Ухвала суду № 31054921, 23.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/24885/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 листопада 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року

по справі №2а-13284/10/2670

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укратранснафта» (надалі - ВАТ «Укратранснафта»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків (надалі - СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП від 23.02.2010р. №0000254120/0; від 28.04.2010р. №0000254120/1; від 08.07.2010р. №0000254120/2; від 20.09.2010р. №0000254120/3.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 09.11.2010р. залишеною без змін Київського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011р., позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову в позові.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Позивачем також було заявлено клопотання про здійснення заміни Відкритого акціонерного товариства «Укратранснафта» його правонаступником Публічним акціонерним товариством «Укратранснафта».

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом була проведена документальна невиїзна планова перевірка ВАТ «Укратранснафта» з питань правильності нарахування та сплати сум податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за вересень 2009р., про що складено акт №77/41-20/31570412 від 19.02.2010р.

Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: ВАТ «Укратранснафта» несвоєчасно подано платіжні доручення на сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, чим затримано сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 61 день та 91 день.

На підставі названого акту перевірки та за результатами адміністративного оскарження контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.02.2010р. №0000254120/0; від 28.04.2010р. №0000254120/1; від 08.07.2010р. №0000254120/2; від 20.09.2010р. №0000254120/3, якими визначено суму штрафних санкцій за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

19.10.2009р. ВАТ «Укртранснафта» подало до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2009р., визначивши в р.27 суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду та суму штрафу, нарахованої платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки.

Платіжним дорученням №2 від 30.10.2009р. ВАТ «Укртранснафта» було сплачено узгоджене податкове зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2009р., визначене у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2009р.

Так, відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання визначені у п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону, відповідно до якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Як визначено п.п.7.1.1 п.7.1 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які кошти такого платника податку.

Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з п.6 ст.7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за №377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції, при цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів утримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Отже, з наведених положень вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Судами також встановлено, що 06.05.2009р. СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було прийнято першу податкову вимогу №1/28, відповідно до якої було визначено, що станом на 06.05.2009р. за узгодженими податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у ВАТ «Укртранснафта» рахується податковий борг.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 18.06.2009р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2010р., у справі №2а-5312/09/2670 позовні вимоги ВАТ «Укртранснафта» було задоволено та скасовано першу податкову вимогу №1/28 від 06.05.2009р.

Рішення судів мотивовано тим, що у ВАТ «Укртранснафта» відсутнє порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності.

В подальшому СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП було прийнято другу податкову вимогу №2/35 від 17.06.2009р., відповідно до якої було визначено, що станом на 17.06.2009р. за узгодженим податковими зобов'язаннями у ВАТ «Укртранснафта» рахується податковий борг, в т.ч з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та рентної плати за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та продуктопроводами.

Постановою Окружного адміністративного суду від 03.08.2009р. у справі №2а-7571/09/2670 позовні вимоги ВАТ «Укртранснафта» було задоволено та скасовано другу податкову вимогу №2/35 від 17.06.2009р.

Рішення суду мотивовано тим, що з боку ВАТ «Укртранснафта» відсутні порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань з огляду на вину обслуговуючого банку щодо перерахування платежів.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Платіжним дорученням №2 від 30.10.2009р. на сплату узгодженого зобов'язання з податку на додану вартість по декларації за вересень 2009р. податковий орган здійснив погашення частини податкового боргу з податку на додану вартість по декларації за травень 2009р. та частини податкового боргу з податку на додану вартість по декларації за червень 2009р.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з цілком обґрунтованими висновками судів попередніх інстанції стосовно того, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Замінити відкрите акціонерне товариство «Укратранснафта» його процесуальним правонаступником публічним акціонерним товариством «Укратранснафта».

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов