Рішення № 310546, 02.11.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

02.11.2006

Справа №2-7/15306-2006

За позовом Євпаторійського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, м. Євпаторія

До відповідача Євпаторійської спілки підприємців, м. Євпаторія

Про стягнення 4343,30 грн.

Суддя Дворний І. І.

представники:

Від позивача – Степанов О. Д., ю/к, дов. №1147/01 від 10.11.2003 р.

Від відповідача - не з'явився.

Суть справи: Євпаторійське ВПВКГ звернулось до Господарського суду АР Крим із позовом до Євпаторійської спілки підприємців про стягнення 4343,30 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.01.1993 р. між Євпаторійським ВПВКГ та Євпаторійською спілкою підприємців був укладений договір №122 на відпустку води з комунального водопроводу та прийом стоків в комунальну каналізацію. Позивачем послуги по постачанню та очистки води , відводу та очистки стоків надавались регулярно та в повному обсягу. Проте, відповідач не здійснював оплату за надані послуги, через що у Євпаторійської спілки підприємців виникла заборгованість перед Євпаторійським ВПВКГ у розмірі 4343,30 грн.

Заявою від 09.10.2006 р. №1494/01 позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 2212,68 грн., у зв’язку з пропуском строку позовної давності по стягненню 2218,94 грн. заборгованості. Вказана заява прийнята судом до провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ХПК України, за наявними у ній матеріалами.

Слухання справи відкладалось у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

10.01.1993 р. між Євпаторійським ВПВКГ (Водоканал) та Євпаторійською спілкою підприємців (Абонент) був укладений договір №122 на відпустку води з комунального водопроводу та прийом стоків в комунальну каналізацію, згідно п. 1 якого виробниче управління приймає на себе водопостачання Абонента питною водою до місця приєднання останнього до міського водопроводу і прийом та очистку стоків від Абонента в міський каналізаційний колектор.

У п. 5 договору визначено, що зняття свідчень водомірів або витратомірів проводиться щомісячно представником Водоканалу спільно з представником Абонента.

П. 6 Договору передбачено, що Водоканал пред’являє крупним абонентам планові платежі до 70% від вартості води, отриманої в попередньому місяці з проведенням остаточного розрахунку 25 числа поточного місяця, згідно зі свідченнями водоміра або згідно актів про порушення.

Відповідно до п. 18 Договір укладається строком до 01.01.1994 р. і вступає в силу з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надходить заяви однієї зі сторін про відмову від дійсного договору або про його перегляд.

Відповідач не представив доказів розірвання вказаного договору або зміни його умов, у той час як відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду спору договір продовжує діяти.

Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння міна його умов не опускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач відповідно до ст. 33 ГПК України не представив доказів оплати спожитої ним води. При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданих йому послуг за договором №122 від 10.01.1993 р., через що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2212,68 грн. (з урахуванням уточнень №1494/01 від 09.10.2006 р.) підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Євпаторійської спілки підприємців (97416, м. Євпаторія, вул. Братів Буслаєвих, 21) на користь Євпаторійського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (97416, м. Євпаторія, вул. Дм. Ульянова, 26/28, код ЗКПО 03348057) суму заборгованості у розмірі 2212,68 грн., 102 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.