Постанова № 31045310, 24.04.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/980/13-a

"24" квітня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді: Білоус І.О.,

При секретарі: Шевчук Т. Й.

За участі :

Представника позивача : Турчина Д. О.

Представників відповідача: Стефінів Ж.А.

Кульчицького - Ручка Р. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бережани Агро" до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації платником фіксованого сільськогосподарського податку в 2013 році та зобов»язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бережани Агро» (надалі - ТзОВ «Бережани Агро», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби (надалі - Бережанської МДПІ Тернопільської області ДПС, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 05.03.2013 року №719/10/15-003 про відмову в реєстрації платником фіксованого сільськогосподарського податку в 2013 році та зобов'язання видати довідку про підтвердження статусу платником фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.03.2013 року ТзОВ «Бережани Агро» отримало рішення Бережанської МДПІ Тернопільської області ДПС від 05.03.2013 року №719/10/15-003 про відмову в підтвердженні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік.

В даному рішенні вказано про безпідставність твердження позивача про дотримання вимог п. 301.1 ст. 301 ПК України, в частині дотримання не менше 75 відсотків частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий рік, тобто - 2012 рік, оскільки товариством було подано розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2013 рік.

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним з огляду на наступне. У ТзОВ «Бережани Агро» частка сільськогосподарського товаровиробництва за 2012 рік становить 100 відсотків. Позивачем було подано 19.02.2013 року засобами електронного зв'язку перелік документів, який передбачений п.308.1 ст.308 ПК України. Підтвердженням того що дані документи в електронній формі були передані до податкової інспекції є перша квитанція, яку отримав Позивач на електронну адресу, що була надіслана органами ДПС. Обов»язок надсилання даної квитанції передбачений п.7.4 ст.7 Наказу ДПА України №233 від 10.04.2008 року та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за №320/15011 (далі - Наказ №233).

В поданому розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва ТзОВ «Бережани Агро» допустило механічну помилку зазначивши звітний період - 2013 рік, а вірним звітним періодом є 2012 рік. Дану механічну помилку Товариство не мало можливості виправити, так як орган ДПС, керуючись п.7.5 ст.7 Наказу №233, надіслав на електронну адресу Відповідача другу квитанцію, в якій вказано про прийняття розрахунку. Дана квитанція підтверджує правильність поданих Відповідачем документів, в тому числі й вищезазначеного розрахунку з механічною помилкою, що позбавляє позивача права на своєчасне її виправлення.

Крім того позивач зазначає, що вразі надіслання податкових документів, які сформовані з помилкою, податковий орган керуючись п.7.6 ст.7 Наказу №233 надсилає платнику податків другу квитанцію в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. Враховуючи, що такої квитанції позивач не отримав, вважає, що ТзОВ «Бережани Агро» дотримало всі вимоги при подачі документів для отримання довідки про підтвердження статусу платника сільськогосподарського податку на 2013 рік.

В подальшому Відповідач отримав лист, в якому зазначено про не підтвердження позивачу статусу платника сільськогосподарського податку на 2013 рік. З даним рішення Позивач не погоджується, просить скасувати та зобов'язати Відповідача видати довідку про підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, зазначив, що помилка була механічною, а податковий орган не виконав, передбаченого п. 49.8 ст. 49 ПК України обов»язку щодо перевірки наявності та достовірності заповнення всіх обов»язкових реквізитів, що призвело до реєстрації розрахунку, який містив технічну помилку, тим самим, не надав можливості виправити її належним чином.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили. Подали заперечення, в якому вказали, що ТзОВ «Бережани Агро» не дотримало вимог ст.308 ПК України, якою визначено порядок набуття та скасування статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, подавши розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2013 рік, а повинні були подати даний розрахунок за попередній звітний 2012 рік, що регламентується Наказом Міністерства аграрної політики від 26.12.2011 року №772, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 06.04.2012 року за №510/2083 яким передбачено визначення частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік.

Тому Бережанською МДПІ Тернопільської області ДПС не було підтверджено ТзОВ «Бережани Агро» статус платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік, оскільки підприємством подано розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва на 2013 рік від 19.02.2013 року №9007896067, чим порушено вимоги ст.301.1 Податкового кодексу України в частині дотримання не менше 75 відсотків частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий рік, тобто 2012 рік.

Представники відповідача вказали, що дані документи, які були подані в електронному вигляді перевіряються програмою, а враховуючи що 2013 рік є поточним роком, помилки не виявлено не було, якщо було б зазначено наприклад майбутній рік, або довільне словесне словосполучення, таку помилку було б виявлено.

Крім того представники відповідача вказали, що дійсно « 2013 рік» у поданому розрахунку - це є механічна помилка, але відповідальність за подання звітів з помилками в тому числі з механічними несуть відповідні особи ТзОВ «Бережани Агро», а не працівники податкової служби.

Представники відповідача, керуючись п.49.15 ст. 49 ПК України, зазначили, що податкова декларація, надіслана платником податків засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Враховуючи вищезазначене представники відповідача просять відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бережани Агро» зареєстроване як юридична особа в Бережанській районній державній адміністрації Тернопільської області, з присвоєнням ідентифікаційного коду 37373195, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 32-34). Згідно витягу ТзОВ «Бережани Агро» здійснює діяльність з вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, допоміжна діяльність у тваринництві, рослинництві, розведенні свиней, вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів.

Відповідно до п. 308.1 ст. 308 ПК України, сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку щороку, до 20 лютого, подають станом на 1 січня поточного року:

· загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

· звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки;

· розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики;

· відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Відповідно до п. 301.1 ст. 301 Податкового кодексу України (надалі ПК України) платниками податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Враховуючи вищезазначені норми законодавства, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва суб»єктом господарювання подається до податкового органу за попередній звітний рік, тобто в даному випадку - за 2012 рік.

Судом встановлено, що ТзОВ «Бережани Агро» будучи сільськогосподарським товаровиробником, керуючись п. 308.1 ст.308 ПК України подало документи для набуття і підтвердження статусу платника сільськогосподарського податку на 2013 рік. Дані документи були прийнятті, що підтверджується матеріалами справи: квитанція № 2 (а. с. 13), в якій вказано, що Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - прийнято на районному рівні; квитанція №2 (а. с. 18) податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку - прийнято на районному рівні.

Серед поданих документів, а саме у розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва (а. с. 10), Підприємство допустило механічну помилку зазначивши 2013 рік - звітним, хоча звітним є 2012 рік, тобто - рік що минув. Підтвердженням того, що даний розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва є за 2012 рік, - слугує податкова декларація з фіксованого сільськогосподарського податку ТзОВ «Бережани Агро» за 2013 рік (а. с. 14-17), в якій відображенні в рядках суми 1310, 1410, 1510, які є ідентичними показникам рядків 1, 4, 5 розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку.

Отже, на підставі аналізу зазначених вище документів, суд приходить до переконання, що даний розрахунок був поданий за звітний 2012 рік, хоча в ньому було допущено механічну помилку - 2013 рік як звітний рік, хоча з цією помилкою він був прийнятий, що підтверджується квитанцією № 2 (с. а. 13).

Відповідно до п.9 підрозділу 10 Розділу XX ПК України тимчасово, до розробки та впровадження в дію автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності» відповідно до пункту 49.17 статті 49 цього Кодексу, діє Порядок з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за N 320/15011 (далі - Наказ №233).

Згідно із п. 7.4 ст.7 Наказу №233, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Відповідно до п.7.5 ст.7 Наказу №233, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Тобто, даним пунктом Наказу № 233 законодавцем встановлено обов»язок податкового органу щодо перевірки прийнятого податкового документа відповідним, зазначеним у ньому критеріям, в тому числі і перевірки податкового періоду, за який подається податкова звітність.

Згідно до п.7.6 ст.7 Наказу №233, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Аналізуючи вищезазначені норми даного наказу суд приходить до висновку, що, у разі невідповідності податкового документа в електронній формі затвердженому стандарту, в тому числі і у разі, якщо не вірно вказано податковий звітний період (у даному випадку - 2013 рік) за який подається податкова звітність, як один із критеріїв, додержання якого має перевіряти податковий орган, п. 7.6 ст. 7 Наказу № 233 покладає на податковий орган обов»язок надіслання другої квитанції про неприйняття податкових документів із зазначенням причин. Але данний обов»язок Відповідачем, всупереч вищезазначених положень чинного законодавства, виконано не було.

Позицію відповідача, що звіти подані в електронному вигляді перевіряються на відповідність вимогам п.7.5 ст.7 Наказу №233 автоматично програмою, суд оцінює критично, оскільки, відповідно до п.49.8 ст.49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до абз.2 п.48.3 ст.48 ПК України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: звітний податковий період за який подається податкова декларація.

Відповідно до п.49.15 ст.49 ПК України, податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Посилання відповідача про відмову у прийнятті податкової декларації на підставі п. 49.15 ст.49 ПК України, оцінює критично, оскільки податковим органом не було надіслано ТзОВ «Бережани Агро» письмової відмови у прийнятті його податкової декларації, а було надіслано, всупереч обов»язку накладеному п.7.6 ст.7 Наказу №233, зважаючи на наявність помилки у зазначенні звітного періоду, - Квитанцію №2, про прийняття розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва на 2012 рік.

Крім того, суд звертає увагу на те, що, як правомірно зазначено позивачем, перелік випадків коли суб'єкт господарювання не може бути зареєстрований як платник фіксованого сільськогосподарського податку передбачений п. 301.6 ст. 301 ПК України.

Відповідно до п.301.6 ст.301 ПК України, не може бути зареєстрований як платник податку:

301.6.1. суб'єкт господарювання, у якого понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

301.6.2. суб'єкт господарювання, що провадить діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

301.6.3. суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення норми п. 301.6 ст. 301 ПК України з огляду на приписи частини 2 ст. 19 Конституції України, не підлягають розширеному тлумаченню.

Тобто, в п. 301.6 ст. 301 ПК України міститься вичерпний перелік підстав, за наявності яких податковому органу надано право не реєструвати суб'єкта господарювання як платника фіксованого сільськогосподарського податку, тому, Бережанська МДПІ Тернопільської області ДПС була обмежена наведеним переліком щодо відмови в реєстрації з підстав визначених законом.

Крім того, як вбачається з вищенаведених норм ПК України, для визначення підстав, а саме - відповідності критеріям, визначеним у п. 301.6 ст. 301, як підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника фіксованого сільськогосподарського податку, податковому органу, зважаючи на сутність цих підстав, необхідно вивчити та проаналізувати зміст поданих суб'єктом господарювання документів, а не обмежитись їх перевіркою на відповідність формальним критеріям, передбаченим п. п.7.5 ст.7 Наказу №233.

Суд приходить до переконання, що, з урахуванням того, що рішення, викладене у формі листа № 719/10/15-003, від 05.03.2013 р. не містить посилання на жодну з підстав, передбачених п. 301.6 ст. 301 ПК України, та зважаючи на те, що надсиланням Квитанції № 2, яка свідчить про прийняття документу на районному рівні, з огляду на наявність помилки у розрахунку, відповідач, всупереч обов»язку, покладеного на нього п. п.7.6 ст.7 Наказу №233, фактично позбавив позивача можливості усунення цієї помилки, в порядку, передбаченому Наказом №233, тобто, рішення Бережанської МДПІ Тернопільської області ДПС про відмову в підтвердженні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, викладене у формі листа № 719/10/15-003, від 05.03.2013 р є протиправними, оскільки прийнято з порушенням вимог податкового законодавства, та підлягає скасуванню.

Як зазначалось вище, в судовому засіданні з»ясовано, що відповідачем не вивчався та не аналізувався зміст поданих суб'єктом господарювання документів, на предмет їх відповідності вимогам п. 301.6 ст. 301 ПК України. Оскільки, обов»язковою умовою для прийняття податковим органом рішення щодо підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, є перевірка відповідності поданих позивачем документів вимогам ст. п. 301.6 ст. 301 ПК України, та зважаючи на те, що в судовому засіданні з»ясовано що, відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення здійснено тільки перевірку на відповідність формальним критеріям, та з огляду на те, що обов»язок проведення данної перевірки є виключною компетенцією податкового органу, суд вимога щодо зобов»язання Відповідача видати довідку про підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік не підлягає до задоволення, та вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту на підставі повноважень, наданих ч. 2 ст. 162 КАС України, у вигляді зобов»язання Відповідача повторно розглянути по суті питання щодо підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік ТзОВ «Бережани Агро».

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 21. ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, з урахуванням того, що відповідачем - суб»єктом владних повноважень не надано суду, а судом не здобуто в ході судового розгляду, жодних належних та допустимих доказів правомірності прийнятого їм рішення, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. 2, 158-163,186,254,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про відмову в підтвердженні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бережани Агро" в 2013 році, викладене у формі листа Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби від 05.03.2013 р. № 719/10/15-003.

3.Зобов'язати Бережанську міжрайонну державну податкову інспекцію Тернопільської області Державної податкової служби повторно розглянути по суті питання щодо підтвердження на 2013 рік статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бережани Агро".

4.В решті позовних вимог відмовити.

5.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бережани Агро" судовий збір в розмірі 17, 21 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовану набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі текст постанови виготовлено 29.04.2013 року.

Головуючий суддя Білоус І.О.

копія вірна

Суддя Білоус І.О.