Рішення № 31025732, 24.04.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 1512/9616/2012

Провадження № 2/520/263/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.04.2013 рокуКиївський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого суддіРеви С.В.,

при секретаріГрановському Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський-24», Виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання дій незаконними, скасування свідоцтва про право власності та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому посилається на те, що у 1986 році він познайомився з ОСОБА_3 та з 1987 року вони почали проживати разом.

У 1987 році ОСОБА_3, за місцем роботи, а саме Одеський лакофарбовий завод, подала заяву про вступ до ЖБК.

У 1988 році ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вселились в АДРЕСА_1, також у зазначену квартиру вселилася неповнолітня дочка ОСОБА_3 від першого шлюбу ОСОБА_2.

24 листопада 1990 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_3, а у 1992 році вони повністю погасили пай у кооперативі.

01 вересня 2010 року ОСОБА_3 померла. Після смерті ОСОБА_1 продовжував проживати у ІНФОРМАЦІЯ_1 та сплачувати комунальні послуги.

У липні 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувся скандал, та після скандалу ОСОБА_2 заявила, що АДРЕСА_1 належить їй на праві власності.

У звязку з чим, ОСОБА_1 почав збирати інформацію у голови ЖБК «Приморський-24» та зясувалось, що керівництво ЖБК «Приморський-24» 06 вересня 2010 року видало ОСОБА_2 довідку № 30 про те, що вона виплатила пайовий внесок за АДРЕСА_1. На підставі вказаної довідки 04 листопада 2010 року виконавчий комітет Одеської міської ради видало ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1.

Однак, ОСОБА_1 вважає, що АДРЕСА_1 належала йому та його померлій дружині ОСОБА_3 на праві сумісної власності, а на момент виплати пайового внеску за вказану квартиру ОСОБА_2 була неповнолітньою, а тому не приймала і не могла прийняти участь у виплаті паю.

У звязку чим, ОСОБА_1 звернувся до суду із відповідним позовом, вимоги якого під час розгляду справи уточнив та відповідно до яких просить суд визнати незаконними дії ЖБК «Приморський-24» щодо видачі 06 вересня 2010 року ОСОБА_2 довідки № 30 про виплату пайового внеску за АДРЕСА_1; скасувати свідоцтво про право власності АДРЕСА_1, яке 04 листопада 2011 року видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради на імя ОСОБА_2 та встановити, що частки в пайовому внеску у ЖБК «Приморський-24» ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за АДРЕСА_1 є рівними (а. с. 169).

Під час розгляду справи ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому посилається на те, що до вселення в АДРЕСА_1, вона та її матір ОСОБА_3 разом мешкали в гуртожитку Одеського лакофарбового заводу за адресою: м. Одеса, вул. Шилова, буд. № 27.

Рішенням Приморського районного виконавчого комітету м. Одеси № 480 від 05 серпня 1988 року видано ордер № 46 серії ПР від 07 вересня 1988 року для вселення у житлове приміщення, а саме АДРЕСА_1 та у вказану квартиру мали право вселитися ОСОБА_3 з її донькою ОСОБА_2

Також ОСОБА_2 посилається на те, що її мати ОСОБА_3 сплачувала пайовий внесок наступним чином - 3.000 рублів сплатила за неї бабця ОСОБА_2, що підтверджується повідомленням № 12434 від 20 червня 1987 року, а решту суми до грудня 1989 року сплатив Одеський лакофарбовий завод, а твердження ОСОБА_1 про те, що після укладення шлюбу із її матірю ОСОБА_3 вони спільно у 1992 році повністю погасили пай у кооперативі не відповідає дійсності і не чим не підтверджується.

У 2010 році ОСОБА_3 намагалася отримати право власності на спірну квартиру, у звязку з чим оригінали документів про сплату пайового внеску вона надала голові правління ЖБК «Приморський-24»ОСОБА_4 й отримала відповідну довіку № 29 від 18 серпня 2010 року.

Однак, реалізувати своє право щодо реалізації житла вона не встигла, оскільки 01 вересня 2010 року вона померла.

06 вересня 2010 року голова ЖБК «Приморский-24» ОСОБА_5 видала ОСОБА_2 довідку № 30 про виплату пайового внеску, яка буда підставою для видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на АДРЕСА_1 від 04 листопада 2010 року серії САС № 914867.

Отже, ОСОБА_2 вважає, що вона отримала право власності на АДРЕСА_1 у відповідності до норм чинного законодавства України, але ОСОБА_1 не допускає її у вказану квартиру, у звязку з чим ОСОБА_1 позбавив її право й можливість проживати в спірній квартирі.

Тому, ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволені позову, позбавити ОСОБА_1 у праві користування АДРЕСА_1, виселити ОСОБА_1 з АДРЕСА_1, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 12.014 гривень в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу, а також 214 гривень 60 копійок в рахунок відшкодування судових витрат (а. с. 130-137).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник первісний позов підтримали та просили суд його задовольнити, посилаючись на обставини, які викладенні у позові, а у задоволенні позову ОСОБА_2 просили відмовити, оскільки він є необґрунтованим та не відповідає дійсності.

Представник відповідача ЖБК «Приморський-24» у судовому засіданні у задоволенні первісного позову поклався на розсуд суду, а позов ОСОБА_2 просив суд задовольнити.

Представник третьої особи ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення первісного позову, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, а позов ОСОБА_2 підтримав та просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені у позові.

Представник відповідача виконавчого комітету Одеської міської ради у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши пояснення учасників процесу та пояснення свідків, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а у задоволенні позову ОСОБА_2 слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 141 ЖК України, особі, прийнятій до членів житлово-будівельного кооперативу, по рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, надається окрема квартира, що складається з однієї чи кількох кімнат, відповідно до кількості членів сім'ї, суми її пайового внеску і граничного розміру жилої площі, передбачуваного Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу. Заселення квартир у будинку житлово-будівельного кооперативу провадиться за ордерами, що видаються виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Відмову у видачі ордера може бути оскаржено в судовому порядку.

У судовому засіданні встановлено, що з 1970 року ОСОБА_3 працювала на лакофарбовому заводі на посаді старшого економіста та з 1972 року мешкала в гуртожитку Одеського лакофарбового заводу за адресою: м. Одеса, вул. Шилова, буд. № 27 (а. с. 81).

03 липня 1974 року у ОСОБА_3 народилася донька ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження від 14 серпня 1974 року серії І-ЖД № 436205 (а. с. 143).

20 березня 1978 року ОСОБА_3 подала заяву для постановки на облік, у звязку із відсутністю житлової площі та рішенням виконавчого комітету за № 712 від 05 грудня 1986 року взяття на облік (а. с. 81).

Згідно із п. 4 постанови Ради Міністрів Української РСР «Про затвердження Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу» затвердженого 30 квітня 1985 року за № 186, виконавчий комітет місцевої Ради народних депутатів або адміністрація підприємства, установи, організації чи орган кооперативної або іншої громадської організації і профспілковий комітет на підставі заяв громадян, які перебувають на обліку бажаючих вступити до кооперативу (у списку осіб, які користуються правом на вступ до кооперативу поза чергою), з додержанням установленої черговості складають списки громадян, які вступають до даного кооперативу, і членів їх сімей та проводять загальні збори громадян, на яких приймається рішення про організацію кооперативу.

У 1987 році ОСОБА_3 за місцем роботи подала заяву про вступ в члени ЖБК «Приморський-24».

17 квітня 1987 року рішенням виконавчого комітету Приморської районної ради народних депутатів м. Одеси № 191 сформовано ЖБК «Приморський-24» та затверджено списки кандидатів в члени ЖБК «Приморський-24» (а. с. 56-57).

20 червня 1987 року ОСОБА_6, яка є бабусею ОСОБА_2, сплатила первинний внесок у розмірі 3.000 рублів, що підтверджується повідомленням № 12434 від 20 червня 1987 року (а. с. 70).

07 вересня 1988 року виконавчий комітет Приморської районної ради народних депутатів м. Одеси, на підставі рішення виконавчого комітету № 480 від 05 серпня 1988 року, видав ОСОБА_3 ордер № 46 серії ПР для вселення з її донькою ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 (а. с. 65).

Крім того, вищенаведене у судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_7, а також пояснила суду, що знає ОСОБА_1 і покійну ОСОБА_3 з 1987 року, коли вони стали мешкати спільно в гуртожитку лакофарбового заводу, та у 1988 році вони вселилися в кв. № 53, а вона в кв. 51 житлового будинку № 61 по вул. Ак. Вільямса в м. Одесі.

Також зазначене у судовому засіданні підтвердила й свідок ОСОБА_8 та пояснила, що знає ОСОБА_1 і ОСОБА_3 також з 1987 року та первинний пайовий внесок у розмірі 3.000 рублів дав батько ОСОБА_2 в якості оплати аліментів на утримання ОСОБА_2 до досягнення нею повноліття, а грошові кошти, що залишилися, погасив лакофарбовий завод.

Однак, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що лакофарбовий завод дійсно погасив суму залишку пайового внеску, а якщо б навіть лакофарбовий завод дійсно погасив суму залишку пайового внеску то ці кошти все одне вважались спільними коштами подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

24 листопада 1990 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії ІІІ-ЖД № 317250 (а .с. 9).

03 липня 1991 року ОСОБА_1 зареєстрував своє місце проживання у ІНФОРМАЦІЯ_2, де мешкає і зареєстрований до теперішнього часу (а. с. 14).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КпШС України, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Згідно із ч. 1 ст. 28 КпШС України, в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

Таким чином, з урахуванням пояснень свідків та наявних в матеріалів справи доказів, суд дійшов до висновку, що з 1987 року позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 почали спільно проживати у гуртожитку лакофарбового заводу за адресою: м. Одеса, вул. Шилова, буд. № 27, а тому були пов'язані спільним побутом. А у 1988 році ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вселилися в АДРЕСА_2,

Однак, гроші у розмірі 3.000 рублів, які сплатила бабуся ОСОБА_2 в рахунок першого пайового внеску в якості оплати аліментів на утримання ОСОБА_2 до її повноліття, а тому суд вважає, що з 20 червня 1987 року неповнолітня ОСОБА_2 перебувала на утриманні ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які спільно проживали та вели спільній побут.

Крім того, суд вважає, що грошові кошти у розмірі 3.000 рублів, які були надані в якості аліментів на утримання ОСОБА_2 до її повноліття, не являлися саме власністю ОСОБА_2. Але вказані гроші ОСОБА_3 вирішила внести як перший пайовий внесок за АДРЕСА_3 для поліпшення їх житлових умов, а подальше утримання доньки здійснювалося подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

Тому, суд вважає, що частки в пайовому внеску у ЖБК «Приморський-24» ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за АДРЕСА_1 були рівними, у звязку з чим вказана квартира є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

01 вересня 2010 року померла дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_3, про що зроблено відповідний запис № 856, що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видане Другим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції (а. с. 10).

Між тим, 03 вересня 2010 року, в день поховання ОСОБА_3, ОСОБА_2 звернулася до ЖБК «Приморський-24» із заявою, в якій просила прийняти її в члени ЖБК «Приморський-24», у звязку із смертю матері, яка була членом вказаного кооперативу (а. с. 183).

Але у суду виникають сумніви, що в день поховання своєї матері, а саме 03 вересня 2010 року, ОСОБА_2 займалася подачею заяви до ЖБК «Приморський-24» про прийняття її в члени ЖБК «Приморський-24» та самі збори членів ЖБК «Приморський-24» відбулися в цій же день.

06 вересня 2010 року голова ЖБК «Приморский-24» ОСОБА_5 видала ОСОБА_2 довідку № 30 про те, що вона виплатила пайовий внесок в ЖБК «Приморський-24» щодо АДРЕСА_4 ум. Одесі.

На підставі вказаної довідки виконавчий комітет Одеської міської Ради видав ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на кв.№ 53 в м. Одесі по вул. Ак. Вільямса 61 в м. Одесі (а. с. 152).

Крім того, у судовому засіданні була допитана в якості свідка ОСОБА_5, яка є колішнею головою ЖБК «Приморський-24» та яка підтвердила те, що ОСОБА_2 пайовий внесок в ЖБК «Приморський-24» не виплачувала, а довідку про виплату пайового внеску видала на тій підставі, що довідку аналогічного змісту видала за життя ОСОБА_3.ОСОБА_5 також пояснила, що ОСОБА_2 за життя матері членом ЖБК не була, а вступила по її пораді 03 вересня 2010 року в день похорон матері.

Однак, ОСОБА_5 не змогла пояснити суду чому вона не запропонувала вступити в члени ЖБК ОСОБА_1, який згідно ч. 2 ст. 145 ЖК України має право, як чоловік померлої, на першочерговий вступ в члени ЖБК. ОСОБА_5 також пояснила, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 тривалий час мешкали спільно аж до дня смерті ОСОБА_3.

Відповідно до ч. 2 ст. 145 ЖК України, дружині члена кооперативу, що має право на частину паєнагромадження, надається перевага на вступ до кооперативу перед іншими членами сім'ї. При відсутності дружини, що має право на частину паєнагромадження, а також при відмові її від вступу до кооперативу така перевага надається спадкоємцям члена кооперативу, які проживали разом з ним.

Згідно із п. 55 постанови Ради Міністрів Української РСР «Про затвердження Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу» затвердженого 30 квітня 1985 року за № 186, при відсутності дружини, що має право на частину паєнагромадження, а також при відмові її від вступу до кооперативу така перевага надається спадкоємцям члена кооперативу, які проживали разом з ним. До кооперативу може бути прийнято стільки спадкоємців, скільки є ізольованих кімнат у квартирі.

Таким чином, суд вважає, що ЖБК «Приморський-24» видавши ОСОБА_2 довідку № 30 від 06 вересня 2010 року вимоги ч. 2 ст. 145 ЖК України, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про відмову ОСОБА_1 від вступу до ЖБК «Приморський-24», як дружині ОСОБА_3, яка була членом ЖБК «Приморський-24».

Крім того, як встановлено судом вище, пайові внески у ЖБК «Приморський-24» ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за АДРЕСА_4 ум. Одесі були рівними.

Тому, суд вважає, що дії посадових осіб ЖБК «Приморський-24» щодо ініціювання вступу ОСОБА_2 в члени ЖБК «Приморський-24» та видачі 06 вересня 2010 року довідки № 30 про виплату пайового внеску за квартиру кв. № 53 в м. Одесі по вул. Ак. Вільямса 61 в м. Одесі слід визнати незаконними та в свою чергу слід скасувати свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1, яке 04 листопада 2011 року видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради на імя ОСОБА_2В на підставі вказаної довідки, оскільки воно було видане з порушенням закону.

Таким чином, суд вважає, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню, а у задоволенні позову ОСОБА_2 слід відмовити, оскільки член сім'ї, який спільно мешкає з членом кооперативу має рівні з ним права користування житлом, а ОСОБА_1 з 1988 року мешкав в кв. № 53 будинки № 61 по вул. Ак. Вільямса в м. Одесі і жив однією сім'єю з ОСОБА_2, яку тривалий час утримував як неповнолітню.

З урахуванням вказаного, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню шляхом визнанням незаконними дії ЖБК «Приморський-24» щодо видачі 06 вересня 2010 року ОСОБА_2 довідки № 30 про виплату пайового внеску за квартиру АДРЕСА_1, скасувати свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1, яке 04 листопада 2011 року видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради на імя ОСОБА_2 та встановленням, що частки в пайовому внеску у ЖБК «Приморський-24» ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за АДРЕСА_1 є рівними. А у задоволенні позову ОСОБА_2 слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.ст. 15-16, 22, 319, 321, 384, 391, 1216, 1218-1219 ЦК України, ст.ст. 22, 28 КпШС України, ст. 20 СК України, ст.ст. 141, 145 ЖК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати незаконними дії Житлово-будівельного кооперативу «Приморський-24» щодо видачі 06 вересня 2010 року ОСОБА_2 довідки № 30 про виплату пайового внеску за квартиру АДРЕСА_5.

Скасувати свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_5, яке 04 листопада 2011 року видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради на імя ОСОБА_2.

Встановити, що частки в пайовому внеску у Житлово-будівельному кооперативі «Приморський-24» ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за квартиру АДРЕСА_5 є рівними.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Рева С. В.