Рішення № 31038638, 30.04.2013, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 2209/154/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.04.2013 року м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі судді Красняка В.І., при секретарі Федченко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красилові цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

19 січня 2012 року до суду надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (надалі Банк) до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог, які його представник підтримав в судовому засіданні, позивач посилається на те, що згідно умов кредитного договору №16/07/2007/980-К/132 від 16 липня 2007 року (надалі Договір) Банк надав відповідачу ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах повернення , строковості та платності кредит на споживчі цілі в сумі 15 000 гривень в порядку і на умовах, визначених вказаним договором, з сплатою відсотків в розмірі 3 % на місяць за користування кредитом, строком до 15.07.2010 року.

З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_1 зобовязань за Договором, позивач 16.07.2007 року уклав договір поруки №132/1 з відповідачем ОСОБА_2, яка зобовязалася перед Банком відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання умов кредитного договору.

16.07.2007 року Банк надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в обумовленій в договорі сумі, чим виконав свої зобовязання за кредитним договором.

Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 з грудня 2009 року не сплачує заборгованості по кредиту та нарахованих відсотках, термін дії кредиту закінчився, станом на 04.01.2012 року заборгував Банку 29 411,30 гривень, в тому числі: по тілу кредиту 9881,90 грн., по відсотках 11009,19 грн., пені 6420,21 грн., штрафу 2100 грн., позивач просить стягнути з відповідачів солідарно вказану заборгованість і понесені судові витрати в сумі 294,12 гривень.

Відповідач ОСОБА_1 і його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, просили відмовити позивачу в стягненні штрафу, оскільки згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності, а пеню стягнути лише за останній рік.

Відповідач ОСОБА_2В.(після одруження ОСОБА_3В.) позов не визнала. Посилаючись на те, що позивач на порушення вимог пунктів 2.1.,2.4. договору поруки не направляв їй повідомлення з вимогою виконати зобовязання позичальника, а тому не набув права вимагати від неї виконання зобовязання, що витікає із кредитного договору, а також на те, що в звязку з закінченням строку, встановленого в договорі поруки, порука відповідно до ст.559 ЦК України припинилася, відповідач просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог до неї.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів та їх представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 16.07.2007 року Банк уклав з ОСОБА_1В кредитний договір №16/07/2007/980-К/132, відповідно до якого надав йому у тимчасове користування на умовах повернення, строковості та платності кредит на споживчі цілі в сумі 15000 гривень в порядку і на умовах, визначених вказаним договором, строком до 15.07.2010 року на умовах щомісячного погашення кредиту за встановленим графіком та сплатою відсотків 3 % на місяць. Того ж дня позивач надав відповідачу кредит в обумовленій в договорі сумі, чим виконав свої зобовязання за кредитним договором. В забезпечення виконання кредитного договору № 16/07/2007/980-К/132 від 16.07.2007 року був укладений договір поруки №132/1 від 16.07.2007 року з ОСОБА_2 (після одруження ОСОБА_3В.).

Факт отримання позичальником вказаних коштів підтверджується меморіальним ордером №408 від 16.07.2007 року.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач ОСОБА_1 не довів, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором.

Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Позивачем доведено, що внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_1 вимог пунктів 2.3.1.,2.3.2. кредитного договору, останній станом на 04.01.2012 року заборгував банку 29 411,30 гривень, з яких заборгованість по тілу кредиту 9 881,90 гривень, заборгованість по відсотках 11 009,19 гривень, пеня за прострочення сплати кредиту за останній рік 2768,04 гривень, штраф - 2100 гривень.

Взяте на себе відповідно до п.3.3.2, п.3.3.3. кредитного договору зобовязання повернути позивачу суму кредиту, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитними коштами відповідач ОСОБА_1 не виконав.

Відповідно до вимог ст. 258 ч.2 п.1 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Судом встановлено, що до суду позивач звернувся 19.01.2012 року. З викладених підстав з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню пеня, що нарахована за один рік в розмірі 2768,04 гривень.

Згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності.

З викладених підстав вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 штрафу не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково в розмірі 23659,13 гривень.

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Пунктом 1.1. договору поруки №132/1 від 16.07.2007 року встановлено, що поручитель поручається перед кредитором за належне виконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобовязань, що витікають з кредитного договору., в тому числі повернути до 15.07.2010 року кредит в сумі 15000 гривень.

Судом встановлено, що з грудня 2009 року відповідач ОСОБА_1 не сплачує заборгованості по кредиту та нарахованих відсотках.

Згідно пунктів 2.1., 2.4. вказаного договору поруки кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання зобовязання, що витікає із кредитного договору при умові, якщо у встановлений кредитним договором строк виконання позичальником зобовязання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обовязкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобовязання позичальника в цілому (або в тій чи іншій його частині). Вказане повідомлення повинно бути здійснено у письмовій формі і буде вважатись поданим належним чином, якщо воно надіслано рекомендованим чи цінним листом за адресою, що вказана у договорі чи надано особисто поручителю.

В судовому засіданні представник позивача не надав доказів на підтвердження того, що Банк надіслав рекомендованим чи цінним листом за адресою, що вказана у договорі чи надав особисто таке повідомлення поручителю. Наведене свідчить про те, що позивач не набув право вимагати від поручителя виконання зобовязання, що витікає із кредитного договору, а тому його позовні вимоги до відповідача ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача в підлягають стягненню судові витрати в сумі 236,60 гривень за сплачений судовий збір.

Керуючись ст.61 Конституції України, ст. ст. 10, 60,88,212,215 ЦПК України, ст.ст.258 ,546,549, 559, 610, 611, 612, 614, 623,1054 ЦК України, кредитним договором №16/07/2007/980-К/132 від 16 липня 2007 року, договором поруки №132/1 від 16.07.2007 року, суд,

вирішив :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», (м.Київ, вул.Артема,15, МФО 315137, код ЄДРПОУ 20025456) заборгованість за кредитним договором №16/07/2007/980-К/132 від 16 липня 2007 року в розмірі 23659 (двадцять три тисячі шістсот пятдесят девять) гривень 13 копійок та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 236(двісті тридцять шість) гривень 60 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Красилівський районний суд до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 30 квітня 2013 року.

Суддя:

ОСОБА_4