Ухвала суду № 31048110, 25.04.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року справа №812/2025/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Лях О.П.,

суддів Нікуліна О.А., Гайдара А.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державного підприємства "Первомайськвугілля" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 р. у справі № 812/2025/13-а за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області до Державного підприємства "Первомайськвугілля" про стягнення суми пені у розмірі 537450,03 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області звернулось до суду з позовом до Державного підприємства "Первомайськвугілля" про стягнення суми пені у розмірі 537450,03 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року позовні вимоги задоволено, в наслідок чого стягнуто з Державного підприємства «Первомайськвугілля» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Первомайську Луганської області суму нарахованої пені у розмірі 537450 грн. 03 коп.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

За приписами п. 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може буди вирішено на основі наявних в ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державне підприємство «Первомайськвугілля» має у своїй структурі Відокремлений підрозділ «Шахта «Первомайська», який внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України без права юридичної особи та який є платником страхових внесків.

Згідно акту перевірки № 102 від 19.12.2012 року за Відокремленим підрозділом «Шахта «Первомайська» Державного підприємства «Первомайськвугілля» за відповідачем рахується пеня в сумі 537450,03 грн. Пеня була нарахована за порушення строків сплати страхових внесків за виплаченою заробітною платою за період з 01.04.2009 року по 01.01.2011 року.

В строк установлений для перерахування нарахованої пені у сумі 537450,03 грн. відповідачем сплачена не була.

Спірним питанням цієї справи є правомірність нарахування Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області пені після виключення ч.2 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» з 01 січня 2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що невиконання підприємством вимог законодавства щодо сплати страхових внесків відбулось до 01.01.2011 року, а тому стягнення заборгованості зі сплати цих внесків має відбуватись відповідно до закону, який діяв у відповідний період.

З таким висновком погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Статтею 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності,, передбачено, що роботодавці, як страховики зобов'язані своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Згідно п.2 ст. 52 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня, згідно із законодавством.

Статтею 55 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі Закон) передбачено, що спори щодо суми страхових внесків, а також що до розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (№24б4-УІ) згідно з вимогами Прикінцевих та перехідних положень якого ч.2 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» виключено.

Проте, вказана обставина не скасовує відповідальність страхувальника за вчинення відповідних порушень.

Абзацом 5 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2031 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до абз. 6 п.7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування збережено повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, на період до повного стягнення заборгованості зі сплати внесків за діючими видами видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких, на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій.

Таким чином, вказана норма передбачає вчинення органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Отже, Фонд і після 01 січня 2011 року має право здійснювати контроль за правильністю нарахування та сплати страхових внесків, нарахованих за період до 1 січня 2011 року, і у випадку виявлення порушень - право застосовувати штрафні санкції, визначені законом, чинним на момент вчинення таких порушень.

На реалізацію наведених положень Закону № 2464 правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийняло постанову від 30 листопада 2010 року № 31 '"Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України".

Пунктом 2 цієї постанови визнано такою, що втратила чинність постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 "Про затвердження Інструкції про порядок перерахування, обліку га витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України".

При цьому встановлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, здійснюється відповідно до цієї ж Постанови № 36. яка втратила чинність.

Згідно п.4.10 зазначеної Інструкції розміри страхових внесків страхувальників обчислюється для - роботодавців у відсотках до сум фактичних витрат на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, в тому числі в натуральній формі, визначених згідно з Законом України «Про оплату праці», що підлягають оподаткуванню податком на прибуток громадян.

Відповідно до п.4.12 Інструкції страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Згідно з п. 5.1 Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Пунктами 8.1., 8.6., 8.7. Інструкції встановлено, що робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів. Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік.

Суми донарахованих страхових внесків, пені та штрафів сплачуються до Фонду страхувальниками в десятиденний термін з дня складання акта перевірки окремим платіжним дорученням, у рядку призначення платежу вказуються дата перевірки, номер акта і період.

Сума додатково нарахованих страхових внесків за матеріалами перевірки у разі їх несплати в установлений строк стягується у судовому порядку, якщо інше не передбачено законодавством.

Із матеріалів справи вбачається, що спірна сума пені нарахована відповідно до вищенаведених норм, проте відповідачем не сплачена.

З урахуванням викладеного судом першої інстанції було законно та обґрунтовано стягнуто з Державного підприємства "Первомайськвугілля" пеню у розмірі 537450,03 грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Первомайськвугілля" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 р. у справі № 812/2025/13-а за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області до Державного підприємства "Первомайськвугілля" про стягнення суми пені у розмірі 537450,03 грн. - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 р. у справі № 812/2025/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів : О.П. Лях

О.А. Нікулін

А.В. Гайдар