Ухвала суду № 31028404, 29.04.2013, Олександрівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Донецька)

Провадження по справі № 4-с/260/16/2013

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2013 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючої судді Хмельницької Л.І.

при секретарі Богоявленської А.С.

представника скаржника: ОСОБА_1

представника заінтересованої особи ВДВС Ворошиловського РУЮ м.Донецька: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, зацікавлена особа суб*єкт оціночної діяльності ОСОБА_4,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «АБ «Укргазбанк» звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, мотивуючи вимоги тим, що на примусовому виконанні у ВДВС Ворошиловського управління юстиції у м. Донецьку перебуває виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчих листів по справі № 2-1581/2009, виданих Ленінським районним судом м. Донецька по справі за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ТОВ «Тіс», ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та розірвання кредитного договору. В ході примусового виконання в виконавчого документу державним виконавцем було описано та арештовано майно боржника ОСОБА_5 Постановою державного виконавця для проведення оцінки нерухомого майна призначене експертом-оцінювачем у виконавчому провадженні , та постановлено надати письмовий висновок з питання визначення вартості предмета застави- суб*єкт оціночної діяльності фізичну особу ОСОБА_4 До стягувача АБ «Укргазбанк» від ВДВС Ворошиловського РУЮ м. Донецька надійшло повідомлення про оцінку арештованого майна № 33775 від 20 грудня 2012 року. В повідомленні зазначено, що згідно звіту про оцінку майна від 05.12.2012 року сумарна ринкова вартість майна, а саме будівлі торгово-виставкового комплексу загальною площею 915, 1 кв.м., розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Нарпітівська, 18 та належить майновому поручителю ОСОБА_5 без урахування ПДВ станом на 05.12.2012 року складає 2 532 708, 95 грн. У зв*язку з тим, що банк не погодився з оцінкою майна, керуючись ст.. 58 ЗУ «Про виконавче провадження» 28.12.2012 року банк подав до відділу ДВС заперечення № 3103/914 та просив провести рецензування звіту.

11.02.2013 року державним виконавцем направлено на адресу Банку повідомлення про рецензування звіту про незалежну оцінку арештованого майна № 19/133090 від 07.02.2013 року, відповідно до якої звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Банк, ознайомившись зі звітом про незалежну оцінку та рецензією на звіт, з висновком щодо вартості майна та методикою проведення оцінки не згоден за наступних підстав. Банком замовлено проведення альтернативної оцінки для чого залучений суб*єкт оціночної діяльності ОСОБА_7, відповідно до звіту, проведеного ним, ринкова вартість арештованого майна складає 3 5145 948, 79 грн. Також, під час проведення оцінки СОД-ФО ОСОБА_4 невірно застосовані аналоги.

Згідно з ст.. 58 ЗУ «Про виконавче провадження», оцінка майна боржника проводиться за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки, що в точності відповідає поняттю ринкова вартість. Таким чином, при визначенні вартості майна для примусової реалізації використовується виключно ринковий вид вартості.

Згідно Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» існує понад десятка видів вартості, але жодним законодавчим актом України не передбачено вид вартості «що приймається для укладання договору застави на утримання банківського вкладу»- як зазначено у розділі 1 Звіту «висновок про вартість об*єкта незалежної оцінки». Вважають, що державним виконавцем допущено порушення діючого законодавства, оскільки у постанові про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні державним виконавцем не чітко сформульовані вимоги до проведення оцінки майна, не зазначено яку саме вартість майна необхідно визначити оцінювачу, таким чином ОСОБА_4 на власний розсуд обрав та визначив вартість майна, а саме оціночну (початкову) вартість майна, що приймається для укладання договору застави на отримання банківського кредиту станом на 05.12.2012 року. Вважають, що вартість, що визначена СОД-ФОЛ ОСОБА_4 не є ринковою вартістю, оскільки вона визначена за аналогами майна, яке пропонується у забезпечення за кредитними договорами, а тому не може використовуватися державним виконавцем в рамках виконавчого провадження.

При розрахунку вартості оцінювач встановив ліквідаційну вартість, яка не може бути початковою ціною продажу, так як суперечить ст.. 58 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до якої при визначенні вартості майна для примусової реалізації використовується виключно ринковий вид вартості.

Оцінювач застосував до розрахованої ринкової вартості порівняльним підходом коригуючий коефіцієнт 0,8 (який на його думку доцільно застосовувати враховуючі обмежений с трок реалізації майна т внаслідок примусового продажу). Таким чином, вартість, розрахована ним згідно Національного стандарту № 1 ст. 28 є ліквідаційною-різновидом неринкової вартості, що суперечить ст.. 58 ЗУ «Про виконавче провадження».

Тому скаржник вважає, що дії щодо використання даного звіту для формування державним виконавцем пакету документів, який в подальшому буде направлений для проведення прилюдних торгів є протиправними.

Просив визнати вартість за звітом про незалежну оцінку арештованого та описаного майна- будівлі торгово-виставкового комплексу загальною площею 915, 1 кв.м., розташованої за адресою : м. Донецьк, вул. Нарпітовська, 18 яка належить майновому поручителю ОСОБА_5, виготовленої суб*ктом оціночної діяльності фізичною особою ОСОБА_4 станом на 05.12.2012 року такою, що не відповідає діючому законодавству.

Пізніше надав до суду заяву з уточненням позовних вимог, просив також визнати дії державного виконавця щодо прийняття та затвердження звіту та рецензії на нього незаконними та скасувати їх.

В судовому засіданні представник заявника за довіреністю підтримав заявлені вимоги, пояснив, що при поданні скарги банк керувався Постановою Пленуму Вищого Господарського Суду та судовою практикою. Заявлені вимоги підтримав повністю та просив задовольнити їх, а саме: визнати дії державного виконавця щодо прийняття та затвердження звіту та рецензії на нього незаконними та скасувати їх, визнати вартість за звітом про незалежну оцінку арештованого та описаного майна- будівлі торгово-виставкового комплексу загальною площею 915, 1 кв.м., розташованої за адресою : м. Донецьк, вул. Нарпітовська, 18, яка належить майновому поручителю ОСОБА_5, виготовленої суб*ктом оціночної діяльності фізичною особою ОСОБА_4 станом на 05.12.2012 року такою, що не відповідає діючому законодавству.

Представник ВДВС Ворошиловського РУЮ м. Донецька в судовому засіданні вимоги скарги не визнав та пояснив, що скаржник фактично просить суд визнати недійсним звіт СОД ФО ОСОБА_4 від 05.12.2012 року про вартість описаного та арештованого майна, а саме: будівлю торгівельно-виставкового комплексу загальною площею 915, 1 кв.м., розташовану за адресою: м. Донецьк, вул. Напрітівська, 18, але в порядку розгляду скарги , який регламентується ст.. 383-389 ЦПК України не передбачене вирішення питання щодо скасування звіту про незалежну оцінку майна, просив не приймати до уваги уточнення до позовної заяви, оскільки з вимоги про визнання незаконними дій державного виконавця заявником пояснення не надані, а зі змісту скарги випливає лише вимога щодо визнання недійсним звіту оцінки.

Заінтересована особа ОСОБА_4 до суду не з*явився, надіслав на адресу суду заперечення щодо заявлених скаржником вимог а також заяву з проханням розглядати справу у його відсутність.

Суд, вислухавши пояснення представника скаржника, державного виконавця, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що заявлені вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, на виконанні у ВДВС Ворошиловського управління юстиції у м. Донецьку перебуває виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчих листів по справі № 2-1581/2009, виданих Ленінським районним судом м. Донецька по справі за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ТОВ «Тіс», ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та розірвання кредитного договору.

В ході примусового виконання в виконавчого документу державним виконавцем було описано та арештовано майно боржника ОСОБА_5 Постановою державного виконавця для проведення оцінки нерухомого майна призначене експертом-оцінювачем у виконавчому провадженні , та постановлено надати письмовий висновок з питання визначення вартості предмета застави- суб*єкт оціночної діяльності фізичну особу ОСОБА_4 Копія постанови була своєчасно направлена стягувачу.

У зв*язку з тим, що банк не погодився з оцінкою майна, керуючись ст.. 58 ЗУ «Про виконавче провадження» 28.12.2012 року банк подав до відділу ДВС заперечення № 3103/914 з проханням про проведення рецензування звіту.

Постановою державного виконавця від 04.01.2013 року було призначено рецензування звіту про оцінку майна, складеного суб*єктом оціночної діяльності- суб*єктом господарювання , якою було призначено ОСОБА_8 суб*єктом господарювання у виконавчому провадженні для рецензування звіту про незалежну оцінку описаного та арештованого майна.

07 лютого 2013 року до відділу надійшла рецензія на звіт про незалежну оцінку майна описаного актом опису й арешту, у відповідності до якої звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки.

07 лютого 2013 року на адресу заявника було надіслано повідомлення про рецензування звіту про оцінку и арештованого майна.

Скаржник звернувся до суду з скаргою про визнання вищезазначеного звіту про вартість описаного майна недійсним. Пізніше уточнив свої вимоги та просив визнати дії державного виконавця щодо прийняття та затвердження звіту про оцінку та рецензію незаконними.

За правилами ст.. 383 ЦПКУ України сторони виконавчого провадження мають право оскаржити до суду рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 5, 18 Закону України «Пр оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суб*єктами оціночної діяльності є суб*єкти господарювання, зареєстровані у встановленому законодавством порядку фізичні особи- суб*єкти підприємницької діяльності, які здійснюють господарську діяльність у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб*єкта оціночної діяльності відповідно до Закону. Сертифікат суб*єкта оціночної діяльності-суб*єкта господарювання є документом, що засвідчує право суб*єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб*єктами оціночної діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому залучені.

Згідно із статтею 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов*язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, не погодившись із дією державного виконавця за наслідками вищевказаних дій щодо висновку оцінювача про вартість майна стягувач у виконавчому провадженні має право оскаржити такі дії державного виконавця до суду, відповідно до вимог ст. 383 ЦПК України, тобто законодавцем визначений такий спосіб захисту порушеного права як оскарження дій державного виконавця, а не визнання звіту оцінювача недійсним.

Заявник першопочатково звернувся до суду з заявою про визнання вартості за звітом про незалежну оцінку арештованого та описаного майна такою, що не відповідає діючому законодавству. Обраний заявником спосіб захисту права у межах розгляду судом скарги в порядку розділу «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України не відповідає встановленим ст.. 387 ЦПК України способам захисту права сторони виконавчого провадження, що подала скаргу на дії державного виконавця.

При цьому, суд вважає, що вимоги заявника щодо визнання незаконними дій державного виконавця, викладені у уточненні до скарги, не піддягають задоволенню, оскільки вони є формальними, як випливає з тексту скарги та пояснень представника скаржника в судовому засіданні, фактично він заявляє вимоги щодо визнання звіту оцінювача недійсним. Вимоги щодо визнання незаконними дій державного виконавця не обгрунтовані, та навіть не обумовлено в чому саме полягає їх незаконність.

Таким чином, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст.. ст. 383-389 ЦПК України, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, зацікавлена особа суб*єкт оціночної діяльності ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Ленінський районний суд м. Донецька шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня проголошення ухвали.

СУДДЯ:Л.І.Хмельницька