Вирок № 31031796, 26.04.2013, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 713/79/12

Провадження № 1/309/31/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2013 року м. Хуст

Хустський районний суд

Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Довжанин М. М.

при секретарі Попадинець Я. В.

з участю прокурора Верховської С. І.

захисників ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст справу про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого експедитором ТОВ «Барва», не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні злочинів передбачених , ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 364 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_3 12 лютого 2011 року близько 20 год., перебуваючи на посаді інспектора групи патрульної служби Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, на якого відповідно до ст. 10 ЗУ «Про міліцію» покладено обовязок незалежно від посади , яку він обіймає, місцезнаходження і часу, вживати заходів до попередження і припинення правопорушень, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події та повідомлення в найближчий підрозділ про вчинення правопорушення, ігноруючи зазначені вимоги закону, не виконуючи своїх службових обовязків через несумлінне ставлення до них, знаючи, що ОСОБА_4 перевозить психотропну речовину, не повідомив про це працівників міліції, а на легковому автомобілі НОМЕР_1, яким він керував за дорученням, незаконно перевіз з метою збуту шляхом продажу за 800 грн. з м. Тячів у м. Хуст до готелю «Атлант», що на вулиці Івана Франка, № 107, шприц з психотропною речовиною метамфетаміном вагою 0,6524 грам (масова частка якого становила 0,225 грам), а також дві полімерні трубки чорного та синього кольорів із залишками цієї ж психотропної речовини.

Після цього, ОСОБА_3 достовірно знаючи, що ОСОБА_4 намагається збути психотропну речовину метамфетамін, як працівник правоохоронного органу, не припинив злочинні дії ОСОБА_4 та не повідомив правоохоронні органи про намір збути останнім психотропний засіб, а натомість під час фізичного затримання працівниками міліції ОСОБА_4 в м. Хуст по вул. Івана Франка, № 107, на легковому автомобілі НОМЕР_2, втік з місця події.

При цьому, з метою приховування своєї причетності до збуту психотропної речовини та знищення речових доказів злочинної діяльності у сфері незаконного обігу психотропних речовин, ОСОБА_3 під час втечі з місця події, рухаючись у згаданому транспортному засобі і перебуваючи навпроти будинку № 43 по вул. Івана Франка в м. Хуст, наказав пасажиру автомобіля ОСОБА_5 викинути на ходу чорну матерчату сумку ОСОБА_4, яка знаходилася в салоні автомобіля, і у якій були наявні полімерні трубки чорного та синього кольорів із залишками метамфетаміну.

Підсудний ОСОБА_4 12.02.2011 року придбав на ринку в м. Тячів від невстановленої слідством особи шприц із психотропною речовиною метамфетаміном вагою 0,6524 грам (масова частка якого становила 0,225 грам) за ціною 300 гривень з метою збуту, а також полімерні трубки чорного та синього кольорів із залишками цієї ж психотропної речовини.

В подальшому, приїхавши на автомобілі під керуванням ОСОБА_3 до готелю «Атлант», що розташований в м. Хуст по вул. Івана Франка, № 107, ОСОБА_4 з метою збуту психотропної речовини дістав із сумки шприц з метамфетаміном та поклав його у кишеню своєї куртки, а полімерні трубки чорного та синього кольорів із залишками цієї ж психотропної речовини залишив у салоні зазначеного автомобіля, після чого вийшов із автомобіля та знаходячись на тротуарі біля готелю «Атлант», свій злочинний намір щодо реалізації метамфетаміну до кінця не довів, оскільки був затриманий працівниками міліції.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні злочинів не визнав. Пояснив суду, що він на прохання своїх знайомих відвіз ОСОБА_4 до м. Хуст, не знаючи про те, що у останнього є при собі психотропна речовина. В цей час він не знаходився на службі і підвозив підсудного ОСОБА_4 не як службова особа.

Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні вину визнав у тому, що при ньому дійсно знаходилася психотропна речовина при затриманні, однак він її придбав для власного вживання, а не для збуту.

Дослідивши всі докази по справі, суд констатує, що вина підсудних у вчиненні злочинів доведена повністю показами свідків, письмовими та речовими доказами.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суду показали, що 12.02.2011 року ОСОБА_6, який працював на посаді оперуповноваженого СКР ОСОБА_10 УМВС України в Закарпатській області, отримав оперативну інформацію, що ОСОБА_4 по кличці «Кльопа» торгує наркотичними засобами. При цьому він також отримав мобільний номер останнього. Про отриману інформацію ОСОБА_6 рапортом доповів на імя начальника ОСОБА_10 міськвідділу міліції.

За вказівкою керівництва була створена оперативна група з числа працівників ОСОБА_10 УМВС України, до складу якої увійшли оперуповноважені СБНОН ОСОБА_10 ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ДІМ ОСОБА_10 ОСОБА_9, а також оперуповноважений СКР ОСОБА_10 ОСОБА_6

Для перевірки оперативної інформації ОСОБА_7 домовився із ОСОБА_4 про зустріч о 18.30 год. в м. Хуст по вул. Івана Франка, біля автовокзалу, з метою придбання у останнього дози наркотичних засобів за ціною 800 грн.

У складі оперативної групи вони виїхали на обумовлене місце. В домовлений час до готелю «Атлант», що в місті Хуст по вул. Івана Франка, підїхав автомобіль НОМЕР_3, із якого вийшов ОСОБА_4 До нього у цивільному одязі підійшов ОСОБА_7 Через декілька хвилин ОСОБА_7 подав умовний сигнал, який свідчив про наявність у ОСОБА_4 наркотичного засобу, після чого було проведено затримання останнього. При цьому автомобіль НОМЕР_3, покинув місце затримання. ОСОБА_7 та ОСОБА_9 розпочали його переслідування і за допомогою працівників ДАІ автомобіль та його пасажири були затримані на вул. Львівській, що в м. Хуст.

Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ствердили суду, що 12.02.2011 року вони перебували на чергуванні, коли на мобільний телефон ОСОБА_11 зателефонував дільничний ОСОБА_9 і повідомив, що ними проводиться спецоперація по виявленню та затриманню осіб, які здійснюють продаж наркотичних засобів і попросив зупинити та затримати автомобіль НОМЕР_3, оскільки останній не зупинився на їх вимогу і намагається втекти з місця пригоди. На відрізку дороги між вулицями Духновича та Львівська свідки побачили вищевказаний автомобіль і одразу увімкнули сирену та проблискові маячки, на що даний автомобіль зупинився. Через декілька хвилин підїхали оперативні працівники, які провели затримання автомобіля та його пасажирів і доставили їх у ОСОБА_10

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показала, що з хлопцем на прізвисько „Кльопа", тобто ОСОБА_4, вона познайомилася наприкінці минулої весни. За весь цей період вона з ним зустрічалася на дискотеках в м. Тячеві та м. Виноградові. З ОСОБА_3 вона познайомилася декілька років тому в м. Тячеві., у неї з ним є спільні друзі. ОСОБА_5 вона також знає, так як він з однієї компанії з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ОСОБА_14 вона знає тільки на вигляд, оскільки особисто з ним не спілкувалася.

Свідок не знає чим ці хлопці займаються, так як близьких стосунків з ними не підтримує. ОСОБА_8 декілька разів була в одній компанії з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 У її присутності підсудні не вживали наркотичні засоби.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_14 пояснили, що 12 лютого 2011 року вони разом із підсудними їхали у автомобілі під керуванням ОСОБА_3 до м. Хуст на прохання ОСОБА_4 У автомобілі вони не розмовляли, оскільки грала музика. В м. Хуст біля готелю «Атлант» ОСОБА_4 вийшов з автомобіля і через деякий час незнайомі люди повалили його на землю. ОСОБА_8 не зрозуміли, що сталося і втекли з місця події. Пояснили, що змінили покази, дані ними на досудовому слідстві, заявивши, що такі вони давали під впливом фізичного та психічного тиску з боку працівників міліції.

У звязку з наведеним та з метою обєктивного розгляду даної справи судом було доручено ОСОБА_10 міжрайонній прокуратурі провести перевірку заяв вище вказаних свідків.

Вказаною перевіркою було встановлено, що доводи свідків про застосування щодо них з боку працівників міліції фізичного та психічного насильства з метою отримання потрібних показів не знайшли свого підтвердження, а тому суд приходиться до висновку, що за наявних обставин до уваги слід брати покази, дані свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_14 під час досудового слідства, які відповідають встановленим по справі обставинам.

Таким чином, з показів свідка ОСОБА_5, які він дав під час досудового слідства, вбачається, що з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_14 він знайомий вже тривалий час. 12 лютого 2011 року ОСОБА_4 попросив знайти автомобіль, який би міг відвезти його додому переодягнутися. Виконуючи прохання ОСОБА_15 свідок зателефонував ОСОБА_3, який на автомобілі марки „Ніссан Примєра", чорного кольору, д. н. з. 080-97 РТ, погодився їх відвезти.

Після цього, він разом з ОСОБА_4 прийшли до кафе „Золота Троянда" де чекали на ОСОБА_3 У ОСОБА_4 була при собі спортивна сумка темного кольору. З його слів свідок дізнався, що у вказаній сумці знаходиться його паспорт та військовий квиток.

Через незначний проміжок часу до них окремо один від одного підійшли і присіли за столик ОСОБА_3 та ОСОБА_14. ОСОБА_8 трохи посиділи в кафе і близько 17 год. всі разом вийшли на подвір'я, де сіли у автомобіль ОСОБА_3 і поїхали з м. Тячева в напрямку м. Хуст.

Коли вони знаходилися на відстані близько 3-ох кілометрів від м. Хуст ОСОБА_4 хтось зателефонував на мобільний телефон і під час розмови останнього із співрозмовником ОСОБА_4 сказав, що він вже під'їжджає до м. Хуст і зараз буде в обумовленому місці, зателефонує та підвезе „амфетамін". Після цього вказана телефонна розмова закінчилась.

Даний вислів, і зокрема стосовно того, що ОСОБА_4, комусь в м. Хуст повинен підвезти „амфетамін" чули й інші особи, які знаходились в автомобілі, тобто ОСОБА_3 та ОСОБА_14. Про те, що «амфітамін» є психотропною речовиною свідок не знав.

ОСОБА_4 звернув увагу ОСОБА_3 на те куди саме потрібно проїхати в м. Хуст, тобто до кафе „Атлант". Свідок пояснював, що підсудний ОСОБА_4 наголошував на тому, що там йому потрібно продати „амфетамін". Необхідність під'їхати до кафе „Атлант", що в м. Хуст, ОСОБА_4 мотивував тим, що йому необхідно зустрітись з якоюсь людиною на декілька хвилин. До вказаного закладу вони під'їхали близько 18 год.

Після зупинки автомобіля ОСОБА_4 одразу вийшов з нього та зупинився на відстані біля трьох метрів від автомобіля і в цей момент до нього підійшов незнайомий хлопець, з яким він став про щось розмовляти. Потім свідок помітив, що чоловік, який розмовляв з ОСОБА_4, схопив останнього за куртку та повалив на землю.

Побачивши ситуацію, яка склалася ОСОБА_3 одразу зачинив всі дверки автомобіля за допомогою центрального замка та одразу почав швидко їхати вперед у напрямку центру м. Хуст. Проїхавши близько 50 метрів їм перегородив дорогу автомобіль „Фольксваген Пасат" темно-зеленого кольору, але ОСОБА_3 не зупинився, а об'їхав вказаний транспортний засіб і на великій швидкості продовжив рух в напрямку центру м. Хуст. Коли вони проїхали близько 400- 500 метрів від кафе „Атлант" ОСОБА_3 наказав свідку викинути сумку ОСОБА_4, що він і зробив неподалік Хустського районного суду.

Після цього, вони в центрі м. Хуста обігнали автомобіль ДПС, який рухався з ними в одному напрямку. На автомобілі ДПС було увімкнено проблискові маячки, у зв'язку з чим ОСОБА_3 зупинився. На вимогу працівників міліції пред'явити відповідні документи ОСОБА_3 надав їх і одразу в цей момент до них під'їхав автомобіль марки „Фольксваген Пасат" темно - зеленого кольору, з якого вибігли незнайомі йому особи і представилися працівниками міліції.

В цей момент ОСОБА_3 також представився працівником міліції, але незважаючи на це їх було доправлено до ОСОБА_10 УМВС України в Закарпатській області.

Із показів слідка ОСОБА_14, які він дав під час досудового слідства вбачається, що з громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_16 він знайомий тривалий час. 12 лютого 2011 року свідок прийшов у кафе «Золота Троянда», що в м. Тячево до ОСОБА_3 Там також знаходилися ОСОБА_5 та „Кльопа", тобто ОСОБА_4 ОСОБА_8 трохи посиділи після чого ОСОБА_3 сказав, що треба відвезти „Кльопу" в м. Хуст, щоб той переодягнувся. ОСОБА_8 поїхали на автомобілі марки «Ніссан Примєра» під керуванням ОСОБА_3. ОСОБА_3 дорозі вони зупинилися в смт. Буштино, де свідок зустрівся з дівчиною на ім'я Анюта, вони з нею посиділи в кафе. В цей час хлопці сиділи в машині. Хвилин через 10-15 свідок знову сів у машину і вони поїхали в напрямку м. Хуст. ОСОБА_3 дорозі ОСОБА_4 в черговий раз хтось подзвонив і після телефонної розмови останній звернувся до ОСОБА_3, щоб той зупинився навпроти автовокзалу в м. Хуст біля готелю „Атлант", так як йому потрібно продати психотропну речовину, а саме «амфетамін». Цю розмову свідок добре чув, перебуваючи на задньому сидінні автомобіля. Під'їхавши до готелю „Атлант" ОСОБА_3 без нагадування зупинився і ОСОБА_4 вийшов з машини. В цей час вони всі сиділи в машині. Він бачив як ОСОБА_4 говорив на тротуарі з якимось хлопцем, їхня розмова тривала близько 5-ти хвилин, після цього свідок побачив, як цей хлопець спіймав ОСОБА_4 за руку, а інший невідомий хлопець, підбіг до нього і наніс йому удар у грудну клітку. Від цих подій він дуже злякався, вийшов з автомобіля і пішов у сторону автовокзалу, де сів на маршрутку і поїхав додому.

Вина підсудних також підтверджується оглянутими та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

- оглядом місця події, в ході якого у ОСОБА_4 було вилучено фрагмент пластикового шприца з психотропною речовиною ( т. 1 а. с. 8-16);

- висновком спеціаліста № 371 та 372 від 14.02.2011 року, з якого вбачається, що у фрагменті пластикового шприца наявний психотропний засіб метамфетамін вагою 0,6524 грам, а на двох полімерних трубках чорного та синього кольорів наявні сліди психотропної речовини - метамфетаміну ( т. 1 а. с. 57-62);

- висновком експерта № 11-25 від 16.03.2011 року, згідно з яким масова частка метамфетаміну у наданому на дослідження фрагменті пластикового шприца з порошком жовто-білого кольору складає 0,225 грам ( т. 2 а. с. 17-21);

- речовими доказами фрагментом пластикового шприца з психотропним засобом

метамфітамін та двома полімерними трубками синього кольорів з слідами

метамфітаміну ( т. 2 а. с. 26);

- оглядом фрагмента пластикового шприца з психотропним засобом

метамфетаміном та двох полімерних трубок чорного та синього кольорів з слідами

метамфетаміну ( т. 2 а. с. 24-25);

- речовим доказом чорною матерчатою сумкою, яка належить ОСОБА_4 і у якій

знаходилися дві полімерні трубки чорного та синього кольорів зі слідами

метамфетаміну, яку з метою укриття злочину ОСОБА_3 наказав ОСОБА_5

викинути під час втечі з місця події 12.02.2011 року біля будинку № 43 по вул.

ОСОБА_17 в м. Хуст (т. 2 а. с. 26).

За місцем проживання та роботи ОСОБА_3 характеризуються позитивно ( т. 2 а. с. 91, 100).

ОСОБА_4 по місцю проживання характеризується посередньо (т. 2 а. с. 102).

Суд вважає, що дії підсудних органом досудового слідства кваліфіковано не вірно, оскільки з матеріалами справи та показами свідків не доведено, яким саме чином ОСОБА_3 використав своє службове становище з корисливих мотивів. Суд вважає, що у діях останнього наявні ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, тобто службова недбалість, оскільки ОСОБА_3 будучи працівником правоохоронного органу і знаючи про те, що ОСОБА_4 намагається збути психотропну речовину не перешкодив його діям.

Суд також приходить до висновку, що така кваліфікуюча ознака складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, як попередня змова між підсудними не доведена в судовому засіданні, оскільки доказів, які б на це вказували судом не встановлено.

З матеріалів справи слідує, що підсудний ОСОБА_3 довідався про те, що у ОСОБА_4 є психотропна речовина, яку він має намір збути тільки за декілька хвилин до того, як ОСОБА_4 вийшов із автомобіля з метою реалізації цієї речовини. Тому суд приходить до висновку, що попередньої змови між підсудними на перевезення та збут психотропної речовини не було.

Виходячи із встановлених в судовому засіданні обставин дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 367 КК України як службову недбалість, тобто невиконання службовою особою своїх службових обовязків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди державним інтересам; за ч. 1 ст. ст. 307 КК України як незаконне перевезення з метою збуту психотропних речовин.

Дії підсудного ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 307 КК України як незаконне придбання та перевезення з метою збуту психотропних речовин.

Призначаючи покарання підсудним суд враховує обставини, які помякшують покарання: ОСОБА_3 характеризується позитивно, ОСОБА_4 частково визнав вину, обоє притягаються до кримінальної відповідальності вперше.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Суд також враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи підсудних, які притягаються до кримінальної відповідальності вперше і приходить до висновку, що їм слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі зі застосуванням ст. 75 КК України, оскільки виправлення підсудних можливе без відбування покарання.

Речові докази по справі: 3 відеокасети слід залишити при справі, а психотропну речовину - знищити.

Що стосується автомобіля НОМЕР_3, який визначений по справі як речовий доказ, то його слід повернути власнику - ОСОБА_18, враховуючи те, що даний транспортний засіб є її власністю, а довіреність, яку вона видала ОСОБА_3 та ОСОБА_19 вона скасувала, про що свідчить нотаріально завірена заява.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України 1960 року, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307 , ч. 1 ст. 367 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 307 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки;

за ч. 1 ст. 367 КК України у вигляді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покаранням більш суворим визначити остаточне покарання засудженому ОСОБА_3 позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 2 роки .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки;

На підставі ст. 75 КК України звільнити обох засуджених від відбування основного покарання з випробуванням, якщо вони протягом іспитового строку, який суд визначає в 2 роки, не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обовязки.

Покласти на обох засуджених обовязки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично зявлятися для реєстрації в кримінально- виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_19 залишити «підписку про невиїзд», а ОСОБА_4 заставу до вступу вироку в законну силу.

Речові докази: 3 відеокасети з показами обвинувачених та свідків залишити при справі; шприц із психотропною речовиною, дві полімерні трубки чорного та синього кольорів знищити; автомобіль НОМЕР_3, повернути власнику - ОСОБА_18.

Стягнути із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно витрати повязані із проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів в сумі 421,92 грн. на користь Державного НДЕКЦ УМВС України: «одержувач платежу: ДНДЕКЦ МВС України, код 25574630, р/рахунок: 31255272210705; банк одержувача ГУДКУ в Київській області; МФО 821018; призначення платежу «за експертні роботи (19/11-2136), в тому числі ПДВ 70, 32 грн».

На вирок може бути подано апеляцію протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області.

Суддя Хустського

районного суду: підпис ОСОБА_20

З оригіналом вірно.

Суддя хустського

районного суду ОСОБА_20