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників.

Згідно з ч. 1 п. 4 цього ж Порядку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (для страхування на випадок безробіття - в якому припинено дію трудового договору або особу знято з обліку у державного реєстратора як суб'єкта підприємницької діяльності, припинення адвокатської, нотаріальної, творчої або іншої діяльності, закінчення проходження служби; для страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання осіб, у яких через деякий час погіршився стан здоров'я у зв'язку з раніше отриманим ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання - період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням тимчасової непрацездатності).

Згідно з п. 5 цього ж Порядку якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менш як 6 календарних місяців, середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), в яких сплачено страхові внески.

Згідно з ч. 1 п. 6 цього ж Порядку у разі коли застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менше ніж календарний місяць, середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку, крім розрахунку допомоги по вагітності та пологах за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Згідно з ч. 1 п. 7 цього ж Порядку середня заробітна плата (грошове забезпечення) застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці» (грошового забезпечення, розмір якого визначається згідно з нормативно-правовими актами, що регулюють порядок та умови його виплати), та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч. 1 п. 9 цього ж Порядку до середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) включається заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) у межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страховик має право накладати фінансової санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 30 цього ж Закону страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник стосовно нарахування страхових виплат для оплати лікарняних листків по тимчасовій непрацездатності працівникам позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Позивачем до матеріалів справи долучено копії наказів по стройовій частині про зарахування на роботу за строковим трудовим договором зазначених працівників та про продовження дії строкових трудових договорів, копії листків непрацездатності, відомості призначення та нарахування допомог з тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів, копії розрахункових листків нарахування заробітної плати працівникам позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за відповідні періоди.

Із зазначених доказів вбачається, що позивачем правильно визначено період для розрахунку середньої заробітної плати працівників, зокрема: для розрахунку страхових виплат взято повні календарні місяці, як того вимагають положення Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Судом встановлено, що позивачем у повній мірі нараховано та сплачено страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, спору стосовно повноти нарахування та сплати зазначених внесків між сторонами немає.

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо протиправного включення позивачем до розрахунку середньої заробітної плати авансових платежів за не відпрацьований час з покликанням на поняття заробітної плати, визначене ст. 1 Закону України «Про оплату праці» та порушення п. 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" виходячи із наступного.

Згідно ст. 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Пунктом 5 Порядку врегульовано порядок визначення розрахункового періоду за який обчислюється заробітна плата і викладено його у розділі, що називається "Розрахунковий період". Порядок і критерії включення доходу до розрахунку лікарняних визначено у розділі "Виплати, з яких обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення), пункти 7-10, на який відповідач не покликається.

Крім того, згідно роз'яснення Мінсоцполітики та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 04-29-143 від 24.01.2013 р. до розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги при вагітності та пологах включаються усі виплати, з яких сплачено страхові внески, в тому місяці, в якому їх було нараховано (а.с. 31-33).

Суд зазначає, що позивачем як страхувальником виконано обов'язок із нарахування та сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Включення авансових платежів до складу середньої заробітної плати працівників для розрахунку страхових виплат позивачем здійснено правомірно, оскільки розмір таких платежів підлягає сторнуванню у наступних розрахункових періодах, відповідно до фактично відпрацьованого часу.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на предмет дотримання вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства, Суд дійшов висновку, що право відповідача перевіряти правильність розрахунку середньої заробітної плати працівників для розрахунку страхових виплат та застосовувати штрафні санкції за неправильний розрахунок середньої заробітної плати працівників не передбачено нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а саме ст. 28 та ст. 30 цього Закону, на які покликається відповідач у оскаржуваному рішенні як на підставу повернення коштів та застосування фінансових санкцій. З огляду на наведене, рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у частині, за наслідками якої підлягають поверненню кошти в сумі 5903,81 грн., є прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення при прийнятті рішення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 3 ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Враховуючи наведене Суд вважає, що адміністративний позов Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення № 391 від 27.12.2012 року виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у частині, за наслідками якої підлягають поверненню кошти в сумі 5903,81 грн. (неправомірно виплачена сума страхових коштів 3935,87 грн. та сума штрафу за порушення порядку використання страхових коштів 1967,94 грн.) слід задовольнити повністю.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення № 391 від 27.12.2012 року виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у частині, за наслідками якої підлягають поверненню до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності кошти в сумі 5903,81 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (ЄДРПОУ 08410370, м. Львів, вул. Гвардійська, буд. 32) 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 30 квітня 2013 року.

Суддя Качур Р.П.