Постанова № 31050479, 29.04.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

29 квітня 2013 року Справа № 823/1325/13-а

10 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Орленко В.І.,

при секретарі - Яремич В.І.,

за участю представника позивача Звенигородської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби Литвиненка І.Д. - за довіреністю від 06.03.2013 р. № 1842/10-020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Звенигородської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Звенигородська міжрайонна державна податкова інспекція Черкаської області Державної податкової служби, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 кошти в розмірі 665 грн. 06 коп. в рахунок погашення заборгованості зі сплати єдиного податку.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що відповідач, перебуваючи з липня 2012 року на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, має непогашену заборгованість зі сплати єдиного податку за жовтень - грудень 2012 року та січень - березень 2013 року в розмірі 665 грн. 06 коп., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи за адресою, визначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: АДРЕСА_1, в судове засідання не з'явився, про причину своєї неявки не повідомив, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухавши пояснення та доводи представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлено Главою 1 Розділу XIV Податкового кодексу України.

Згідно п. 291.2 статті 291 Глави 1 Розділу XIV Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150 000 гривень;

2) друга група - фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.

3) третя група - фізичні особи-підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб; обсяг доходу не перевищує 3 000 000 гривень;

4) четверта група - юридичні особи-суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб; обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень;

5) п'ята група - фізичні особи-підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена; обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень;

6) шоста група - юридичні особи-суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень.

Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим Главою 1 Розділу XIV Податкового кодексу України, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 статті 298 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, на підставі якої органом державної податкової служби видається свідоцтво платника єдиного податку.

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи-підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку. Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої - шостої груп, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації. Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Судом встановлено, що відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області 01.07.2011 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.04.2013 р.) та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Звенигородському районі як платник податків і зборів з 04.07.2011 р. за № 111/11 (довідка про взяття на облік платника податків № 176/11 від 04.07.2011 р.).

13 червня 2012 року відповідачем до Звенигородської міжрайонної державної податкової інспекції подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (група 1; вид діяльності згідно з КВЕД - код 52.62.0), на підставі якої 13.06.2012 р. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 видано свідоцтво платника єдиного податку серія НОМЕР_2.

Згідно п. 296.2 статті 296 Глави 1 Розділу XIV Податкового кодексу України платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 статті 295 цього Кодексу. Платники єдиного податку третьої - шостої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (п. 296.3 статті 296 цього Кодексу).

Ставки єдиного податку встановлюються згідно п. 293.1 статті 293 Податкового кодексу України у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (п. 293.2 статті 293 Податкового кодексу України).

Відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі:

для третьої і четвертої груп платників єдиного податку: 1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом України; 2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

для п'ятої і шостої груп платників єдиного податку: 1) 5 відсотків доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом України; 2) 7 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (п. 293.3 статті 293 Податкового кодексу України).

Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої груп у розмірі 15 відсотків: 1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 1, 2, 3 і 5 п. 291.4 статті 291 Податкового кодексу України; 2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до 1 або 2 групи; 3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі; 4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (п. 293.4 статті 293 Податкового кодексу України).

Ставки єдиного податку для платників четвертої та шостої груп встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 статті 293 Глави 1 Розділу XIV Податкового кодексу України: 1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 4 і 6 п. 291.4 статті 291 Податкового кодексу України; 2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі; 3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (п. 293.52 статті 293 Податкового кодексу України).

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

Відповідно до рішення Звенигородської міської ради Черкаської області від 30.12.2011р. № 15-50/VI «Про внесення змін до рішення сесії міської ради № 14-8/ІV від 30.11.2011 року «Про внесення змін та доповнень до рішення сесії міської ради № 9-30/VI від 24.06.2011 року «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2012 рік на території м.Звенигородка» на 2012 рік для першої групи платників єдиного податку встановлено ставку єдиного податку у розмірі 10% від розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня 2012 року.

Рішенням Звенигородської міської ради Черкаської області від 20.06.2012 р. № 22-29/ІV «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2013 на території м. Звенигородка» встановлено, зокрема, ставку єдиного податку на 2013 рік для першої групи платників єдиного податку у розмірі 10 % від розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня 2013 року.

Таким чином, щомісячна сума єдиного податку у 2012 році складає 107 грн. 30 коп., у 2013 році - 114 грн. 70 коп.

Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

В той же час, суми єдиного податку за жовтень - грудень 2012 року, січень - березень 2013 року відповідач в повному обсязі не перерахував, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за відповідний період в розмірі 665 грн. 06 коп.

За правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до Податкового кодексу України (п. 300.1 статті 295 Податкового кодексу України).

Так, за змістом п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податковою боргу платника податків.

У зв'язку з несплатою фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені строки Звенигородською міжрайонною державною податковою інспекцією на адресу відповідача була направлена податкова вимога № 12 від 01.02.2013 р. на суму 435 грн. 96 коп.

Оскільки відповідне право органів державної податкової служби на звернення до суду щодо стягнення податкового боргу передбачено статтею 20 Податкового кодексу України, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 665 грн. 06 коп.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до бюджету через Звенигородську міжрайонну державну податкову інспекцію Черкаської області Державної податкової служби кошти в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 06 коп. в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко