Постанова № 31045242, 26.04.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/902/13-a

"26" квітня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого-судді Білоус І. О.

при секретарі судового засідання Шевчук Т.

за участю:

представників позивача: Чайнюк О. В.

Вітовської О. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Держдавної податкової служби до Приватного малого підприємства "Вік" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу ПМП "Вік" за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі, стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція (надалі - позивач), звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного малого підприємства «ВІК», (надалі - відповідач), про погашення усієї суми податкового боргу ПМП «Вік» в розмірі 111686,28 грн., за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, стягнення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 13754,00 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків у банках обслуговуючих відповідача та за рахунок готівки.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, з підстав викладених в заяві, просили позов задовольнити. В обґрунтування заявлених вимог посилались на те, що за ПМП «Вік» на даний час рахується податковий борг перед бюджетом на суму 125442,50 грн., який у встановлений законом термін відповідачем добровільно не сплачений. Частина боргу у сумі 111686,28 грн., підтверджена судовими рішеннями № 2а-1970/729/11 від 14.04.2011 р. (38 309,23 грн.) та № 2а/1970/3352/11 від 21.11.2011 р. (73 377,05 грн.). Не заявлений в судовому порядку податковий борг становить 13 754,00 грн., (8330,00 грн. - податок на додану вартість, 5224,00 грн., - орендна плата з юридичних осіб). Позивачем вживались визначені законом заходи щодо погашення податкової заборгованості, які не призвели до надходження коштів до бюджету внаслідок погашення податкового боргу відповідачем. Посилаючись на те, що 03.06.2010 р. позивачем проведено опис майна ПМП «Вік», на яке поширюється право податкової застави, про що складено акт опису майна № 33420/7/24-0143 - позивач, на підставі ст. 95 ПК України (надалі - ПК України), просить надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі у сумі 111686,28 грн., та стягнути з відповідача, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що належать відповідачу, заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 13 754,00 грн.

На адресу відповідача ухвала про відкриття провадження у справі, та наступні повістки про виклик до суду, направлялись рекомендованим листом за місцем реєстрації, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та щодо якої не вносились зміни на час надходження зазначеного позову до суду. Однак, поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою пункту поштового зв'язку щодо причини повернення кореспонденції - за закінченням строку зберігання. Згідно з положеннями ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, суд, відповідно до ст. 128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними в ній доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази по справі, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Приватне мале підприємство «ВІК» зареєстроване як юридична особа 06.08.1999 року, ідентифікаційний код 30497955, ( а. с. 5-6) перебуває на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції як платник податків і відповідно до ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 ПК України, на нього покладений обов'язок сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.04.2011 р. у справі № 2-а-1970/729/11 з ПМП «Вік» підлягає до стягнення податковий борг на суму 38 309, 23 грн., а відповідно до постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.11.2011 р. у справі № 2-а-1970/3352/11 з ПМП « Вік» підлягає до стягнення податковий борг на суму 73 377, 05 грн. за рахунок готівки, що належить ПМП «Вік», та з рахунків в обслуговуючих його банках.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою виконання вищезазначених постанов суду позивачем вживалися заходи, щодо списання коштів з рахунків відповідача шляхом виставлення платіжних вимог : № 90 від 5.01.2012 р., № 93 від 05.01.2012 р., № 91 від 05.01.2012 р., № 96 від 05.01.2012 р., та інкасових доручень (розпоряджень) № 11863 від 06.07.2012 р., № 11860 від 11.07.2012 р. на рахунки підприємства. Однак банківськими установами дані платіжні вимоги повернуті без виконання у зв'язку із відсутністю коштів на рахунках платника, та закриттям рахунків.

03.06.2010 р. Тернопільською ОДПІ було проведено опис майна ПМП «Вік», на яке поширюється право податкової застави, про що складено акт опису майна № 33420/7/24-0143. З акту вбачається, що з активів, на які поширюється право податкової застави і які належать ПМП « Вік», виявлено цеглу М 7501313 у кількості 109982 шт., балансова вартість якої складає 73 492, 00 грн., дробилку ПМК - 1381230078, габарити 2,2Х 2 м, інвентарний номер 3104110, сірого кольору, продуктивності 3т./год., дата введення в експлуатацію 28.04.2007 р., її балансова вартість складає - 40 879,55 грн., та вантажний автомобіль КАМАЗ 53020 1982 року випуску, зеленого кольору, номер двигуна 945231, номер шасі 5320124923, балансовою вартістю 19 350,06 грн., усього, на загальну суму - 133 721, 61 грн., (а. с. 9)

Станом на час розгляду справи в суді, за відповідачем рахується непогашений податковий борг перед бюджетом на загальну суму 125 442,50 грн., який складається із 111 686, 28 грн. - підтверджених рішеннями Тернопільського окружного адміністративного суду по справі № 2а-1970/729/11 від 14.04.2011 р. (38 309,23 грн.) та по справі № 2а/1970/3352/11 від 21.11.2011 р. (73 377,05 грн.), та частини, яку позивач просить стягнути у даному позові - у сумі 13 754 грн., ( 8 330грн., - податок на додану вартість, 5 224,00 грн. - орендна плата з юридичних осіб).

Наявність зазначеного податкового боргу підтверджується матеріалами справи, а саме: обліковою карткою платника податку станом на 31.12.2010 р., (а. с. 41- 81), довідкою про наявність податкового боргу по платежах, що контролюється Тернопільською ОДПІ станом на 13.11.2012 р., згідно якої - заборгованість виникла у сумі 105 345,63 грн., із податкових зобов»язань, 16 672,26 грн., - по сплаті штрафних санкцій та 3 424,61 грн. пені. ( а. с. 8), корінцями податкових вимог від 14.05.2012 р. 25.02.2012 р., (а. с 7) корінцями податкових повідомлень-рішень від 21.12.2011 р., 27.01.2012 р., 03.03.2012 р., 12.04.2012 р., 18.05.2012 р., 02.08.2012 р., 31.08.2012 р. 06.09.2012 р., із відповідними доказами їх надсилання відповідачу (а. с. 12, 15, 18, 21, 24, 26, 28, 30, 32), актами про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 11.11.2011 р., 21.12.2011 р., 27.01.2012 р., 03.03.2012 р., 12.04.2012 р., 18.05.2012 р., 19.06.2012 р., 19.07.2012 р. 2.08.2012 р., (а. с. 13, 16, 19, 22, 25, 27, 29, 31, 33), розрахунками штрафних (фінансових) санкцій 11.11.2011 р., 21.12.2011 р., 27.01.2012 р., 03.03.2012 р., 12.04.2012 р., 18.05.2012 р. 19.06.2012 р., 19.07.2012 р. 2.08.2012 р.,( а. с.14, 17, 20, 23, 24, 26, 28, 30, 34).

Будь-які докази того, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення чи податкові вимогі відповідач оскаржував в адміністративному чи в судовому порядку в матеріалах справи відсутні, а судом не встановлені. Відтак, грошове зобов'язання нараховане і відображене у вказаних рішеннях суду, податкових повідомленнях-рішеннях та податкових вимогах є узгодженими у порядку і на умовах, визначених ПК України, та, відповідно, підлягає до обов'язкової сплати.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином, а тому підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) регулюється нормами ПК України.

Приписами ст. 41 ПК України встановлено, що контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Таким чином, позивач Тернопільська ОДПІ Тернопільської області Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, та здійснює повноваження в даних правовідносинах надані їй чинним законодавством України.

Відповідно до пп.16.1.4 п. 16.1 ст.16 ПК України, на платника податків покладено обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно положення п. 14.1.175. ч. 14.1 ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання - визнається податковим боргом.

Згідно п. 102.4 ст. 102 ПК України, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

В судовому засіданні та матеріалами справи доведено, що відповідач має заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами, яка не підтверджена судовим рішенням та яку просить стягнути шляхом стягнення коштів з рахунків у банках за рахунок готівки у сумі 13 754, 00 грн., (по сплаті податку на додану вартість - 8 330 грн.00 коп., по сплаті орендної плати з юридичних осіб в розмірі 5 224,00 грн., ). Зазначена сума, у порядку і на умовах, визначених ПК України, є узгодженою, не сплаченою відповідачем в установлений чинним законодавством строк, тому таке зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до пп.20.1.18 п 20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до вимог ч. 1 п. 95. 3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до вимог п. 95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

З огляду на те, що відповідач станом на день розгляду спору суму податкового боргу в розмірі 13 754 грн., не сплатив, - позовна вимога в частині стягнення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами підлягає до задоволення .

Вирішуючи питання про можливість задоволення позовних вимог в іншій частині, у той спосіб, про який просить ТОДПІ, а саме, шляхом постановлення судового рішення про надання дозволу на стягнення цього боргу за рахунок майна платника податку, яке перебуває в податковій заставі, суд керується наступним.

Згідно п.п. 87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Порядок погашення податкового боргу визначений гл. 9 ПК України. Ст. 95 ПК України визначений перелік заходів, направлених на погашення податкового боргу платника податків, що здійснюються податковим органом.

Так, згідно з положеннями п. 95.4. ст. 95 ПК України - орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

П. 95.3 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Водночас, п. 95.1 ст.95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

П. 89.3. ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Згідно з абз.2 п. 95.3 ст.95 ПК України орган державної податкової служби, у свою чергу, звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, постановляючи рішення про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі, суд обов'язково повинен перевірити дійсну наявність податкового боргу, підтвердження цієї суми належними та допустимими доказами, та визначити суму заборгованості, на погашення якої надає дозвіл за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі.

Наданими суду доказами доведена неможливість погашення податкового боргу на загальну суму 111 686, 28 грн.,та позивачем, в обґрунтування заявлених вимог, надано суду всі необхідні документи на підтвердження посилань про вжиття (виконання) заходів, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків за рахунок активів, що належать ПМП « Вік».

Оскільки, позивачем вживались визначені законом заходи щодо погашення податкової заборгованості, які не призвели до погашення зазначеного податкового боргу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, в їх сукупності, з урахуванням того, що, на час судового розгляду справи обов'язок щодо сплати відповідачем в добровільному порядку податкового боргу в повному обсязі не виконаний, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Враховуючи вимоги статті 94 КАС України - судові витрати у цій справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 158-163, 186, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Надати Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції Тернопільської області Державної податкової служби дозвіл на погашення суми наявного податкового боргу приватного малого підприємства «Вік» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 30497955), - у розмірі 111686,28 грн. (сто одинадцять тисяч шістсот вісімдесят шість гривень 28 копійок) - за рахунок реалізації майна приватного малого підприємства «Вік», що перебуває в податковій заставі.

Стягнути з приватного малого підприємства "Вік" (м. Тернопіль, вул. Львівська 3/49, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 30497955) заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують підприємство за рахунок готівки у сумі 13 754 грн. (тринадцять тисяч сімсот п"ятдесят чотири грн.).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядоку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

В повному обсязі постанова буде складена протягом п'яти днів.

Головуючий суддя Білоус І.О.

копія вірна

Суддя Білоус І.О.