Ухвала суду № 31054642, 09.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/38456/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицька О.В., Лосєва А.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 березня 2011р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011р.

у справі №2а-19245/10/2670

за позовом Державного підприємства «Завод 410 цивільної авіації» (надалі - ДП «Завод 410 цивільної авіації»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків(надалі - СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП)

про скасування податкових повідомлень рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень рішень СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП №0000120700/0 від 20.05.2010р., №0000120700/1 від 23.07.2010р. та №0000120700/2 від 17.09.2010р.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 березня 2011р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011р., позов було задоволено.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Завод 410 цивільної авіації» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень, лютий 2010р., яка виникла на підставі від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в січні, лютому 2010р., про що складено акт №240/42-50/7/01128297 від 12.05.2010р.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, вказано на порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». А саме, відповідач дійшов висновку, що позивач здійснив експорт товару і мав застосовувати ставку оподаткування податку на додану вартість 20%, посилаючись на неналежним чином оформлену вантажно-митну декларацію, на зворотному боці якої під час перевірки був відсутній штамп митного органу про фактичне вивезення повітряного судна за межі митної території України.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2010р. №0000120700/0, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 534811,00грн. у декларації за січень 2010р.

В порядку апеляційного узгодження вказаного повідомлення-рішення, скарги платника податку залишені без задоволення та прийнято податкові повідомлення-рішення №0000120700/1 від 23.07.2010р. та №0000120700/2 від 17.09.2010р. на таку саму суму.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 15.06.2006р. між ДП «Завод 410 цивільної авіації» (виконавець) та компанією ASTERIAS COMMERCIAL S.A., Греція (замовник) укладено контракт №ВП-1330/1630-В3Е3-07-06, за умовами якого замовник поставить у ремонт, а виконавець виконає капітальний ремонт літаків Ан-26 та їх агрегатів. Літаки, відремонтовані згідно із цим контрактом є власністю компанії ASTERIAS COMMERCIAL S.A.

15.01.2010р. сторонами було підписано акти виконаних робіт по ремонту літака АН-26, заводський номер 134-05, на загальну вартість 242 900 доларів США. Ставка ПДВ 0% і в цей же день оформлено ВМД №100110000/2010/080502 по вивезенню зазначеного літака.

Крім цього, 29.09.2009р. між ДП «Завод 410 цивільної авіації» (виконавець) та ТОВ Виробничо-комерційна фірма «КАТЕКАВІА», Росія (замовник) укладено контракт №ОМс/09-30/5-30юр на ремонт авіаційної техніки, згідно умов якого за дорученням замовника виконавець зобов'язується виконати капітальний ремонт літака цивільної авіації Ан-24РВ, заводський номер №27308206, а замовник зобов'язався оплатити в повному обсязі вартість капітального ремонту авіаційної техніки. Вартість ремонту становить 420 000 доларів США.

25.12.2009р. сторонами було підписано акт виконаних робіт.

В подальшому, 14.01.2010р. ДП «Завод 410 цивільної авіації» оформлено ВМД №100110000/2010/080501 на вивіз зазначеного літака.

В ході перевірки для підтвердження права на застосування нульової ставки ПДВ по операціях з надання нерезиденту комплексу робіт по ремонту літаків підприємством надано контролюючому органу копії зазначених вище ВМД, у яких на зворотньому боці була відсутня відмітка митного органу, а саме, запис, засвідчений підписом відповідальної посадової особи митного органу та гербовою печаткою митного органу про фактичне вивезення товару за межі митної території України. Це зумовило висновки податкового органу, що підприємством не дотримано порядку режиму тимчасового вивезення та не підтверджено факту вивезення літаків, в результаті чого завищено обсяг поставок за ставкою 0% та відповідно завищено заявлену суму бюджетного відшкодування.

Висновки податкового органу ґрунтуються на постанові Кабінету міністрів України №243 від 01.03.2002р. «Про вдосконалення механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з експорту продукції» та «Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затвердженому спільним наказом Державної митної служби України та Державної податкової Адміністрації України №295/6583 від 21.03.2002р., якими визначено, що з метою підтвердження факту вивезення товарів за межі митної території України та права на застосування нульової ставки податку на додану вартість платник податку на додану вартість, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), подає разом із іншими передбаченими законодавством документами оригінал 5-го основного аркуша (Примірник для декларанта) ВМД форми МД-2 (МД-3) (аркуша ВМД з позначенням 3/8), оформленим митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється запис Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі та зазначається дата фактичного вивезення. Цей запис засвідчується підписом відповідальної посадової особи митного органу й гербовою печаткою митного органу.

Між тим, вказані норми стосуються митного режиму експорті не стосуються митного режиму тимчасове ввезення (вивезення), що в силу ст. 185 МК України є різними видами митного режиму.

Так, в ст.185 Митного кодексу України обумовлено, що відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджуються такі види митного режиму: 1) імпорт; 2) реімпорт; 3) експорт; 4) реекспорт; 5) транзит; 6) тимчасове ввезення (вивезення); 7) митний склад; 8) спеціальна митна зона; 9) магазин безмитної торгівлі; 10) переробка на митній території України; 11) переробка за межами митної території України; 12) знищення або руйнування; 13) відмова на користь держави.

Отже, з наведеного вбачається, що, зокрема, експорт і тимчасове ввезення (вивезення) за своєю суттю є різними видами митного режиму і застосовуються в залежності від мети переміщення товарів через митний кордон України.

Відповідно до ст. 194 Митного кодексу України експорт -митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

Відповідно до ст. 204 Митного кодексу України тимчасове ввезення (вивезення) -митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.

При цьому, ст. 209 Митного кодексу України встановлює, що звільнення від сплати податків під час переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) регулюється виключно податковими законами України.

Порядок заповнення граф вантажно-митної декларації визначається Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України №307 від 09.07.1997р.

Вищенаведена Інструкція не містить норм, які б зобов'язували платника додатково звертатись до митного органу для вчинення запису «Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі», а тому відсутність на зворотному боці ВМД запису «Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі», засвідченого підписом посадової особи та гербовою печаткою митного органу не може вважатись як неналежне оформлення вантажної митної декларації і не може бути підставою, що унеможливлює застосування платником нульової ставки податку.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, судом першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 березня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ А.М. Лосєв