Постанова № 31050493, 10.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2013 р. справа № 2а-826/11 (2а/422/40/2012)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Шлай А.В. Проценко О.А.

за участю секретаря судового засідання: Кязимовій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради

на постанову : Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.03.2012 р.

у справі № 2а/422/40/2012

за позовом: ОСОБА_2

до: відповідача-1:Дніпропетровської міської ради

відповідача-2: Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради

відповідача-3: Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради

за участі представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та прокурора

про: визнання незаконною бездіяльності, зобов"язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди ,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2008 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Голови міського виконавчого комітету Куліченка І.І., у якому просив зобов'язати відповідача забезпечити його жилим приміщенням, пристосованим для проживання інваліда. Стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 550 000 тисяч гривень.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.12.2009 року здійснено заміну відповідача на належного відповідача Дніпропетровську міську раду та залучено до участі у справі в якості співвідповідачів Ленінську районну у місті Дніпропетровську раду та Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради (т.1,а.с. 42).

Під час розгляду справи позивач здійснив уточнення позовних вимог, а саме: просить суд визнати незаконною бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Дніпропетровської міської ради щодо незабезпечення йому, як особі з обмеженими фізичними можливостями, безперешкодного доступу до житла та об'єктів громадського призначення, а також зобов'язати міський виконавчий комітет м. Дніпропетровська забезпечити його 2-х кімнатним житловим приміщенням (квартирою) на першому поверсі або в будинку з ліфтом, з якого був би безперешкодний доступ до жилих, громадських будинків, споруд для вільного пересування в населеному пункті, та стягнути моральну шкоду в розмірі 550 000(п'ятсот п'ятдесят тисяч) грн. з міського виконавчого комітету м. Дніпропетровська.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проживає в квартирі АДРЕСА_1, яка розташована на 4-му поверсі, без ліфту. Будинок перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Дніпропетровська (Ленінський район). Позивач зазначає, що він, як інвалід першої групи, обмежений в фізичних можливостях (пересувається лише на інвалідному візку), самостійно спускатися та підніматися по сходах житлового будинку не має можливості.

Вважає, що за відсутності можливостей щодо належного обладнання будинку, де він мешкає, зазначені ним особи повинні забезпечити його 2-х кімнатною квартирою на першому поверсі або в будинку з ліфтом.

Будь- яких позовних вимог до Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради, а також Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради позивач за власної ініциативи не висував.

Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.03.2012 р. позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Зобов'язано Ленінську районну у місті Дніпропетровську раду надати ОСОБА_2 жиле приміщення на першому поверсі чи у будинку з ліфтом, з врахуванням вимог розміру житлової площі на одну особу, що передбачено ст.47 чинного Житлового Кодексу Української РСР. У задоволенні решти позову відмовлено.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог обґрунтовано посиланнями на норми ст.30 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Житлового кодексу України, а також тим, що ОСОБА_2, який є людиною з обмеженими фізичними можливостями, що може пересуватись лише за допомогою інвалідного візка, внаслідок чого йому надана у встановленому порядку перша група інвалідності загального захворювання, перебуває на квартирному обліку згідно рішення Виконавчого комітету Ленінської районної у м.Дніпропетровську ради №653 від 11.12.1984 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій Дніпропетровської міської ради та стягнення з виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради моральної шкоди, суд зазначив, що відповідачами вживались відповідні заходи з метою вирішення даного спору, у тому числі спроби надати позивачу підйомний пристрій (а.с. 240, т.1). Оскільки названий пристрій неможливо було використовувати з огляду на технічні особливості будинку, де мешкає позивач, відповідачами було вирішено питання щодо забезпечення позивача інвалідною технікою (а.с. 62, т.1.). Дніпропетровською міською радою була створена відповідна робоча група з вивчення проблемних питань ОСОБА_2 (а.с. 233, 234 т.1).

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачами у межах своєї компетенції вчинялись дії для вирішення питань, пов'язаних з потребами позивача , однак такі дії у їх сукупності були не ефективними.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Ленінська районна у місті Дніпропетровську рада подала апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову - відмовити.

Відповідач зазначає, що рішення суду не відповідає нормам матеріального права, зокрема Житловому кодексу України, Правилам обліку громадян, які потребують покращення житлових умов, якими регулюються правовідносини позивача з органними місцевого самоврядування щодо надання житла, а також закону «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідач вказує, що згідно ст.43 Житлового кодексу та названих Правил позивач має право на отримання житла у порядку черговості, встановленої для пільгової категорії громадян. До повноважень Ленінської районної у місті ради, як зазначає відповідач, не відноситься прийняття рішень щодо надання житлових приміщень.

Відповідно до ст.15 Житлового кодексу України прийняття рішень про надання житлових приміщень у будинках житлового фонду місцевої ради відноситься до компетенції виконавчого органу районної у місті ради . Тобто, законодавством передбачено, яким чином надається житло - шляхом прийняття відповідного рішення виконавчим комітетом районної у місті ради.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, вважає, що рішення суду відповідає нормам ст. ст. 34, 50 Житлового кодексу України.

У судовому засіданні представник Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.

Позивач, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та прокурор у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечили, просили залишити постанову суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Прокурором також було заявлено клопотання про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції з метою залучення до участі у справі виконавчих органів відповідних рад. Клопотання відхилено судом, як таке що не відповідає нормам ст. 198 КАС.

Представники Дніпропетровської міської ради та Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради доводи та вимоги апеляційної скарги підтримали.

Заслухавши позивача, представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, прокурора та представників відповідачів, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , виходячи з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1, житловою площею 35 кв.м., загальною - 49, 7 кв.м. на четвертому поверсі 4-х поверхового будинку. Вказана квартира належить ОСОБА_4 та членам її сім'ї, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, на праві спільної сумісної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 08 квітня 1998р. Позивач перебуває на квартирному обліку згідно рішення Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради № 653 від 21.10.2011 р. по категорії: «медичний висновок, на одержання житла в першочерговому порядку з родиною у складі одна особа» (а.с. 243, т.1).

Ст. 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що у разі невідповідності житла інваліда вимогам, визначеним висновком медико -соціальної експертизи, і неможливості його пристосування до потреб інваліда, може проводиться заміна жилої площі.

Ст. 29 вищезазначеного закону визначено, що інваліди забезпечуються житлом у порядку і на умовах, передбачених чинним законодавством.

Отже, правовідносини між позивачем та органами місцевого самоврядування щодо надання житла ОСОБА_2. регулюються Законом «Про місцеве самоврядування в Україні», Житловим кодексом, Правилам обліку громадян, які потребують покращення житлових умов.

Повноваження Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та рішенням Дніпропетровської міської ради від 18.02.04. № 18/15 «Про обсяги і межі повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів», які не надають районній у місті раді повноважень на вчинення дій , покладених на неї рішенням суду.

Так, згідно зі ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ради в межах своїх повноважень приймають акти у формі рішень. До повноважень Ленінської районної у місті ради не відноситься прийняття рішень щодо надання житлових приміщень.

Відповідно до ст.15 Житлового кодексу України прийняття рішень про надання житлових приміщень у будинках житлового фонду місцевої ради відноситься до компетенції виконавчого органу районної у місті ради . Тобто, законодавством передбачено, яким чином надається житло, а саме: шляхом прийняття відповідного рішення виконавчим комітетом районної у місті ради. Аналогічна норма міститься також у рішенні Дніпропетровської міської ради від 18.02.04. № 18/15 «Про обсяги і межі повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів», де зазначено, що виконавчі органи районних у місті рад ведуть облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, розподіляють та надають відповідно до законодавства житло, що належить до комунальної власності територіальної громади міста (додаток 3 до рішення від 18.02.04. № 18/15р.2,т.1 а.с.35).

Виходячи з викладеного, слід дійти висновку, що Ленінська районна у місті Дніпропетровську рада не є особою, яка відповідно до законодавства наділена функціями, покладеними на неї судом.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог не узгоджується з нормами ст. 19 Конституції України, що відповідно до норм ч.1 ст.202 КАС є підставою для його скасування.

Оскільки норми ст.52 КАС передбачають можливість заміни неналежної сторони лише у суді першої інстанції, підстави для задоволення позовних вимог про забезпечення жилим приміщенням (квартирою), виходячи з наявного складу відповідачів, відсутні.

Щодо решти позовних вимог слід зазначити наступне.

Як свідчить зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції, позовні вимоги, які стосуються визнання протиправною бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо забезпечення позивача можливістю безперешкодного доступу до житла та об'єктів громадського призначення заявлено до Дніпропетровської міської ради. Вимоги про стягнення моральної шкоди - до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради.

Однак, виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради до участі у справі у якості відповідача не залучено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, заявлених до Дніпропетровської міської ради, суд обґрунтовано дійшов висновку щодо відсутності бездіяльності останньої, що також виключає підстави для задоволення позову до названої особи.

Виходячи з викладеного, апеляційну скаргу Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради слід задовольнити. Постанову суду першої інстанції скасувати .

У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради задовольнити .

Постанову суду першої інстанції скасувати .

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко