Ухвала суду № 31054647, 09.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/64498/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицька О.В., Лосєва А.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2011р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2011р.

у справі №2270/819/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Вікторійське хлібоприймальне підприємство» (надалі - ВАТ «Вікторійське ХПП»)

до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області (надалі - Городоцька МДПІ Хмельницької області)

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Городоцької МДПІ Хмельницької області від 15.07.2010р. №0000382341/0.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2011р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2011р., позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Городоцької МДПІ Хмельницької області від 15.07.2010р. №0000382341/0. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40грн.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Вікторійське ХПП» з питань достовірності нарахування від'ємного значення з ПДВ, що декларувалися за період з 01.05.2010р. по 31.05.2010р., про що складено акт від 01.07.2010р. №100/23/00952479.

Висновками перевірки, зокрема, вказано, що при складанні податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010р. підприємством допущено порушення п.п.4.5.1 п.4.5 ст.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого сума податкового зобов'язання, задекларована платником в рядку 9 «усього податкових зобов'язань» занижена на 163949грн., а сума від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2010р., задекларованого в рядку 18.2 податкової декларації завищена на 131581грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за квітень 2010р. на 32368грн.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.07.2010р. №0000382341/0, яким позивачеві визначено зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 42078,40грн., в т.ч. за основним платежем - 32368грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9710,40грн.

В порядку апеляційного узгодження вказаного зобов'язання, скарга платника податку залишена без задоволення та прийнято податкове рішення від 13.08.2010р. №1617/10/23-026, яким зобов'язання залишено без змін.

Так, на думку податкового органу, порушення полягає в тому, що позивачем в декларації з податку на додану вартість за квітень 2010р. заповнено графу 8.3 «Коригування податкових зобов'язань», та подано додаток 1, відповідно до якого сума задекларованого коригування податкового зобов'язання визначена з від'ємним значення в розмірі 163949грн. Як зазначено в акті перевірки, відповідно до платіжного доручення №146 від 26.04.10 р., ВАТ «Вікторійське ХПП» перераховано TOB «Суффле Arpo Україна» грошові кошти в сумі 983695,92грн. з призначенням платежу «повернено зайво перераховані кошти за послуги по зберіганню ячменю по договору №970 від 29.07.2008р. в тому числі ПДВ 163947,32 грн.». При цьому, TOB «Суффле Агро Україна» 22.04.2010р. перераховано грошові кошти в сумі 990000грн. на банківський рахунок ВАТ «Вікторійське ХПП» з призначення платежу: «надання позики згідно договору позики №Т-380 ВІД 19.04.2010р.».

Таким чином, відповідач стверджував, що так як перерахування коштів ВАТ «Вікторійське ХПП» TOB «Суффле Arpo Україна» здійснено 26.04.2010р., а розрахунки коригувань податкових зобов'язань складені 22.04.2010р., тому приходить до висновку, що на момент складання розрахунків коригувань фактичного повернення коштів ВАТ «Вікторійське ХПП» TOB «Суффле Arpo Україна» не було здійснене.

Також актом перевірки вказано, що ВАТ «Вікторійське ХПП» при складані розрахунку коригувань податкових зобов'язань допущене порушення п.26 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, яким передбачено, що на титульному аркуші розрахунку коригування вказується, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни.

Фактично в розрахунках коригувань, наданих для перевірки, №3/21 від 22.04.2010р., №5/28 від 22.04.2010р №4/27 від 22.04.2010р., №6/31 від 22.04.2010р. титульному аркуші зазначено коригування до договору від 22.06.2007р. №1, тоді як повернення коштів згідно платіжного доручення №146 від 26.04.2010р. здійснено по договору №970 від 29.07.2008р.

Так, матеріали справи свідчать, що між позивачем та ТОВ «Суффле Arpo Україна» укладено договори оренди №1 від 22.06.2007р. та №970 від 01.07.2008р., умови яких є ідентичними за різниці лише дії в часі. Відповідно до листування зазначених підприємств заборгованість за договором №1 від 22.06.2007р. врахована при здійсненні розрахунку за договором №970 від 01.07.2008р. Зазначені договори фактично виконані між сторонами, були ідентифіковані при перевірці та згідно проведеної взаємозвірки і вказують на існування заборгованості позивача по діючим договорам.

Відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Приписами п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» обумовлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Отже, передплата, здійснена у відповідності до договору є подією, яка викликає зміни у складі активів як покупця так і постачальника, а суми податкових зобов'язань та податкового кредиту підлягають відповідному коригуванню, якщо після такої поставки здійснюється будь-яка зміна суми компенсації вартості.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що повернення позивачем передплати здійснено при умові, коли сама поставка товарів (послуг) не відбувалась, а відтак і підстави застосування п. 4.5 Закону України «Про податок на додану вартість» відсутні.

Враховуючи, що фактичної поставки товару не відбулося, на дату повернення продавцем коштів, раніше отриманих від покупця як попередня оплата за товар, продавець може зменшити нараховану по цій операції суму податкових зобов'язань з ПДВ за умови, якщо покупець одночасно зменшить відповідну суму податкового кредиту.

Згідно з Розрахунками коригування кількісних і якісних показників до податкової накладної у покупця TOB «Суффле Arpo Україна» було зменшено податковий кредит, що при перевірці податкової інспекції визнано правомірним та підтверджується листуванням між позивачем та TOB «Суффле Arpo Україна» з приводу повернення передплати, а також матеріалами переписки із банком про виправлення в платіжному дорученні помилково вказаних дат договору. Таким чином, умови зменшення суми податкових зобов'язань та здійснення коригувань в такому випадку ВАТ «Вікторійське ХПП» виконано.

Приймаючи до уваги, що відображення в Розрахунку коригування дати коригування (22.04.2010р. замість 26.04.2010р.) не вплинуло на податкові зобов'язання платника податку, так як обидві дати відносяться до одного податкового періоду, платіжне доручення №146 було оформлено позивачем саме 22.04.2010р. але проведено банком 26.04.2010р. у зв'язку з нестачею коштів на поточному рахунку позивача, а тому в даному випадку має місце формальна помилка при заповненні бухгалтерських документів.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області - залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ А.М. Лосєв