Постанова № 31045657, 26.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2013 року 16 год. 21 хв. № 826/2077/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Артеменко Я.С., за участю представників: позивача - Симбірцева Є.В. (довіреність від 17.09.2012р. № 1/790), відповідача - Пономарьова Г.П. (довіреність від 17.11.2011р. № 24804/06-1), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно» до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва про зобов'язання вчинити дії, -В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Відкрите акціонерне товариство «Київхімволокно» (далі - ВАТ «Київхімволокно», позивач) з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва (далі - УПФУ в Деснянському р-ні м. Києва, відповідач) про зобов'язання виключити з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за 2012 та 2013 роки осіб, що отримали пільговий стаж на підприємстві до 01 квітня 1992 року, та зобов'язання здійснення перерахунку пільгового стажу для отримання пільгової пенсії особам, що працювали на підприємстві після 01 квітня 1992 року, шляхом включення до вказаних розрахунків виключно пільгового стажу за період з 01 квітня 1992 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ВАТ «Київхімволокно», як суб'єктом підприємницької діяльності, у виробничому процесі застосовувалася (-вується) праця робітників відповідних професій та посад зі шкідливими умовами згідно Списків № 1 і № 2, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. № 36. При цьому, на думку позивача, ВАТ «Київхімволокно» зобов'язане відшкодовувати лише фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали на підприємстві після введення в дію повністю Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-ХІІ (а саме: з 01 квітня 1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці. Виплата ж пільгової пенсії особам, що працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та отримали пільговий стаж до квітня 1992 року має здійснюватися органами пенсійного фонду без подальшої компенсації за рахунок Товариства.

Відповідач проти позову заперечував, надавши письмові заперечення від 15.03.2013р. № 2075/961. В обґрунтування своїх заперечень посилався на офіційне роз'яснення Пенсійного фонду України, наведене в його листі від 21.05.2003р. № 04/3846 «Щодо відшкодування підприємствами фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в якому, зокрема зазначено, що особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених списком № 2, і на підприємстві проведена атестація робочих місць, пенсія призначається відповідно до ст. 13 зазначеного Закону.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судових засіданнях заперечували проти позовних вимог та просили відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що ВАТ «Київхімволокно» (ідентифікаційний код 05763429) у відповідності до норм ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.11.2003р. № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) здійснює відшкодування сум на виплату та доставку пільгових пенсій.

Протягом 2012 року та січня 2013 року УПФУ в Деснянському р-ні м. Києва на адресу ВАТ «Київхімволокно» щомісячно надсилалися Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених відповідно до пункту «а», пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугіля, сланцю, руди та інших корисних копалин на будівництві шахт та рудників) (за формою визначеною Додатками 6 і 7 до Інструкції № 21-1), а також Зведені розрахунки за 2012 і 2013 роки, а саме: 19 січня 2012 року за № 01-03 і № 01-04, 10 лютого 2012 року за № 02-24 і № 02-25, 14 березня 2012 року за № 03-23 і № 03-24, 19 квітня 2012 року за № 04-23 і № 04-24, 15 травня 2012 року за № 05-23 і № 05-24, 18 червня 2012 року за № 06-24 і № 06-25, 10 липня 2012 року за № 07-23 і № 07-24, 15 серпня 2012 року за № 08-01 і № 08-02, 17 вересня 2012 року за № 09-22 і № 09-23, 18 жовтня 2012 року за № 10-15 і № 10-16, 15 листопада 2012 року за № 11-08 і № 11-09, 14 грудня 2012 року за № 12-08 і № 12-09 та 15 січня 2013 року за № 01-08 і № 01-09 (далі - Розрахунки за Списком № 1, Розрахунки за Списком № 2, Зведені розрахунки), із визначеними в них до сплати сумами фактичних витрат на виплату та доставку пенсій. В цих Розрахунках наведені дані щодо працівників (за Списками № 1 та № 2) Товариства за поіменним переліком.

За даними вказаних Розрахунків працівникам ВАТ «Київхімволокно» були призначені пенсії на пільгових умовах за Списками № 1 і № 2 відповідно до пунктів «а», «б» - «з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ). Згідно цих Розрахунків за Списками № 1 і № 2, Зведеними розрахунками позивач повинен відшкодувати Пенсійному фонду України заборгованість за 2012 рік по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій виплачених пенсіонерам та відшкодовувати певні суми витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, протягом наступного 2013 року.

При цьому ВАТ «Київхімволокно» не погоджується з достовірністю та обґрунтованістю даних щодо деяких пенсіонерів (працівників підприємства), зазначених в цих Розрахунках за Списками № 1 і № 2, Зведених розрахунках, оскільки останні, на думку позивача, містять ряд різноманітних помилок і неточностей. Зокрема, свої зауваження та пропозиції щодо узгодження відомостей, які наявні в названих розрахунках за 2012 рік і 2013 роки, позивач доводив до відома відповідача шляхом надсилання на адресу останнього письмових листів та заяви - від 23.11.2012р. № 3/990 щодо наявних помилок і неточностей в розрахунках органу Пенсійного фонду України, від 26.12.2012р. № 3/1060 «Щодо незгоди з порядком обчислення пільгового стажу», від 04.03.2013р. № 123.

Зазначені фактичні обставини відповідачем в ході судового розгляду даної справи не спростовані. Зокрема, згідно усних пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні, попередньо при нарахуванні та призначенні сум пільгових пенсій працівникам підприємства, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списками № 1 і № 2, мали місце помилки в автоматизованих системах органу Пенсійного фонду України, що, в свою чергу, призвели до невірного обрахунку відповідачем пільгового стажу таких фізичних осіб протягом певного проміжку часу.

Крім того, на даний час в провадженні адміністративних судів всіх інстанцій знаходиться ряд справ (№ 2а-6730/12/2670, № 2а-8102/12/2670, № 2а-12734/12/2670) за позовами Першого заступника прокурора Деснянського району м. Києва та органів Пенсійного фонду України (в тому числі відповідача) до ВАТ «Київхімволокно» про стягнення сум заборгованості по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, виплачених пенсіонерам. Зокрема, постановами Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2013 року по справі № 2а-12734/12/2670 та від 26.03.2013р. по справі № 2а-8102/12/2670 зафіксовані фактичні обставини щодо допущення органом Пенсійного фонду України помилок і неточностей при формуванні деяких щомісячних Розрахунків за Списками № 1 і № 2 за 2012 рік (станом на день розгляду даної справи ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року по справі № 2а-12734/12/2670 підтверджені висновки суду першої інстанції, що наведені у згаданій вище постанові від 24 січня 2013 року).

Також з наявних матеріалів справи (зокрема: довідками ВАТ «Київхімволокно» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, оформлених за формою передбаченою Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006р. № 920; витягами з інформаційної бази даних органу Пенсійного фонду України щодо розрахунку стажу працівників підприємства) вбачається отримання працівниками позивача як до 01 січня 1992 року, так і після 01 січня 1992 року пільгового стажу, необхідного для призначення пенсій в порядку встановленому ст. 100 Закону № 1788-ХІІ.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Згідно з нормами ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV (зі змінами) (далі - Закон № 1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди даним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788).

При цьому спеціальним законом, який передбачав порядок призначення пенсій на пільгових умовах з 01 січня 1992 року, був Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ). Даний Закон № 1788-ХІІ, у відповідності до Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 06.12.1991р. № 1931-ХІІ, був введений в дію в повному обсязі з 1 квітня 1992 року.

Призначення пенсій на пільгових умовах регулюється ст. 13 вказаного Закону, та зокрема, пунктом «а» якої передбачається, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів Україні і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки після досягнення 50 років і за наявності стажу роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

- жінки після досягнення 45 років і при наявності стажу роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Цією нормою встановлено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону № 1788-ХІІ на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається безпосередньо ст. 100 цього Закону № 1788-ХІІ.

Так, за правилами ст. 100 Закону № 1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Таким чином, за аналізу зазначених норм Закону № 1788-ХІІ вбачається, що пенсії на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку можуть призначатись особі як за ст. 13, так і за ст. 100 цього Закону. При цьому в обох випадках підставою для їх призначення є виконання робіт, що передбачені Списком № 1, а також іншими нормативними актами.

Різниця між підставами призначення пенсій за цими статтями полягає у моменті виникнення у особи права на пільгову пенсію: за статтею 100 пенсія призначається, якщо таке право виникло до набуття чинності Законом № 1788-ХІІ у відповідності до законодавства, що діяло раніше; а за статтею 13 - якщо право на пільгову пенсію виникло після набрання чинності цим Законом.

Крім того, різняться і наслідки призначення пенсій за статтями 13 та 100 Закону № 1788-ХІІ. Так, законодавством передбачене відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду, пов'язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій, призначених за окремими пунктами статті 13 Закону № 1788-ХІІ, а для пенсій, призначених за статтею 100 цього Закону відшкодування не передбачено.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Одночасно абзацом третім підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV передбачено, що при цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Пунктом першим ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. № 400/97 ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з абзацом четвертим п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до абзацу третього п. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Таким чином, обов'язок підприємства відшкодовувати органам Пенсійного фонду України 100 % фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, передбачених пунктами «а» і «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, встановлений Законами № 400/97-ВР та N 1058-IV, в той час коли обов'язок відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ст. 100 Закону № 1788-ХІІ законодавством не передбачено.

До аналогічного висновку прийшов Вищий адміністративний суд України при вирішенні справи за позовом Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси до ДП «Оргхім» про стягнення заборгованості (ухвала суду касаційної інстанції від 27.11.2012р. № К/9991/6677/11).

Також в контексті норми ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV застосування ст. 100 Закону № 1788-ХІІ можливо при призначенні пенсії і в майбутньому часі, тобто після моменту набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення».

З огляду на вищенаведене та з урахуванням наявних матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем при формуванні та направленні на адресу позивача Розрахунків за Списком № 1, помилково (неправомірно) застосовувалися лише норми ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо всіх працівників ВАТ «Київхімволокно», в тому числі щодо тих фізичних осіб, які станом на 01 квітня 1992 року набули повний/необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що давало право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За таких умов органу Пенсійного фонду України цим фізичних особам необхідно було призначити пільгову пенсію відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не відповідно до ст. 13 цього Закону.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно» задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва виключити з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за 2012 та 2013 роки, які надсилалися на адресу Відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно», осіб, що отримали пільговий стаж на підприємстві до 01 квітня 1992 року.

3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва здійснити перерахунок пільгового стажу для отримання пільгових пенсій особам, що працювали на Відкритому акціонерному товариству «Київхімволокно» після 01 квітня 1992 року, шляхом включення до таких розрахунків виключно пільгового стажу за період з 01 квітня 1992 року.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова