Ухвала суду № 31053254, 06.03.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/5864/12

Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук К.О.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючий суддя: Сушко О.О.

судді: Гонтарук В. М. Біла Л.М.

при секретарі: Мартинюк В.В.

за участю представників сторін:

представника позивача: Миронюк Яни Юріївни

представника відповідача: Ридзевського Владислава Олександровича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області до Відділу державної виконавчої служби Липовецького районного управління про зобов'язання зняти арешт з частини майна , -

В С Т А Н О В И В :

Іллінецька міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Липовецького районного управління юстиції, в якому просив зняти арешт з частини майна, яке належить ПАТ "Екологія, комунальне обладнання" та яке знаходиться в податковій заставі відповідно до актів опису майна Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції: №4/00240017 від 8 грудня 2011 року, №5/00240017 від 8 грудня 2011 року та №6/00240017 від 13 січня 2012 року.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року провадження в справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС України та роз'яснено позивачу, що розгляд даного спору належить до юрисдикції Господарського суду Вінницької області.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача в судовому засіданні вирішення питання щодо підтримання чи заперечення проти апеляційної скарги відніс на розсуд суду.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

У відповідності до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно статті 3 цього ж Кодексу справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що в даному спорі сторонами є два органи виконавчої влади, які здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства, та наявна одна із основних вимог вищезазначеної статті - це сторона орган виконавчої влади.

Суд першої інстанції, дійшов невірного висновку щодо того, що у спорі між органом державної податкової служби та органом державної виконавчої служби наявний спір про право, а також у правовідносинах, що виникли відсутні ознаки публічно-правового спору, що виключає можливість його розгляду в порядку адміністративного судочинства, з огляду на таке.

Публічно - правові відносини - це відносини між органами влади і їх посадовими чи службовими особами, тобто в даному випадку наявність публічно-правових відносин є відносини між двома органами виконавчої влади з питань виконання функцій визначених законом в даному випадку Податковим кодексом України та Законом України «Про виконавче провадження».

Крім того, ч.1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

З огляду, на вищезазначену норму закону суд першої інстанції, вважає, що в даному випадку спір іде за майно, проте в даному випадку право власності на майно не розглядається власник даного майна не є стороною провадження, а спір відбувається між двома органами виконавчої влади.

Однак, судом першої інстанції не взято до уваги ч.5 ст. 60 КАС України, якою визначено, що у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду, проте не зазначено чіткої вказівки на суд, якому надано повноваження розглядати дану категорію справ.

Слід зазначити, що суд першої інстанції посилаючись в оскаржуваній ухвалі на п.5 ч.2 КАС України, згідно якого юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, в тому числі й на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках встановлених Конституцією та законами України, не приймає до уваги повноваження органу державної податкової служби, передбачені ст.95 Податкового кодексу України, а також ч.5 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження».

Пунктом 3 ч.2 ст.17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Таким чином, до компетенції органів державної податкової служби та органів державної виконавчої служби належить право описцу та реалізації майна боржника.

Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відтак, суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а матеріали справи направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 199, пункту 4 частини 1 статті 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області задовольнити.

Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області до Відділу державної виконавчої служби Липовецького районного управління про зобов'язання зняти арешт з частини майна, - скасувати.

Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена в повному обсязі 11 березня 2013 року.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Гонтарук В. М.

Біла Л.М.