Рішення № 31034962, 23.04.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3380/13-ц

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Ільєвої Т.Г.,

при секретарі: Хлуд А.Ю.,

за участю

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Блінової А.В.,

представника третьої особи: Москаленко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа - Гарант», третя особа: Філія «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ТДВ «Страхова компанія «Альфа - Гарант» про стягнення страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспортного засобу, в якому просить стягнути з відповідача на користь філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» суму страхового відшкодування в розмірі 10 400,10 грн., сплату за проведення авто товарознавчого дослідження в розмірі 500,00 грн., суму пені в розмірі 559,52 грн., всього: 11 459,62 грн.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 16 липня 2010 року між нею та відповідачем був укладений договір №06-Z / 01-040-02871 добровільного страхування наземного транспортного засобу, що є предметом застави, а саме автомобіль FAW CA 1051К26L4R5211, 2008 року випуску, д/н НОМЕР_1, вигодонабувачем за яким є філія «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит».

16.07.2010 року позивачем було віддано довіреність на представництво інтересів з експлуатації автомобіля громадянину Грузії ОСОБА_5 та передано автомобіль для керування, з яким позивач приблизно в грудні втратила зв'язок.

22.06.2011 року позивачу на мобільний телефон зателефонував невідомий чоловік та повідомив, що автомобіль знаходиться по АДРЕСА_1. 23.06.2011 року по приїзду на зазначене місце, позивач виявила свій автомобіль, на якому були явні зовнішні пошкодження, про що остання повідомила Святошинське РУ ГУМВС України в м. Києві.

Після чого позивачем було написано заяву відповідачу з проханням сплатити страхове відшкодування та надано необхідні документи, однак, відповідачем було відмовлено у визнанні даного випадку страховим.

Посилаючись на те, що відповідач неправомірно ухиляється від виплати суми страхового відшкодування, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, просила відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги позивача.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог.

Судом встановлено, що 16 липня 2010 року між нею та відповідачем був укладений договір №06-Z / 01-040-02871 добровільного страхування наземного транспортного засобу, що є предметом застави, а саме автомобіль FAW CA 1051К26L4R5211, 2008 року випуску, д/н НОМЕР_1, вигодонабувачем за яким є філія «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (а.с.36-37).

Позивач звернулася до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, однак листом від 27.06.2012 року за підписом В.о. директора Департаменту врегулювання збитків ТДВ СК «Альфа-Гарант» було відмовлено у виплаті суми страхового відшкодування. Як вбачається зі змісту даного листа, відмова мотивована тим, що відповідач не вбачає додаткових підстав для прийняття рішення про визнання події, що сталася із автомобілем FAW CA 1051К26L4R5211, 2008 року випуску, д/н НОМЕР_1, страховим випадком і відповідно немає правових підстав для здійснення страхового відшкодування (а.с.11).

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 990 ЦК України, ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника.

Відповідно до змісту положень ст.985 ЦК України, страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи (вигодонабувача), якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.

Як вбачається з договору страхування від 16.07.2010 року, за своєю юридичною природою вказаний правочин є договором на користь третьої особи і згідно його умов вигодонабувачем за даним зобов'язанням виступає філія «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит».

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси.

Таким чином, право вимоги позивач (потерпілий страхувальник) може мати лише на підставі уповноваження його належним чином вигодонабувачем. Якщо ж вигодонабувач не наділив позивача такими повноваженнями, то останній не має права на одержання страхової виплати і на цій підставі є неналежним позивачем у позові про її стягнення.

Отримання страхового відшкодування не вигодонабувачем, а іншою особою можливе лише у разі письмового погодження між страховиком, страхувальником та вигодонабувачем проведення такої виплати. Проте матеріали справи такого письмового погодження не містять.

Крім того, в судовому засіданні представник позивача зазначив, що кредитні зобов'язання перед Банком позивачем на даний час повністю не виконані, автомобіль перебуває у заставі.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд, оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Частиною 1 ст. 79 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.

Так як в позовній заяві позивачу відмовлено, то понесені нею судові витрати, не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 23, 979, 985, 990, ЦК України, Законом України «Про страхування», ст.ст. 8, 10, 60, 88, 208, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа - Гарант» (ідентифікаційний код юридичної особи 32382598), третя особа: Філія «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про стягнення страхового відшкодування - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Т.Г. Ільєва