Постанова № 31044248 від 29.04.2013 , Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2013 р. Справа №805/5072/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Асманової Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької

області Державної податкової служби

до комунального підприємства «Хімік»

про накладення арешту на кошти та інші цінності комунального

підприємства «Хімік», що знаходяться на розрахункових рахунках

у банківських установах

за участю:

від позивача: Пашкарьової Г.С., за дов. від 13 лютого 2013 року,

від відповідача: не з'явився

Горлівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до комунального підприємства «Хімік» про накладення арешту на кошти та інші цінності комунального підприємства «Хімік», що знаходяться на розрахункових рахунках у банківських установах.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач - комунальне підприємство «Хімік» станом на 18.03.2013 року має податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 273735,83 гривень, яка виникла внаслідок не сплати податкових зобов'язань, визначених платником самостійно у податкових деклараціях, податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, та пені. Позивачем було з'ясованою, що за комунальним підприємством «Хімік» нерухоме майно та земельні ділянки не зареєстровані, автотранспортні засоби не значаться. Посилаючись на відсутність у відповідача майна, за рахунок якого можливо було б погасити наявний податковий борг, відповідно до пп. 20.1.7 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України позивач просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги уточнив, просив задовольнити позов в межах податкового боргу в сумі 273268,28 гривень, з урахуванням сплати боргу у квітні 2013 року. Надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - комунальне підприємство «Хімік», є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 31969100, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 8, 10, 12-14), перебуває на обліку в Горлівській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби як платник податків з 02 липня 2002 року за № 309, що підтверджується довідкою від 13 квітня 2007 року № 3291 (а.с. 9).

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, органи державної податкової служби є органами державної влади, уповноваженими здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою суб'єктами господарювання податків та зборів.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (пункт 87.1 статті 87 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

17 квітня 2012 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9020014448 за березень 2012 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 25098,00 гривень (а.с. 41-42).

17 травня 2012 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9027241857 за квітень 2012 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 23967,00 гривень (а.с. 39-40).

18 червня 2012 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9034071739 за травень 2012 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 16097,00 гривень (а.с. 37-38).

12 липня 2012 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9041142957 за червень 2012 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 24055,00 гривень (а.с. 35-36).

10 серпня 2012 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9047949601 за липень 2012 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 26079,00 гривень (а.с. 33-34).

13 вересня 2012 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9055557766 за серпень 2012 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 26963,00 гривень (а.с. 31-32).

08 жовтня 2012 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9063960539 за вересень 2012 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 25647,00 гривень (а.с. 29-30).

20 листопада 2012 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9073100798 за жовтень 2012 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 25336,00 гривень (а.с. 27-28).

17 грудня 2012 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9079476322 за листопад 2012 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 26341,00 гривень (а.с. 25-26).

18 січня 2013 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9085116308 за грудень 2012 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 16754,00 гривень (а.с. 23-24).

15 лютого 2013 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9007323073 за січень 2013 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 23739,00 гривень (а.с. 21-22).

13 червня 2012 року у відношенні комунального підприємства «Хімік» винесено податкове повідомлення-рішення № 0000471502 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату зобов'язань зі сплати податку на додану вартість у розмірі 2957,05 гривень, яке отримане відповідачем 13 червня 2012 року, що підтверджується корінцем податкового повідомлення-рішення (а.с. 43).

25 вересня 2012 року у відношенні комунального підприємства «Хімік» винесено податкове повідомлення-рішення № 0001071502 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату зобов'язань зі сплати податку на додану вартість у розмірі 4980,89 гривень, яке отримане відповідачем 25 вересня 2012 року, що підтверджується корінцем податкового повідомлення-рішення (а.с. 44).

23 жовтня 2012 року у відношенні комунального підприємства «Хімік» винесено податкове повідомлення-рішення № 0001221502 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату зобов'язань зі сплати податку на додану вартість у розмірі 1160,67 гривень, яке отримане відповідачем 23 жовтня 2012 року, що підтверджується корінцем податкового повідомлення-рішення (а.с. 45).

03 грудня 2012 року у відношенні комунального підприємства «Хімік» винесено податкове повідомлення-рішення № 0001311502 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату зобов'язань зі сплати податку на додану вартість у розмірі 1243,48 гривень, яке отримане відповідачем 03 грудня 2012 року, що підтверджується корінцем податкового повідомлення-рішення (а.с. 46).

08 січня 2013 року у відношенні комунального підприємства «Хімік» винесено податкове повідомлення-рішення № 0000011502 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату зобов'язань зі сплати податку на додану вартість у розмірі 388,61 гривень, яке отримане відповідачем 08 січня 2013 року, що підтверджується корінцем податкового повідомлення-рішення (а.с. 47).

21 лютого 2013 року у відношенні комунального підприємства «Хімік» винесено податкове повідомлення-рішення № 0000010 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату зобов'язань зі сплати податку на додану вартість у розмірі 2248,69 гривень, яке отримане відповідачем 21 лютого 2013 року, що підтверджується корінцем податкового повідомлення-рішення (а.с. 48).

Документи, які свідчать про оскарження або сплату відповідачем штрафних санкцій, нарахованих зазначеними податковими повідомленням-рішенням в матеріалах справи відсутні.

Відповідачу згідно зі ст. 129 Податкового кодексу України була нарахована пеня в розмірі 2721,40 гривень, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (а.с. 49).

Станом на 31 березня 2013 року, за відповідачем обліковується недоїмка з податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій та пені в загальній сумі 273735,83 гривень, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника з податку на додану вартість (а.с. 49).

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу, в рахунок погашення якого заявлені вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на розрахункових рахунках платника податків в установах банків через відсутність майна у боржника.

Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (згідно пункту 95.3 Податкового кодексу України).

Горлівською об'єднаною державною податковою інспекцією приймалися заходи спрямовані на забезпечення погашення податкового боргу відповідача. Так, на адресу боржника спрямовано податкову вимогу № 20 від 30 березня 2011 року (а.с. 15), вручену відповідачеві 30 березня 2011 року. Також зроблено запити до органів Реєстраційної служби прав на нерухоме майно, ВРЕР, Держкомзему.

За інформацією, отриманою позивачем від державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Горлівського міського управління юстиції Донецької області, управління Держземагентства в м. Горлівці Донецької області та ВРЕР м. Горлівки ДАІ ГУМВС України в Донецькій області за комунальним підприємством «Хімік» не зареєстровано нерухомого майно, відсутні зареєстровані земельні ділянки на території м. Горлівки, автотранспорт (а. с. 16-18).

Статтею 94 Податкового кодексу як винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків обов'язків, визначених законом, передбачено застосування адміністративного арешту. Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені в пункті 94.5 статті 94 Податкового кодексу України.

Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків (пункт 94.4 Податкового кодексу України).

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» № 2121 - ІІІ від 17 грудня 2000 року арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду. Згідно довідки про відкриті розрахункові рахунки (а.с. 11) комунальне підприємство «Хімік» (код ЄДР 31969100) має відкриті рахунки в наступних банківських установах:

- 26002245510200 у банку АТ «Укрсиббанк». УМФО 351005 (українська гривня);

- 26046245510200 у банку АТ «Укрсиббанк». МФО 351005 (українська гривня);

- 26005010083570 у банку ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023 (українська гривня);

- 26008000101403 у банку ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023 (українська гривня);

- 26042000004737 у банку ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023 (українська гривня);

- 26048000005600 у банку ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023 (українська гривня);

- 26051010791902 у банку ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023 (українська гривня);

- 35435003001640 у банку ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016 (українська гривня);

- 35445004001640 у банку ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016 (українська гривня).

Згідно пункту 20.1.17 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Оскільки наявними в матеріалах справи документами підтверджено наявність податкового боргу позивача та невиявлення податковою інспекцією майна, за рахунок якого може бути здійснено погашення податкового боргу, суд дійшов висновку, про наявність підстав для накладення арешту на кошти платника податків та обґрунтованість позовних вимог податкового органу.

Разом із тим, суд зазначає, що зазначену вище норму права слід застосовувати з урахуванням пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу Україні, згідно якого, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до комунального підприємства «Хімік» про накладення арешту на кошти та інші цінності комунального підприємства «Хімік», що знаходяться на розрахункових рахунках у банківських установах, задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності комунального підприємства «Хімік» (84610, Донецька область, м. Горлівка, вул. Леванова, буд 5, код ЄДР 31969100) в межах наявної заборгованості у розмірі 273268,28 гривень, що знаходяться на рахунках: