Ухвала суду № 31049962, 30.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

30 квітня 2013 р. Справа № 804/6117/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Сап'яні С.А.

за участю: представник позивача - Семейко Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Формат-Сервіс» про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Формат-Сервіс» з вимогою щодо стягнення коштів з Приватного підприємства «Формат-Сервіс» (ЄДРПОУ 37453982) по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 45212,00 грн. на користь бюджету за кодом бюджетної класифікації 11024000 на рахунок № 31118165700009 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, отримувач платежу - УДКСУ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, з рахунків Приватного підприємства «Формат-Сервіс» (ЄДРПОУ: 37453982).

В обґрунтування подання зазначено, що обставиною, яка зумовила необхідність звернення ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС до суду із даним поданням, є виникнення у Приватного підприємства «Формат-Сервіс» податкового боргу по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Згідно ч.2 ст. 183-3 КАС України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника.

30 квітня 2013 року судом було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за вищезазначеним поданням та призначено до судового розгляду 30 квітня 2013 року на 12 годину 00 хвилин.

У судовому засіданні представник позивача підтримав подання та просив його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення якого належним чином повідомлений, що підтверджується телефонограмою наявною в матеріалах справи, отриманою секретарем ПП «Формат-Сервіс».

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дійшов до висновку, що провадження підлягає закриттю з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Формат-Сервіс» зареєстроване як юридична особа 22.12.2010, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців України за ідентифікаційним кодом 37453982, обліковується у державній податковій інспекції у Ленінському рай м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС (далі за текстом - ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська) як платник податків.

Відповідачем 04.01.2013 року подана ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2012р, в якій відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання з податку на прибуток за звітний період в сумі 203 457,00 грн.

Відповідно до пункту 2 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу (зі змінами та доповненнями) платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні-лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Отже, виходячи з вищевикладеного розрахунок авансового внеску з податку на прибути приватних підприємств відповідача становить: 203457,00 (гр.14 податкової декларації з податку на прибуток підприємства) : 9 = 22 606,00 грн.

Оскільки відповідачем самостійно не здійснювались заходи щодо погашення податкового боргу - 26.02.2013р. ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська на підставі п. 58.3 ст.58 п. 59.5 ст.59 Податкового кодексу України було направлено відповідачу податкову вимогу від 28.01.2013 року за № 113 на суму 22 606,00 грн. Проте, конверт повернувся до ДПІ з поштового відділення з відміткою від 13.03.2013 року «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до вимог п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України - документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серія АБ № 735027, станом на 12.04.2013р.), місцезнаходження юридичної особи ПП «Формат-Сервіс» є: 49000, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Київська, будинок 4.

Проте, як було встановлено судом у судовому засіданні, податкова вимога від 28.01.2013 року за № 113 на суму 22606,00 грн. була направлена ДПІ не за адресою місцезнаходження юридичної особи ПП «Формат-Сервіс», а за адресу: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніногірська, 53/2.

Представник ДПІ пояснила, що вимога була направлена за адресою відповідача, яка зазначена у довідці про взяття на облік платника податків, будь яких відомостей щодо реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи відповідача до ДПІ у Леніському районі м. Дніпропетровська не надходило.

Нормами п. 59.1 ст. 59 ПКУ передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог п. 55. 1 ст. 55 ПКУ - податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Отже, виходячи з наведених законодавчих норм, суд вважає, що ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська направляючи вимогу від 28.01.2013 року № 113 на суму 22606,00 грн. не за адресою відповідача, яка вказана у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серія АБ № 735027, станом на 12.04.2013р.), не надало можливість ПП «Формат-Сервіс» скористатись правом щодо її оскарження у відповідності до вимог ст. 55 ПКУ, а тому зазначена вимога є неузгодженою та може бути в подальшому оскаржена відповідачем.

З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що в даному випадку може існувати спір про право.

Крім того, листом Вищого адміністративного суду України від 12.04.2012р. № 1044/11/13-12 визначено, що: - «Якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому заявник (позивач) не повинен подавати до суду доказів, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги.

Водночас підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Кодексу визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення. Тому разом із погашенням суми податкового боргу раніше надіслана платникові податків податкова вимога є відкликаною, а тому не може бути підставою для вжиття заходів із примусового стягнення податкового боргу.

Узв'язку з цим у разі, якщо платником податків податковий борг був погашений, а через деякий час виник знову, органу державної податкової служби слід направити (вручити) йому нову податкову вимогу виходячи з виникнення нового грошового зобов'язання.

У розглядуваній ситуації строк у 60 календарних днів для звернення до суду з поданням у порядку статті - 183-3 КАС України починає свій перебіг знову з моменту надсилання (вручення) нової податкової вимоги платнику податків.

У разі розбіжностей між сумою податкового боргу в поданні та у податковій вимозі суди повинні ретельно з'ясовувати обставини збільшення такого податкового боргу. При цьому слід ураховувати зміст заперечень платника податків. Якщо матеріалів у справі недостатньо для висновків щодо безспірності суми податкового боргу, суд на підставі пункту 2 частини четвертої статті - 183-3 КАС України відмовляє у прийнятті подання, а відкрите провадження у справі закриває на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України, роз'яснивши заявнику, що відповідні вимоги підлягають розгляду в адміністративних судах, але в загальному порядку позовного провадження».

Судом встановлено, що податкова вимога від 28.01.2013 року № 113 пред'явлена відповідачу на суму 22606,00 грн., проте, сума подання до стягнення становить 45 212,00 грн.

Таким чином суд вважає, що позивач у поданні не обгрунтував заявлену суму до стягнення та допустив розбіжності між сумою податкового боргу в поданні та у податковій вимозі, що і є по суті існуванням спору про право, наявність якого була виявлена в судовому засіданні.

Відповідно до вимог п.2 ч.4 ст. 183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

На доповнення до інформаційного листа від 2 лютого 2011 року № 149/11/13-11 Вищий адміністративний суд України листом від 22.04.2011р. за №571/11/13-11 повідомив, що наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлена також після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. У такому разі суду необхідно закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Закриття провадження у справі за поданням податкового органу не позбавляє права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Проаналізувавши вищевикладені норми та фактичні матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право. Також, суд роз'яснює, що відповідні вимоги податкового органу підлягають розгляду в адміністративних судах України, але в загальному порядку позовного провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. п.1 ч.1 ст.157, 183-3, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у адміністративній справі № 804/6117/13-а за поданням Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Формат-Сервіс» про стягнення коштів за податковим боргом - закрити.

Роз'яснити Державній податковій інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, що відповідні вимоги податкового органу підлягають розгляду в адміністративних судах України, але в загальному порядку позовного провадження.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала суду може бути оскаржена та набирає законної сили у строки та у порядку, передбаченому ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали викладений у строк передбачений ч. 3, 7 ст. 160 КАС України.

Суддя Е.О. Юрков