Постанова № 31044433, 11.04.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2013 рокум. Ужгород№ 2a-0770/3648/12

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Калинич Я.М.,

при секретарі судового засідання Нагорна Л.І.

за участю сторін:

представника позивача - Сийплокі М.В.;

представника відповідача - Буря О.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Агро Сервіс» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ «Мега Агро Сервіс» (далі - позивач, ТОВ «Мега Агро Сервіс») звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до суб'єкта владних повноважень - Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Мукачівська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 22 листопада 2010 р. №0009682340/1 по донарахованому податку на прибуток в сумі 122917,00 грн. та штрафні санкції в сумі 61458, 5 грн., та від 22 листопада 2010 р. №0009692340/1 по донарахованому податку на додану вартість в сумі 96559,00 грн. та штрафні санкції в сумі 48279, 5 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за обставин викладених у позовній заяві підтримав повністю, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Мукачівської ОДПІ в судовому засіданні позов не визнав, з мотивів викладених у запереченнях та додаткових запереченнях, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що з 16.08.2010 року по 30.08.2010 року на ТОВ «Мега Агро Сервіс» проводилась виїзна позапланова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Мукачівською ОДПІ, згідно якої був складений Акт позапланової податкової перевірки від 07.09.2010 р. №2018/23-1/10/ 35346835 (далі - Акт). У висновках до Акту перевірки (аркуш справи 44) зазначено, що перевіркою встановлено порушення: 1). п.5.1 ст. 5 , пп.5.2.1. п.5.2 ст. 5, пп.5.3.1 п.5.3 ст.5, Закону України №283/ 97-ВР від 22.05.1997р .«Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами й доповненнями, п. 3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України №2181-111 від 21.12.2000р. - «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та п.п.1. 2 ст. 215, п. п. 1.5 ст. 203, ст. 228, ч. 1 ст. 216, п. 2 ст. 799 Цивільного кодексу України, в результаті чого донараховано податку на прибуток на загальну суму 122917,00 грн. в т.ч. за 2-й кв. 2008р. в сумі - 122917,00 грн.; 2). пп. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/ 97-ВР від 03.04.97 р., із змінами і доповненнями, пп.3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» , п.п.1. 2 ст. 215, п. п. 1. 5 ст. 203 , ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, п. 19 ст. 2, ч.2 ст. 9 Бюджетного кодексу України в результаті чого донараховано податку на додану вартість на загальну суму 96559,00 грн., в т. ч. за: 04.2008р. в сумі 3779,00 грн.,06.2008р. в сумі 62302,00 грн., 07.2008р. в сумі 17954,00 грн., 08.2009р. в сумі 1501,00 грн., 06.2009 в сумі 3677,00 грн.,07.2009 в сумі 1155,00 грн., 08.2009р. в сумі 4933,00грн., 04.2010р. в сумі 1258,00 грн.

На підставі Акту та на підставі Рішення про результати розгляду скарги від 16.11.2010р. №21821/10/25-007 Мукачівською ОДПІ були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- від 22 листопада 2010 р. №0009682340/1 по донарахованому податку на прибуток в сумі 122917,00 грн. та штрафні санкції в сумі 61458, 5 грн.;

- від 22 листопада 2010 р. №0009692340/1 по донарахованому податку на додану вартість в сумі 96559, 00 грн. та штрафні санкції в сумі 48279, 5 грн.

Судом встановлено, що згідно договору б/н від 01.04.2008 р. ПП «Чіфір» (продавець) реалізувало ТОВ «Мега Агро Сервіс» (покупець) комбайн John Deer серії 2064, 1995 року випуску. Право власності на комбайн передано згідно податкової накладної № 23/6 від 23/06/2008 року на загальну суму 590 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 98333,33 грн.). Поставка товару була повністю оплачена у безготівковій формі згідно наступних платіжних документів:

1) платіжних доручень №12 від 08.04.2008 року на суму 40000,0 грн., призначення платежу: «попередня оплата за комбайн згідно рахунку б/н від 07.04.2008 року». Кошти перераховано на розрахунковий рахунок приватного підприємства «ЧІФІР» № 26001300100213, відкритий в Закарпатській філії «ВіЕйБі Банк» м. Ужгород. МФО 312817;

2) платіжних доручень №29 від 05.06.2008 року на суму 490000,0 грн, призначення платежу: «попередня оплата за комбайн згідно рахунку б/и від 07.04.2008 року». Кошти перераховано на розрахунковий рахунок приватного підприємства «ЧІФІР» №26001079097001, відкритий в КБ «Надра банк» у м. Мукачеве, МФО 312538;

3) платіжних доручень №28 від 24.06.2008 року на суму 60000,0 грн., призначення платежу: «оплата за комбайн згідно рахунку б/н від 07.04.2008 року». Кошти перераховано на розрахунковий рахунок приватного підприємства «ЧІФІР» №26001079097001, відкритий в КБ «Надра банк» у м. Мукачеве, МФО 312538.

Факт проведення розрахунку між згідно договору б/н від 01.04.2008 р. між ПП «Чіфір» та ТОВ «Мега Агро Сервіс» підтверджується відповідачем.

Згідно договору б/н від 04.04.2008 р. ТОВ «Мега Агро Сервіс» (продавець) комбайн John Deer серії 2064, 1995 року випуску, було реалізувало ТОВ «Комбікормовий завод» (покупець). Право власності на комбайн передано згідно накладної 7 від 24.06.2008 р. та акту прийому - передачі. Розрахунок проведено у безготівковій формі, згідно наступних платіжних документів: 1) платіжних доручень №248 від 07.04.08 року на загальну суму 40 000,0 грн. (в т.ч. ПДВ 6666,67 грн.); 2) платіжних доручень №147 від 04.06.08 року на загальну суму 500000,0 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); 3) платіжних доручень №440 від 23.06.08 року на загальну суму 60000,0 грн.(в т.ч. ПДВ 10000,0 грн.).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно п.1.ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Також, необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95 р., згідно якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з п.п.1.2. п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704 (надалі-Положення) встановлено : «Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів ...».

Відповідачем не спростовано наявність в позивача належним чином оформлених первинних документів які підтверджують придбання позивачем від ПП «Чіфір» комбайну John Deer серії 2064, 1995 року та подальшого його продажу ТОВ «Комбікормовий завод».

Підпунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажом продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат витрати на: потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: - організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; - придбання лотерей, участь в азартних іграх; - фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

Згідно пп. 11.2.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 вищевказаного Закону визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що за результатами проведених фінансово - господарських операції ТОВ «Мета Агро Сервіс» у відповідності з податковим законодавством було сформовано податковий кредит, та податкове зобов'язання з податку на додану вартість. Також встановлено, що за вищевказаною операцією ТОВ «Мега Агро Сервіс» було сформовано податкове зобов'язання і відповідно в державний бюджет України було сплачено податок на прибуток та податок на додану вартість, у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стосовно позиції податкового органу про відсутність фактичного здійснення господарських операцій за договором б/н від 01.04.2008 р. Укладеного між ПП «Чіфір» (продавець) та ТОВ «Мега Агро Сервіс» (покупець), та припущенням відповідача про те, що він був направлений лише на незаконне заволодіння майном держави - несплатою ПДВ та податку на прибуток, безпідставне формування податкового кредиту то суд констатує наступне:

Згідно ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України наведено визначення правочину, згідно якої, правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) наступних вимог: зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.1 ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Тобто, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Частиною 2 ст. 234 ЦК України передбачено, що фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Судом встановлено, що договори стосовно купівлі-продажу комбайн John Deer серії 2064, 1995 року випуску укладені між ТОВ «Мега Агро Сервіс» і ПП «Чіфір» та між ТОВ «Мега Агро Сервіс» і ТОВ «Комбікормовий завод» мають реальний характер, були виконані сторонами, а також відсутні рішення судів якими визнано недійсність договорів чи рішення судів в кримінальних справах, що не спростовано відповідачем належними доказами.

Також, судом встановлено, що 28 лютого 2011 року слідчим з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції ДПА у Закарпатській області Зейкан В.І. винесено постанову про закриття кримінальної справи №1603510 в окремій частині. Дана кримінальна справа була порушена за фактом привласнення чужого майна шляхом зловживання службовими особами ТОВ «Мега Агро Сервіс» та ПП «Чіфір».

Прийняте рішення слідчий аргументував, зокрема тим, що зібраними під час досудового слідства доказами встановлено, що кошти за придбання комбайна «John Deer серії 2064» в сумі 600000 грн., які надійшли від ТОВ «Комбікормовий завод» на рахунок ТОВ «Мега Агро Сервіс», і які в подальшому були перераховані на ПП «Чіфір» не мають злочинного походження, а отже, легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом як така, у даному випадку взагалі відсутня. Окрім того, обов'язковою умовою наявності складу злочину, передбаченого ст. 191 КК України, за якою порушена кримінальна справа №1603510, є обов'язкове вчинення службовою особою умисних дій, направлених на незаконне заволодіння майном в свою користь чи на користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище. Однак у даному випадку договір від 04.04.2008 року щодо купівлі - продажу комбайна «John Deer серії 2064» був укладений між ТОВ «Мега Агро Сервіс» та ТОВ «Комбікормовий завод» за згодою сторін, тобто наслідки його виконання, часткового виконання або не виконання носять цивільно-правовий характер.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У своїх запереченнях відповідач не навів жодних доказів щодо правомірності оскаржуваних рішень.

За наведеного, суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль ЛТД» до «Мега Агро Сервіс» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби № 0009682340/1 від 22 листопада 2010 року.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби № 0009692340/1 від 22 листопада 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Агро Сервіс» понесені ним судові витрати у розмірі 2146 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя Я.М. Калинич