Ухвала суду № 31053969, 23.04.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач:Малахова Н.М.

УХВАЛА

іменем України

"23" квітня 2013 р. Справа № 0670/7160/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Малахової Н.М.

суддів: Жизневської А.В.

Котік Т.С.,

при секретарі Сидорук Р.М. ,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "06" листопада 2012 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року ПАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердичівської ОДПІ №0000642200 від 09 липня 2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 266273,00 грн., у тому числі: 184029,00 грн. - основного платежу та 82244,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій. В обґрунтування позовних вимог посилалося на безпідставність висновків податкового органу щодо нікчемності укладених ПАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" господарських угод з КП "Альянс" у зв'язку з відсутністю реальності їх виконання.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.11.2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції від 09.07.2012 р. №0000642200.

Відшкодовано із Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" сплачений судовий збір у розмірі 2146,00 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунка Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції.

В апеляційній скарзі Бердичівська ОДПІ, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволені апеляційної скарги.

Розглянувши справу у межах . визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у період з 13 червня 2012 р. по 25 червня 2012 р. податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" з питань підтвердження правомірності формування податкового кредиту по фінансово-господарських взаємовідносинах з КП "Альянс" за період з 01.10.2010 р. по 31.01.2012 р., про що був складений акт від 25 червня 2012 р. №1188/22/00217426.

Згідно висновків податкового органу позивачем порушено приписи п. 198.1, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 184029,00 грн., в тому числі по періодах: за жовтень 2010 р. - на суму 46790,00 грн., за листопад 2010 р. - на суму 13887,00 грн., за грудень 2010 р. - на суму 4990,00 грн., за травень 2011 р. - на суму 19548,00 грн., за серпень 2011 р. - на суму 30969,00 грн., за вересень 2011 р. - на суму 16667,00 грн., за жовтень 2011 р. - на суму 2681,00 грн., за листопад 2011 р. - на суму 41455,00 грн., за грудень 2011 р. - на суму 5792,00 грн., за січень 2012 р. - на суму 1250,00 грн.

Вказані висновки були зроблені податковим органом по господарських операціях позивача з КП "Альянс" згідно договорів підряду №20/1640 від 20 вересня 2010 р. та №310 від 22 березня 2011 р. з тих підстав, що неможливо провести зустрічну звірку з КП "Альянс", та, що це підприємство не перебуває за зареєстрованим місцезнаходженням, крім того, порушена кримінальна справа за фактом фіктивного підприємництва.

На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000642200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 266273,00 грн., у тому числі: 184029,00 грн. - основного платежу та 82244,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що податкове повідомлення-рішення від 09 липня 2012 р. №0000642200 є протиправним, а позовні вимоги про його скасування підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на приписах законодавства чинного на час виникнення спірних правовідносин та Податкового кодексу України.

Зокрема, згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону, є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Приписами п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої події:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

аналогічні норми містяться у Податкового кодексу України.

Так, згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підставою для нарахування податкового кредиту є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" та КП "Альянс" були укладені договори підряду №20/1640 від 20 вересня 2010 р. та №310 від 22 березня 2011 р., предметом яких було виконання робіт з нанесення абразивостійкого полімочевинного покриття.

Реальність господарських операцій за вказаними договорами підтверджується специфікаціями до договору, податковими накладними, актом здачі-прийняття робіт , платіжними дорученнями, картками рахунку, тобто первинними бухгалтерськими документами, які є підставою для формування податкового кредиту з ПДВ та податкових зобов'язань з ПДВ за вказаним договором.

Як встановлено судом та не заперечується податковим органом, на момент видачі податкової накладної КП "Альянс" перебувало в Реєстрі платників податку на додану вартість, йому був присвоєний індивідуальний податковий номер платника цього податку. адміністрації України. Свідоцтво платника ПДВ КП "Альянс" було анульовано 11 квітня 2012 р., а тому підприємство на законних підставах видало податкові накладні, які містять всі необхідні реквізити, передбачені ст.200 Податкового кодексу України.

Відтак, подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ саме по собі не призвело до недійсності договорів, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавило правового значення податкових накладних, виданих відповідно до вимог податкового законодавства.

Окрім цього, вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що податковим законодавством, яке діяло до Податкового кодексу України, як і цим кодексом не передбачено обов'язок покупця перевіряти відомості щодо декларування контрагентами своїх податкових зобов'язань та виконання ними таких зобов'язань перед бюджетом, а тому покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливе недекларування відомостей про них, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Відтак, недекларування контрагентами податкових зобов'язань до бюджету і перебування у стані "8" тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них і не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законодавством умови щодо такого формування та має всі документальні підтвердження розміру своїх витрат.

Суд першої інстанції дійшов також вірних висновків, що наявність порушеної кримінальної справи відносно посадових осіб КП "Альянс" не може свідчити про порушення норм податкового законодавства позивачем.

Отже, оскільки угоди, укладені між ПАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" та КП "Альянс" були спрямовані на реальне настання правових наслідків, реальність господарських операцій знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, то висновки податкового органу щодо нікчемності вказаних угод є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновків, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права, оскільки позивачем суду апеляційної інстанції було надано первинні документи, які підтверджують виконання робіт КП "Альянс" згідно укладених договорів з використанням своїх матеріалів, машин, механізмів.

З огляду на вищенаведене, апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бердичівської об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "06" листопада 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Н.М. Малахова

судді: (підпис) (підпис) А.В. Жизневська Т.С. Котік

З оригіналом згідно: суддя _______ Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "25" березня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Публічне акціонерне товариство "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" вул.К.Лібкнехта,79,м.Бердичів,Житомирська область,13306

3- відповідачу Бердичівська об"єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби вул. Б. Хмельницького,24-а,м.Бердичів,Житомирська область,13312