Ухвала суду № 31028827, 29.04.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер № 243/2746/13-ц

Номер провадження №4-с/243/13/2013

У Х В А Л А

Іменем України

« 25» квітня 2013 року м. Словянськ

Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Чемодурової Н.О.

при секретарі - Бондаренко О.В.

за участю:

представник заявника ОСОБА_1

представника заінтересованої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Словянську цивільну справу за скаргою ОСОБА_3, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», відділ державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції , на дії державного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

28 березня 2013 року заявник ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Реви А.Ю. при виконанні рішення Словянського міськрайонного суду № 2-3702-09 від 26.10.2009 року про виселення та зняття з реєстрації її та ОСОБА_4 з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. В обґрунтування скарги заявниця зазначила, що державним виконавцем Ревою А.Ю. 31 серпня 2012 року прийнятий до виконання виконавчий лист № 2-3702-09 від 26.10.2009 р. Словянського міськрайонного суду з порушенням строку предявлення виконавчого документа до виконання, передбаченого п. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», який відповідно до вищезазначеної статті не повинен перевищувати один рік. Виконавче провадження з виконання даного виконавчого документу відкрито незаконно та підлягає скасуванню. Крім того, 20.03.2013 року державним виконавцем в присутності представника стягувача був складений акт державного виконавця про примусове виселення заявниці з квартири № 124, будинку № 28 в м. Словянську, який є недійсним та при складанні якого заявниця присутня не була.

Просить суд:

- визнати рішення та дії державного виконавця Ревви А.Ю. по виконанню рішення Словянського міскрайонного суду від 26 жовтня 2009 року по справі № 2-3702-09 незаконними;

- зобовязати відділ державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції закрити виконавче провадження по виконанню вищезазначеного рішення суду про виселення заявника та зняття її з реєстрації у квартирі АДРЕСА_2 з вищевикладених підстав.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 25 березня 2013 року, вимоги скарги підтримав повністю, навів доводи, аналогічні викладеним в ній. Також наголосив, що при складанні акта державного виконавця 20 березня 2013 року, яким виконувалося рішення Словянського міськрайонного суду № 2-3702-09 від 26.10.2009 про виселення ОСОБА_3, остання знаходилася в місті Хмельницькому та його не підписувала. Крім того, ОСОБА_5, який зазначений в акт, як особа, залучена до проведення виконавчих дій і в якості понятого, фактично при проведенні виселення присутнім не був.

Також представник заявниці наголосив на тому, що виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-3702-09 від 26.10.2009 Словянського міськрайонного суду про виселення ОСОБА_3 відкрито з порушенням вимог ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», а саме постанова про відкриття виконавчого провадження винесена після закінчення строку, передбаченого для предявлення виконавчих документів до виконання.

Представник заінтересованої особи, ПАТ КБ «Приватбанк», належним чином повідомленого про день та час слухання справи, в судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив. Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», неявка в судове засідання заінтересованої особи, повідомленої про час і місце його проведення не перешкоджає розгляду скарги. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника заінтересованої особи ПАТ КБ «Приватбанк».

Представник заінтересованої особи - заступником начальника відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності № 16-654 від 18.04.2013 року, в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги та зазначив, що дійсно 31.08.2012 року на виконання до ВДВС Словянського міськрайонного управління юстиції надійшов виконавчий лист № 2-3702-09 від 23.10.2009 року, виданий Словянським міськрайонним судом про виселення ОСОБА_3, ОСОБА_4 з квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 зі зняттям їх з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Донецькій області. Того ж дня була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. Підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження не було, строк предявлення виконавчого документу до виконання порушений не був, оскільки у виконавчому листі було зазначено, що строк предявлення виконавчого листа триває до 23 жовтня 2012 року.

11 лютого 2013 року на адресу боржників була надіслана вимога виконати рішення суду самостійно в строк до 26.02.2013 р. Оскільки рішення суду виконане не було, 20.03.2013 р. було проведено примусове вселення в присутності понятих, представника стягувача та доньки боржників, про що був складений акт державного виконавця. 21.03.2013 р. була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження згідно з п.8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд, заслухавши доводи заявника та представників заінтересованих осіб, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. ну виконавчу службу». ОСОБА_6 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-152/0/4-13 від 28.01.2013 р. наголошено на тому, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку передбаченому законом.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідно до рішення Словянського міськрайонного суду по справі № 2-3702-09 був виданий виконавчий лист № 2-3702-09 від 26.10.2009 р. про виселення ОСОБА_3, ОСОБА_4 з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 зі зняттям їх з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Донецькій області. Даний виконавчий лист надійшов на виконання до відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції 31.08.2012 р. Того ж дня державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (а.с.6).

Суд вважає, що виконавчий лист надійшов на виконання протягом строку, встановленого ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинної на момент винесення рішення та видачі виконавчого листа. Відповідно до вимог ст. 21 ЗУ «Про виконавче провадження», в редакції чинної на час видачі виконавчого листа, тобто 23 жовтня 2009 року, строк предявлення виконавчих листів до виконання складав три роки, тобто до 23 жовтня 2012 року, що і зазначено у виконавчому листі.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій розгляду і вирішення справи, тобто строк предявлення виконавчого документа до виконання необхідно обчислювати відповідно до вимог ст. 21 ЗУ «Про виконавче провадження» станом на час видачі виконавчого листа.

Крім того, заявником не надано клопотання про поновлення строку на оскарження зазначеної постанови, який заявником є суттєво порушеним.

Як вбачається з п. 6 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-152/0/4-13 від 28.01.2013 р., право на звернення до суду є строковим. Скаргу на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод (абзац 2 частини першої статті 385 ЦПК).

Однак, як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час, такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Таким чином, суд вважає за можливе захистити права заявника поновити їй строк на оскарження постанови ВП №36478172 від 31.08.2012року, однак підстави для визнання зазначеної постанови незаконною відсутні.

Також в судовому засіданні було достовірно встановлено і не оспорювалось сторонами, що державним неодноразово надавався строк на добровільне виконання рішення Словянського міськрайонного суду від 26.10.2009 р., про що на адресу боржників надсилались відповідні вимоги.

Про це, зокрема, свідчить надана заявником копія акту від 27.02.2013 року складена мешканцем квартири ОСОБА_7 та її представником ОСОБА_8 в присутності громадян ОСОБА_9 та ОСОБА_10, з якого вбачається, що зазначені особи 27 лютого 2013 року в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 очікували прибуття державного виконавця, згідно його вимоги від 11.02.2013р., однак добровільне виселення не здійснили.

20.03.2013 р. заступником начальника ВДВС ОСОБА_2 в присутності представника стягувача та доньки боржниці, а також за участю понятих було проведено примусове виселення, про що складено відповідний акт.

Доводи представника заявника з приводу того, відомості, зазначені в акті від 20.03.2013 р. не відповідають дійсності, а дії проведені на підставі нього, тобто виселення, мають бути визнані судом незаконними, суд не може прийняти до уваги, виходячи з наступного.

Так, як на підставу не достовірних даних, викладених у акті представник заявника посилається на ті обставини, що особами, зазначеними у акті в якості понятих були водій відділу ДВС ОСОБА_11, та ОСОБА_4, яка хоча і була присутня, однак має прізвище ОСОБА_7.

Судом встановлено, що зазначений в якості понятого ОСОБА_11, дійсно є водієм відділу ВДВС Словянського міськрайонного управління юстиції, однак, в той же час він не є посадовою особою, а тому суд не вбачає перешкод для його участі у виконавчій дії у якості понятого. Доводи представника заявника з приводу того, що до виконавчої дії понятий ставився відсторонено, не цікавився, тим що відбувалось також не заслуговують на увагу суду, оскільки до функцій понятого саме і віднесене стороннє спостерігання за подіями, які мають місце, без втручання у їх хід.

З пояснень державного виконавця Ревва А.Ю. в судовому засіданні вбачається, що особа громадянки ОСОБА_4, присутньої при виконавчій дії, була встановлена з її слів та пояснень представника ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_12, паспорт громадянина України не перевірявся. Оскільки сторонами в судовому засідання не оспорюється сам факт присутності ОСОБА_4, яка в процесі виконання рішення суду змінила прізвище на ОСОБА_7, то і посилання представника заявника на невірне зазначення прізвища останньої у акті також не може слугувати підставою недійсності акту.

Станом на день проведення вищезазначеної виконавчої дії, тобто на 20.03.2013 р., боржник ОСОБА_4 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть І-НО № 648282 від 05 жовтня 2012 року. Боржниця ОСОБА_3, яка є заявницею по справі, дома була відсутня, перебувала в місті Хмельницькому, незважаючи на повідомлення державного виконавця про день та час проведення виселення.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 ЗУ «Про виконавче провадження» відсутність боржника, який належним чином сповіщений про день та час виселення, при виконанні рішення, не є перешкодою для виконання рішення. Виселення провадилося в присутності двох понятих, що засвідчено їх підписами, відповідно до вимог ч. 5 ст.78 ЗУ «Про виконавче провадження».

Таким чином, при складанні державним виконавцем акту про виселенні боржниці за виконавчим документом, порушень вимог чинного законодавства суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 19, 22, 49, 78 Закону України «Про виконавче провадження», ст.2, 11, 60, 212, 214, 383, 386 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство КБ «Приватбанк», відділ державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління на дії державного виконавця.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області через Словянський міськрайонний суд протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 29 квітня 2012 року.

Суддя Чемодурова Н.О.