Ухвала суду № 3105462, 23.09.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-38519/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

23 вересня 2008 р.  Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                            Федорова М.О.

суддів:                                                         Брайка А.І.

                                                                       Голубєвої Г.К.

                                                                       Карася О.В.

                                                                       Рибченка А.О.

секретар судового засідання                Патюк А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 23.09.08р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргуДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області на  ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2006 та постанову господарського суду Львівської області від 14.03.2006 у справі №А5/19-2/1 за позовом ВАТ «НПК – Галичина» доДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «НПК – Галичина»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської областіпро визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою господарського суду Львівської області від 14.03.2006 , яку залишено без змін ухвалоюЛьвівського апеляційного господарського суду від 23.10.2006  у справі № 5/19-2/1, позовні вимоги ВАТ «НПК – Галичина»задоволено частково: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Дрогобицької ОДПІ від 12.12.2005 №002022/3/23-1/00152388 в частині визначення суми 333577,00 грн. податковим зобов'язанням згідно із положеннями Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000   № 2181-ІІІ та застосування наслідків несплати у встановлений термін податкового зобов'язання та в частині застосування штрафних санкцій на суму 87 929,80 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимогВАТ «НПК – Галичина» повністю.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Нафтопереробний комплекс «Галичина» за період з 01.07.2003 по 31.12.2004 Дрогобицькою ОДПІ складено акт №68/23-1/00152388 від 22.04.2005 (а.с.10-18).

На підставі вказаного акту перевірки, з врахуванням результатів адміністративного оскарження, Дрогобицькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №002022/3/23-1/00152388 від 12.12.2005, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем “частина прибутку (доходу) від державної частки майна” на загальну суму 421506,80 грн., з яких 333577,00 грн. основний платіж, 87929,80 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с.19).

В акті перевірки зазначено, що ВАТ «НПК – Галичина» не враховано та не сплачено до державного бюджету 15 відсотків чистого прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності за 2003 та 2004 р. відповідно до розміру державної частки (акції, паї) у його статутному фонді, чим порушено п.7.8 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", ст.72 Закону України „Про держбюджет України на 2004р.", ст.63 Закону України „Про держбюджет України на 2005.

Судами також встановлено, що згідно інформації, наданої ТзОВ консалтингова фірма «Реєстратор» «Реєстру акціонерів ВАТ «НПК – Галичина» від 03.04.2002 року за №4404, у реєстрі ВАТ «Нафтопереробний комплекс – Галичина» обліковується частка державного майна у розмірі 25 % статутного фонду.

Чистий прибуток ВАТ «НПК – Галичина», отриманий за 2003 рік становить 1414300 грн., за 2004 рік-7481100 грн.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди мотивували тим, що визначені податковим органом позивачу відрахування частини прибутку (доходу) в сумі 33577 грн. не є податковим зобов’язанням і на них не поширюються вимоги Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а отже і застосування штрафних санкцій за несплату цього прибутку на підставі п.п.17.1.3 п17.1 ст.17 зазначеного Закону є також неправомірними.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої  та апеляційної інстанції з огляду на таке.

Статтею 72 Закону України „Про державний бюджет України на 2004 рік", на порушення якої позивачем покликається податковий орган, визначено, зокрема, що акціонерні, холдингові, лізингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї) сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році до загального фонду Державного бюджету України частину чистого прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.

Згідно ст.65 Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік" в свою чергу передбачено, що акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї) та їх дочірні підприємства, сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу), за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році (крім результатів фінансово-господарської діяльності у 2004 році, з яких сплачено частину прибутку (доходу) відповідно до ст.72 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік») та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році.

Для акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї) та їх дочірніх підприємств зазначені відрахування проводяться з частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.

Норматив і порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеного згаданою вище статтею, встановлюється Кабінетом міністрів України з інформуванням Комітету Верховної ради України з питань бюджету.

Постановою КМУ №405  від 30.03.2004 затверджено Порядок і норматив відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році (далі-Порядок 405) та Постановою КМУ № 50від 15.01.2005, затверджено Порядок нормативу відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005році (далі-Порядок 50).

Проаналізувавши положення Порядку 405 та Порядку 50 суди обґрунтовано дійшли висновку про відповідність нарахування податковим органом розміру відрахування частини прибутку (доходу) для ВАТ „НПК „Галичина" в сумі 333 577 грн. (з розрахунку 15 відсотків чистого прибутку, розрахованого згідно правилами бухгалтерського обліку, відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) в статутному фонді).

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відрахування частини прибутку (доходу) до загального фонду Державного бюджету України визначено як податкове зобов'язання та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п.п.17.1.3. п.71.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

В обґрунтування правомірності таких дій, ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області покликається на те, що визначена частина прибутку (доходу) до загального фонду Державного бюджету сплачується у строки, які встановлені для сплати податку на прибуток підприємств, згідно чинного законодавства зараховується на відповідні рахунки з обліку надходжень до загального фонду Державного бюджету України, відкриті в органах Державного казначейства, виходячи із змісту п.3 ст.14 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" належить до загальнодержавних податків і зборів, здійснення контролю по її сплаті проводиться на підставі декларацій з податку на прибуток.

Проте погодитись з таким твердженням податкового органу не можна, оскільки воно суперечить вимогам законодавства, з огляду на таке.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Перелік загальнодержавних податків і зборів, (обов'язкових платежів) визначено ст.14 Закону України „Про систему оподаткування", який не містить такого виду загальнодержавного податку чи збору (обов'язкового платежу), як відрахування господарськими організаціями, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), до бюджету частини чистого прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.

За таких обставин господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Дрогобицької ОДПІ №002022/3/23-1/00152388 від 12.12.2005 в частині визначення донарахованої суми 333577,00 грн. оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податковим зобов'язанням згідно із положеннями Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що в свою чергу, виключає можливість застосування в даному випадку штрафних (фінансових) санкцій за несплату цього платежу на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 вказаного вище Закону.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області задоволенню не підлягає, а ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2006 та постанова господарського суду Львівської області від 14.03.2006 у справі №А5/19-2/1 – залишаються без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2006 та постанову господарського суду Львівської області від 14.03.2006 у справі №А5/19-2/1 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О.ФедоровСуддіА.І. Брайко Г.К. ГолубєваО.В. КарасьА.О. Рибченко

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                                         А.О.Патюк