Постанова № 31043331, 23.04.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2013 р. Справа №801/3318/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представника позивача- Кушнірьова Т. В., договір від 25.03.13, представника відповідача- Затрубченко О.О., довіреність № б/н від 12.06.12, адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 в інтересах особи неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4

до Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим

треті особи- Приватне підприємство "Нива-В.Ш.", Публічне акціонерне товариство "Банк Форум", Служба у справах дітей Сімферопольської міської ради

про визнання дій протиправними та спонукання до виконання певних дій,

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим про визнання протиправними дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим по передачі торгуючій організації ПП "Нива-В.Ш." квартиру АДРЕСА_1 з публічних торгів та зобов'язання Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим відізвати заявку та документи від приватного підприємства "Нива-В.Ш." про реалізацію квартири АДРЕСА_1 та зняти нерухоме майно, яке є предметом іпотеки-квартиру АДРЕСА_1 з публічних торгів, призначених 25 квітня 2013 року та повернути документи державному виконавцю.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Примусове виконання рішень в Україні покладено на Державну виконавчу службу, яка у своїй діяльності керується Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХІУ, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у випадку невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1, 3 Закону України від 24.03.1998 № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Права та обов'язки державних виконавців встановлені статтею 5 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Судом встановлено, що заочним рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 24.11.2011 з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк "Форум" присуджено до стягнення заборгованість за кредитним договором у сумі 721081,52 грн., в рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1.

На підставі даного рішення видано виконавчий лист, який пред'явлено до виконання. Постановою державного виконавця Залізничного ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим від 15.10.2012 ВП №34725805 відкрито виконавче провадження.

Згідно до частини 8 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (https://trade.informjust.ua/vpdoc/doc.aspx?docid=75985411&Type=Decrees) встановлено, що 05.11.2011 постановою відповідача накладений арешт на майно боржника та оголошена заборона на його відчуження - квартиру АДРЕСА_1, що належить боржнику: ОСОБА_2, адреса: - АДРЕСА_2, РНОКПП: НОМЕР_1.

Згідно повідомлення про торги від 26.03.2013 №490561 з офіційного сайту Система реалізації конфіскованого та арештованого майна (https://trade.informjust.ua/anonym/bargainingviewer.aspx?messageid=490561) встановлено, що на 25.04.2013 у 11:00 призначені публічні торги з продажу квартири по АДРЕСА_1.

До матеріалів справи позивачем додана довідка від 05.03.2013, що видана ЖЕУ №2 Залізничного району м. Сімферополя про склад сім'ї, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, в який зазначено, що в квартирі зареєстровані ОСОБА_2 1976 р.н. - власник, ОСОБА_5, 1955 р.н., мати, ОСОБА_3, 2007 р.н., син, ОСОБА_4, 2011 р.н., син, ОСОБА_6, 1973 р.н., піднаймач.

Таким чином судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1, не є вільною від мешканців.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн (пункт 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року N 2).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Державний виконавець, відповідно до статті 6 Закону України «Про виконавче повадження», зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Судом встановлено, що в квартирі, яка є предметом публічних торгів, зареєстроване місце проживання малолітніх ОСОБА_3, 2007 року народження, та ОСОБА_4, 2011 року народження.

В Україні дитинство охороняється державою (частина третя статті 51 Конституції України). Засади охорони дитинства визначаються виключно законами України (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

Держава має забезпечувати належні умови для виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності, зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги, свободи та рівності (стаття 4 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 №2402-Ш).

Згідно статті 18 Закону України "Про охорону дитинства" держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" від 02.06.2005 №2623-ІУ держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.

Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону.

Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Тобто, дозвіл органів опіки та піклування необхідний і у разі, коли у дитини є лише право користування нерухомим майном, як правило житлом.

Аналізуючи наведене суд робить висновок, що Залізничний РВ ДВС, як продавець нерухомості, зобов'язаний був звернутися до відповідного органу для отримання попереднього дозволу на продаж квартири, в який зареєстровані діти.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 06.03.2013 по справі №122/13091/13-ц заступника начальника Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ в АР Крим Затрубченко О.О. зобов'язано залучити для проведення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження №5846 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 представників органу опіки і піклування шляхом звернення до цього органу за дозволом на реалізацію квартири АДРЕСА_1. Вказане рішення набуло законної сили.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував невиконання вказаного судового рішення, мотивуючи це тим, що заявник не звертався до органів примусового виконання з виконавчим листом, виконавче провадження не відкривалось, що звільняє його від відповідальності за невиконання судового рішення.

Суд не погоджується з зазначеним, оскільки, відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 №2453-УІ судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

З урахуванням наведеного суд робить висновок про обов'язок відповідача звернутися до уповноваженого органу у справах дітей для отримання висновку про можливість реалізації майна, що є предметом стягнення.

Разом з тим суд зазначає, що згідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», відповідач ще 07.02.2013 уклав з ПП «Нива-В.Ш.» договір №0113029 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, предметом якого є квартира АДРЕСА_1.

Також судом встановлено, що довідка про склад сім'ї з визначенням мешканців - малолітніх ОСОБА_3, 2007 року народження, та ОСОБА_4, 2011 року народження, була вперше спрямована божником - ОСОБА_2 15.02.2013, тобто після передачі нерухомості на продажу.

З наведеного суд робить висновок, що за відсутністю доказів про зареєстрованих малолітніх дітей за адресою об'єкта, що є предметом продажу, відповідач не повинен був звертатися за отриманням дозволу відповідного уповноваженого органу.

За цією підставою суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача про передачу торгівельній організації ПП «Нива-В.Ш.» квартири АДРЕСА_1 не підлягають задоволенню.

Також не підлягають задоволенню й позовні вимоги про зобов'язання відповідача відкликати заявку та документи, зняти нерухоме майно з публічних торгів.

Як вже зазначалося вище, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повинен діяти у межах та у спосіб, що передбачені законом та Конституцією України. Закон України «Про виконавче провадження», Закон України «Про іпотеку» не містять такої норми як відкликання заявки та зняття нерухомості з публічних торгів.

Разом з тим, застосовуючи принцип диспозитивності суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. У даному випадку для повного захисту прав малолітніх дітей суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог.

У статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі, зокрема, зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою, якій законом надано таке право (пункт 6).

При цьому суд не може зупинити виконавче провадження, так як це виключне повноваження державного виконавця.

З урахуванням встановлено, суд вважає, що належним захистом прав малолітніх дітей буде зобов'язання відповідача зупинити виконавче провадження на час отримання відповіді від уповноваженого органу з питання можливості реалізації нерухомого майна.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 №4901-УІ виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З огляду на викладене суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час судового засідання, яке відбулось 23.04.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено 30.04.2013.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Зобов'язати Залізничний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим зупинити виконавче провадження ВП №34725805 за виконавчим листом, виданим Залізничним районним судом м. Сімферополя по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до ОСОБА_2 про стягнення до отримання відповіді від Служби у справах дітей Сімферопольської міської ради на звернення щодо надання дозволу на реалізацію квартири АДРЕСА_1.

3.Стягнути на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 131,92 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

4.В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Т.С. Ольшанська