Рішення № 31034166, 30.04.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 2/639/1013/13

639/ 1013/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Срокіної І.І.,

за участю секретаря Костиря Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа п,ята Харківська державна нотаріальна контора про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на 1 / 2 частину домоволодіння у порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2013 року позивач звернувся до суду із зазначеною заявою.

Просив встановити факт прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_2, який помер 10.05.2002 р. та визнати за ним право власності на 1 / 2 частину житлового будинку з надвірними будівлями № 6 по вул.. Північно-Кавказькій в м. Харкові в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2.

В подальшому уточнив вимоги лише в частині назви вулиці на якій знаходиться домоволодіння..

В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видане 21 вересня 1999 року державним нотаріусом Пятої Харківської державної нотаріальної контори, р. № 2-1147, його рідному брату ОСОБА_2 - належала 1 / 2 частина житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого в м. Харкові по вул. Північнокавказькій, № 6. Право власності ОСОБА_2 на вказану нерухомість зареєстроване в КП «ХМБТІ» 13.12.1999 року під № 44557 . Це підтверджується довідкою КП «ХМБТІ» № 23-31854 від 29.10.2012 року. Площа земельної ділянки складає 2109 кв.м на підставі рішення виконавчого комітету Жовтневої районної Ради міста Харкова від 14.09.1954 року № 514.

У вказаному будинку, який належав його батькам, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, раніше проживала їхня родина, що складалася з батьків та 3 синів: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, і його, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3. Після смерті батька право власності на будинок оформила на себе мати, а після її смерті право власності у порядку спадкування за законом оформлено на його братів - по 1/ 2 частині. Проживаючи в Харкові, він часто відвідував спочатку батьків, а після їхньої смерті братів, приймаючи участь у господарському клопоті за будинком та надвірними будівлями.

Між ним та ОСОБА_2 завжди були теплі родинні стосунки. За життя його брата, ОСОБА_2, він часто приїздив до нього, надавав допомогу в господарському клопоті за його частиною будинку та надвірними будівлями. Так, вони у двох робили огорожу зі сторони домоволодіння № 8 по вулиці Північнокавказькій. Останні 2 роки життя ОСОБА_2, коли той погано почувався, він щотижня приїжджав до брата, привозив йому продукти харчування, ліки, допомагав вести хатнє господарство. У нього були ключі від частини будинку ОСОБА_2

10 травня 2002 року його рідний брат, ОСОБА_2, помер.

Спадкоємців першої черги за законом згідно ст. 529 ЦК України в редакції 1963 року, що діяв на час відкриття спадщини, після смерті ОСОБА_2 немає.

Згідно ст. 530 ЦК України в редакції 1963 року, що діяв на час відкриття спадщини він є єдиним спадкоємцем за законом другої черги після смерті ОСОБА_2, як його рідний брат. Їхній з ОСОБА_2 рідний брат, ОСОБА_5, помер раніше за ОСОБА_2 13 лютого 2000 року.

Він впродовж шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив у володіння та управління спадковим майном, оскільки здійснював господарський клопіт за будинком, взяв речі, що належали ОСОБА_2 , зокрема, кишеньковий годинник ROSKOPF, картину з зображенням пейзажу, килимовий палас червоного кольору та інше, також він проживав в частині будинку, що належала ОСОБА_2 в літній період часу, користувався та розпоряджався на свій розсуд меблями та предметами домашньої обстановки та вжитку, обробляв земельну ділянку, що відповідно до ст. 548, п.1 ч 1 ст. 549 , ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року, що діяв на час відкриття спадщини, є діями, які свідчать про фактичне прийняття ним спадщини після смерті брата.

Вважає, що прийняв спадщину у встановленому законом порядку, оскільки впродовж шести місяців з дня смерті спадкодавця здійснював господарський клопіт за будинком, обробляв земельну ділянку, користувався та розпорядився на свій розсуд особистими речами, що належали спадкодавцю за життя, предметами домашньої обстановки та вжитку.

Але свої спадкові права на 1 / 2 частину будинку після смерті брата не оформив до теперішнього часу у звязку з матеріальними труднощами та похилим віком.

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 ні за законом, ні за заповітом немає.

В нотаріальній конторі йому відмовлено в оформленні права на спадщину після смерті ОСОБА_2, оскільки позивач на час його смерті був зареєстрований за іншою адресою. Він прийняв спадщину згідно з вищенаведеними нормами діючого на той час Цивільного Кодексу в редакції 1963 року. Факт прийняття спадщини необхідно встановити для визнання за ним права власності на спадкову частину будинку, тому він змушений звернутися до суду з цією позовною заявою.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та надали пояснення аналогічні вищевикладеним і просили про їх задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності суду не надали.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, надав заяву у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності та ухвалити рішення на розсуд суду.

З урахуванням вимог ч.1 ст. 224 ЦПК України та зі згоди позивача судом проведено заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, що з,явилися, свідків, дослідивши матеріали справи вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями № 6, що знаходиться в м. Харкові по вул.. Північно-Кавказькій, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_5 по 1 / 2 частині на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 21.09.1999 року 5 ХДНК., що підтверджується відповіддю КП ХМБТІ ( а.с.21).

ОСОБА_2 помер - 10.05.2002 р., що підтверджується свідоцтвом про його смерть ( а.с. 9).

Згідно з даними 5 ХДНК ( а.с.67)після смерті ОСОБА_2, який помер 10 травня 2002 року і мешкав у м. Харкові по вул..Північно-Кавказькій у м.Харкові спадкова справа не заводилася, з заявами про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини ніхто із спадкоємців не звертався.

Відповідно до вимог ст.. 529 ЦК України в редакції 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги

належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка

належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Як встановлено у судовому засіданні спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_2 немає.

Спадкоємцем другої черги відповідно до вимог ст.. 530 ЦК України в редакції 1963 року є ОСОБА_1, інший брат спадкодавця і позивача ОСОБА_5 помер 13.02.2000 р. (а.с. 10).

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відкриття спадщини до 01 01.2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного Кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права і обовязки інших осіб.

Відповідно до довідки комітету району в місті жителів приватного сектору Жовтневого району м. Харкова № 218 від 23.10.2012 р. ОСОБА_6, який помер 10.05.2002 р. з 22.10.1927 р. по день смерті мешкав та був зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 6, разом із ним на день смерті за вказаною адресою мешкав ОСОБА_1 і був його опікуном (а.с. 24).

Суд вважає, що позивач відповідно до вимог ст.. 548,п.1ч.1, ч.2 ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року прийняв спадщину ,оскільки впродовж шести місяців з дня смерті брата здійснював господарський клопіт за будинком. Обробляв земельну ділянку, користувався на розпоряджався особистими речами, які належали спадкодавцю за життя, предметами домашньої обстановки та вжитку. Забрав собі на згадку про брата кишеньковий годинник, картину з зображенням пейзажу, килимовий палас червоного кольору, усе вищевикладене у судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_7,ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які особисто знали родину ОСОБА_9. Суд вважає, що факт прийняття позивачем спадщини після смерті брата у судовому засіданні знайшов своє підтвердження і в цій частині позов підлягає задоволенню.

Усе вищевикладене дає суду підстави для задоволення вимог позивача про визнання за ним права власності на ? частину житлового будинку № 6 по вул.. Північнокавказькій у м. Харкові у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2

Згідно відповіді департаменту культури виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.03.2013 року № 169/0/62-13 у звязку з унормуванням географічних назв відповідно до чинного законодавства України та норм і правил української мови рішенням 44 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 23.12.2005 року № 227/05 «Про впорядкування назв урбанонімів» назву вулиці «Північно-Кавказька» уточнено та до Реєстру включено єдине чинне на сьогодні найменування «Північнокавказька» (а.с. 46).тому судв вважає за необхідне зазначити саме таку назву вулиці на якій знаходиться спадкове домоволодіння.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 10, 11, 60, 224-226 ЦПК України, ст.. 529,530, 548,549 ЦК України ( в редакції 1963 року), п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради третя особа п,ята Харківська державна нотаріальна контора про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на 1 / 2 частину домоволодіння у порядку спадкування за законом задовольнити.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті його брата ОСОБА_2, який помер 10 травня 2002 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_2 , який помер 10 травня 2002 року на 1 / 2 частину домоволодіння № 6 по вул.. північнокавказькій у м. Харкові.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання відповідачем заяви про його перегляд, подання апеляційної скарги позивачем, у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом десяти днів апеляційної скарги.

Головуючий суддя Срокіна І.І.