Постанова № 31050366, 17.04.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/992/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді - Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс" про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

05 березня 2013 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс" про стягнення коштів в сумі 132 377,25 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність у відповідача заборгованості по податку з орендної плати з юридичних осіб та орендної плати за землю, яка виникла у зв'язку з несплатою самостійно визначених позивачем сум податкового зобов'язання згідно поданих до Кременчуцької ОДПІ податкової декларації з плати за землю. Крім того, за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість та податку на прибуток яка виникла у зв'язку з несплатою сум податкового зобов'язання визначених згідно податкових повідомлень-рішень.

Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив надавши до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Як вбачається з матеріалів справи ухвали про відкриття провадження, про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду та судові повістки направлялися відповідачу на адресу яка згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця вказана як його місце проживання. Поштові направлення повернулися на адресу суду.

Відповідно пункту 2 частини 3 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених даною статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов непідлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Текс" 26.10.1998 зареєстровано Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради та перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ, як платник податків.

19.12.2012 відповідачем до Кременчуцької ОДПІ подано податкову декларацію з плати за землю за листопад 2012 року № 9080128747, згідно якої розмір орендної плати у вказаному місці становить 3 015,46 грн. На час звернення до суду з позовом вказана сума в добровільному порядку не сплачена.

19.12.2012 відповідачем до Кременчуцької ОДПІ подано податкову декларацію з плати за землю за листопад 2012 року № 9080056708, згідно якої розмір орендної плати у вказаному місці становить 4 665,53 грн. На час звернення до суду з позовом вказана сума в добровільному порядку не сплачена.

21.10.2012 відповідачем до Кременчуцької ОДПІ подано податкову декларацію з плати за землю за вересень 2012 року № 9064910085, згідно якої розмір орендної плати у вказаному місці становить 4 665,53 грн. На час звернення до суду з позовом вказана сума в добровільному порядку не сплачена.

21.10.2012 відповідачем до Кременчуцької ОДПІ подано податкову декларацію з плати за землю за вересень 2012 року № 9064910973, згідно якої розмір орендної плати у вказаному місці становить 3 015,46 грн. На час звернення до суду з позовом вказана сума в добровільному порядку не сплачена.

20.11.2012 відповідачем до Кременчуцької ОДПІ подано податкову декларацію з плати за землю за жовтень 2012 року № 9073084010, згідно якої розмір орендної плати у вказаному місці становить 3 015,46 грн. На час звернення до суду з позовом вказана сума в добровільному порядку не сплачена.

20.11.2012 відповідачем до Кременчуцької ОДПІ подано податкову декларацію з плати за землю за жовтень 2012 року № 9073067306, згідно якої розмір орендної плати у вказаному місці становить 4 665,53 грн. На час звернення до суду з позовом вказана сума в добровільному порядку не сплачена.

Крім того, 02.11.2012 позивач своїм рішенням № 4с скасував рішення про розстрочення податкового боргу у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість з податку на прибуток в сумі 8 523,65 грн.

30.01.2012 Кременчуцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку даних задекларованих відповідачем у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 3/Р/15-322/30205022 від 30.01.2012, яким зафіксовано порушення відповідачем п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001171502/357 від 21.02.2012, яким до відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1010,35 грн. Вказане рішення отримано головним бухгалтером відповідача 21.02.2012, що підтверджується підписом на корінці податкового повідомлення-рішення.

20.02.2012 Кременчуцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку даних задекларованих відповідачем у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 22 від 20.02.2012, яким зафіксовано порушення п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме не подання податкової декларації з ПДВ за грудень 2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001081502/356 від 21.02.2012, яким до відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1020 грн. Вказане рішення отримано головним бухгалтером відповідача 21.02.2012, що підтверджується підписом на корінці податкового повідомлення-рішення.

Згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ від 30.12.2011 № 9013027637 відповідачем самостійно обраховано суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 20 207,00 грн.

Крім того, внаслідок скасування рішення про розстрочення податкового боргу за відповідачем утворилась заборгованість по сплаті збору за розвиток виноградарства в розмірі 2706,70 грн.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно пункту 286.2 статті 286 зазначеного Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Аналогічно, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене за відповідачем рахується грошове зобов'язання по сплаті орендною плати з юридичних осіб в сумі 85 323,98 грн. Разом з тим, вказана сума грошового зобов'язання платником податків в добровільному порядку не сплачена.

Пунктом 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Аналогічно, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 54.3.1, 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з ч. 2 п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Вказані податкові повідомлення-рішення в судовому порядку не оскаржувалися. Таким чином, грошове зобов'язання, визначене вище зазначеними рішеннями, вважається узгодженим. Разом з тим, сума грошового зобов'язання платником податків не сплачена.

Відповідно до п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу Країни пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Згідно з п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується:

у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини). У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

У зв'язку з несплатою податкового зобов'язання у встановлені строки відповідачу було нараховано пеню в загальній сумі 2 865,64 грн.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У зв'язку з несплатою відповідачем зобов'язання зі сплати податкових зобов'язань в добровільному порядку Кременчуцькою ОДПІ винесено податкову вимогу № 840/540 від 31.10.2012.

Згідно з підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначеного податкового зобов'язання, повноваження якого на звернення до суду визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України.

Порядок погашення податкового боргу визначений главою 9 Податкового кодексу України.

Як визначено пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Статтею 95 Податкового кодексу України визначений перелік заходів направлених на погашення податкового боргу платника податків, що здійснюються податковим органом.

За приписами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

В силу пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що першочерговим заходом, який застосовується органом ДПС з метою погашення податкового боргу платника податків, є стягнення коштів з банківських рахунків такого платника податків на суму боргу чи його частини на підставі відповідного рішення суду.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки є винятковим способом погашення податкового боргу, що застосовується у разі неможливості погашення такого боргу шляхом стягнення коштів з банківських рахунків.

Позивачем при зверненні до суду з вимогою про стягнення коштів за рахунок готівки, не були здійсненні заходи по стягненню коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, які передують будь-яким іншим заходам, не надано суду доказів відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс" розрахункових рахунків у банках та доказів того, що на розрахункових рахунках відповідача у банківських установах недостатньо коштів для погашення всієї суми податкового боргу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не здійсненні необхідні заходи, що передують зверненню податкового органу до суду з вимогою про стягнення коштів за рахунок готівки платника податків.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги Кременчуцької ОДПІ про стягнення з ТОВ "ТЕКС" коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить ТОВ "ТЕКС".

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.С. Бойко