Постанова № 31045489, 25.04.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

25 квітня 2013 року Справа № 823/1224/13-а

12 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Педані О.В.,

за участю:

відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4572,42грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначає, що відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464, відповідач зобов'язаний вчасно та в повному обсязі здійснювати сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Оскільки, відповідачем сума заборгованості по сплаті єдиного внеску за 2012р. в розмірі 4572,42грн. добровільно погашена не була, позивач просив стягнути вказану заборгованість у судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не прибув, проте, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності за наявними в справі матеріалами.

Відповідач в судове засідання прибув та заперечив проти задоволення адміністративного позову УПФУ в Христинівському районі Черкаської області. Свої заперечення мотивував тим, що Пенсійний фонд України необгрунтовано нарахував йому заборгованість зі сплати єдиного внесоку за весь 2012р., оскільки, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не встановлено з якого саме часу в фізичної особи-підприємця виникає обов'язок щодо сплати такого боргу. Отже, оскільки у 2012р. відповідач не здійснював підприємницької діяльності, стверджував, що позовні вимоги є необгрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності Зристинівською районною державною адміністрацією Черкаської області 03.09.2009р. (а.с.16).

Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2013р. відповідачем до УПФУ в Христинівському районі Черкаської області подано звіт щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік (Додаток 5), в якому визначено суму єдиного внеску за 2012р. в сумі 4572,42грн. (а.с.7-8).

У визначені законом строки, єдиний внесок ФОП ОСОБА_1 сплачений не був.

На підставі приписів ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідачу була направлена вимога про сплату боргу №Ф-15/1 від 06.02.2013р. на суму 4572,42грн. (а.с.10).

На час звернення УПФУ в Христинівському районі Черкаської області до суду, вимога про сплату відповідачем заборгованості оскаржена не була, а сума боргу не була сплачена.

Частиною першою ст. 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

За змістом ст. 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування це - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За приписами ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи -підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Статусу платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зазначені вище суб'єкти господарювання набувають з дня взяття їх на облік Пенсійним фондом, зокрема на підставі відповідної заяви або відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.

З огляду на викладені вище норми Закону №2464-VI суд зазначає, що оскільки, відповідач зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в органах Пенсійного фонду України та є страхувальником, в розумінні цього закону, а тому зобов'язаний сплачувати єдиний внесок з моменту взяття його на облік, як фізичної особи-підприємця в Пенсійному фонді України.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а згідно п. 4 цієї ж статті - подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Єдиний внесок, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Згідно з ч. 11 ст. 8 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Оскільки, в відповідності до ст.12 Закону України «Про Державний бюджет на 2012 рік» від 22.12.2011р. №4282-VI встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня - 1073,00грн., з 1 квітня - 1094,00грн., з 1 липня - 1102,00грн., з 1 жовтня - 1118,00грн., з 1 грудня - 1134,00 грн. то відповідно розмір мінімального страхового місячного внеску за ці періоди становив: з 01.01.2012р. - 372,33 грн. (1073,00грн. х 34,7%); з 01.04.2012р. - 379,62грн. (1094,00грн. х 34,7%); з 01.07.2012р. - 382,39грн. (1102,00грн. х 34,7%); з 01.10.2012р. - 387,95грн. (1118,00грн. х 34,7%) та з 01.12.2012р. - 393,50грн. (1134,00 х 34,7%).

Згідно ч. 12 ст. 9 Закону №. 2464-VI, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010р. №21-5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10.2010р. за №994/18289 (далі -Інструкція).

Пунктом 4.6 Інструкції передбачений порядок обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно підпункту 4.6.1 пункту 4.6 Інструкції зазначена категорія платників самостійно обчислює для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць.

У відповідності до підпункту 4.6.2 пункту 4.6 Інструкції платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується.

Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед Пенсійним фондом України за 2012 рік становить 4572,42грн. (372,33грн. х 3 місяці + 379,62грн. х 3 місяці + 382,39грн. х 3 місяці + 387,95грн. х 2 місяці + 393,50грн. = 4572,42грн.).

Беручи до уваги те, що суму єдиного внеску було самостійно визначено ФОП ОСОБА_1, шляхом подання до УПФУ в Христинівському районі звіту щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012р. (Додаток 5) в розмірі 4572,42грн., а також враховуючи ту обставину, що вимогу про сплату боргу відповідачем не оскаржено, а суму боргу не сплачено, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 122, 128, 159, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області (20000, Черкаська область, Христинівський район м. Христинівка, вул. Леніна, 31, ідентифікаційний код - 21366797) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік в сумі 4572 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят дві) гривні 42 копійки.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Ю. Гриньковська

постанова складена в повному обсязі 29.04.2013р.