Рішення № 31036926, 23.04.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

______________

Справа №: 111/3555/2012Головуючий суду першої інстанції:Проскурні С.М.№ провадження: 22-ц/190/2237/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Даніла Н. М.

"23" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Даніла Н.М. Суддів:Куриленка О.С., Онищенко Т.С. При секретарі:Галіч Ю.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Організації «Кримський республіканський Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою Організації «Кримський республіканський Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» на рішення Красногвардійського районного суду АР Крим від 13 лютого 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012 року Організація «Кримський республіканський Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 03 вересня 2009 року між позивачем та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №894/ПГ на суму 100 000 грн. строком до 01 жовтня 2014 року зі сплатою 3% річних для купівлі індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1. Того ж дня між позивачем та ОСОБА_7 був укладений договір поруки №887/09. У зв'язку з тим, що відповідачі свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконують, утворилася заборгованість в сумі 65 447,22 грн., яку просили стягнути.

Рішенням Красногвардійського районного суду АР Крим від 13 лютого 2013 року позов задоволено частково: стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь Організації «Кримський республіканський Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» заборгованість за кредитним договором №894/ПГ від 03 вересня 2009 року в сумі 63 907,22 грн., яка утворилася станом на 16 липня 2012 року та складається з заборгованості: за кредитним договором в сумі 54 977,67 грн., процентам за користування кредитом в сумі 752,56 грн., комісії в сумі 2 509,14 грн., неустойки в сумі 5 667,85 грн.; стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь Організації «Кримський республіканський Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 319,54 грн. з кожного; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, Організація «Кримський республіканський Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» надіслала до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду змінити, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, зазначають, що судом помилково відмовлено у задоволені позову про стягнення неустойки за просрочку умов кредитного договору щодо укладання договору іпотеки.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши сторони, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду в частині задоволення позову сторонами не оскаржено, тому колегія суддів не вправі входити в обговорення правильності висновків суду і в цій частині рішення визнається законним та обґрунтованим; рішення оскаржується лише в частині відмови у задоволені позову про стягнення неустойки за просрочку строку укладання іпотечного договору.

Відмовляючи у задоволені позову в цій частині, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог та їх необґрунтованості, при цьому визнав доведеним, що договір іпотеки не був укладений з вини позивача, який ухилився від явки до нотаріуса.

З такими висновками суду не може погодитися колегія суддів, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам матеріального закону.

Судом встановлено, що 03 вересня 2009 року між позивачем та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №894/ПГ на суму 100 000 грн. для купівлі індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1 строком до 01 жовтня 2014 року зі сплатою 3% річних.

Пунктом 5.1.4 кредитного договору передбачено обов'язок позичальника на протязі трьох днів з моменту укладання кредитного договору укласти договір іпотеки.

Додатковою угодою № 1 від 04 січня 2010 року строк укладання договору іпотеки було продовжено до 05 квітня 2010 року.

Того ж дня між позивачем та ОСОБА_7 був укладений договір поруки №887/09, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_6 усіх його зобов'язань, що виникли з договору про надання кредитних послуг.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають із підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України - зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідно з вимогами закону або договору.

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не виконували належним чином умови договору, внаслідок чого виникла заборгованість.

Договір іпотеки, обов'язок укладення якого було покладено умовами кредитного договору на позичальника, не укладено до теперішнього часу, що не заперечується сторонами.

Відповідно до ч.4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не надано суду жодного доказу, який свідчить про ухилення кредитора від явки до нотаріуса.

З огляду на наведене, висновки суду щодо відсутності правових підстав для стягнення неустойки за невиконання умов кредитного договору щодо укладання договору іпотеки є помилковими та такими, що не відповідають обставинам справи та не засновані на законі.

Виходячи з наведеного, відповідно до ст.309 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України судове рішення в частині відмови у задоволені позову підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 304 п.1, 307, 308, 313 п.1, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Організації «Кримський республіканський Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» задовольнити.

Рішення Красногвардійського районного суду АР Крим від 13 лютого 2013 року скасувати в частині відмови неустойки за просрочку строку укладання іпотечного договору та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 1 540 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок гривень) за просрочку строку укладання іпотечного договору.

Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь Організації «Кримський республіканський Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» судові витрати за подачу апеляційної скарги у рівних частках у сумі по 163,62 грн. (сто шістдесят три гривні шістдесят дві копійки) з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді