Постанова № 31045216, 29.04.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1259/13-а

29 квітня 2013 року м. Рівне

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Кравчук Т.О., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом:

Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби доОСОБА_1 простягнення податкової заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулась Дубенська об'єднана державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у сумі 35319,02 грн. за податковою вимогою від 12.12.2012 року №617.

Податкова заборгованість по податку на додану вартість виникла у таких сумах і з наступних підстав:

32577,90 грн. - визначено податковим органом на підставі податкового повідомлення-рішення від 23.11.2012 року №8886351740, за яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» у сумі 21718,60 грн. за основним платежем та 10859,30 грн. за штрафними (фінансовими санкціями) на підставі акта про результати позапланової невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з Приватним підприємством «Дубенський консервний завод» за квітень 2011 року від 06.11.2012 року №294/17-39/НОМЕР_1.

3087,91 грн. - пеня за заниження податкового зобов'язання за період з 30.05.2011 року по 07.12.2012 року (558 календарних днів).

Таким чином, загальна сума зобов'язань відповідача з податку на додану вартість, з урахуванням переплати у сумі 346,79 грн., становить суму 35319,02 грн. (32577,90 грн. + 3087,91 грн. - 346,79 грн. = 35319,02 грн.).

Ухвалою від 04.04.2013 року судом відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.

17.04.2013 року відповідач подав через відділ документального забезпечення (канцелярію) Рівненського окружного адміністративного суду заперечення проти адміністративного позову про стягнення коштів, у яких посилаючись на статті 183, 184 Податкового кодексу України вказує на безпідставність позовних вимог, оскільки з 17.10.2012 року не є платником податку на додану вартість, реєстрацію платника анульовано у порядку статті 184 Податкового кодексу України, а отже відсутній обов'язок сплачувати зазначений податок, покликається на те, що згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, яке треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина. За твердженням відповідача, анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та виключення з реєстру платників податку позбавляє обов'язку зі сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість з дати анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та виключення платника з реєстру платників податку на додану вартість та покликається на Положення розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року №1394. Спираючись на пункт 37.3. статті 37 Податкового кодексу України відповідач вказує на підставу припинення податкового обов'язку як втрату особою ознак платника податку, які визначені Податковим кодексом України, а саме анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Крім того, позивач зазначає, що податковим органом не надано будь-яких доказів надсилання (вручення) йому податкової вимоги, з моменту вручення якої у податкового органу виникає право на звернення стягнення коштів та продаж майна боржника, що передбачено пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України та не дотримано позивачем. До цього позивач додає, що вимога податкового органу про стягнення коштів з платника не передбачена жодним законом України, а отже позов не відповідає положенням Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України. З таких підстав просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 зареєстрований Дубенським міськвиконкомом Рівненської області як суб'єкт підприємницької діяльності 09.07.2001 року, з 09.07.2001 року перебуває на обліку як платник податків у Дубенській об'єднаній державній податковій інспекції, з 27.07.2010 року зареєстрований платником податку на додану вартість (свідоцтво №100294750).

Згідно даних обліку позивача, з урахуванням суми переплати 346,79 грн. за відповідачем рахується податкова заборгованість за податком на додану вартість у сумі 35319,02 грн., яка нарахована податковим органом у податковому повідомленні-рішенні від 23.11.2012 року №8886351740, за яким позивачу визначено грошове зобов'язання на суму 32577,90 грн., з яких 21718,60 грн. за основним платежем та 10859,30 грн. за штрафними (фінансовими санкціями), що визначене на підставі акта про результати позапланової невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з Приватним підприємством «Дубенський консервний завод» за квітень 2011 року від 06.11.2012 року №294/17-39/НОМЕР_1;

3087,91 грн. - пеня за заниження податкового зобов'язання за період з 30.05.2011 року по 07.12.2012 року (558 календарних днів).

Таким чином, загальна сума зобов'язань відповідача з податку на додану вартість, з урахуванням переплати у сумі 346,79 грн., становить суму 35319,02 грн. (32577,90 грн. + 3087,91 грн. - 346,79 грн. = 35319,02 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, акт про результати позапланової невиїзної документальної перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з Приватним підприємством «Дубенський консервний завод» за квітень 2011 року від 06.11.2012 року №294/17-39/НОМЕР_1 відповідач відмовився підписати, про що представниками Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби складено акт від 06.11.2012 року №140/17-39/НОМЕР_1 за підписами посадових осіб державної податкової служби. Листом за вих. №10365/17-39 від 06.11.2012 року зазначений акт перевірки надісланий відповідачу 07.11.2012 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який вручено адресату особисто 12.11.2012 року та підтверджено корінцем рекомендованого відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Листом за вих. №11045/17-09 від 23.11.2012 року податковий орган 28.11.2012 року надіслав відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкове повідомлення-рішення від 23.11.2012 року №8886351740 на підставі акта перевірки від 06.11.2012 року №294/17-39/НОМЕР_1 та розрахунок штрафних санкцій, які вручені відповідачу 28.11.2012 року, що підтверджується доказами в матеріалах справи.

Листом за вих. №11336/17-38 від 30.11.2012 року податковий орган надіслав відповідачу 01.12.2012 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення розрахунок пені до податкового повідомлення-рішення від 23.11.2012 року №8886351740 у сумі 3087,91 грн., який вручений відповідачу 05.12.2012 року, що підтверджується доказами в матеріалах справи.

12.12.2012 року податковим органом виставлено податкову вимогу від 12.12.2012 року №617 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими податковими зобов'язаннями станом на 12.12.2012 року на суму 35319,02 грн., що складається з 21371,81 грн. основного платежу, 10859,30 грн. штрафних (фінансових) санкцій, 3087,91 грн. пені. Вказана податкова вимога надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 13.12.2012 року та вручена особисто відповідачу 18.12.2012 року, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 та пункту 36.1. статті 36 Податкового кодексу України від 02.12.2011 року №2755-VI, платник податків зобов'язаний обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2011 року №2755-VI передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України від 02.12.2011 року №2755-VI податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.

Як вбачається із матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) платнику податків у порядку, встановленому пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України від 02.12.2011 року №2755-VI. Доказів того, що вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося платником податків до суду, не надано. За даними системи КП ДСС ОСОБА_1 до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення не звертався.

Таким чином, податкове зобов'язання відповідача за податком на додану вартість є узгодженими, проте, не сплаченими у встановлений законом строк.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2011 року №2755-VI, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

В силу положень пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України від 02.12.2011 року №2755-VI після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

При нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючим органом нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Пунктом 129.4. статті 129 Податкового кодексу України від 02.12.2011 року №2755-VI встановлено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наявними доказами, податкове повідомлення-рішення від 23.11.2012 року №8886351740 вручено платнику (відповідачу) 28.11.2012 року, таким чином граничний строк сплати 08.12.2012 року. Актом про результати позапланової невиїзної документальної перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з Приватним підприємством «Дубенський консервний завод» за квітень 2011 року від 06.11.2012 року №294/17-39/НОМЕР_1 встановлено заниження податку на додану вартість за квітень 2011 року у сумі 21718,60 грн. Отже, граничним строком сплати грошового зобов'язання у сумі 21718,60 грн., визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 23.11.2012 року №8886351740, є 30.05.2011 року, від першого робочого дня якого контролюючим органом нараховано пеню. Оскільки граничний строк сплати податного зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 23.11.2012 року №8886351740 становить 08.12.2012 року, пеню на визначене прострочене податкове зобов'язання нараховано до 07.12.2012 року. Таким чином, кількість календарних днів заниження податкового зобов'язання складає 558 днів, з розрахунку 7,75 відсотків облікової ставки Національного банку України діючої на граничний день сплати простроченого податкового зобов'язання, сума пені складає 3087,91 грн.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2011 року №2755-VI встановлено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

У відповідності до статті 37 Податкового кодексу України від 02.12.2011 року №2755-VI підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку. Підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є ліквідація юридичної особи, смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом, скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

Як вже зазначалось, заниження податкового зобов'язання відповідача по податку на додану вартість у сумі 21718,60 грн. визначено податковим органом за квітень 2011 року.

В силу положень пункту 180.1. статі 180 Податкового кодексу України від 02.12.2011 року №2755-VI для цілей оподаткування платником податку є зокрема, будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Суд відхиляє твердження відповідача про відсутність обов'язку погашення податкового боргу по податку на додану вартість у зв'язку із втратою з 17.10.2012 року статусу платника податку та виключення з реєстру платників податку на додану вартість з наступних мотивів.

Відповідно до статті 58 Конституції України, на норму якої посилається відповідач, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Таким чином, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

Пунктом 184.8. статті 184 Податкового кодексу України від 02.12.2011 року №2755-VI встановлено, що у разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов'язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені цим Кодексом, платник зобов'язаний погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні.

Таким чином суд зазначає, що оскільки на момент заниження суми податкового зобов'язання за податком на додану вартість - квітень 2011 року (граничний термін погашення податкового зобов'язання - 30.05.2011 року) відповідач був зареєстрований платником податку на додану вартість згідно свідоцтва платника №100294750, що ним на дану дату не заперечувалось, на визначення та нарахування суми податку на додану вартість по господарським операціям відповідача за вказаний період поширюється дія розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2011 року №2755-VI, на порядок застосування штрафних санкцій - редакція Податкового кодексу України від 02.12.2011 року №2755-VI на момент виявлення порушень податкового законодавства.

Відтак, в силу положень пункту 184.8 статті 184 Податкового кодексу України від 02.12.2011 року №2755-VI, відповідач несе обов'язок погашення податкового боргу з цього податку, що виник до анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2011 року №2755-VI, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з наявними матеріалами справи, органом державної податкової служби вручено платнику податків першу податкову вимогу від 12.12.2012 року №617 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими податковими зобов'язаннями станом на 12.12.2012 року на суму 35319,02 грн., що вручена відповідачу належним чином у порядку, визначеному пунктом 58.3. статті 58 Податкового кодексу України від 02.12.2011 року №2755-VI, що підтверджується достатніми доказами, наявними в матеріалах справи. За таких обставин, твердження відповідача про відсутність доказів надіслання (вручення) йому податкової вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2011 року №2755-VI стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги.

Водночас відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2011 року №2755-VI встановлено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З аналізу наведених правових норм вбачається право податкових органів звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника, а виконання рішення суду про стягнення податкового боргу з фізичної особи-платника податків здійснюється не податковими органами, а державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження. Тому твердження відповідача про те, що вимога про стягнення коштів не передбачена чинним законодавством, є надуманим.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

На дату розгляду справи відповідачем доказів сплати податкової заборгованості в сумі 35319,02 грн. суду не надано.

Керуючись статтями 11, 14, 33, 70, 71, 72, 86, 94, 1832, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Державного бюджету податкову заборгованість з податку на додану вартість у сумі 35319,02 грн. (тридцять п'ять тисяч триста дев'ятнадцять гривень 02 коп.), р/р 31114029700003, одержувач Дубенське УДКСУ Рівненської області, ЄДРПОУ 38043480, банк одержувача ГУДКСУ у Рівненській області, МФО 833017, код платежу 14010100.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кравчук Т.О.