Рішення № 31036400, 03.05.2013, Вільхівський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Артемівський районний суд м. Луганська)

03.05.2013

Справа № 1203/8393/2012

Провадження № 2/434/712/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 квітня 2013 року Артемівський райсуд міста Луганська в складі:

головуючого судді: Зоріка М.В.

при секретарі: Чечельницькій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську цивільну справу за позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання,

встановив:

27.09.2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, що проживають за адресою: м.Луганськ, кв.Южний, 1/46, будучі споживачами теплової енергії, особовий рахунок № 2914507, своєчасно розрахунки за надану теплову енергію не здійснювали, у звязку з чим утворилась заборгованість за період з 01.07.1996 року по 01.06.2012 року в розмірі 8316,62 грн. Просив стягнути з відповідачів солідарно на користь підприємства позивача заборгованість за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання за зазначений період в сумі 8316,62 грн. основного боргу, 6642,82 грн. витрати від інфляційних процесів та 2059,42 грн. 3 % річних, а всього стягнути 17018,86 грн., а також судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 214,60 грн.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про слухання справи у його відсутність, просив задовольнити позов, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Заперечення проти позову та заяву про розгляд справи за їхню відсутність суду не надали.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.. 224 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач звернувся з вищевказаним позовом у порядку позовного провадження, оскільки ухвалою Артемівського районного суду м.Луганська від 19.07.2012р. позивачу відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з відповідачів, оскільки із заяви встановлено наявність спору про право (а.с.8).

Як вбачається з довідки Ф-3, наданої Міським комунальним підприємством «Жилсервіс», від 24.05..2012р. (а.с.4), відповідачі, ОСОБА_1, ОСОБА_2, мешкають, за адресою: м. Луганськ, кв. Южний, 1/46.

В період з 01.07.1996 по 01.06.2012 року з метою задоволення комунально-житлових потреб, відповідачі отримували послуги теплопостачання та гарячого водопостачання від позивача, оплату за які проводили не в повному обсязі, у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 8316,62 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за житлово-комунальні послуги з особового рахунку № 2914507 (а. с. 5).

Між сторонами виникли правовідносини щодо надання і споживання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, які регулюються нормами Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005р. (далі - Правила) нормами цивільного та житлового кодексів.

Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюють виключно на договірних засадах, а підпунктом 1 пункту 3 ст. 20 на споживача послуг покладено обовязок щодо укладання договору з надання житлово-комунальних послуг з виконавцем послуг.

Пунктом 8 Правил визначено, що послуги надаються споживачам згідно з типовим договором, який укладається між споживачем і виконавцем послуг.

Нормою ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обовязок щодо укладання договору із споживачем покладено на виконавця послуг.

Таким чином, вищезазначені норми регламентують обовязковість договірних відносин між виконавцем послуг і споживачем.

Як встановлено судом, послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання надаються до квартири відповідачів на підставі договору про умови надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води №13 від 15.05.2007р., укладеного з ЛМКП «Теплокомуненерго», як виробником послуг, і МКП «Жилсервіс», як виконавцем.

Між тим, згідно п. 2.3. вищезазначеного договору ЛМКП «Теплокомуненерго» за дорученням МКП «Жилсервіс» веде облік нарахувань і оплати споживачами за надані послуги з опалення і гарячого водопостачання, заборгованість споживачів послуг, здійснює юридичні дії щодо стягнення заборгованості, в тому числі і у судовому порядку.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги за особовим рахунком № 2914507, відкритим на власника квартири ОСОБА_1., заборгованість за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання за період з 01.07.1996р. по 01.06.2012р. складає 8316,62 грн. З зазначеної відомості також вбачається, що відповідачі періодично вносили плату за спірні послуги.

Стаття 162 ЖК України регламентує, що власник квартири зобовязаний вносити плату за комунальні послуги згідно затверджених в установленому порядку тарифами.

Статтею 156 ЖК України передбачений обовязок повнолітніх членів сім'ї власника брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і при домової території.

Згідно частини 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Пункт 1 частини 2 зазначеної статті регламентує, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків є правочин.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України під правочином слід розуміти дію особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

З урахуванням встановлених судом правовідносин, суд приходить до висновку, що відсутність договору між сторонами не може вважатись безспірною умовою відсутності підстави для стягнення заборгованості за надані та отримані послуги. Між тим, часткова оплата за послуги, свідчить про фактичне прийняття відповідачами, які є споживачами послуг, відповідних зобовязань.

З розрахунку загальної суми заборгованості (а.с.5) вбачається, що вона складається з основного боргу у сумі 8316,62 грн., інфляційних нарахувань 6642,82 грн.. та трьох відсотків річних у розмірі 2059,42 грн., а всього 17 018,86 грн.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 68 ЖК України споживач послуг зобовязаний своєчасно сплачувати комунальні послуги.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобовязаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору та вимогам чинного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - згідно звичаям ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та враховуючи, що відповідачі належним чином не виконують свої зобовязання по своєчасній сплаті за послуги позивача, доказів того, що вони не отримували послуг позивача або не мають заборгованості перед позивачем суду не надали, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, з позивачів підлягає стягненню сума заборгованості за період з 01.07.1996 року по 01.06.2012 року, а також інфляційні витрати, та 3% річних від простроченої суми.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного та ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 67, 68 ЖК України, ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» (р/р 260383016130 в ФЛОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 304665, код ЄДРПОУ 24047779) заборгованість у сумі 8316,62 грн. основного боргу, 6642,82 грн. витрати від інфляційних процесів та 2059,42 грн. 3 % річних, а всього стягнути 17 018,86 (сімнадцять тисяч вісімнадцять) гривень 86 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» судовий збір у сумі по 107,30 грн. з кожного.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги через Артемівський районний суд м. Луганська протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: М.В.Зорік