Ухвала суду № 31054804, 16.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/21191/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

при секретарі: Сачко Г. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 вересня 2011р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012р.

у справі №2а-12646/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторський дім «Мегатрейд» (надалі - ТОВ «Дистрибуторський дім «Мегатрейд»)

до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі м. Києва (надалі - ДПІ у Солом`янському районі м. Києва)

про скасування рішення, -

встановив:

У вересні 2011р. позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом`янському районі м. Києва №0001952308/0 від 02.06.2011р.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 вересня 2011р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012р. позов було задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом`янському районі м. Києва №0001952308/0 від 02.06.2011р. Судові витрати стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача в сумі 3,40грн.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, за період за період з 28.02.2011р. по 05.05.2011р., валютного законодавства за період з 13.07.2009р. по 31.12.2010р., про що складено акт №4802/23-08/36581790 від 13.05.2011р.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, встановлено порушення вимог п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». А саме, вказано на безпідставність віднесення підприємством до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплаченого у зв'язку з придбанням (виготовленням) матеріальних та нематеріальних активів, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності такого платника податків. На думку податкового органу, позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по операціях із ТОВ «Сіріус Маркет», ТОВ «Торговий дім «Елемент» та ТОВ «Фемілі Трейдінг Центр Юкрейн-Норс».

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001952308/0 від 02.06.2011р., яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Дистрибуторський дім «Мегатрейд» (покупець) та ТОВ «Сіріус Маркет» (продавець) укладено наступні договори поставки комп'ютерних комплектуючих: 01/03-2010 від 01.03.2010р.; №02/04-2010 від 02.04.2010р.; №16/04-2010р.; №26/04-2010р.; №17/05-2010 від 17.05.2010р.; №25/06-2010 від 25.06.2010р.; 01/08-2010 від 01.08.2010р.; №30/08-2010 від 30.08.2010р.; №29/09-2010 від 29.09.2010р.

За результатами виконання вказаних договорів позивачем згідно отриманих від постачальника податкових накладних сформовано податковий кредит: у липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2010р.

При цьому, відповідач вказав, що за даними бази даних АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» постачальник - ТОВ «Сіріус Маркет» не зареєстрував зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах із позивачем у липні-грудні 2010р.

Також, під час перевірки позивача податковий орган встановив, що між ТОВ «Дистрибуторський дім «Мегатрейд» (покупець) та ТОВ «Торговий дім «Елемент» (продавець) укладено наступні договори поставки комп'ютерних комплектуючих: №26.03-2010 від 26.03.2010р.; №05.04-2010 від 05.04.2010р.; №26.04-2010 від 26.04.2010р.; №12.05-2010 від 12.05.2010р.; №18.05-2010 від 18.05.2010р.; №11.06-2010 від 11.06.2010р.; №22.06-2010 від 22.06.2010р.; №23.06-2010 від 23.06.2010р.; №04.08-2010 від 04.08.2010р.; №16.08-2-10 від 16.08.2010р.; №02.09-2010 від 02.09.2010р.; №06.09-2010 від 06.09.2010р.

За даними перевірки позивачем на підставі вказаних договорів та податкових накладних, отриманих від ТОВ «Торговий дім «Елемент», позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ у серпні та у вересні 2010р.

При цьому, податковий орган дійшов висновку про неправомірність віднесення позивачем сплачених сум ПДВ за вказаними операціями до складу податкового кредиту, оскільки свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Торговий дім «Елемент» анульоване 16.09.2010р. у зв'язку з ліквідацією банкрута та згідно бази даних АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» постачальник - ТОВ «Торговий дім «Елемент» не зареєстрував зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах із позивачем у серпні та вересні 2010р.

Крім того, між ТОВ «Дистрибуторський дім «Мегатрейд» (покупець) та ТОВ «Фемілі Трейдінг Центр Юкрейн-Норс» (продавець) укладено наступні договори поставки комп'ютерних комплектуючих: №3-П від 01.12.2009р.; №4-П від 01.12.2009р.; №1-П від 01.12.2009р.; №7-П від 04.01.2010р.; №12-П від 02.02.2010р.; №15-П від 01.03.2010р.; №16-П від 01.03.2010р.; №02.08-2010 від 02.08.2010р.

На підставі вказаних договорів та податкових накладних, отриманих від ТОВ «Фемілі Трейдінг Центр Юкрейн-Норс», позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ у серпні 2010р. в розмірі 37500,00грн.

Податковий орган заперечив обґрунтованість віднесення вказаної суми до податкового кредиту позивача з посиланням на те, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Фемілі Трейдінг Центр Юкрейн-Норс» анульоване 17.02.2011р. у зв'язку з ліквідацією банкрута, а згідно бази даних АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» постачальник - ТОВ «Фемілі Трейдінг Центр Юкрейн-Норс» не зареєстровано зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах із позивачем у серпні 2010р.

Таким чином, за висновком акту перевірки позивача, податковий орган поставив під сумнів реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Дистрибуторський дім «Мегатрейд» та контрагентами: ТОВ «Сіріус Маркет», ТОВ «Торговий дім «Елемент» та ТОВ «Фемілі Трейдінг Центр Юкрейн-Норс», з посиланням на відсутність необхідних організаційно-економічних можливостей (виробничих активів, основних фондів, технічного персоналу, складських приміщень та транспортних засобів) у зазначених контрагентів здійснювати поставку товару, обумовленого договорами та відсутність підтверджень поставки по ланцюгу постачальників до виробника іноземного товару.

Відповідно до приписів п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.п. 7.5.1 п.7.5. ст.7 цього Закону вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що при укладені позивачем договорів із ТОВ «Сіріус Маркет», ТОВ «Торговий дім «Елемент» та ТОВ «Фемілі Трейдінг Центр Юкрейн-Норс» вимоги ст. 203 ЦК України були додержані.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Натомість, посилання відповідача на вимоги статті 203 та 228 ЦК України, стосовно невідповідності укладених правочинів діючому законодавству, та не спрямованість правочинів на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, не підтверджено. Судами не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що відповідно до п.9.8 Закону України «Про податок на додану вартість» - реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Суди попередніх інстанцій досліджували первинні бухгалтерські документи, якими підтверджено обставини господарської діяльності між позивачем та вказаними вище контрагентами.

Оскільки на момент здійснення господарських відносин між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Елемент» та ТОВ «Фемілі Трейдінг Центр Юкрейн-Норс», а також на час складання податкових накладних що включені позивачем до податкового кредиту у відповідні періоди, зазначені контрагенти були зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності та платники ПДВ, стосовно оформлення вказаних податкових накладних перевіркою порушень виявлено не було, не є підставою для визнання вчинених останнім з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій (правочинів) недійсними, оскільки його контрагенти за договором можуть нести відповідальність лише за наявності вини.

Частиною 2 статті 61 Конституції України встановлюється, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Крім того, слід зазначити, що дату виникнення права платника податку на податковий кредит на час правовідносин регулювалось лише положенням п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначено, що датою виникнення платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої події: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином обставини, якими відповідач обґрунтовує правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення в частині, що стосується правовідносин між позивачем та ТОВ «Сіріус Маркет», ТОВ «Торговий дім «Елемент» та ТОВ «Фемілі Трейдінг Центр Юкрейн-Норс», не є належними доказами.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 вересня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов