Рішення № 31032630, 29.04.2013, Золочівський районний суд Львівської області

Номер рядка звіту 4 Справа № 445/322/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" квітня 2013 р. Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді: Левика Я. А.,

при секретарі Красносельській Ю.Р.,

з участю позивачів, їх представника ОСОБА_1, відповідача, його представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, з участю третьої особи Реєстраційної служби Золочівського РУЮ Львівської області про припинення права власності, визнання права власності на частку у квартирі та здійснення виплати компенсації, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_5, з участю третьої особи Реєстраційної служби Золочівського РУЮ Львівської області у якому (з врахуванням заяв про уточнення та зменшення позовних вимог) просили про: припинення права спільної часткової власності ОСОБА_5 на 1/3 частки квартири №2 в буд. 123 на вул. Бродівській в м.Золочеві Львівської області; визнання за кожним із них по ? частині вказаної частки(1/3), тобто по 1/6 частки квартири №2 в буд. 123 на вул. Бродівській в м.Золочеві Львівської області; здійснення виплати відповідачу внесених ними на депозитний рахунок суду 132169 грн. компенсації за позбавлення його права власності на 1/3 частки квартири №2 в буд. 123 на вул. Бродівській в м.Золочеві Львівської області.

В обґрунтування позову у позовній заяві первісній, заявах про уточнення та зменшення позовних вимог, особистих поясненнях та поясненнях свого представника вказали, що вони та відповідач усі троє є співвласниками у рівних частках спірної квартири. Набули вони вказане житло у 1980 роках. А конкретно вказану квартиру, як працівник Управління осушувальних систем, отримав чоловік ОСОБА_3 (відповідач по справі) на сімю в складі трьох осіб, а конкретно позивачів та відповідача. Згодом вони усі троє використали своє право на безоплатну приватизацію та набули квартиру у приватну власність. З часу одруження ОСОБА_3 та відповідача між ними постійно протягом усього спільного сімейного життя виникали конфлікті ситуації та відповідач протягом усього їх спільного сумісного життя застосовував до неї насильство. Крім цього, мав місце одного разу і конфлікт між ним та сином ОСОБА_4 Відповідач взагалі є надзвичайно конфліктним та майже усі конфлікти закінчував застосуванням насильства до дружини. Часто вона викликала міліцію для того, щоб вони припинили насильство, а одного разу відповідач навіть був засуджений за заподіяння їй тілесних ушкоджень, ще за час коли вони перебували у шлюбі. Вказана негативна поведінка відповідача призвела до розірвання між ними шлюбу. Ще задовго до розірвання між ними шлюбу, приблизно з 2010 року відповідач почав підтримувати близькі стосунки з іншою жінкою. Через вказане між ними теж виникали конфлікти. Через вказані конфлікти, застосування насильства відповідача до позивача ОСОБА_3 вони не можуть усі троє користуватись спірною квартирою. Вказана конфліктність є перешкодою у спільному використанні приміщень загального користування і взагалі перешкоджає спільному перебуванні у одному житловому приміщенні, крім цього того враховуючи, що вони (ОСОБА_3 та відповідач) вже розлучені. Крім цього, повноцінно, через вказані конфлікти, не може використовувати вказане житло для проживання свого та членів своєї сімї і син відповідача позивач ОСОБА_4 Так він неодноразово заступався за матір та конфліктував з батьком, однак цього (тобто попереджати конфліктні ситуації) постійно робити не взмозі, оскільки інколи їздить на роботу за кордон. Фактично постійно проживає у квартирі лише коли приїжджає з-за кордону, але також і живе у будинку батьків дружини, власником якого вона є та де зареєстрована їх дитина. В нього теж триваючий конфлікт з батьком, через це він боїться залишати у квартирі саму дружину і дітей, тому вони живуть окремо. Непорозуміння стосовно користування та володіння квартирою, окрім того, що він у конфліктах заступався за матір полягає і у тому, що батько заперечує реєстрацію його дітей у квартирі та чинив перешкоди у цьому, крім цього не дає можливості (ховаючи будинкову книгу та техпаспорт квартири) взяти будь-які довідки та іншим чином перешкоджає повноцінному користуванню та володінню квартирою. Через вказану конфліктність позивач ОСОБА_3, також, переживає і за своє життя та здоровя. Окрім вказаної причини, посилаючись на ст. 365 ЦК України, вважають, що є і інші причини за якими право власності на частку позивача має бути припинене. Так частка позивача у квартирі є порівняно з їх частками незначною та не може бути виділена в натурі, хоч позивач і реально зробив інші двері та фактично закрив одну із кімнат, яку використовує. З двох приміщень (лоджії та житлової кімнати) які він використовує зробити повноцінне житлове приміщення можливості немає та згідно державних будівельних норм зробити таке є неможливо. Також, як вказувалось вище спільне користування приміщенням квартири їх та відповідача є неможливим через постійні конфлікти, які призводили і до неодноразового застосування насильства. Вирішити питання спільного мирного співіснування, також, неможливо, оскільки вони на такі теми спілкуватись не можуть. Крім цього, вважають, що припинення права позивача на частку у квартирі не завдасть йому істотної шкоди, оскільки він по-перше там постійно не проживає, лише за час перебування справи у суді робить вигляд, що там проживає. Натомість постійно проживає у іншому місці, можливо у своєї нової дружини. Крім цього, відповідач має інше житло, а конкретно частину будинку, що був поділений між ним та його сестрою і хоч така частка на даний час і не є повноцінним житловим приміщенням він, за виплачену йому компенсацію, може з цієї частки будинку зробити повноцінне житлове приміщення. Крім цього, вважають, що кошти які внесені на рахунок суду є достатньою компенсацією відповідачу за припинення його частки, оскільки навіть сам відповідач вказав про таку частку, подавши висновок оцінки квартири. Враховуючи вказане, а основне неможливість спільного користування та володіння квартирою з відповідачем, вважають, що є всі підстави припинити його права власності на частку у квартирі та передати таку їм. Просили позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позов заперечив. Як у своїх особистих усних та письмових запереченнях так і поясненнях свого представника вказав, що він дійсно разом із позивачами є співвласником спірної квартири. Набули вони таку завдяки йому, оскільки він отримав вказану квартиру за місцем праці. Через те, що у нього та позивача ОСОБА_3, за час їх спільного сімейного життя, виникали непорозуміння, а, крім цього, приблизно два-три роки тому він почав підтримувати близькі стосунки з іншою жінкою (фактично вважає її на даний час своєю цивільною дружиною), шлюб між ним та позивачем ОСОБА_3 було припинено. Що стосується конфліктності, то така дійсно існувала у його стосунках з дружиною, однак вважає, що такі провокувала сама дружина та він заперечує те, що кажуть позивачі, стосовно постійного застосування насильства ним до позивача ОСОБА_3 Дійсно мав місце одного разу вирок суду, за яким він засуджений за заподіяння тілесних ушкоджень дружині, однак більше таких випадків не було. Більше того останніх два-три роки між ними взагалі конфліктних стосунків не існує, оскільки вони майже не спілкуються. Він фактично проживає у двох приміщеннях квартири, які свідомо ізолював від дружини, яка проживає у решті квартири, з метою унеможливити провокування конфліктних ситуацій. Він навіть влаштував собі окремий вхід в квартиру з метою якнайменше спілкуватись з колишньою дружиною. З сином в них дійсно одного разу мав місце конфлікт, однак це був поодинокий конфлікт та під час такого син заподіював йому тілесні ушкодження та ще й погрожував. А взагалі з сином конфліктів жодних немає, оскільки вони не спілкуються та той живе у своєї дружини, а у квартирі взагалі не живе. Крім цього, хоче сказати, що він постійно проживає у вказаній квартирі, використовує її як своє постійне житло, іншого повноцінного житла немає. Дійсно інколи він ночує у своєї фактичної дружини, однак там він можливості проживати чи навіть перебувати немає так як там живуть її діти та внуки Він там лише інколи перебуває. Взагалі вони ще не визначались(з фактичною дружиною) стосовно їх окремого від її дітей проживання, він лише про це думає. Що стосується іншого приміщення, то дійсно він є власником приміщень у будинку №168 на вул. Шевченка, частка якого виділена йому в натурі, однак він не може використовувати таке повноцінно як житлове, оскільки по-перше до такого слід здійснити прибудову, щоб воно було придатне для проживання, а на це він немає коштів, оскільки зараз постійно не працює, перебивається тимчасовими заробітками. По-друге там постійно проживає його батько, якого теж він не хоче турбувати, оскільки це його житло. Тому це приміщення використовувати як житлове він не взмозі. Фактично у випадку позбавлення його спірної частки він буде змушений жити на вулиці. Враховуючи вказане, а саме можливість, на його думку, нормального співіснування у спільній квартирі всіх співвласників, так як вони співіснують і зараз; крім цього, можливість реального поділу квартири, на його думку як будівельника, що він зараз фактично і зробив; те, що припинення його права на частку у квартирі призведе до заподіяння йому істотної шкоди, а саме він буде позбавлений права на житло та не взмозі буде собі забезпечити таке повноцінне як він має за 132 тисячі гривень компенсації, буде ж навпаки позбавлений своєї власності, маючи значну (1/3) частину квартири, вважає, що позов є безпідставним. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у його відсутності, враховуючи, що третя особа повідомлялась належним чином про час та місце розгляду справи, крім цього від третьої особи до суду надійшла заява з проханням про розгляд справи у відсутності їх представника та вказано, що при вирішенні справи вони покладаються на розсуд суду.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі та були присутніми при її розгляді, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

З позовної заяви, заяв про уточнення та зменшення позовних вимог, пояснень на підтримання позову позивачів та їх представника у судовому засіданні, пояснень, заперечень на позов відповідача та його представника; пояснень свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9; листів КП ЛОР Золочівське МБТІ №304 від 21.08.2012 року, №513 від 20.11.2012 року, №53 від 7.03.2013 року; №52 від 12.03.2013 року; вироку Золочівського районного суду Львівської області від 7.08.2012 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ст. 125 КК України та матеріалів вказаної кримінальної справи; рішення Золочівського районного суду Львівської області від 22.11.2012 року у справі про розірвання шлюбу між відповідачем ат позивачем ОСОБА_3 та матеріалів вказаної справи; свідоцтва про право власності на квартиру №2 в буд. 123 на вул. Бродівській в м.Золочеві Львівської області; інформаційних довідок про власників будинку №168 на вул. Шевченка в м.Золочеві Львівської області та квартири №2 в буд. 123 на вул. Бродівській в м.Золочеві Львівської області РС Золочівського РУЮ Львівської області; рішення Золочівського районного суду Львівської області від 7.09.2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про усунення перешкод у реєстрації дитини та матеріалів вказаної цивільної справи; акту обстеження матеріально-побутових умов спірної квартири від 5.03.2013 року; звіту про вартість спірної квартири (а.с. 36-66); квитанції про оплату газопостачання (а.с. 65); технічного паспорту на квартиру №2 в буд. 123 на вул. Бродівській в м.Золочеві Львівської області; листа Золочівського РВ ГУМВС України у Львівській області №9155 від 14.12.2012 року; акту обстеження квартири від 5.04.2013 року; інвентаризаційної справи на будинок 123 на вул. Бродівській в м.Золочеві Львівської області КП ЛОР «Золочівське МБТІ»; Ордеру №1843 від 14.06.1982 року на вселення у спірну квартиру; виконкому Золочівської міської ради; матеріалів цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_10 про реальний поділ будинковолодіння №2-17/2011; матеріалів цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про реальний розподіл квартири №1310/1726/2012, судом встановлено таке.

Кожен із позивачів та відповідач є власниками по 1/3 частині спірної квартири №2 в буд. 123 на вул. Бродівській в м.Золочеві Львівської області, що складається із трьох житлових кімнат та загальна площа такої складає 83,6 кв.м. Крім цього, відповідач є власником 13/50 частин будинку №168 на вул. Шевченка в м.Золочеві Львівської області, що реально виділені йому в натурі рішенням суду у вигляді двох житлових кімнат із необхідністю здійснення добудови. У спірній квартирі зареєстроване у встановлену законом порядку місце проживання сторін та доньки позивача ОСОБА_4 ОСОБА_11 Однак протягом останніх трьох років у квартирі постійно проживають лише позивач ОСОБА_3 та відповідач. Позивач ОСОБА_4 періодично перебуває у квартирі. Між сторонами (позивачем ОСОБА_3 та відповідачем) у період їх спільного перебування у шлюбі періодично виникали конфлікти, сварки, вказане призвело до фактичного припинення між ними стосунків та розірвання шлюбу між ними рішенням суду від 22.11.2012 року. Крім цього, приблизно з 2010 року відповідач підтримує близькі стосунки з іншою жінкою (підтримує фактичні шлюбні стосунки). Також вироком Золочівського районного суду Львівської області від 7.08.2012 року відповідача засуджено за заподіяння позивачу ОСОБА_3 4.06.2012 року легкого тілесного ушкодження. Крім цього, протягом останніх трьох років між сторонами існують неприязні стосунки, що переростають у конфлікти, спори, які вирішуються, зокрема, і у судовому порядку.

В чергове між сторонами виник даний спір, у якому позивачі просять припинити права на частку у спірній квартирі відповідача, посилаючись на вимоги п. 1-4 ч.1 ст. 365 ЦК України, найбільше звертаючи увагу на неможливість спільного володіння та користування з відповідачем спірною квартирою через провокування ним конфліктів та застосування ним насильства до них, найчастіше до ОСОБА_3, а також перешкоди у володінні та користуванні, що, зокрема, полягають у приховуванні будинкової книги квартири, технічного паспорту, тощо.

З наведеного вище судом, також, встановлено, що відповідач володіє значною часткою у спірній квартирі, що є повноцінним житловим приміщенням, що постійно використовується як ним так і позивачем ОСОБА_3 для проживання з 1980-их років(вартість якої становить 396508 грн.), а саме 1/3 її частиною, вартістю 132169 грн., що умовно, при можливості реального поділу квартири могла б становити 27,87 кв.м. загальної площі такої. Іншого повноцінного житлового приміщення у відповідача з можливістю постійного там проживання немає.

Дійсно відповідач є власником згаданої частки у будинку №168 на вул. Шевченка в м.Золочеві Львівської області та між ним та іншим співвласником проведено реальний розподіл будинку та його частка виділена в натурі. Однак приміщення, що собою складають вказану частку та виділені відповідачу не можуть ним використовуватись як житлове приміщення, оскільки відповідачем не здійснено добудову до вказаних приміщень, відповідно до рішення суду та не створено з вказаної частки повноцінного житлового приміщення. Вказане не здійснене ним через брак коштів у відповідача, чого позивачами не спростовано. Крім цього, у вказаних приміщеннях проживає його батько, що теж у певній мірі робить неможливим переїзд до вказаних приміщень відповідача та повноцінного проживання там. Що стосується посилань позивачів на можливість спільного проживання відповідача із його теперішньою фактичною дружиною, то як вбачається із пояснень відповідача можливості спільного постійного проживання у нього та його теперішньої фактичної дружини ОСОБА_12 у нього немає так як у будинку за місцем її проживання проживають її діти та внуки та вільної площі у будинку немає. Вказаного позивачами теж не спростовано.

Крім цього, як вбачається із пояснень сторін та допитаних судом свідків відповідач постійно проживає у спірній квартирі. Між сторонами фактично встановлено порядок користування квартирою. Так відповідач займає приміщення житлової кімнати 2-5, площею 19,6 кв.м. та підсобного приміщення ІІ площею 12 кв.м. Решту житлових кімнат займає ОСОБА_3 та ними спільно використовуються приміщення кухні, санвузол та підвал, що закріплений за квартирою. Також позивачем ОСОБА_3 та відповідачем використовується земельна ділянка, біля будинку для господарських потреб. Крім цього, через часті непорозуміння між сторонами з метою унеможливити такі відповідачем здійснено собі додатковий вхід у квартиру у підсобному приміщенні ІІ та закриваються на ключ двері, що ведуть у житлову кімнату 2-5 з коридору 2-1. Однак позивачі і відповідач володіють ключами як від вхідних дверей квартири, так і дверей до підвалу та перешкод у користуванні сторони входами у квартиру та підвал одна одній не чинять. Крім цього, жодних інших перешкод у користуванні приміщеннями квартири сторони одна одній не чинять. Жодних доказів про те, що відповідач не проживає у квартирі постійно протягом тривалого періоду часу позивачами не представлено, натомість поясненнями свідків та заданим актом обстеження житлово-побутових умов встановлено протилежне, а саме факт постійного проживання відповідача у квартирі та зайняття згаданих вже приміщень квартири.

Враховуючи вказане, а саме те, що частка відповідача у спільному майні є значною, у нього відсутнє інше повноцінне житло та він використовує згадану частку для постійного проживання; жодних належних та допустимих доказів про те, що спільне володіння та користування спірною квартирою між сторонами є неможливим позивачами не представлено та судом не здобуто, натомість встановлено, що таке є можливим. А саме у квартирі фактично встановлено прядок користування її житловими приміщеннями між сторонами, приблизно пропорційно до їх часток; сторони вільно використовують загальні приміщення квартири (кухню, санвузол, коридор, вхід у квартиру) та перешкод одна одній у такому користуванні не чинять. Дійсно між сторонами мали місце два поодинокі конфлікти через неприязні між ними стосунки, один із яких призвів до притягнення відповідача до кримінальної відповідальності у 2012 році, а інший у 2010 році між відповідачем та позивачем ОСОБА_4 до припинення між ними спілкування, однак такі можна вважати винятковими випадками, оскільки як вбачається із показів свідків (сусідів сторін) протягом останніх двох-трьох років фактично жодних конфліктів чи непорозумінь між сторонами немає та їм про такі не відомо. Тому вказані два конфлікти не можуть бути підтвердженням доводів позивачів про неможливість спільного володіння чи користування спірною квартирою, враховуючи також, що позивач ОСОБА_4М взагалі у квартирі постійно, протягом останніх двох-трьох років, не проживає, проживаючи у власному житловому будинку його дружини. Інших доводів, що свідчили б про неможливість спільного володіння та користування позивачами не наведено. А також враховуючи, що припинення права на частку відповідача завдасть йому істотної шкоди. Так відповідач буде фактично позбавлений єдиного повноцінного на даний час для нього житла; своєї власності, що набута ним у встановленому законом порядку та є для нього необхідною, цінною та використовується; доказів про можливість забезпечення відповідачу можливості за отриману ним компенсацію придбати собі повноцінне житлове приміщення у Золочівському районі суду не представлено. Суд вважає, що позовні вимоги задоволені бути не можуть. Крім цього, суд, відмовляючи у задоволенні позову, враховує і те, що позивачі у випадку порушення їх прав (на їх думку) на користування та володіння квартирою відповідачем, зокрема, щодо порядку користування квартирою (у випадку незгоди із встановленим на даний час порядком і неможливості віднайдення порозуміння у вказаному питання) чи щодо оплати житлово-комунальних послуг вправі звертатись до суду з позовами для їх вирішення у випадку обґрунтованості таких.

На підставі наведеного, а також враховуючи можливість, а не обовязковість, згідно ст. 365 ЦК України припинення права на частку у спільному майні із згаданих підстав (передбачених п.1-4 ч.1), необхідність наявності виняткових обставин для позбавлення особи права на частку у спільному майні, суд вважає, що у задоволенні позову про: припинення права спільної часткової власності відповідача на 1/3 частки спірної квартири; визнання за кожним із позивачів по ? частині вказаної його частки(1/3), тобто по 1/6 частки спірної квартири; здійснення виплати відповідачу внесених позивачами на депозитний рахунок суду 132169 грн. компенсації за позбавлення відповідача права власності на 1/3 частки спірної квартири слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 41, 47 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 183, 316-319, 321, 325, 355, 356, 358, 360, 361, 364, 365, 379, 382, 383, 386, 391, ЦК України, -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, з участю третьої особи Реєстраційної служби Золочівського РУЮ Львівської області про припинення права власності, визнання права власності на частку у квартирі та здійснення виплати компенсації відмовити.

Повернути ОСОБА_3 внесені нею за квитанціями №32 від 12.02.2013 року та №65 від 16.04.2013 року 66085,67 грн. коштів, внесених на депозитний рахунок суду, за такими реквізитами : р/р 37313005000789, МФО 825014, ЗКПО 26306742, отримувач ТУ ДСА у Львівській області, банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області.

Повернути ОСОБА_13 внесені ним за квитанціями №33 від 12.02.2013 року та №64 від 16.04.2013 року 66085,67 грн. коштів, внесених на депозитний рахунок суду, за такими реквізитами : р/р 37313005000789, МФО 825014, ЗКПО 26306742, отримувач ТУ ДСА у Львівській області, банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги особами, що беруть участь у справі та були присутніми у судовому засіданні при його проголошенні в 10-денний строк з дня проголошення рішення, особами, що беруть участь у справі та не були присутніми при його проголошенні в десятиденний строк з дня отримання його копії.

Суддя:ОСОБА_14