Рішення № 31028527, 18.04.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 243/1508/13-ц

Номер провадження 2/243/881/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

« 15» квітня 2013 року м. Словянськ

Словянський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Чемодурової Н.О.,

при секретарі Бондаренко О.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Словянську цивільну справу за позовом комунального підприємства «ЖЕК № 1» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за послуги по утриманню житлового будинку та прибудинкової території,-

В С Т А Н О В И В :

КП «ЖЕК №1» звернулося до суду з уточненим в ході судового розгляду позовом про стягнення заборгованості за послуги по утриманню житлового будинку та прибудинкової території з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, обґрунтувавши свої позовні вимоги тим, що згідно рішення виконавчого комітету Словянської міської ради від 17 квітня 2003 року КП «ЖЕК №1» створено для обслуговування та утримання будинків та прибудинкових територій та є балансоутримувачем будинку № 40 по вул. Чубаря м. Словянська. У квартирі № 1 даного будинку мешкають ОСОБА_2Г та ОСОБА_3, квартира є приватизованою. За період з квітня 2010 року по березень 2013 року за відповідачами рахується заборгованість у сумі 5814 грн. 13 коп. КП надає послуги по обслуговуванню будинку та прибудинкової території згідно тарифів, встановлених рішенням виконавчого комітету, щомісячно боржникам направлялися квитанції для оплати з попередженням про необхідність погашення заборгованості. Відповідачами проводилася оплата по квитанціям з жовтня 2004 року по квітень 2009 року по особовому рахунку 8780, що свідчить про наявність фактичних договірних зобовязань. Посилаючись на наведені обставини просять стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за отримані послуги та судові витрати по справі.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, діюча на підставі довіреності від 25 лютого 2013 року (а.с.9) позовні вимоги підтримала у повному обсязі, в обґрунтування позову додатково зазначила, що КП «ЖЕК № 1» належно виконує свої обовязки по утриманню житлового будинку № 40 по вул. Чубаря м. Словянська та прибудинкової території, послуги надає згідно затвердженим тарифам, що підтверджується представленими суду та долученими до матеріалів справи доказами, отже позовні вимоги обґрунтовані.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що договір з КП «ЖЕК №1» вони не укладали, оскільки мають право, як власники квартири, на власний розсуд розпоряджатися своєю власністю. Статті глави ІІ ЖК України, на які посилається позивач, не підлягають застосування до спірних правовідносин, оскільки їхня квартира є їхньою приватною власністю, а глава ІІ стосується лише квартир державної та комунальної власності. Статтею 159 ЖК України визначено, що ремонт будинків (квартир), належних громадянам, за їх бажанням може проводити підприємство побутового обслуговування населення. Вивчивши роботу КП «ЖЕК №1», яка на їх погляд є незадовільною, в них не має бажання звертатися до позивача за послугами. Договір з ними вони укладати не бажають. Ніхто не може зобовязати їх укласти договір, оскільки це є порушенням Конституції України та Європейської Конвенції. Ніхто не має права втручатися в їхнє приватне життя та в приватну власність.

Відповідачі в змозі самостійно проводити ремонтні роботи, або за необхідності звернуться до підприємства, що має ліцензію на проведення таких робіт та виконає їх належним чином. Вважають, що керівництво КП «ЖЕК №1» вводить суд в оману, зазначаючи статті 66-68 ЖК України, які не відносяться до приватного фонду, також, наявність злочинного зговору керівництва КП та виконавчого комітету, який виніс незаконне рішення та встановив нові тарифи, адже це прерогатива КМУ з наступним затвердженням ВРУ. За таких підстав, просять відмовити у задоволенні позовних вимог та притягнути до відповідальності керівництво КП «ЖЕК №1» за дачу неправдивих показань, а також, колишнє керівництво за фіктивні документи та підробку підписів.

Відповідач ОСОБА_3 також, пояснював, що один раз у 2012 році приходили представники КП «ЖЕК №1» перевіряти димоходи, при собі мали тільки сірники та папір, ніяких посвідчень не предявляли, тому він не пустив їх до квартири. Коли у лютому 2012 року була забита каналізація працівники ЖЕКу приходили, але нічого не робили, вони самі чистили каналізацію.

Відповідач ОСОБА_2 додатково зазначав, що усі роботи вони провадять самостійно, а саме: ними було встановлено стіл та лавку, проложили стежку, знесли дерево.

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, у межах заявлених позовних вимог установив наступне.

Як встановлено у судовому засідання та підтверджується матеріалами справи, розпорядженням керівника ВАТ «Содовий завод» від 30 червня 2004 року про приватизацію квартири, на прохання наймача ОСОБА_4, квартиру АДРЕСА_1 передано в спільну часткову власність в рівних частках(а.с. 19).

Згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в Донецькій області відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 значаться зареєстрованими за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно довідки КП «ЖЕК №1», ОСОБА_4 володілець квартири знята з реєстрації 24 листопада 2012 року у звязку зі смертю(а.с. 2; 12-13).

Рішенням виконавчого комітету Словянської міської ради № 452 від 21 серпня 2004 року затверджено акти прийому - передачі в комунальну власність територіальної громади майна, яке знаходиться на балансі ВАТ «Содовий завод» та згідно п. 2 даного рішення та додатку № 1 до нього, будинок № 40 по вул. Чубаря м. Словянська передано в господарське відання на баланс КП «ЖЕК № 1»(а.с. 7)

Враховуючи наведені обставини, суд визнає, що між сторонами: комунальним підприємством «ЖЕК № 1» як суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання послуг по утриманню житлового будинку та прибудинкової території, та наймачами - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фізичними особами, склалися спірні правовідносини у сфері надання і оплати комунальних послуг, які регулюються нормами Цивільного кодексу України, Житлового кодексу України та Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-ІV (з відповідними змінами) «Про житлово-комунальні послуги»(далі -ОСОБА_5).

Частиною першою статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Комунальні послуги, як убачається зі змісту статті 1 Закону «Про житлово-комунальні послуги», це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пунктів 1-4 статті 13 наведеного Закону залежно від функціонального призначення визначено перелік житлово-комунальних послуги, які поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо- будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення міць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд ( заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального значення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

За приписами статті 19 цього Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору.

Обовязок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків в редакції, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 року № 45.

При розгляді справи судом встановлено, що житловий будинок в якому проживають відповідачі обслуговується і ремонтується підприємством позивача.

Таким чином, необхідність укладення договору на надання комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін. Однак, дана вимога Закону сторонами спірних правовідносин не виконана.

Між тим, відсутність договору відповідно до вимог чинного цивільного законодавства України не є підставою для звільнення споживача від оплати комунальних послуг, оскільки згідно з частиною першою статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Такою дією є надання комунальних послуг позивачем та їх отримання відповідачами.

Відкриття особового рахунку за адресою: АДРЕСА_2, надання послуг та їх фактичне споживання відповідачами свідчать про наявність між сторонами фактичних договірних правовідносин на умовах, передбачених Правилами користування приміщеннями жилих будинків, затверджених постановою КМУ від 08 жовтня 1992 року.

За таких обставин суд вважає, що доводи відповідачів про відсутність договору між сторонами та відповідно обовязку здійснювати оплату послуг не заслуговують на увагу та при вирішенні спірних правовідносин суд виходить із обсягу прав і обов'язків сторін відповідно до чинного законодавства, яке регулює взаємовідносини суб'єкта господарювання, предметом діяльності якого є надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, та фізичних осіб, які отримують зазначені комунальні послуги.

Приписами пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Аналогічне положення закріплене в чинному Житловому кодексі Української РСР, у статті 68 якого передбачено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги).

Положення вказаних нормативно-правових актів носять юридично обов'язковий характер і підлягають виконанню учасниками договірних правовідносин.

Посилання відповідача ОСОБА_3, що норми глави ІІ Житлового кодексу не підлягають застосуванню до спірних правовідносин є неспроможними, оскільки, як було зазначено вище рішенням Словянської міської ради від 21 серпня 2004 року будинок № 40 по вул. Чубаря м. Словянська, в якому знаходиться квартира відповідачів, передано в комунальну власність територіальної громади.

Згідно ст. 4 ЖК Української РСР жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям утворюють громадський житловий фонд.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано розшифровку суми заборгованості відповідачів з урахуванням строку позовної давності(а.с. 61), а також розрахунки витрат підприємства на утримання будинку та прибудинкової території: копії актів і нарядів виконаних робіт КП ЖЕК № 1, копію наказу № 125 від 27 жовтня 2010 року «Про зміну тарифів на послуги по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій», паспорти готовності в опалювальний період 2010-2011, 2011-2012 роки, підписані представниками ПО Тепломережа та представником державної інспекції ДАБК, акти готовності до опалювального періоду, акти підключення опалення будинку від 06 жовтня 2010 року та 15 жовтня 2011 року, рахунки та акти по промивці системи опалення житлового будинку № 40 по вул. Чубаря (а.с. 63-108).

Доводи відповідачів про ненадання КП «ЖЕК № 1» послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а також надання їх неналежної якості не підтверджуються відповідними доказами.

Згідно зі статтями 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідки, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6, суду пояснив, що він є сусідом відповідачів та проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2. До та після нового 2013 року приїжджали слюсарі, але нічого не робили, КП «ЖЕК №1» взагалі нічого не робить, вони самостійно утеплювали труби на другому горищі, з письмовими заявами з приводу незадовільної роботи КП не звертався.

Суд досить критично ставиться до пояснень свідка ОСОБА_6, оскільки, як вже зазначалось вище, ні відповідачі, ні сам ОСОБА_6 із заявами до КП «ЖЕК №1» з питань неналежного виконання обовязків по утриманню будинку та прибудинкової території, не зверталися.

У судовому засіданні, допитана в якості свідка ОСОБА_5, суду пояснила, що вона працює у КП «ЖЕК № 1» з 2009 року двірником та до 2011 року в зоні її обслуговування був буд. № 40 по вул. Чубаря м. Словянська. Працює шість днів на тиждень з шостої до чотирнадцятої години. Загалом вона прибирала шість будинків кожного дня, включаючи підїзди та лицьовий бік будинку. Також, проводила побілку дерев, взимку прибирала сніг, посипала доріжки піском та шлаком. Знає відповідачів, оскільки вони мешкають у вищевказаному будинку, скарг на її роботу від них особисто чи через керівництво не надходило.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7, суду пояснила, що вона працює двірником в КП «ЖЕК №1» з 2011 року і прибирає буд. № 40 по вул. Чубаря м. Словянська та ще пять будинків. Робочий тиждень з понеділка по суботу включно, з шостої до чотирнадцятої годин. В її обовязки водить прибирання прибудинкової території, з квітня - побілка та косовиця, взимку прибирання снігу та посипання доріжок, восени прибирання листя. Знає відповідача ОСОБА_2, оскільки вже довгий час працює, від нього скарг на виконану нею роботу ніколи не надходило, ОСОБА_2 не дозволяв їй прибирати у підїзді та косити, казав, що сам може це робити, проте вона продовжувала виконувати свою роботу.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що вона працює у КП «ЖЕК № 1» з 15 листопада 2005 року на посаді майстер технічної ділянки, за весь час виконання нею своїх посадових обовязків, до яких входить обстеження житлових приміщень, складання актів, робота з персоналом, подання заяв до інших організацій, що надають послуги, скарг від відповідачів не надходило. У зимовий час посипання провадиться тим матеріалом, яким забезпечує керівництво, зокрема піском та шлаком. ОСОБА_2 звертався з приводу зносу дерева, на що КП було підготовлено документи, проте таке знесення провадиться на підставі рішення виконавчого комітету, після затвердження всієї документації, що є складною та тривалою процедурою.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 заперечував проти показань свідків, посилаючись на те, що вони є працівниками підприємства позивача та є найманими працівниками, а також, дають неправдиві показання в частині того, що прибирали підїзди будинку, оскільки на його питання не правильно вказали з чого вироблене у його підїзді напільне покриття.

Суд критично ставиться до таких пояснень ОСОБА_3, оскільки відповідачі в судовому засіданні підтвердили, що зі скаргами на роботу двірників вони ніколи не зверталися, жінки належно виконують свою роботу. За таких обставин, суд вважає за можливе прийняти до уваги пояснення допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9, оскільки вони є послідовними, логічними та не суперечать іншим доказам наданим по справі. Як зазначила представник позивача, прибирання підїздів житлових будинків не входить до переліку послуг, що надаються КП, а отже прибиральниці підмітали підїзди з власної ініціативи, що не може бути розцінено, як неналежне надання послуг комунальним підприємством.

Крім того, свідки підтвердили, що посипання доріжок у зимовий період дійсно здійснювалося шлаком, оскільки саме його було видано керівництвом. Відповідачі у судовому засіданні не заперечували, що прибирання снігу та посипання доріжок провадилося працівниками КП «ЖЕК №1», проте, відповідач

ОСОБА_3 в судовому засіданні наполягав, що використання шлаку є шкідливим, через радіаційність і його використання заборонено нормативними актами. Належних доказів на підтвердження своїх доводів відповідач не надав, у звязку з чим суд не приймає їх до уваги.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що на заявку жильців будинку № 40 по вул. Чубаря м. Словянська розроблялася необхідна документація для отримання рішення місцевої ради про землевідведення і отримання ордеру виконкому на знесення старого дерева, розташованого у дворі будинку. Такі показання, підтвердила і представник позивача ОСОБА_1, додатково зазначивши, що жильці будинку не дочекавшись дозволу самостійно знесли дерево. Відповідач ОСОБА_3 суду пояснив, що вони більше двох років очікували дозволу на знесення дерева і тільки після звернення його сусіда до КП вони нарешті отримали ордер та за власні кошти знесли дерево. Проте, свідок ОСОБА_8, під час надання пояснень, зазначала, що отримання дозволу є довготривалою процедурою, через необхідність погодження та затвердження відповідної документації у багатьох інстанціях, приймаючи до уваги такі доводи сторін, суд не може визнати дії КП в цій частині неналежними.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 58 ЦПК України).

Отже, суд не приймає до уваги надані відповідачами на підтвердження своїх заперечень проти позову копії: договору на поставку природнього газу, виписку з договору на надання послуг по теплопостачанню, технічні вимоги на встановлення водоміру, акт прийому в експлуатацію засобів обліку холодної води, договір на користування електричною енергією (а.с.20-29), оскільки вважає їх такими, що не містять в собі відомостей які вказували б на неналежне надання позивачем послуг, а отже не стосуються предмета доказування.

Належних доказів щодо обставин, на які відповідачі посилаються як на підставу своїх заперечень, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не надали.

Крім того, на вимогу суду, Словянською міжрайонною прокуратурою представлені матеріали перевірки за заявою ОСОБА_2 стосовно посадових осіб КП «ЖЕК №1» за фактом привласнення бюджетних коштів і складання фіктивних звітних документів. Так, за результатами дослідчої перевірки, проведеної в порядку ст. 97 КПК України (1960 року), було винесено постанову про відмову в порушені кримінальної справи стосовно посадових осіб КП «ЖЕК №1» м. Словянська у звязку з відсутністю в їх діях ознак складів злочинів, передбачених ст.ст. 191, 366 КК України.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в порядку положень статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачі, як споживачі послуг по утриманню житлового будинку та прибудинкової території, внаслідок односторонньої відмови від договірних зобов'язань припинили їх виконання. Такі дії відповідачів є протиправними, у зв'язку з чим за правилами статті 611 ЦК України стосовно них настають правові наслідки у вигляді відшкодування на користь позивача заборгованості у розмірі 5814 грн. 13 коп.

Крім того, у відповідності зі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню, вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача, понесені та документально підтверджені судові витрати по справі, які складаються з судового збору у розмірі 229 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 68, 160 ЖК України, ст.ст. 13, 18, 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги комунального підприємства «ЖЕК № 1» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за послуги по утриманню житлового будинку та прибудинкової території задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованих за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь комунального підприємства «ЖЕК №1» заборгованість за отримані послуги по утриманню житлового будинку та прибудинкової території в сумі 5814 (пять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 13 коп. на р/р 26005053600409 ФКБ «ПриватБанк», код 32599118, МФО 335548.

Стягнути в частковому порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованих за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь комунального підприємства «ЖЕК № 1» витрати по сплаті судового збору в сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. з кожного на р/р 26005053600409 ФКБ «ПриватБанк», код 32599118, МФО 335548.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти дні з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18 квітня 2013 року.

Суддя Н.О. Чемодурова