Рішення № 31037228, 25.04.2013, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 1109/12161/12

Номер провадження 2/404/430/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

25 квітня 2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.

при секретарі - Вітохіній Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління державної міграційної служби України в Кіровоградській області про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач у грудні 2012 року звернувся до суду з позовом, яким після уточнення позовних вимог, просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №KGMDG40000000772 від 16.10.2007 року, в розмірі - 214 203 грн. 71 коп., звернути стягнення на квартиру загальною площею 46,94 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ( на підставі договору іпотеки №KGMDG40000000772 від 16.10.2007 року), Публічним акціонерним товариством комерційний банк Приватбанк (ЄДРПОУ 14360570), з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах, організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування , з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством комерційний банк Приватбанк всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; виселити ОСОБА_2, який зареєстрований та проживає у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири; просили стягнути із відповідачів понесені ними судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та не заперечувала щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не зявилась, про день та час розгляду справи повідомлялась належно, заперечень на позов чи заяв на відкладення з поважних причин не подала (а.с. 68).

В судове засідання відповідач ОСОБА_2, який залучений до участі в справі , за клопотанням сторони позивача, ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06.03.2013 року, не з»явився, про день та час розгляду справи повідомлявся, заперечень на позов чи заяв на відкладення з поважних причин не подав.

Третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління державної міграційної служби України в Кіровоградській області, залучена до участі в справі ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06.03.2013 року, його

представник в судове засідання також не з»явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належно, заперечень на позов чи заяв на відкладення з поважних причин не подав (а.с. 68).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

16.10.2007 року між Банком та ОСОБА_1 укладено договір №KGMDG40000000772, відповідно якого позичальнику було надано кредит в сумі 170 437,50 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 16.10.2027 року.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 ЦК України також передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за Кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

ПАТ КБ ПриватБанк зобовязання за вказаним вище кредитним договором перед відповідачем виконав в повному обсязі.

Відповідач зобовязання перед позивачем належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 24.10.2012 року має заборгованість у розмірі 214 203 грн. 71 коп., а саме: 199 537, 43 грн.- заборгованість за кредитом, 13 355, 53 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом, 0,01 грн.- заборгованість по комісії за користування кредитом, - 1310,74 грн.- пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором ( а.с. 6-8 ).

Відповідності до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У відповідності до п. 6.4 Договору про іпотечний кредит, при порушенні позичальником будь-якого зобовязання, передбачених п.п.2.4, 6.2 даного договору, Кредитор має право нарахувати, а Позичальник зобовязується сплатити Кредитору пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється в гривні ( а.с. 13 ).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №KGMDG40000000772 між ПАТ КБ ПриватБанк та відповідачем ОСОБА_1 укладено 16.10.2007 року договір іпотеки №KGMDG40000000772, відповідно до якого надано в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 46,94 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3. Відповідно до договору купівлі-продажу від 16.10.2007 року №3262, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3, покупець ОСОБА_1 прийняла у власність квартиру АДРЕСА_4 (а.с.18).

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» N 898-IV від 05 червня 2003 року, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»N 898-IV від 05 червня 2003 року, передбачено способи звернення стягнення на предмет іпотеки: на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 цього ж Закону на іпотекодержателя покладається обов'язок надіслати іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення встановленої форми.

ПАТ КБ «ПриватБанк» 20.09.2012 року за №30.1.0.0/2-V30 направлено на адресу ОСОБА_1 письмову вимогу щодо усунення нею порушень, яка за змістом відповідає вимогам ст. 35 Закону України «Про іпотеку», про що свідчить реєстр поштових відправлень за 24 вересня 2012 року (а.с. 9,10).

Вимога ПАТ КБ «Приватбанк» відповідачем ОСОБА_1, у визначений термін, виконана не була.

Внаслідок невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань перед позивачем, відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» та п. 3.2, 4.1, 4.2, 4.3 договору іпотеки від 16 жовтня 2007 року, у іпотекодержателя, позивача по справі, виникло право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в межах вартості предмета іпотеки.

Так, як іпотекодержатель не реалізував своє право у спосіб позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки (п. 4.2 Договору іпотеки від 16 жовтня 2007 року), він має право звернутися до суду з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень ст. 39 Закону України «Про іпотеку». При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки.

Стаття 39 Закону України «Про іпотеку»N 898-IV від 05 червня 2003 року містить вимоги щодо рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Зокрема, у рішенні має бути вказаний спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

Відповідно до процедури продажу, визначеної ст. 38 цього Закону, дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Пунктом 4.3 іпотечного договору сторони визначили, що звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено шляхом продажу предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», для чого іпотекодавель надав іпотекодержателю право подавати та отримувати від імені іпотекодавця довідки та документи, які необхідні для підготовки Предмета іпотеки до продажу, у тому числі отримувати витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1.3.2 іпотечного договору, сторони визначили початкову ціну продажу предмета іпотеки у розмірі 227 250 грн. (а.с. 15-17).

Згідно ст. 40 Закону України «Про іпотеку» N 898-IV від 05 червня 2003 року, ст. 109 ЖК України, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно п. 9, 38 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена. У випадку якщо іпотекодержатель не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачав би передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов'язання (стаття 37 Закону України "Про іпотеку"), він має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до статті 39 цього Закону, а не з позовом про визнання права власності на нерухоме майно.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача частково. У задоволенні вимоги щодо виселення ОСОБА_2, який зареєстрований в квартирі №119, розташованій в м. Кіровограді, вул. Корольова академіка, 30 , зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України до повноважень якого входять питання громадянства , імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири відмовити, оскільки рішення суду щодо звернення стягнення на предмет іпотеки квартири є відповідною правовою підставою для добровільного звільнення житлового будинку чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню- по 1 178,32 грн., з кожного, внесеного судового збору.

Керуючись Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, Законом України Про іпотеку N 898-IV від 05 червня 2003 року, ст. ст. 525, 526, 530, 589, 590,1048,1049,1054 ЦК України, ст. ст. 88, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління державної міграційної служби України в Кіровоградській області про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №KGMDG40000000772 від 16.10.2007 року, в розмірі - 214 203 грн. 71 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом- 199537, 43 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом - 13355, 53 грн., заборгованості по комісії- 0,01 грн., пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором- 1310,74 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме: квартиру №119, загальною площею 46,94 кв.м., що знаходиться за адресою: вулиця Корольова академіка, 30 в м. Кіровограді та належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 16.10.2007 року №3262, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського

міського нотаріального округу ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ( на підставі договору іпотеки №KGMDG40000000772 від 16.10.2007 року), Публічним акціонерним товариством комерційний банк Приватбанк (ЄДРПОУ 14360570), з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності , з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах, організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування , з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством комерційний банк Приватбанк всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, за початковою ціною на предмет іпотеки для його подальшої реалізації - 227 250 грн.

У задоволенні вимоги щодо виселення ОСОБА_2, який зареєстрований в квартирі №119, розташованій в м. Кіровограді, вул. Корольова академіка, 30 , зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України до повноважень якого входять питання громадянства , імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири -відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк - 1178, 32 грн., з кожного , внесеного судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області, через суд першої інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив , за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів, з дня отримання його копії.

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда