Ухвала суду № 3105434, 27.03.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-20350/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“27” березня 2007р.                                                                               Справа № А-8/148

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                            Федорова М.О.

Суддів                                                         Ланченко Л.В.

                                                                       Голубєвої Г.К.

                                                                       Рибченка А.О.

                                                                       Степашка О.І.

секретар судового засідання                           Сорокіна Л.В.

за участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 27.03.2007 року (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Калуської об’єднаної Державної податкової інспекції на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2006 року та на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 27.12.2005р.

у справі № А-8/148

за позовом               Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробуд»

до                               Калуської об’єднаної Державної податкової інспекції

про                             визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 270-23/1-22176165-2004/2 від 26.08.2005р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Добробуд» (далі по тексту – позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Калуської об’єднаної Державної податкової інспекції, (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 270-23/1-22176165-2004/2 від 26.08.2005р.

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 27.12.2005 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду  від 29 березня 2006 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Добробуд» задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішені спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга Калуської об’єднаної Державної податкової інспекції задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Добробуд» за період з 01.10.01 року по 30.09.04 року Калуською ОДПІ складено акт №10/23-1/22176165 від 24.02.05 року, а за результатами повторної перевірки - акт №31/23-1/22176165 під 18.05.05 року, яким зафіксовано порушення позивачем вимог ст.ст.1,5 Указу Президента України від 28.06.99р. №746/99 «Про внесення змін до Указу Президента України» від 03.07.98р.№727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малою підприємництва».

Внаслідок виявлених порушень Калуською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №270-23/1-22176165-2004/2 від 26.08.2005 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з комунального податку в сумі 1193.4грн., в тому числі основний платіж 173,4 гри. та штрафні санкції 1020 грн.

Підставою прийняття податкового повідомлення-рішення є висновок податкового органу про те, що ТОВ "Добробуд" у IVкварталі 2001 року, ІІІ- IVкварталах 2002 року та І-ІІІ кварталах 2003 року, будучи платником єдиного податку, протягом IVкварталу 2001 року, І, ІІ, ІІІ, ІVкварталів 2002 року та І,ІІ,IIIкварталів 2003 року застосовувало інший спосіб розрахунків крім готівкового та безготівкового, коли проводило частково розрахунки із замовниками будівельних послуг у формі заліку за проведені роботи будівельними матеріалами. При цьому позивач зобов’язаний перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу), тобто у 2002 році починаючи з IVкварталу, у 2003 році з ІІ кварталу, що відповідає вимогам ст.5 Указу Президента України від 28.06.99р. №746/99 «Про внесення змін до Указу Президента України» від 03.07.98р.№727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Задовольняючи вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 270-23/1-22176165-2004/2 від 26.08.2005р. суди попередніх інстанцій мотивували тим, щоподатковим органом зроблено безпідставний висновок про порушення позивачем ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» щодо неможливості застосування іншого способу розрахунків за відвантажену продукцію, крім плівкового та безготівкового розрахунків коштами, оскільки податковим органом не подано суду доказів про здійснення позивачем відвантаження продукції та застосування бартерної форми розрахунку. З наведеного, податковий орган не мав права переводити позивача на загальну систему оподаткування, обліку та звітності та донараховувати в зв’язку з цим податкове зобов’язання з комунального податку.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до вимог ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами, а згідно ст.5 зазначеного Указу у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Добробуд» у IVкварталі 2001 року, III-ІVкварталах 2002 року та І-ІІІ кварталах 2003 року було платником єдиною податку, вело бухгалтерську звітність і подавало фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Судом другої інстанції також встановлено, що ТОВ «Добробуд» в спірний період перебувало на спрощеній системі оподаткування і виконувало роботи на бюджетних об'єктах згідно укладених договорів підряду. За умовами цих договорів Замовник розраховувався грошовими коштами та надавав будівельні матеріали, які використовувалися при виконанні підрядних робіт.

Судова колегія касаційної інстанції звертає увагу на те, що отримання матеріалів від Замовника на виконання підрядних робіт не розцінюється як проведення розрахунку за викопані роботи в інший спосіб, ніж готівковий та безготівковий розрахунок коштами. Через це господарські операції не можуть вважатися такими, що проводилися з порушенням вказаних Касатором нормативно-правових актів, а тому підстав для переведення ТОВ "Добробуд" на загальну систему оподаткування у податкового органу не було.

Податковим органом не подано суду доказів, які свідчили б про застосування позивачем бартерної форми розрахунку чи іншої форми розрахунку, ніж готівкова та безготівкова, а також не подано обґрунтування, яким чином повинно здійснюватись відображення зазначених матеріалів в бухгалтерському обліку платника податку.

Відповідно до п.1,7. Розділу І та п.2. Розділу IIПорядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими, затвердженого наказом ДПА України від 16.09.2002 N429, факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового та валютного законодавства необхідно зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення. Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень, які не мають підтверджених доказів, та іншого роду висновків щодо дій посадових осіб підприємства.

За таких обставин колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що актами перевірок не доведено вчинення порушення з боку позивача і відсутні підстави для визначення податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій і вважає вірним, враховуючи викладене, визнання нечинним . податкового повідомлення-рішення № 270-23/1-22176165-2004/2 від 26.08.2005р.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної  інстанції  залишає  касаційну скаргу  без задоволення, а  судові рішення - без змін, якщо визнає,  що суди не  допустили  порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга Калуської об’єднаної державної податкової інспекції не підлягає задоволенню, а ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2006 року та постанова господарського суду Івано-Франківської області від 27.12.2005р.залишаються без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд – 7

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Калуської об’єднаної Державної податкової інспекції залишити без задоволення, ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2006 року та постанову господарського суду Івано-Франківської області від 27.12.2005 року у справі № А-8/148– залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)Федоров М.О.Судді(підпис)Ланченко Л.В.(підпис)Голубєва Г.К.(підпис)Степашко О.І.(підпис)Рибченко А.О.

З оригіналом згідно

Суддя Вищого адміністративного суду України                                                                                              М.О. Федоров