Рішення № 31040, 30.06.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.06.06р.

Справа № 16/144

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого об'єднання "Укрспецзалізшляхбуд", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Ливарник", м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 467 583 грн. 56 коп.

та

за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства “Ливарник”, м. Павлоград Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого об'єднання “Укрспецзалізшляхбуд”, м. Дніпропетровськ

про визнання договору позики від 19.04.2004р. недійсним

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Кізяков Ю.В. - представник, дов. від 17.10.2005р. №124;

Поляковський С.Р. - представник, дов. від 25.05.2006р. (був присутній у судових засіданнях 25.05.2006р. та 29.06.2006р.);

від відповідача: Ляшко О.Б. - представник, дов. від 06.02.2006р. (був присутній у судових засіданнях 08.06.2006р., 13.06.2006р. та 29.06.2006р.)

СУТЬ СПОРУ:

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерви до 13.06.2006р., до 29.06.2006р. та до 30.06.2006р.

Позивач просить стягнути з відповідача 467 583 грн. 56 коп., що складає 452 000 грн. 00 коп. - боргу з урахуванням індексу інфляції, який виник відповідно до умов договору позики від 19.04.2004р. та 15 583 грн. 56 коп. - 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору позики від 19.04.2004р., укладеного між сторонами, позивач передав, а відповідач прийняв грошову поворотну позику на суму 400 000 грн. 00 коп. на строк до 31.12.2004р.; до цього часу суму позики відповідачем не повернено.

В подальшому відповідач - Відкрите акціонерне товариство "Ливарник" звернулося до господарського суду з зустрічним позовом до позивача –Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого об’єднання “Укрспецзалізшляхбуд” та просить визнати недійсним договір позики від 19.04.2004р., укладений між сторонами.

В обґрунтування своїх вимог за зустрічним позовом Відкрите акціонерне товариство "Ливарник" посилається на те, що спірний договір не відповідає нормам законодавства про фінансові послуги, а саме Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”; для можливості укладення договору позики позивачу необхідно було зареєструватися у Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та виконати інші вимоги, що пред’являються чинним законодавством з регулювання фінансових послуг.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання “Укрспецзалізшляхбуд” у відзиві на зустрічну позовну заяву (вх.№9177 від 13.06.2006р.) позовні вимоги не визнає та зазначає, що законодавство надає право на надання фінансових послуг як фінансовим установам, так і юридичним особам і що послуга по наданню позики за рахунок власних коштів не входить у перелік фінансових послуг, що підлягають обов’язковому ліцензуванню; також відповідно до Положення “Про надання окремих фінансових послуг юридичними особами –суб’єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами” тільки систематичне (більше трьох разів протягом календарного року) надання фінансових послуг потребує взяття на облік в Держфінпослуг і отримання відповідної довідки; таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання “Укрспецзалізшляхбуд” –юридична особа, яка по своєму статусу не є фінансовою установою, мало законне право надати разову фінансову допомогу з надання коштів у позику.

Відкрите акціонерне товариство “Ливарник” у наданих до суду поясненнях (вх.№ 9759 від 21.06.2006р.) зазначає, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.12 2001р. було порушено провадження у справі №Б15/235/01 про банкрутство ВАТ “Ливарник”; відповідно до норм пункту 13 статті 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди, зокрема щодо одержання та видачі позик (кредитів), тому вказана угода щодо отримання позики боржником була укладена в порушення приписів даної норми, оскільки погодження на укладання даної угоди з боку розпорядника майна боржнику не надавалася.

За згодою представників сторін у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

- 19.04.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничим об’єднанням „Укспецзалізшляхбуд” (позикодавцем) та Відкритим акціонерним товариством „Ливарник” (позичальником) було укладено договір позики, згідно з пунктами 1.1, 1.2 якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у сумі 400 000 грн. 00 коп., а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів; цей договір позики є безпроцентним і безоплатним;

- відповідно до пунктів 3.1, 3.2 зазначеного договору позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позичкодавця; строк повернення позики до 31.12.2004р.;

- згідно з прохальною частиною зустрічної позовної заяви позивач за зустрічним позовом –Відкрите акціонерне товариство “Ливарник” просить визнати недійсним договір позики від 19.04.2004р. на підставі статті 4 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, частини 1 статті 203, а також статей 215 та 1046 Цивільного кодексу України ;

- частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- згідно із частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України;

- відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості; договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками;

- на виконання умов договору позики від 19.04.2004р. Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничим об’єднанням „Укспецзалізшляхбуд” було перераховано Відкритому акціонерному товариству „Ливарник” 400 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 27.04.2004р. №260;

- отже, договір позики від 19.04.2004р. є укладеним з 27.04.2004р.;

- таким чином, виходячи з положень статті 1046 Цивільного кодексу України суд не вбачає будь-яких обмежень щодо укладення сторонами договору позики від 19.04.2004р.;

- суд також не може погодитися з думкою Відкритого акціонерного товариства „Ливарник”, що вказаний договір позики не відповідає нормам законодавства про фінансові послуги, а саме Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, оскільки:

§ згідно із пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (у редакції, що діяла станом на 19.04.2004р.) фінансовою послугою є операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;

§ відповідно до статті 4 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (у редакції, що діяла станом на 19.04.2004р.) надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, вважається фінансовою послугою;

§ Відкритим акціонерним товариством “Ливарник” не доведено, що надаючи кошти у позику за договором позики від 19.04.2004р. Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче об’єднання “Укрспецзалізшляхбуд” ставило за мету отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;

§ отже, господарський суд доходить висновку, про неможливість застосування Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (у редакції, що діяла станом на 19.04.2004р.) для вирішення питання про недійсність договору позики від 19.04.2004р., укладеного між сторонами;

- що стосується посилання Відкритого акціонерного товариства “Ливарник” у наданих поясненнях на порушення при укладення спірного договору норм пункту 13 статті 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, згідно якого керівник або орган управління боржника виключно за узгодженням з розпорядником майна укладає угоди, зокрема щодо отримання та видачі кредитів, суд зазначає наступне:

§ згідно із частиною 5 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову;

§ позивачем не використано право на зміну підстав позову, а лише надано пояснення щодо невідповідності оспорюваної угоди Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”;

§ крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничим об’єднанням “Укрспецзалізшляхбуд” надано до суду копію листа від 15.04.2004р. №50/1 Відкритого акціонерного товариства “Ливарник”, підписаного в.о. голови правління Козуєвим А.П., до арбітражного керуючого Ясногора І.В. та копію листа від 16.04.2004р. №15/235/38 Арбітражного керуючого Ясногора Ігоря Вячеславовича, якими узгоджено питання укладення договору позики;

- отже, суд доходить висновку, що позивачем за зустрічним позовом не доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням викладеного зустрічні позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі за зустрічним позовом слід віднести за рахунок позивача за зустрічним позовом – Відкритого акціонерного товариства “Ливарник”.

Що стосується вимог позивача за первісним позовом –Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого об’єднання “Укрспецзалізшляхбуд”, то вони підлягають задоволенню з огляду на наступне:

- згідно статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором;

- згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- відповідно до пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк;

- на момент розгляду справи доказів повернення коштів, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого об’єднання “Укрспецзалізшляхбуд” за договором позики від 19.04.2004р., Відкритим акціонерним товариством “Ливарник” не надано;

- статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

- таким чином, борг з урахуванням індексу інфляції становить 452 000 грн. 00 коп. (з 01.01.2005р. по 28.02.2006р.), а 3% річних –15 583 грн. 56 коп. (з 01.01.2005р. по 19.04.2006р.).

З урахуванням викладеного вимоги позивача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого об’єднання „Укспецзалізшляхбуд” обґрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі за первісним позовом слід покласти на відповідача за первісним позовом –Відкрите акціонерне товариство “Ливарник”.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Судові витрати у справі за зустрічним позовом віднести за рахунок Відкритого акціонерного товариства "Ливарник".

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Ливарник" (51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Промислова, 1; код ЄДРПОУ 24443009; п/р 26007268704001 в ФКБ „Приватбанк”, м. Павлоград, МФО 305727; п/р 26000016670101 в АППБ „Аваль”, м. Павлоград, МФО 306726) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого об'єднання "Укрспецзалізшляхбуд" (49023, м. Дніпропетровськ, вул. Радистів, 10/10; п/р 26001050100327 в КБ „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 13418853) 452 000 грн. 00 коп. –боргу з урахуванням індексу інфляції, 15 583 грн. 56 коп. –річних, 4 675 грн. 84 коп. - витрати по сплаті держмита та 118 н. 00 коп. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України

„ 04 „ липня 2006р.