Справа № 2609/22167/12
2-161/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2013 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Прокопчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності на нерухоме майно та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування земельною ділянкою, визнання права власності на житловий будинок, визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування,
в с т а н о в и в:
12 серпня 2011 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності.
Протокольною ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 27 грудня 2011 року до спільного розгляду з первісним позовом прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування земельною ділянкою, визнання права власності на житловий будинок та виділ його в окрему садибу, визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування.
З урахування уточнення позовних вимог ОСОБА_1 просила суд ухвалити рішення, яким:
- встановити факт належності ОСОБА_3 1/2 частини домоволодіня АДРЕСА_2 в м. Києві, яке складається з житлового будинку під літерою «А», сараю з погребом під літерою «Б» та колонки, як співзабудовнику;
- встановити факт прийняття спадщини в рівних частинах по 1/4 частині кожним після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року, її донькою ОСОБА_1 та пережившим чоловіком ОСОБА_4 шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину домоволодіння АДРЕСА_2 в м. Києві, яке складається з житлового будинку під літерою «А», сараю з погребом під літерою «Б» та колонки, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3;
- встановити факт належності на праві власності ОСОБА_4 1/4 частини домоволодіння АДРЕСА_2 в м. Києві, яке складається з житлового будинку під літерою «А», сараю з погребом під літерою «Б» та колонки, в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_3;
- встановити факт належності на праві власності ОСОБА_4 житлового будинку під літерою «В» з прибудовою «в1» по АДРЕСА_2 у м. Києві, як забудовнику;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частину домоволодіння АДРЕСА_2 в м. Києві, яке складається з житлового будинку під літерою «А», сараю з погребом під літерою «Б» та колонки, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4;
- визнати за ОСОБА_2, право власності на 1/8 частину домоволодіння АДРЕСА_2 в м. Києві, яке складається з житлового будинку під літерою «А», сараю з погребом під літерою «Б» та колонки, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку під літерою «В» з прибудовою «в1» по АДРЕСА_2 у м. Києві в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку під літерою «В» з прибудовою «в1» по АДРЕСА_2 у м. Києві в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на прибудови «А1», «а» (ІІ тамбур площею 4,3 кв. метри, 2-2 прихожа площею 12,1 кв. метри, 2-1 кухня площею 10,9 кв. метри, крильце), сарай під літерою «Д», вбиральню під літерою «Е», як за забудовником;
- разом визнати за ОСОБА_1 право власності на 77/100 частин домоволодіння АДРЕСА_2 в мікрорайоні Жуляни в м. Києві, які складають наступні приміщення: прибудови «А1», «а» (ІІ тамбур площею 4,3 кв. метри, 2-2 прихожа площею 12,1 кв. метри, 2-1 кухня площею 10,9 кв. метри, крильце), сарай під літерою «Д», вбиральня під літерою «Е», 7/8 частин житлового будинку під літерою «А» з прибудовами «а1» і «а2», 7/8 частин сараю з погребом під літерою «Б», 7/8 частин вбиральні під літерою «К», 7/8 частин № 1 скважини, 7/8 частин № 2 мощення і 7/8 частин № 3-6 споруди та 1/2 частина житлового будинку під літерою «В» з прибудовою «в1»;
- разом визнати за ОСОБА_2 право власності на 23/100 частини домоволодіння АДРЕСА_2 в мікрорайоні Жуляни в м. Києві, які складають наступні приміщення: 1/8 частина житлового будинку під літерою «А» з прибудовами «а1» і «а2», 1/8 частина сараю з погребом під літерою «Б», 1/8 частина вбиральні під літерою «К», 1/8 частина № 1 скважини, 1/8 частина № 2 мощення і 1/8 частина № 3-6 споруди та 1/2 частина житлового будинку під літерою «В» з прибудовою «в1».
Також просила відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 у частині вимог, які суперечать первісному позову. Одночасно просила застосувати строк позовної давності щодо вимог ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на житловий будинок під літерою «В» у домоволодінні АДРЕСА_2 в м. Києві. А також просила стягнути з відповідачки всі судові витрати пов'язані з веденням цієї справи.
Свої вимоги мотивує тим, що 11 квітня 1959 року їх з відповідачем батькам, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які перебували в зареєстрованому шлюбі з 1948 року, виконкомом Києво-Святошинської Ради депутатів трудящих Київської області був наданий дозвіл № 189 на забудову житлового будинку за типовим проектом у АДРЕСА_2 (раніше вул. АДРЕСА_2) площею 108,46 кв. метри за умови знесення старого глиняного будинку, який належав батькам їх матері.
У шлюбі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 народилося двоє доньок: ОСОБА_1., ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2., ІНФОРМАЦІЯ_2.
Зазначала, що будівництво спірного будинку було завершено наприкінці 1963 року. На той час домоволодіння складалося з цегляного критого залізом житлового будинку під літерою «А» з тамбуром житловою площею 62,5 кв. метри, сараю з погребом під літерою «Б» та вбиральні під літерою «Е».
При цьому житловий будинок під літерою «А» складався з трьох житлових кімнат площею 15,9 кв. метри, 14, 6 кв. метри, 31,4 кв. метри, кухні площею 11,3 кв. метри, передпокою площею 10,8 кв. метри, тамбуру площею 2,0 кв. метри. Вважає, що спірний житловий будинок під літерою «А», сарай з погребом «Б» та вбиральня під літерою «Е» належав їх батькам у рівних частинах на праві спільної власності, як забудовникам.
09 травня 1970 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_6, а 30 квітня 1972 року ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7
Позивач зазначала, що, оскільки в спірному домоволодінні проживали три родини (батьки, вона з чоловіком, відповідач з чоловіком та дитиною), батьки вирішили збудувати на присадибній ділянці ще один житловий будинок та забезпечити доньок окремим житлом.
Станом на 1980 рік на присадибній земельній ділянці був збудований трикімнатний житловий будинок під літерою «В», житловою площею 35,1 кв. метри, а у 1994 році до будинку була зроблена прибудова «в1».
Згідно даних технічного паспорту на спірне домоволодіння від 30 травня 2002 року житловий будинок під літерою «В» з прибудовою «в1» має загальну площу 58,2 кв. метри з них житлової 35,1 кв. метри.
Зазначала, що в новому будинку під літерою «В» стали проживати батьки та родина сестри ОСОБА_2, у якій було двоє дітей.
При цьому в спірному будинку були зареєстровані: батьки, вона з чоловіком та відповідач ОСОБА_2 з сином та донькою.
Чоловік сестри ОСОБА_7 був зареєстрований у гуртожитку, перебував на квартобліку з родиною в чотири особи: він, дружина та двоє дітей.
У 1981 році сестра з родиною отримала кооперативну трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, знялася з реєстрації і переїхала на нове постійне місце проживання. Вона там і зареєстрована станом на сьогоднішній день.
Посилається й на те, що 14 січня 1984 року її батько ОСОБА_4 зі згоди своєї дружини ОСОБА_3 подарував їй 1/2 частину спірного домоволодіння на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори ОСОБА_9, за реєстровим номером № 265 та зареєстрованого в виконкомі Жулянської сільради народних депутатів 18 січня 1984 року за № 303 в по господарській книзі № 3.
Протягом 1987-1988 років вона добудувала до житлової кімнати площею 31,4 кв. метри прибудову під літерою «А1», яка складалася з: котельні площею 4,3 кв. метри, кухні площею 10,9 кв. метри, житлової кімнати площею 12,1 кв. метри та тамбуру площею 2,0 кв. метри, а також сарай під літерою «Д» та вбиральню під літерою «К».
13 липня 1988 року рішенням виконкому Жулянської сільради № 69/1 був затверджений Акт державної прийомки до експлуатації індивідуального домоволодіння від 07 липня 1988 року.
Вважає себе власником 1/2 частини житлового будинку під літерою «А», 1/2 частини сараю з погребом під літерою «Б», 1/2 частини колонки під літерою «І» та прибудови під літерою «А1».
ІНФОРМАЦІЯ_6 року померла їх мати ОСОБА_3, яка за життя своїм майном не розпорядилася, заповіту не складала. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складалася з: 1/2 частини житлового будинку під літерою «А», 1/2 частини сараю з погребом під літерою «Б», 1/2 частини колонки під літерою «І», яку прийняли відповідно до п. 1 частини 1 ст. 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном два спадкоємці першої черги: переживший чоловік ОСОБА_4 та вона.
Позивач вказує, що вони з батьком, на момент смерті матері, були єдиними зареєстрованими в спірному будинку та єдині постійно в ньому проживали.
Відповідач ОСОБА_2 спадщину після смерті матері не приймала ні фактично, ні шляхом звернення до нотаріальної контори; в спірному будинку не проживала та не була в ньому зареєстрована з 1981 року по теперешній час.
Житловий будинок під літерою «В» з прибудовою під літерою «в1» був введений в експлуатацію на підставі розпорядження Солом'янської РДА № 362 від 20 грудня 2001 року, розпорядження № 1357 від 30 жовтня 2002 року; дозволів Управління державного архітектурно-будівельного контролю КМДА № 59 від 05 березня 2002 року і № 06 від 16 січня 2003 року на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_1
Приблизно з 1995-1996 років відповідач і її донька зі своїм чоловіком та донькою стали проживати в спірному будинку під літерою»В», а вона з батьком проживали в житловому будинку під літерою «А». За життя батько мав намір оформити введення в експлуатацію житлового будинку під літерою»В», але не встиг, оскільки останні три роки майже не ходив після перенесеної травми, міг пересуватися по кімнаті лише за допомогою стільця.
ІНФОРМАЦІЯ_7 року ОСОБА_4 помер. За життя своїм майном спадкодавець не розпорядився, заповіту не складав.
Після його смерті відкрилася спадщина, яка фактично складалася з: 1/4 частини житлового будинку під літерою «А», 1/4 частини сараю з погребом під літерою «Б», 1/4 частини колонки під літерою «І» та цілого житлового будинку під літерою «В» з прибудовою під літерою «в1», яку прийняли відповідно до пункту 2 частини 1 статті 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) шляхом звернення з відповідними заявами до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори спадкоємці першої черги: вона (позивач по справі) та відповідач ОСОБА_2 (спадкова справа № 886 за 2000 рік).
Таким чином, після смерті батька ОСОБА_4, їй стало належати наступне майно:
- 7/8 частин будинку під літерою «А» з погосподарськими спорудами, а саме: сарай з погребом під літерою «Б», вбиральня під літерою «К», свердловина, мощення і споруди № 3-6 (1/2 на підставі договору дарування, 1/4 в порядку спадкування після смерті матері та 1/8 в порядку спадкування після смерті батька 1/2+1/4+1/8=7/8 частин);
- ціла прибудова під літерою «А1», цілий сарай під літерою «Д» та ціла вбиральня під літерою «В», які вона збудувала за згоди батьків за власні кошти та здала в експлуатацію;
- 1/2 частина житлового будинку під літерою «В» з прибудовою під літерою «в1» у порядку спадкування після смерті батька.
Зазначене майно становить 77/100 частин від всього спірного домоволодіння. Відповідно частина ОСОБА_2 у спірному домоволодінні становить 23/100 частини.
Позивач вважає, що з урахуванням рішення Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві № 203763 від 01 лютого 2013 року та за відсутності правовстановлюючих документів на ім'я померлого, отримати право на спадкове майно неможливо, що й стало підставою звернення до суду з позовом.
01 грудня 2011 року відповідач ОСОБА_2 звернулася в суд з зустрічним позовом, у якому первісний позов визнала частково (в частині, що не суперечить зустрічному позову) та просила суд ухвалити рішення, яким:
- визнати за ОСОБА_1 право власності на прибудову під літерою «А1» до житлового будинку під літерою «А» АДРЕСА_2 в м. Києві, яка складається з котельної площею 4,3 кв. метри, кухні площею 10,9 кв. метри, житлової кімнати площею 12,1 кв. метри, тамбуру площею 2,0 кв. метри, сараю під літерою «Д» та вбиральні під літерою «К»;
- визнати за ОСОБА_1 право власності за правом спадкування після померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на 1/4 частину домоволодіння під літ. «А» АДРЕСА_2 в м. Києві;
- у іншій частині вимог первісного позову відмовити;
- зустрічний позов задовольнити повністю та визнати за нею право власності на житловий будинок під літерою «В» по АДРЕСА_2
- визначити порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_2 в м. Києві (Жуляни), виділивши їй для обслуговування житлового будинку літ. «В» земельну ділянку площею 0,05 га;
- виділити житловий будинок під літерою «В» АДРЕСА_2 в м. Києві в окрему садибу;
- визнати за нею право власності за правом спадкування після померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на 1/4 частину домоволодіння під літ. «А» АДРЕСА_2 в м. Києві.
Свої вимоги мотивує тим, що сторони є рідними сестрами.
Згідно з дозволу № 189 їх батько ОСОБА_4 отримав право на будівництво житлового будинку на земельній ділянці в с. Жуляни.
Відповідно до довідки про право особистої власності на жилий будинок, виданий виконавчим комітетом Жулянської сільради народних депутатів від 04 січня 1984 року, їх батько набув право власності на жилий будинок АДРЕСА_2 побудований ним та їх матір'ю ОСОБА_3 на земельній ділянці площею 0,15 га, що була розташована на території радгоспу «Совки». У подальшому номер житлового будинку було змінено на АДРЕСА_2.
Зазначає, що 30 квітня 1972 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_7, а ІНФОРМАЦІЯ_8 року в них народилася донька. У зв'язку з цим для покращення житлових умов вона вирішила побудувати окремий житловий будинок.
Обґрунтовуючи законність підстав такого будівництва, посилалася на протокол № 2 від 26 січня 1977 року Жулянської сільської ради депутатів трудящих, згідно якого ОСОБА_2 було виділено в окреме господарство в с. Жуляни по вул. АДРЕСА_2 від батька ОСОБА_4 з наданням 0,05 га землі, та наказ № 24 по радгоспу «Совки» від 29 січня 1977 року, згідно якого з садиби ОСОБА_4 у с. Жуляни по вул. АДРЕСА_2 за його згодою виділена земельна ділянка площею 0,05 га.
15 грудня 1977 року на підставі замовлення № 1842 Республіканським проектним інститутом «Укржилремпроект» був виготовлений проект газифікації будинку.
Зазначала, що 24 січня 1978 року вона уклала договір № 10 з СМУ «Спецгазбуд» на проведення монтажних робіт щодо газопостачання будинку. 24 квітня 1978 року вона уклала договір № 20 з міжрайонним виробничим управлінням газового господарства № 7 об'єднання «Київгаз» щодо забезпечення газопостачанням, проведення технічного огляду та профілактичного обслуговування газового обладнання будинку.
Також посилається на архівну довідку архівного відділу Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 531 від 12 липня 2011 року, з якої вбачається, що за документами архівного фонду «Жулянська сільська Рада» у погосподарських книгах за 1974-1976 роки є особовий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_4, проживаючого АДРЕСА_2 у графі «будівлі» значиться житловий будинок 1964 року забудови, в графі «всього землі» зазначено 0,15 га, в графі «члени родини» значиться ОСОБА_3 - дружина, ОСОБА_1 - дочка, ОСОБА_6 - зять, ОСОБА_11 - дочка, ОСОБА_12 - онука. А також на архівну довідку архівного відділу Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 532 від 12 липня 2011 року, з якої вбачається, що по документах архівного фонду «Жулянська сільська Рада» в погосподарських книгах за 1977-1979 роки є особовий рахунок № НОМЕР_2 ОСОБА_4, проживаючого АДРЕСА_2 у графі «будівлі» значиться житловий будинок 1964 року забудови, у графі «всього землі» зазначено 0,10 га, у графі «члени родини» значиться ОСОБА_3 - дружина, ОСОБА_1 - дочка, ОСОБА_6 - зять, ОСОБА_2 - дочка, ОСОБА_13 - онук.
Стверджує, що в новозбудованому будинку вона проживала разом з батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_3
У 1981 році вони з родиною (вона, чоловік та двоє дітей) отримали окрему ізольовану трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та переїхали проживати в зазначену квартиру. У будинку під літерою «В» залишилися проживати її батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_3
14 січня 1984 року ОСОБА_4 подарував ОСОБА_1 1/2 частину житлового будинку в с. Жуляни Києво-Святошинського району Київської області по АДРЕСА_2.
13 липня 1988 року рішенням виконкому Жулянської сільради № 69/1 був затверджений Акт державної прийомки до експлуатації індивідуального домоволодіння від 07 липня 1988 року, а саме прибудови під літерою «А1» до житлового будинку під літерою «А», збудованої ОСОБА_1 за її особисті кошти.
Зазначає, що в 1990 році пішла від свого чоловіка та переїхала проживати до спірного домоволодіння, доглядала хвору матір. ІНФОРМАЦІЯ_6 року мати померла. Вважає, що спадщину після смерті матері вона прийняла відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР разом з сестрою та їх батьком ОСОБА_4 За отриманням правовстановлюючих документів на спадкове майно до нотаріальної контори спадкоємці не звертались.
ІНФОРМАЦІЯ_7 року помер ОСОБА_4 Спадщину після його смерті прийняли в рівних частках вона та сестра шляхом звернення з відповідними заявами до Дев'ятої київської державної нотаріальної контори.
Житловий будинок під літерою «В» з прибудовою під літерою «в1» був введений в експлуатацію на підставі розпоряджень Солом'янської РДА № 362 від 20 грудня 2001 року і № 1357 від 30 жовтня 2002 року та Дозволів Управління державного архітектурно-будівельного контролю КМДА № 59 від 05 березня 2002 року і № 06 від 16 січня 2003 року на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_1
Вважає, що, оскільки будівництво житлового будинку під літерою «В» було здійснено нею самочинно на земельній ділянці, відведеній для цієї мети, але без належно затвердженого проекту і з урахуванням того, що зазначений будинок був прийнятий в експлуатацію, за нею може бути визнане право власності на нього на підставі ч. 5 ст. 376 ЦК України. Посилаючись на норми ч. 1 ст. 381 ЦК України позивач вважає, що житлові будинки під літерами «А» та «В» можуть бути окремими садибами. У зв'язку з цим просить виділити частину земельної ділянки площею 0,05 га для обслуговування житлового будинку під літерою «В» з садиби АДРЕСА_2 в м. Києві шляхом визначення порядку користування нею.
Також у зустрічному позові ОСОБА_2 заявляла вимогу про виділення житлового будинку під літерою «В» АДРЕСА_2 в м. Києві в окрему садибу.
За її заявою, ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 25 квітня 2013 року, залишено без розгляду зустрічну позовну заяву в частині вимоги про виділ житлового будинку в окрему садибу.
ОСОБА_1 заперечує проти задоволення зустрічного позову в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на весь житловий будинок під літерою «В» з прибудовою як за забудовником та в частині прийняття спадщини і спадкування частки спірного домоволодіння після смерті ОСОБА_3
Вимогу ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою та виділення для обслуговування житлового будинку під літерою «В» 0,05 га землі ОСОБА_1 визнає частково.
Зазначає, що рішення виконкому Жулянської сільради народних депутатів у 1977 році про виділення ОСОБА_2 у окреме господарство з ділянки батька ОСОБА_4 дійсно приймалося, але з грубим порушенням чинного на той час законодавства та не було виконане в натурі. На час прийняття цього рішення наказу по радгоспу «Совки» про закріплення землі за ОСОБА_2 не приймалося, в натурі земельна ділянка відповідачу не виділялася, у 1980-1982 роках господарства ОСОБА_4 було об'єднане з господарством ОСОБА_2, про що був зроблений відповідний запис у погосподарських книгах.
Вимоги ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на 1/4 частину спірного домоволодіння (житловий будинок під літерою «А») ОСОБА_1 визнала частково, а саме вона не заперечувала, що ОСОБА_2 прийняла у встановленому законом порядку спадщину після смерті батька ОСОБА_4, але зазначала, що померлому у житловому будинку під літерою «А» належала 1/4 частина, а тому вони, як спадкоємці померлого мають право успадкувати в рівних частинах по 1/8 його частині, а не по 1/4 частині.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено та визнано сторонами в справі, що 11 квітня 1959 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які перебували у зареєстрованому шлюбі з 09 квітня 1948 року, виконкомом Києво-Святошинської Ради депутатів трудящих Київської області був наданий дозвіл № 189 на забудову житлового будинку за типовим проектом у АДРЕСА_2 (раніше вул. АДРЕСА_2) площею 108,46 кв. метри за умови знесення старого будинку на присадибній земельній ділянці площею 0,15 га, що розташовувалася на землях радгоспу «Совки» у Києво-Святошинському районі Київської області.
Відповідно до Акту депутата Жулянської сільради від 20 листопада 1963 року спірне домоволодіння було завершене будівництвом, пригодне для проживання та складалося з трьох житлових кімнат площею 31,5 кв. метри, 15,5 кв. метри, 15,5 кв. метри, кухні площею 10,5 кв. метри, веранди площею 10,5 кв. метри.
Відповідно до довідки про право особистої власності робітника або службовця на жилий будинок, що видається в зв'язку з відчуженням будинку або його частини № 3 від 04 січня 1984 року ОСОБА_4 згідно з записом в погосподарській книзі виконавчого комітету Жулянської сільської Ради народних депутатів № 303 належить на праві особистої власності жилий будинок, який розташований на земельній ділянці радгоспу «Совки» розміром 0,15 га та знаходиться в селі Жуляни по АДРЕСА_2 Києво-Святошинського району Київської області. Будинок цегляний, крівля з заліза, підлога дерев'яна, загальний розмір жилої площі 62,5 кв. метри. До будинку примикають хлів, погріб, колонка.
Відповідно до наказу по радгоспу «Совки» Києво-Святошинського об'єднання «Плодовочгосп» від 01 листопада 1983 року № 401 було закріплено за гр. ОСОБА_1 0,05 га землі в АДРЕСА_2 біля 1/2 частини будинку, що дарує їй батько ОСОБА_4
Відповідно до Рішення виконкому Жулянської сільської Ради народних депутатів № 43/2 від 19 грудня 1983 року було дозволено ОСОБА_4 подарувати своїй дочці ОСОБА_1 1/2 частину будинку по АДРЕСА_2 у с. Жуляни. Одночасно було затверджено наказ по радгоспу «Совки» № 401 від 01 листопада 1983 року про закріплення 0,05 га землі за ОСОБА_1 біля 1/2 частини будинку, що дарує їй батько ОСОБА_4
Відповідно до договору дарування від 14 січня 1984 року ОСОБА_4 подарував своїй дочці ОСОБА_1 1/2 частину спірного домоволодіння. Договір посвідчений державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори ОСОБА_9 за реєстраційним № 265. та зареєстрований у виконкомі Жулянської сільради народних депутатів 18 січня 1984 року за № 303 в по господарській книзі № 3.
Згідно заяви ОСОБА_3 від 14 січня 1984 року на ім'я Першої Київської обласної державної нотаріальної контори вона, як дружина ОСОБА_4 і співзабудовник, дає свою згоду на вчинення договору дарування 1/2 частини спірного домоволодіння.
Таким чином, суд приходить до висновку що спірне домоволодіння АДРЕСА_2 в с. Жуляни Києво-Святошинського району Київської області належало в рівних частинах подружжю ОСОБА_4 та ОСОБА_3 як співзабудовникам, набуте в період шлюбу і було їх спільною сумісною власністю. Після укладення зазначеного договору дарування, співвласниками спірного домоволодіння в рівних частках стали ОСОБА_1 та її мати ОСОБА_3
За таких обставин, суд вважає доведеною і такою, що підлягає задоволенню вимогу ОСОБА_1 про встановлення факту належності ОСОБА_3 1/2 частини домоволодіня АДРЕСА_2 в м. Києві, яке складається з житлового будинку під літерою «А», сараю з погребом під літерою «Б» та колонки.
Також судом встановлено та не оспорювалось учасниками судового розгляду, що протягом 1987-1988 років ОСОБА_1 за згоди співвласника ОСОБА_3 за свої особисті кошти добудувала до спірного домоволодіння прибудову під літерою «А1», яка складається з: ІІ тамбур площею 4,3 кв. метри, 2-2 прихожа площею 12,1 кв. метри, 2-1 кухня площею 10,9 кв. метри, ганок, а також сарай під літерою «Д», вбиральню під літерою «Е».
Згідно Акту державної прийомки в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 07 липня 1988 року, затвердженого рішенням Жулянської сільської ради народних депутатів № 69/1 від 13 липня 1988 року, було прийнято в експлуатацію домоволодіння гр. ОСОБА_1 за адресою: с. Жуляни, АДРЕСА_2, яке складалося з квартири в складі двох житлових кімнат площею 31,4 кв. метри та 12,1 кв. метри, а також кухні, передньої, сараю та вбиральні.
Відповідно до технічного паспорту на домоволодіння АДРЕСА_2 в с. Жуляни від 13 вересня 1987 року спірне домоволодіння складалося з двох квартир:
- квартира № 1 - 1-1 прихожа площею 10,8 кв. метри, 1-2 житлова кімната площею 15,9 кв. метри, 1-3 житлова кімната площею 14,6 кв. метри, 1-4 кухня площею 11,3 кв. метри, І тамбур площею 2,0 кв. метри Разом по квартирі № 1 загальна площа 54,6 кв. метри, з них житлової 30,5 кв. метри;
- квартира № 2 - 2-1 кухня площею 10,9 кв. метри, 2-1 прихожа площею 12,1 кв. метри, 2-3 житлова кімната площею 31,4 кв. метри, тамбур ІІ площею 4,3 кв. метри Разом по квартирі № 2 загальна площа 58,7 кв. метри, з них житлової 31,4 кв. метри.
Разом по житловому будинку під літерою «А» загальна площа 113,3 кв. метри, з них житлової 61,9 кв. метри. Також в складі домоволодіння зазначено погосподарські споруди: сарай з погребом під літерою «Б» 1964 року забудови; під літерою «В»; сарай та літня кухня 1978 року забудови; навіс під літерою «Г» 1978 року забудови; сарай під літерою «Д» 1982 року забудови; уборна під літерою «Е»; свердловина « 1» 1975 року забудови, доріжка « 2» 1978 року забудови.
Відповідно до ст. 119 ЦК УРСР якщо учасник спільної часткової власності на житловий будинок збільшить в ньому за свій рахунок корисну площу будинку шляхом прибудови, надбудови, перебудови, здійсненої за згоди решти учасників та у встановленому порядку, частки учасників у спільній власності на будинок та порядок користування приміщеннями в ньому підлягають відповідній зміні.
За таких обставин, оцінивши надані докази, врахувавши визнання зазначених вище обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на прибудови «А1», «а» (ІІ тамбур площею 4,3 кв. метри, 2-2 прихожа площею 12,1 кв. метри, 2-1 кухня площею 10,9 кв. метри, ганок), сарай під літерою «Д», вбиральню під літерою «Е», як за забудовником.
При цьому суд враховує, що добудова здана в експлуатацію, а правовстановлюючий документ на неї не виданий у зв'язку з наявністю спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо спадкового майна, розташованого на одній земельній ділянці.
ІНФОРМАЦІЯ_6 року померла мати сторін ОСОБА_3 За життя своїм майном вона не розпорядилася, заповіту не складала. Спадкова справа після її смерті не заводилася.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Відповідно до даних будинкової книги в спірному домоволодінні серед спадкоємців протягом 1991 року були зареєстровані лише ОСОБА_4 та ОСОБА_1 Відповідач ОСОБА_2 знялася з реєстрації у спірному домоволодінні 27 травня 1981 року та переїхала до м. Києва в отриману сім'єю кооперативну квартира, де зареєстрована й на час розгляду справи судом.
Сторони підтвердили в судовому засіданні, що дійсно у 1981 році ОСОБА_2 отримала на сім'ю з 4 осіб (вона, чоловік та двоє дітей) окрему трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, куди переїхала зі спірного будинку на постійне місце проживання.
ОСОБА_2 не оспорює факту прийняття ОСОБА_1 та їх батьком спадщини після смерті матері.
Не знайшли свого підтвердження доводи ОСОБА_2 про те, що вона в 1990 році повернулася до спірного домоволодіння та прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном. Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин суду не надано.
Крім того, зазначене спростовується тим, що постійним її місцем проживання та реєстрації була квартира АДРЕСА_1, де вона мешкала зі своєю сім'єю.
За таких обставин, суд вважає доведеним факт прийняття спадщини в рівних частинах по 1/4 частині кожним після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року, її донькою ОСОБА_1 та пережившим її чоловіком ОСОБА_4 шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном.
Виходячи з цього, законною і обґрунтованою є вимога ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на 1/4 частину домоволодіння АДРЕСА_2 в м. Києві, яке складається з житлового будинку під літерою «А», сараю з погребом під літерою «Б» та колонки, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 та про встановлення факту належності на праві власності ОСОБА_4 1/4 частини домоволодіння АДРЕСА_2 в м. Києві, яке складається з житлового будинку під літерою «А», сараю з погребом під літерою «Б» та колонки, в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_3.
Суд не вбачає підстав для задоволення вимоги ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на житловий будинок під літерою «В» у домоволодінні АДРЕСА_2 в м. Києві з підстав самовільного будівництва нею будинку на відведеній для цієї мети ділянці та прийняття його в експлуатацію (ч. 5 ст. 376 ЦК України).
Відповідно до частин 3, 4 ст. 77 ЗК УРСР робітникам, службовцям, пенсіонерам та інвалідам, які проживають у сільській місцевості, при наявності вільних присадибних земель у колгоспах, радгоспах, інших державних сільськогосподарських підприємствах, організаціях і установах, присадибні ділянки можуть надаватися відповідно за рішенням загальних зборів членів колгоспу (зборів уповноважених) або адміністрації радгоспу, підприємства, організації чи установи, затверджуваним виконавчим комітетом сільської Ради народних депутатів. Робітники, службовці та інші громадяни, які проживають у сільській місцевості, використовують надані їм присадибні земельні ділянки для будівництва жилих будинків та господарських будівель, а також ведення особистого підсобного господарства.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 12.1 ЗК УРСР Сільські Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, на своїй території: затверджують рішення загальних зборів членів колгоспу (зборів уповноважених) або адміністрації радгоспу, підприємства, організації, установи про наділення присадибних ділянок робітникам, службовцям, пенсіонерам та інвалідам, які проживають у сільських населених пунктах.
Статтею 16 ЗК УРСР визначено, що надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Відповідно до ч. 5 ст. 20 ЗК УРСР право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських книгах сільських Рад, а в містах і селищах міського типу - в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських, селищних Рад народних депутатів.
Згідно зі ст. 22 ЗК УРСР приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється.
Рішенням (протокол № 2) виконкому Жулянської сільради Києво-Святошинського району Київської області від 26 січня 1977 року було вирішено: « 1. виділити в окремі господарства громадян села: ОСОБА_2 по вулиці АДРЕСА_2 від батька ОСОБА_4 з наданням їй 0,05 га землі».
29 січня 1977 року наказом по радгоспу «Совки» № 24 від 29 січня 1977 року було виділено ОСОБА_2 у с. Жуляни по вул. АДРЕСА_2 - 0,05 га землі з присадибної земельної ділянки її батька ОСОБА_4 з його згоди.
При цьому акт про відвід земельної ділянки площею 0,05 га в натурі не складався, планів з визначенням меж такої земельної ділянки також не складалося.
У архівній довідці № 601 від 16 серпня 2011 року зазначено, що по документах архівного фонду у погосподарських книгах за 1980-1982 роки є особовий рахунок № 292 ОСОБА_2, проживаючої АДРЕСА_3 (господарство об'єднано з господарством № 291) (господарство № 291 - ОСОБА_4 - АДРЕСА_2).
Відповідно до чергового кадастрового плану та зведеного плану в масштабі 1:1000 за адресою АДРЕСА_2, Жуляни в м. Києві рахується чотири земельні ділянки: дві ділянки площею 772,4 кв. метри і 309,7 кв. метри за ОСОБА_1 з кадастровими номерами відповідно 72:513:026 та 72:513:027 і дві земельні ділянки площею 397,0 кв. метри і 578,8 кв. метри за ОСОБА_4 з кадастровими номерами відповідно 72:513:028 та 72:513:029.
У домовій книзі вказано, що ОСОБА_2 виписалася з спірного домоволодіння у 1981 році в зв'язку з отриманням окремої трикімнатної квартири.
Крім того, в протоколі виконком посилається на те, що на спірній земельній ділянці станом на 1977 рік вже існував закінчений будівництвом самовільний житловий будинок. У той же час це суперечить іншим письмовим доказам в справі.
Так, відповідно до технічного паспорту на спірне домоволодіння за 1987 рік у складі садиби під літерою «В» значиться: 1/2 сарай, 1/2 літня кухня 1980 року забудови. У наступних технічних паспортах за 2002 та 2005 роки у складі садиби значиться житловий будинок під літерою «В» 1980 року забудови.
Житловий будинок під літерою «В» з прибудовою під літерою «в1» був введений в експлуатацію на підставі розпоряджень Солом'янської РДА № 362 від 20 грудня 2001 року і № 1357 від 30 жовтня 2002 року та дозволів Управління державного архітектурно-будівельного контролю КМДА № 59 від 05 березня 2002 року та № 06 від 16 січня 2003 року. При цьому його забудовниками зазначені дві особи: ОСОБА_4 та ОСОБА_1
З наведеного вбачається, що фактично існує рішення (протокол № 2) виконкому Жулянської сільради Києво-Святошинського району Київської області від 26 січня 1977 року та наказ по радгоспу «Совки» № 24 від 29 січня 1977 року про виділ ОСОБА_2 у с. Жуляни по вул. АДРЕСА_2 - 0,05 га землі з присадибної земельної ділянки її батька ОСОБА_4 з його згоди.
Доказів, які б свідчили, що зазначена земельна ділянка була виділена ОСОБА_2 в натурі на місцевості, позивач за зустрічним позовом не надала.
ОСОБА_1 також не надала суду доказів, що зазначена земельна ділянка була вилучена у ОСОБА_2, як того вимагає закон.
Запис в погоспорадській книзі про приєднання її земельної ділянки до садиби батька не свідчить про вилучення земельної ділянки через відсутність посилання на таке рішення.
З наданих письмових доказів вбачається, що існують рішення (протокол № 2) виконкому Жулянської сільради Києво-Святошинського району Київської області від 26 січня 1977 року та наказ по радгоспу «Совки» № 24 від 29 січня 1977 року про виділ ОСОБА_2 в с. Жуляни по вул. АДРЕСА_2 - 0,05 га землі з присадибної земельної ділянки її батька ОСОБА_4 з його згоди і рішення виконкому Жулянської сільської Ради народних депутатів № 43/2 від 19 грудня 1983 року, яким було дозволено ОСОБА_4 подарувати своїй дочці ОСОБА_1 1/2 частину будинку по АДРЕСА_2 в с. Жуляни. Одночасно було затверджено Наказ по радгоспу «Совки» № 401 від 01 листопада 1983 року про закріплення 0,05 га землі за ОСОБА_1 біля 1/2 частини будинку, що дарує їй батько ОСОБА_4
Суду ні ОСОБА_16, ні ОСОБА_2 не надали докази про виділення їм в користування конкретно кожній по 0,05 га земельних ділянок у натурі.
З пояснень сторін вбачається, що земельна ділянка площею 0,15 га знаходилась фактично в користуванні батьків сторін та сім'ї ОСОБА_1, оскільки ОСОБА_2 отримала квартиру в м. Києві. Будинок під літ «В» був побудований самовільно без визначення порядку користування земельними ділянками.
Заявляючи позов про визнання за нею права власності на будинок під літ «В» та прибуду «в-1» ОСОБА_2 не довела в суді, що їй в натурі була виділена земельна ділянка під забудову саме там, де побудований цей будинок.
Лише тепер ОСОБА_2 заявила позов про виділ їй цієї земельної ділянки для обслуговування будинку під літ «В» з прибудовою.
Крім того, надані нею квитанції на підтвердження придбання будівельних матеріалів не містять достовірної інформації про те, що саме вона купувала будівельні матеріали, і вони були використані при будівництві в 1980 році житлового будинку під літерою «В».
Так з наданих фіскальних чеків вбачається, що придбані товари в магазині «Епіцентр» в 2007 році. Будь-яких доказів, що ці матеріали використовувалися саме в спірному будинку ОСОБА_2 також не надала.
Договір від 24 січня 1978 року, укладений на виконання монтажних робіт, не за адресою спірного домоволодіння. Акту виконаних робіт за даним договором суду не надано.
ОСОБА_2 підтвердила в своєму позові, що її батьки проживали в новозбудованому будинку під літерою «В», що свідчить про те, що будинок був збудований ще за життя батьків і квитанції на будівельні матеріалі за 2007 рік не є належними доказами.
ОСОБА_1 та її представник пояснили суду, що будинок під літерою «В» будували батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 При цьому ОСОБА_4 ще за життя збирав документи для введення в експлуатацію житлового будинку під літерою «В» та його правового оформлення, але не встиг завершити через похилий вік та стан здоров'я.
З наданих документів вбачається, що саме ОСОБА_1 здавала будинок під літ «В» та прибудову «в1» в експлуатацію і забудовником зазначено ОСОБА_4
За таких обставин, суд погоджується з доводами ОСОБА_1, що саме подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є забудовниками житлового будинку під літерою «В» з прибудовами.
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про визнання за нею та її сестрою права власності по 1/2 частині за кожною на цей будинок у порядку спадкування після смерті батька та встановлення факту належності будинку «В» з прибудовою «в1» їх батьку ОСОБА_4
Зазначає, що вони з сестрою у визначений законом строк звернулися в нотаріальну контору з заявами про прийняття спадщини після смерті батька та є такими, що прийняли її.
Отримати правовстановлюючий документ у нотаріальній конторі вони не можуть, оскільки батько не встиг отримати такий документ на будинок за життям.
Разом з тим, після смерті батька, ОСОБА_1 здала будинок в експлуатацію, що на даний час дає їм можливість отримати право власності на цей будинок у порядку спадкування через наявність спору між ними та отримання документа про здачу будинку в експлуатацію вже після смерті батька.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Враховуючи, що у позасудовому порядку цей спір не може бути врегульовано, суд вважає можливим встановити факт належності на праві власності ОСОБА_4 житлового будинку під літерою «В» з прибудовою «в1» по АДРЕСА_2 у м. Києві, як забудовнику та визнати його спадковим майном, яке прийняли спадкоємці першої черги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках.
Вбачається, що після смерті ОСОБА_4, позивачу ОСОБА_1 стало належати наступне майно:
- 7/8 частин будинку під літерою «А» з погосподарськими спорудами, а саме: сарай з погребом під літерою «Б», вбиральня під літерою «К», свердловина, мощення і споруди № 3-6 (1/2 на підставі договору дарування, 1/4 в порядку спадкування після смерті матері та 1/8 в порядку спадкування після смерті батька 1/2 +1/4+1/8=7/8 частин);
- ціла прибудова під літерою «А1», цілий сарай під літерою «Д» та ціла вбиральня під літерою «В», які вона збудувала за згоди батьків за власні кошти і здала в експлуатацію;
- 1/2 частина житлового будинку під літерою «В» з прибудовою під літерою «в1» в порядку спадкування після смерті батька.
З відповіді експерта ОСОБА_17, яка була допитана в судовому засіданні 05 березня 2013 року, вбачається, що зазначене майно від всього спірного домоволодіння становить 77/100 частин.
ОСОБА_2 належить 1/8 частина будинку під літерою «А» з погосподарськими спорудами, а саме: сарай з погребом під літерою «Б», вбиральня під літерою «К», свердловина, мощення і споруди № 3-6 та 1/2 частина будинку під літ «В» з прибудовою «в1» в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4
Відповідно частка ОСОБА_2 у спірному домоволодінні становить 23/100 частини.
У той же час суд вважає законними та обґрунтованими вимоги відповідача ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою АДРЕСА_2 в м. Києві (Жуляни) шляхом виділення їй для обслуговування успадкованої нею частини спірного домоволодіння земельної ділянки площею 0,05 га.
Так, відповідно до протоколу № 2 виконкому Жулянської сільради Києво-Святошинського району Київської області від 26 січня 1977 року було вирішено: виділити в окремі господарства громадян села: ОСОБА_2 по вулиці АДРЕСА_2 від батька ОСОБА_4 з наданням їй 0,05 га землі.
Акту про відведення зазначеної земельної ділянки в натурі не складалося. Відповідного рішення про вилучення від ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,05 га суду не надано.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 набула право користування земельною ділянкою площею 0,05 га. Фактично в натурі ця земельна ділянка виділена не була і на даний час залишається в складі тих двох земельних ділянок, якими користувався ОСОБА_4
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 576/8403/12-43 від 18 вересня 2012 року експертом запропоновано два варіанти порядку користування спірною земельною ділянкою за умови виділу земельної ділянки площею 0,05 га. Також у судовому засіданні 05 березня 2013 року експерт відповідаючи на питання сторін запропонував третій варіант землекористування.
Суд, дослідивши всі три запропоновані варіанти, вислухавши думку сторін, вважає розумним та справедливим обрати третій варіант, запропонований експертом у судовому засіданні від 05 березня 2013 року виходячи з наступного.
Перші два варіанти, запропоновані експертом, передбачають виділення ОСОБА_2 земельної ділянки, яка містить ділянки загального користування площею 57,4 кв. метри та 132,3 кв. метри відповідно. У той же час третій варіант містить земельну ділянку загального користування площею лише 6,2 кв. метри.
Заїзд з АДРЕСА_2 до спірного домоволодіння для позивача ОСОБА_1 за третім варіантом є найширшим і складає 3,0 метри, що дозволяє забезпечити вільний заїзд автомобілів спеціального призначення до обох частин спірного домоволодіння і земельних ділянок.
Розташоване на запропонованій земельній ділянці нерухоме майно у вигляді житлового будинку під літерою «В» з прибудовою належить у порядку спадкування ОСОБА_2 у розмірі 1/2 його частини
Сторони в справі не заперечували проти обрання третього варіанту як найбільш прийнятний.
У такому випадку, суд вважає можливе виділити ОСОБА_2 для обслуговування належної їй частини спірного домоволодіння 0,05 га присадибної земельної ділянки біля житлового будинку під літерою «В» в тому числі земельну ділянку загального користування площею 6,2 кв. метри для обслуговування стіни господарської будівлі під літерою «Д». Лінія розподілу земельних ділянок проходить:
Лінія розподілу земельних ділянок проходить:
- з точки «А», яка розподіляє межу по АДРЕСА_2 на частини 12,5 метри ліворуч та 3,0 метри праворуч в точку «Б» - 11,50 метри;
- з точки «Б» в точку «В» - 11,12 метри;
- з точки «В» в точку «Г» - 11,21 метри;
- з точки «Г» в точку «П» - 23,08 метри;
- з точки «П» вздовж стіни будівлі під літерою «Д» в точку «М» - 5,20 метри;
- з точки «М» в точку «Е» - 1,0 метри;
- з точки «Е» в точку «Ж» - 6,49 метри;
- з точки «Ж» в точку «И» - 21,10 метри;
- з точки «И» в точку «К» - 9,94 метри.
Точка «К» розподіляє відрізок 13,28 метри лівої межі ділянки на частини: 3,71 метри ліворуч та 9,57 метри праворуч.
Також згідно третього варіанту необхідно виділити на земельну ділянку площею 6,2 кв. метри в точках «Л», «М», «Е» ОСОБА_1 земельний сервітут шириною 1 метр для обслуговування стіни господарської споруди під літерою «Д».
З огляду на наведене, первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а зустрічний позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі ст. 88 ЦПК України, стягненню зі сторін підлягають понесені ними судові витрати в справі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 16, 20, 22, 77 ЗК УРСР, статтями 86, 88, 100, 104, 112, 119, 529, 549 ЦК УРСР, статтями 376, 381, 401-404, 1216, 2117, 1220, 1223, 1226, 1261, 1267-1269 ЦК України, статтями 120, 152 ЗК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_3 1/2 частини домоволодіня АДРЕСА_2 в м. Києві, яке складається з житлового будинку під літерою «А», сараю з погребом під літерою «Б» та колонки, як співзабудовнику.
Встановити факт прийняття спадщини в рівних частинах по 1/4 частині кожним після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року, її донькою ОСОБА_1 та чоловіком ОСОБА_4 шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину домоволодіння АДРЕСА_2 в м. Києві, яке складається з житлового будинку під літерою «А», сараю з погребом під літерою «Б» та колонки, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3.
Встановити факт належності на праві власності ОСОБА_4 1/4 частини домоволодіння АДРЕСА_2 в м. Києві, яке складається з житлового будинку під літерою «А», сараю з погребом під літерою «Б» та колонки, в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_3.
Встановити факт належності на праві власності ОСОБА_4 житлового будинку під літерою «В» з прибудовою «в1» по АДРЕСА_2 у м. Києві як забудовнику.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частину домоволодіння АДРЕСА_2 в м. Києві, яке складається з житлового будинку під літерою «А», сараю з погребом під літерою «Б» та колонки, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4.
Визнати за ОСОБА_2, право власності на 1/8 частину домоволодіння АДРЕСА_2 в м. Києві, яке складається з житлового будинку під літерою «А», сараю з погребом під літерою «Б» та колонки, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку під літерою «В» з прибудовою «в1» по АДРЕСА_2 в м. Києві в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку під літерою «В» з прибудовою «в1» по АДРЕСА_2 в м. Києві в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на прибудови «А1», «а» (ІІ тамбур площею 4,3 кв. метри, 2-2 прихожа площею 12,1 кв. метри, 2-1 кухня площею 10,9 кв. метри, крильце), сарай під літерою «Д», вбиральню під літерою «Е» як за забудовником.
Разом визнати за ОСОБА_1 право власності на 77/100 частин домоволодіння АДРЕСА_2 в мікрорайоні Жуляни в м. Києві, які складають наступні приміщення: прибудови «А1»; «а» (ІІ тамбур площею 4,3 кв. метри, 2-2 прихожа площею 12,1 кв. метри, 2-1 кухня площею 10,9 кв. метри, крильце); сарай під літерою «Д»; вбиральня під літерою «Е»; 7/8 частин житлового будинку під літерою «А» з прибудовами «а1» і «а2»; 7/8 частин сараю з погребом під літерою «Б»; 7/8 частин вбиральні під літерою «К»; 7/8 частин № 1 скважини; 7/8 частин № 2 мощення; 7/8 частин № 3-6 споруди та 1/2 частина житлового будинку під літерою «В» з прибудовою «в1».
Разом визнати за ОСОБА_2 право власності на 23/100 частини домоволодіння АДРЕСА_2 в мікрорайоні Жуляни в м. Києві, які складають наступні приміщення: 1/8 частина житлового будинку під літерою «А» з прибудовами «а1» і «а2»; 1/8 частина сараю з погребом під літерою «Б»; 1/8 частина вбиральні під літерою «К»; 1/8 частина № 1 скважини; 1/8 частина № 2 мощення; 1/8 частина № 3-6 споруди та 1/2 частина житлового будинку під літерою «В» з прибудовою «в1».
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування земельною ділянкою, визнання права власності на житловий будинок, визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування задовольнити частково.
Встановити порядок конкретного користування земельною ділянкою за адресою: м. Київ, мікрорайон Жуляни, АДРЕСА_2, виділивши у конкретне користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 500 кв. метрів з загальної площі 2249 кв. метри біля житлового будинку під літерою «В», у тому числі земельну ділянку загального користування площею 6,2 кв. метри для обслуговування стіни господарської будівлі під літерою «Д».
Лінія розподілу земельних ділянок проходить:
- з точки «А», яка розподіляє межу по АДРЕСА_2 на частини 12,5 метри ліворуч та 3,0 метри праворуч в точку «Б» - 11,50 метри;
- з точки «Б» в точку «В» - 11,12 метри;
- з точки «В» в точку «Г» - 11,21 метри;
- з точки «Г» в точку «П» - 23,08 метри;
- з точки «П» вздовж стіни будівлі під літерою «Д» в точку «М» - 5,20 метри;
- з точки «М» в точку «Е» - 1,0 метри;
- з точки «Е» в точку «Ж» - 6,49 метри;
- з точки «Ж» в точку «И» - 21,10 метри;
- з точки «И» в точку «К» - 9,94 метри.
Точка «К» розподіляє відрізок 13,28 метри лівої межі ділянки на частини: 3,71 метри ліворуч та 9,57 метри праворуч.
Виділити на земельну ділянку площею 6,2 кв. метри в точках «Л», «М», «Е» ОСОБА_1 земельний сервітут шириною 1 метр для обслуговування стіни господарської споруди під літерою «Д».
Відмовити в задоволенні інших позовних вимог зустрічного позову ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 536 гривень 68 копійок судового збору, 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 2812 гривень 80 копійок вартості проведення судової експертизи.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 502 гривні 96 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Судове рішення № 31035041, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 25.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2609/22167/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: