Ухвала суду № 31051892, 17.04.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 121/1891/13-а

17.04.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Яковенко С.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Руденко В.В.) від 01.03.2013 у справі №121/1891/13-а (2а-121/170/13)

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, АР Крим, 98600)

поштова адреса для листування: (АДРЕСА_2, АР Крим, 98677)

до Ялтинської міської ради (пл. Радянська, 1, м. Ялта, АР Крим, 98600)

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 01.03.2013 адміністративний позов ОСОБА_2 до Ялтинської міської ради про скасування рішення органу місцевого самоврядування, - залишено без розгляду в порядку статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з тим, що позивач пропустив строк звернення до суду без поважних причин (арк.с.1-2).

Не погодившись з рішенням суду, позивач - ОСОБА_2, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 01.03.2013, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду (арк.с.12-13).

Доводи апеляції мотивовані тим, що судом порушені норми процесуального права, оскільки судом першої інстанції не враховано той факт, що на час отримання позивачем оскаржуваного рішення відповідача, позивач не догадувалась про те, що це рішення може порушити її права чи інтереси, так як підставою для відмови вказано: "у зв'язку з тим, що витребувана земельна ділянка вже надана іншій особі..."; про порушення своїх прав позивач дізналась випадково у грудні 2012 року, оскільки тільки тоді вона дізналась, що викладені у оскаржуваному рішенні відповідача підстави для відмови не відповідали дійсності, так як рішеннями відповідача від 12.03.2012 та 27.07.2012 ту земельну ділянку, яку запитувала позивач в 2010 році, надано іншій особі в 2012 - через 2 роки; тобто, позивач вважає, що на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення №575 від 06.07.2010 ділянка була вільна; крім того, позивач вважає, що судом першої інстанції порушені вимоги статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України, так як ні позивач, ні його представник в судове засідання для вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду не викликались.

В судове засідання, призначене на 17.04.2013 позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином та своєчасно, позивач надав заяву про розгляд справи у її відсутність (аре.с.24), відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав.

Позивач 28.02.2013 звернулась до суду з позовом про скасування рішення Ялтинської міської ради №575 від 06.07.2010 (арк.с.4-5).

06.07.2010 Ялтинською міською радою прийнято рішення №575 "Про відмову ОСОБА_2 в передачі у власність земельної ділянки площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), за адресою: м.Ялта, вул.Щорса, в районі будинку №19, на землях Ялтинської міської ради" (арк.с.10).

Зазначене рішення мотивовано тим, що раніше надано дозвіл на складання проекту землеустрою по відведенню запитуємої земельної ділянки іншій особі.

Статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:

- подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

- має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу;

- належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства;

- подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Статтею 102 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.

Ухвала суду про відмову в поновленні чи продовженні пропущеного процесуального строку може бути оскаржена особами, які беруть участь у справі.

Якщо з наданих доказів не вбачається причин пропуску строку, суд залишає позовну заяву без розгляду. Водночас, якщо за обставинами справи такі причини у позивача можуть бути, суд може залишити позовну заяву без руху з мотивів неподання доказів щодо дотримання строку звернення до суду або ж відкрити провадження і з'ясувати ці обставини в попередньому судовому засіданні. Така позиція суду відповідає принципу забезпечення прав особи на доступ до судочинства.

Суд першої інстанції не врахував, що позивач надала обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення, у зв'язку з чим мав (призначити розгляд клопотання про поновлення строку звернення до суду в судове засідання або в порядку письмового провадження для з'ясування доводів позивача щодо поважності причини пропуску строку звернення до суду) залишити позовну заяву без руху з мотивів неподання доказів щодо дотримання строку звернення до суду або ж відкрити провадження і з'ясувати ці обставини в попередньому судовому засіданні.

Висновок суду першої інстанції про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду без поважних причин є передчасним, тому не відповідає вищезазначеним вимогам Кодексу адміністративного судочинства, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції в порядку пункту 4 частини першої статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 99, 100, 102, 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 3 частини першої статті 199, пунктом 4 частини першої статті 204, пунктом 6 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 01.03.2013 у справі №121/1891/13-а (2а-121/170/13) задовольнити (частково) / залишити без задоволення.

2. Ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 01.03.2013 у справі №121/1891/13-а (2а-121/170/13) скасувати.

3. Направити справу №121/1891/13-а (2а-121/170/13) для продовження розгляду до Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна