Постанова № 31024781, 29.04.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"29" квітня 2013 р. Справа № 918/12/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Гулова А.Г. ,

суддя Маціщук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс" та Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "РУСЬ"

на рішення господарського суду Рівненської області від 18.03.2013 р.

у справі № 918/12/13 (суддя Качур А.М.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "РУСЬ"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс"

про визнання векселя таким, що не підлягає оплаті

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: Осадчий К.Є.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 18.03.2013 р. у справі № 918/12/13 в задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "РУСЬ" до Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс" про визнання векселя таким, що не підлягає оплаті відмовлено.

При винесенні вищевказаного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що 27.06.2008 р. між ВАТ "ГК "РУСЬ", як покупцем, та ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс", як продавцем, а також Відкритим акціонерним товариством "Перший інвестиційний банк", як торговцем, який не є стороною договору та діє від імені та в інтересах продавця (ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс") на підставі договору доручення на продаж цінних паперів, було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №бб0-08/12Б-1.

Судом першої інстанції було встановлено, що 23.07.2008 р. позивачем, відповідно до пункту 2.1. Договору, складено простий вексель серії АА 1804312, який було передано відповідачу. 15.09.2010 р. приватним нотаріусом Очаківського міського нотаріального округу Остащенко Н.О. вчинено протест простого векселя серії АА 1804312 про його неоплату в сумі 500 000 грн. та виконавчий напис про стягнення заборгованості у безспірному порядку № 933. Постановою Відділу державної виконавчої служби Очаківського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області ВП № 21506440 від 22.09.2010 року відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого напису № 933.

Із матеріалів справи судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс" зареєстрована як юридична особа - 25.03.1992 р., відомості про державну реєстрацію юридичної особи - ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс" включені до ЄДР - 08.07.2004 р.; організаційно правова форма юридичної особи ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс" не змінювалась з моменту включення відомостей до ЄДР.

Суд першої інстанції також наголошує, на тому, що організаційно-правова форма та назва ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс" вказана також в Договорі, відповідно до пункту 2.1. якого позивачем складено спірний вексель.

Мотивуючи свої висновки, місцевий господарський суд вказав на те, що, оскільки ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс" з моменту реєстрації і станом на сьогоднішній день не здійснювало державну реєстрацію змін до установчих документів щодо зміни найменування, то той факт, що організаційно-правова форма вищезгаданої юридичної особи не видруковувалася на виписках, витягах, довідках з'ясувався лише 16.05.2011 р. Для усунення невідповідності в найменуванні ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс" 16.05.2011 р. державним реєстратором проведено реєстраційну дію "Корегування", яка раніше активована не була, враховуючи специфіку програмного забезпечення.

З огляду на досліджені обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відсутність в ЄДР запису про відповідача як про юридичну особу у формі товариства з обмеженою відповідальністю станом на час оформлення спірного векселя, свідчить про помилку при здійсненні реєстраційних дій та обробці відомостей з ЄДР, а не про відсутність такої юридичної особи взагалі.

При вирішенні спірних правовідносин судом першої інстанції було враховано відповідні положення ЦК України, Законів України "Про обіг векселів в Україні", "Про цінні папери та фондовий ринок" (в редакції, яка діяла на час видачі спірного векселя), Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.

Місцевий суд зазначив, що виданий позивачем простий вексель серії АА 1804312 від 23.07.2008 р. містить всі необхідні реквізити вказані у статті 75 Уніфікованого закону, в тому числі щодо найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж - ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс". Оспорюваний позивачем вексель, як документ, в повній мірі відповідає формальним вимогам, що дозволяє розглядати його як цінний папір, а саме, як простий вексель.

З урахуванням положень ст. 13 Закону України "Про обіг векселів в Україні", суд першої інстанції вказав на те, що доводи позивача про те, що спірний вексель не підлягає оплаті, у зв'язку з неправильним вказанням в ньому найменування векселедержателя, спростовується також тим, що законодавством передбачено можливість внесення змін до тексту векселя.

Крім того, судом першої інстанції було прийнято до уваги правову позицію Апеляційного суду Миколаївської області, викладену у рішенні від 26.09.2012 р. у справі № 1490/3193/12, в якому зазначено, що "не можуть вважатись обґрунтованими також і посилання на вчинення протесту векселя та виконавчого напису на користь неіснуючої особи, оскільки в матеріалах справи також містяться докази того, що ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс", яке звернулось з векселем, є його законним власником, його юридичні реквізити відповідають найменуванню юридичної особи, якій трасат зобов'язався сплатити за векселем та яка зареєстрована у ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому апелянт не довів, що вексель видано іншій юридичній особі, а не ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс" з її унікальним індивідуальним ідентифікаційним кодом".

Враховуючи встановлені обставини справи та положення діючого законодавства, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс"

звернулось з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить змінити мотивувальну частину рішення господарського суду Рівненської області від 18.03.2013 року у справі № 918/12/13. Зазначити в мотивувальній частині рішення, що пунктом 1.3. Договору визначено, що загальна договірна вартість цінних паперів, вказаних у пункті 1.1. цього Договору, 4 567 600 грн.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує на те, що в мотивувальній частині рішення судом зазначено, що пунктом 1.3. Договору визначено, що загальна договірна вартість цінних паперів, вказаних у пункті 1.1. цього Договору 9 567 600 грн.

Проте, вказане не відповідає дійсності, оскільки Договір №660-08/12Б-1 від 27.06.2008 року було укладено не на суму 9 567 600 грн., а на суму 4 567 000 грн. Дана обставина підтверджується самим Договором, а також рішеннями судів, винесених за результатами розгляду інших справ.

Зокрема, відповідач звертає увагу на те, що Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2011 року у справі № 54/4 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Готельний комплекс»Русь» до Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма «Камаз-Транс-Сервіс» та Публічного акціонерного товариства «Перший Інвестиційний Банк» про визнання недійсним Договору купівлі-продажу цінних паперів № 660-08/12Б-1 від 27.06.2008 р. року встановлено, що Договір купівлі-продажу цінних паперів №660-08/12Б-1 від 27.06.2008 року укладений на суму 4 567 600 грн. В тексті Постанови зазначено, що «представниками відповідача-2 та третьої особи в судовому засіданні були надані оригінали (примірники) договору купівлі-продажу цінних паперів №660-08/12Б-1 від 27.06.2008 року, які колегією суддів були оглянуті та їх нотаріально засвідчені копії долучені до матеріалів справи».

На четвертій сторінці Постанови зазначено, що «.. на виконання вимог ухвали суду представниками відповідача-2 та третьої особи в судовому засіданні надані оригінали (примірники) договору купівлі-продажу цінних паперів №660-08/12Б-1 від 27.06.2008 року загальною договірною вартістю цінних паперів 4 567 600 грн., які колегією суддів оглянуті та їх нотаріально засвідчені копії долучені до матеріалів справи».

До того ж, як зазначено у Постанові «... сторони за цим Договором погодили загальну вартість цінних паперів на суму 4 567 600 грн.».

Також скаржник зважає на те, що представник відповідача в усній формі повідомив суд, що сума договору становить 4 567 600 гривень, що встановлено судами із посиланням на відповідні судові рішення. Проте, господарський суд Рівненської області не витребував у відповідача копії Договору купівлі-продажу цінних паперів № 660-08/12Б-1 від 27.06.2008 року і у мотивувальній частині рішення помилково зазначив суму договору саме 9 567 600 гривень. Оскільки предметом спору є визнання векселя таким, який не підлягає оплаті і спір не стосується договору купівлі-продажу цінних паперів №660-08/12Б-1 від 27.06.2008 року, то ТОВ ГФ «Камаз-Транс-Сервіс» не вважало необхідним надати копію Договору купівлі-продажу цінних паперів №660-08/12Б-1 від 27.06.2008 року, оскільки не передбачало, що помилкова сума буде зазначена в тексті рішення.

З огляду на викладене, скаржник вважає, що мотивувальна частина рішення повинна бути змінена і в ній повинна бути зазначена сума Договору купівлі-продажу цінних паперів № 660-08/12Б-1 від 27.06.2008 р. саме 4 567 600 грн.

Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Готельний комплекс "РУСЬ" також звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 18.03.2013 року у справі № 918/12/13 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду прийняте за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне.

Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу затверджено Наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва від 09.06.2004 № 65, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 29.06.2004 за № 792/9391. "Про затвердження Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу"

Відповідно до положень пункту 1.1. зазначених Вимог юридична особа повинна мати своє найменування. У найменуванні юридичної особи зазначаються її організаційно- правова форма (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим) та назва. Найменування юридичної особи викладається державною мовою.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Позивач вказує на те, що із Витягу з Єдиного державного реєстру, одержаного 27.04.2011 року, з'ясувалось, що в Єдиному державному реєстрі юридична особа з такими найменуванням та організаційно - правовою формою, як Товариство з обмеженою відповідальністю Госпрозрахункова Фірма "Камаз-Транс-Сервіс" - не значиться.

Натомість, відповідно до даного витягу ЄДР в Єдиному державному реєстрі значиться інша юридична особа, з іншим найменуванням та організаційно-правовою формою, а саме: Госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс".

Водночас, відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 02.02.2012 року (запис 34), Госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс 08.04.2011 року змінила своє повне найменування та організаційно- правову форму в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на Товариство з обмеженою відповідальністю Госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс".

З огляду на вказане, скаржник стверджує, що у відповідності до статті 18 Закону відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю Госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс" були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців тільки 08.04.2011 року.

Таким чином, позивач звертає увагу на те, що станом на момент складення (видачі) простого векселя серії АА 1804312 - 23 липня 2008 року, а також станом на момент пред'явлення його до оплати - 15.09.2010 року, і аж до 08.04.2011 року, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців була відсутня юридична особа, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж за цим векселем.

Що вказує на те, що простий вексель серії АА 1804312 було видано неіснуючій юридичній особі.

Крім того, позивач зазначає, що оскільки відповідач не набув простий вексель серії АА 1804312 на підставах встановлених вексельним та/або цивільним законодавством України, він відповідно не став його добросовісним власником або набувачем (належним векселедержателем).

Водночас через те, що відповідач не набув власності на цінний папір, яким є простий вексель серії АА 1804312 на підставах встановлених вексельним та/або цивільним законодавством України, він не отримав і прав, які ним посвідчуються.

Отже, як зазначає скаржник, Товариство з обмеженою відповідальністю Госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс" не має права на отримання за вказаним векселем безумовного грошового зобов'язання від ВАТ "Готельний комплекс "Русь", як векселедавця. Тому, простий вексель серії АА 1804312 оплаті не підлягає.

Враховуючи викладені вище аргументи на підтвердження своєї правової позиції, позивач вважає, що судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні позову за відсутності на те визначених законом підстав, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції слід скасувати.

Позивач та відповідач не скористалися своїм правом подачі відзиву на апеляційні скарги, що, у відповідності до ч. 2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

29 квітня 2013 року в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник скаржника 1 (відповідача) - ТОВ госпрозрахункової фірми "Камаз-Транс-Сервіс" підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі. Просить змінити мотивувальну частину рішення господарського суду Рівненської області від 18.03.2013 року у справі № 918/12/13. Зазначити в мотивувальній частині рішення, що пунктом 1.3. Договору визначено, що загальна договірна вартість цінних паперів, вказаних у пункті 1.1. цього Договору, 4 567 600,00 грн. В решті вважає рішення цілком законним, таким, що відповідає встановленим обставинам справи вимогам закону, а тому останнє в цій частині просить залишити без змін.

Пояснив, що письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача не надав, у зв'язку з тим, що не отримав копії апеляційної скарги. В усній формі заперечив проти вимог скаржника - позивача, вказав на те, що визначені законом підстави для визнання векселя недійсним відсутні, оскільки вексель містить всі необхідні реквізити.

Наголошує на тому, що з 1992 року назва підприємства не змінювалася. Крім того, вказує на те, що договір підписаний представниками позивача та відповідача, скріплений їхніми печатками, а тому позивач заздалегіль був проінформований про реорганізаційно-правову форму юридичної особи - контрагента та мав змогу у разі наявності певних суперечностей у назві позивача відмовитися від укладення договору.

Скаржник 2 (позивач) - ВАТ "Готельний комплекс "РУСЬ" в судове засідання не з'явився.

Враховуючи приписи ст.ст. 101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені сторонам у справі (Т.2, а.с. 33-36), а також те, що явка представникв сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу скаржника - відповідача слід задоволити змінивши абзац 3 сторінки 2 рішення суду першої інстанції, а в задоволенні апеляційної скарги скаржника - позивача слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується той факт, що на підтвердження своїх позовних вимог позивачем було надано копію договору № 660-08/12Б-1 від 27.06.2008 р., в якій загальна ціна договору встановлена у розмірі 9 520 000 грн. (Т.1, а. с. 17-18).

В той же час, відповідачем було надано суду апеляційної інстанції нотаріально завірену копію договору № 660-08/12Б-1 від 27.06.2008 р., в якій загальна ціна договору встановлена у розмірі 4 567 600 грн. (Т.2 а.с. 7-8).

Таким чином, в матеріалах справи містяться копії примірників договору № 660-08/12Б-1 від 27.06.2008 із зазначенням різної ціни цього договору.

Крім того, в матеріалах справи міститься постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2011 року у справі № 54/4 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Готельний комплекс»Русь» до Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма «Камаз-Транс-Сервіс» та Публічного акціонерного товариства «Перший Інвестиційний Банк» про визнання недійсним Договору купівлі-продажу цінних паперів № 660-08/12Б-1 від 27.06.2008 р., відповідно до якої рішення господарського суду м. Києва від 15.04.2011 р. у даній справі про відмову в задоволенні позову залишено без змін.

Київським апеляційним господарським судом у вказаній вище постанові від 18.07.2011 р. у справі № 54/4 було встановлено, що: «В матеріалах справи містяться копії примірників договору № 660-08/12Б-1 від 27.06.2008 із зазначенням різної ціни цього договору, при цьому примірники договору надані відповідачами містять однакову ціну - 4 567 600,00 грн., тоді як у наданому позивачем примірнику договору як його ціну зазначено 9 520 000, 00 грн.

З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи судовою колегією у відповідачів та третьої особи були витребувані відомості про проведення реєстрації переходу права власності на цінні попери за договором № 660-08/12Б-1 від 27.07.2008, передавальне розпорядження, примірник (оригінал один з чотирьох) договору № 660-08/12Б-1 від 27.07.2008 та відомості щодо передачі ТОВ «Госпрозрахункова фірма «Камаз-Транс-Сервіс» вищезазначених документів для проведення реєстрації переходу права власності на цінні папери.

На виконання вимог ухвали суду представниками відповідача-2 та третьої особи в судовому засіданні були надані оригінали (примірники) договору купівлі-продажу цінних паперів № 660-08/12Б-1 від 27.06.2008 загальною договірною вартістю цінних паперів 4 567 600, 00 грн., які колегією суддів були оглянуті та їх нотаріально засвідчені копії долучені до матеріалів справи.

Також, заперечуючи проти позову відповідачі та третя особа зазначають, що між позивачем та відповідачем-1 був укладений саме договір купівлі-продажу цінних паперів № 660-08/12Б-1 від 27.06.2008 загальною договірною вартістю цінних паперів 4 567 600, 00 грн., інших договорів укладено не було.

Відповідачем 1 надано суду Акт від 23.07.2008 прийому-передачі векселів та виконання зобов'язання за договором № 660-08/12Б-1 від 27.06.2008 купівлі-продажу цінних паперів, з якого вбачається, що позивачем передано відповідачу-1 прості векселі у кількості 6 штук, складені 23.07.2008 загальною вартістю 4 567 600, 00 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також те, що позивач не надав суду ні оригінал, ні належним чином засвідчену копію договору № 660-08/12Б-1 від 27.06.2008 на суму 9 520 000, 00 грн. та не зазначив місце знаходження оригіналу останнього, судом першої інстанції правомірно була прийнята, надана відповідачем-1 нотаріально завірена копія договору № 660-08/12Б-1 від 27.06.2008, як належний та допустимий доказ того, що при укладенні оскаржуваного договору № 660-08/12Б-1 від 27.06.2008 сторони за цим договором погодили загальну вартість цінних паперів на суму 4 567 600, 00 грн.»

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, враховуючи обставини справи, встановлені Київським апеляційним господарським судом у постанові від 18.07.2011 р. у справі № 54/4, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що належним та допустимим доказом у розумінні ст.. ст.. 32, 33, 34 ГПК України при вирішенні даних спірних правовідносин є копія договору № 660-08/12Б-1 від 27.06.2008 р., надана відповідачем, з якого вбачається, що загальна договірна вартість цінних паперів, вказаних у пункті 1.1. цього Договору, становить 4 567 600 грн.

Натомість, судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно було з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Так, зокрема, судом першої інстанції було прийнято до уваги в якості належного доказу лише примірник договору, наданий позивачем. При цьому, не було витребувано оригінал договору для огляду його в судовому засіданні. У зв'язку з цим судом першої інстанції помилково було встановлено, що загальна договірна вартість цінних паперів, вказаних у пункті 1.1. цього Договору, становить 9 567 600 грн.

Зі змісту тексту оскаржуваного рішення від 18.03.2013 р. у справі № 918/12/13 вбачається, що судом першої інстанції в його описовій частині (абзац 3 на сторінці 2 рішення) допущено помилку, а саме вказано: «Пунктом 1.3. Договору визначено, що загальна договірна вартість цінних паперів, вказаних у пункті 1.1. цього Договору 9 567 600 грн.».

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

З огляду на вказане вище, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Рівненської області від 18.03.2013 р. у справі № 918/12/13 слід змінити, виклавши абзац 3 на сторінці 2 рішення в наступній редакції: "Пунктом 1.3. Договору визначено, що загальна договірна вартість цінних паперів, вказаних у пункті 1.1. цього Договору 4 567 600 грн.".

Переглядаючи рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "РУСЬ" на предмет наявності правових підстав для відмови у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні обставини справи та положення діючого законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2008 р. між ВАТ "ГК "РУСЬ", як покупцем, та ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс", як продавцем, а також Відкритим акціонерним товариством "Перший інвестиційний банк", як торговцем, який не є стороною договору та діє від імені та в інтересах продавця (ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс") на підставі договору доручення на продаж цінних паперів, було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 660-08/12Б-1 (далі по тексту - Договір) (Т. 2, а.с.7-8).

Згідно з пунктом 1.1. Договору, продавець (відповідач) зобов'язується передати пакет цінних паперів у власність покупця (позивача), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього Договору цінні папери (іменні інвестиційні сертифікати у кількості 4 545 штук).

У пункті 1.3. Договору сторони погодили, що загальна договірна вартість цінних паперів, вказаних у пункті 1.1. цього Договору, 4 567 600 грн.

Відповідно до пункту 2.1. Договору покупець зобов'язується розрахуватися з продавцем за фактично передані цінні папери, що становлять предмет цього Договору, протягом 30 робочих днів після підписання цього Договору та виконання продавцем п. 3.2. цього Договору. Розрахунок здійснюється шляхом видачі покупцем на користь продавця одного або декількох простих векселів на загальну суму, що вказана у п. 1.3. цього Договору. Після передачі продавцю зазначеного векселя/векселів, що оформляється актом прийому - передачі, розрахунки за цим договором з боку покупця вважаються виконаними належним чином та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно з п. 3.2. Договору в строк 30 робочих днів після дня підписання цього Договору продавець передає реєстроутримувачу пайового інвестиційного фонду всі необхідні документи (примірник Договору, передавальне розпорядження та інші документи) для проведення реєстрації переходу права власності на цінні папери, зазначені у п. 1.1., до покупця.

У пункті 9 Договору (місцезнаходження та банківські реквізити сторін) як продавця зазначено: ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс", м. Рівне, вул. Київська, 64-А, код за ЄДРПОУ 03567150.

Договір скріплений печатками та засвідчений підписами уповноважених представників сторін.

23.07.2008 р. позивачем, відповідно до пункту 2.1. Договору, складено простий вексель серії АА 1804312 (Т.1, а.с. 12), який було передано відповідачу.

Вказаний вексель містить наступні реквізити: назву "простий вексель"; зобов'язання сплатити 500 000 грн.; строк платежу - за пред'явленням, але не раніше 01.07.2010 р.; місце, в якому повинен бути здійснений платіж - підлягає сплаті в м.Київ, ВАТ "Перший інвестиційний банк", р/р 26004001018321, МФО 3005064; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж - ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс"; дата і місце складання простого векселя - м.Київ, 23.07.2008 р.; підпис особи, яка видає документ (векселедавець) - в.о. ген. директора та головного бухгалтера ВАТ "ГК "РУСЬ".

15.09.2010 р. приватним нотаріусом Очаківського міського нотаріального округу Остащенко Н.О. вчинено протест простого векселя серії АА 1804312 про його неоплату в сумі 500 000,00 грн. (Т.1, а.с.13) та виконавчий напис про стягнення заборгованості у безспірному порядку № 933 (Т.1, а.с.14).

ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс" 15.09.2010 р. звернулося до Відділу державної виконавчої служби Очаківського міськрайонного управління юстиції із заявою про прийняття виконавчого документа (виконавчого напису нотаріуса на опротестованому в неоплаті векселі серії АА 1804312) до виконання (Т.1, а.с.11).

Постановою Відділу державної виконавчої служби Очаківського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області ВП № 21506440 від 22.09.2010 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 933 вчиненого 15.09.2010 року приватним нотаріусом Очаківського міського нотаріального округу Остащенко Н.О. про стягнення з ВАТ "Готельний комплекс "Русь" на користь ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс" боргу в сумі 500 000.00 гривень.

28.02.2013 р. до суду першої інстанції надійшла відповідь Відділу державної виконавчої служби Очаківського міськрайонного управління юстиції (Т.1, а.с.79) про неможливість надання оригіналу векселя у зв'язку з тим, що 14.06.2011 р. слідчим відділом Очаківського МВ УМВС України в Миколаївській області в ході проведення виїмки були вилучені оригінали матеріалів виконавчого провадження, в тому числі оригінал оспорюваного позивачем векселя.

В матеріалах справи міститься витяг та довідка з ЄДР, які було надано на вимогу суду першої інстанції виконавчим комітетом Рівненської міської ради (Т.1, а.с. 81-95), згідно з яких в ЄДР наявний запис про ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс"; ідентифікаційний код юридичної особи 03567150; місцезнаходження: 33027, Рівненська обл., м. Рівне, вул.Київська, 64-А; статус відомостей про юридичну особу: підтверджено; стан юридичної особи: зареєстровано. При цьому, з довідки з ЄДР вбачається, що записи про реєстраційні дії з 1 по 33 містять найменування юридичної особи - Госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс", а записи з 34 по 48 містять найменування юридичної особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс".

Крім того, із витягу з ЄДР (Т.1, а.с.102-106) вбачається наступне: дата державної реєстрації - 25.03.1992 р.; дата запису в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу - у разі, коли державна реєстрація юридичної особи була проведена до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців": 08.07.2004 р.; дата державної реєстрації, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення: відомості відсутні.

При цьому, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (Т.1, а.с.49) засвідчується той факт, що датою проведення державної реєстрації ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс" є 25.03.1992 року.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс" зареєстрована як юридична особа - 25.03.1992 р., відомості про державну реєстрацію юридичної особи - ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс" включені до ЄДР - 08.07.2004 р.; організаційно правова форма юридичної особи ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс" не змінювалась з моменту включення відомостей до ЄДР.

Копія статуту ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс" від 24.03.2008р. (нова редакція), на якому міститься відтиск штампу та печатки державного реєстратора про проведення реєстрації змін до установчих документів, з датою такої реєстрації - 24.03.2008 р., також свідчить про існування ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс" як юридичної особи у формі товариства з обмеженою відповідальністю на момент складення спірного векселя (Т.1 а.с.50).

В силу приписів ч. 1 ст. 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Згідно зі ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

За приписами статті 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

Наведені вище обставини справи свідчать про те, що ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс" існує як юридична особа, організаційно-правова форма якої - товариство з обмеженою відповідальністю.

Крім того, в матеріалах справи міститься надана відповідачем копія листа Виконавчого комітету Рівненської міської ради від 04.04.2012 р. № 05-1554, адресованого генеральному директору ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс" Чалому С.І. (Т.1, а.с.209).

У вищевказаному листі зазначено наступне: «Відповідно до автоматизованої бази даних суб'єктів підприємницької діяльності Рівненського міськвиконкому, ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс" (код ЄДРПОУ 03567150), місцезнаходження: 33027, м.Рівне, вул.Київська, буд.64-А) зареєстрована рішенням Виконавчого комітету Рівненської міської ради народних депутатів від 25.03.1992 р. №128.

З 01.07.2004 р. набрав чинності Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відповідно, до вимог якого всі діючі юридичні особи та фізичні особи-підприємці зобов'язані були подати державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка на включення відомостей до ЄДР.

На виконання положень вищевказаного Закону, 07.07.2004 р. відомості про ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс" (код ЄДРПОУ 03567150, місцезнаходження: 33027, м.Рівне, вул.Київська, буд.64-а) включені до ЄДР державним реєстратором Виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Відповідно до наказу Держкомпідприємництва від 09.06.2004 р. № 65, в найменуванні юридичної особи обов'язково зазначається організаційно-правова форма та її назва. Що стосується ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс", то організаційно-правова форма даної юридичної особи - товариство з обмеженою відповідальністю, назва - госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс", а повне найменування юридичної особи - Товариство з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс" (даний факт підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО № 229001, що було отримане заявником 07.07.2004 р.).

З моменту запуску в роботу програмного забезпечення державних реєстраторів (липень 2004 р.), а саме програми АРМу, і орієнтовно до липня 2007 р., при друкуванні свідоцтв про державну реєстрацію юридичних осіб, описів про здійснення реєстраційних процедур, довідок, витягів з ЄДР, організаційно-правова форма юридичних осіб включалася автоматично в найменування юридичних осіб.

З липня 2007 р. була встановлена нова версія програмного забезпечення державних реєстраторів, відповідно до якої організаційно-правовову форму юридичних осіб при здійсненні реєстраційних дій, державному реєстратору необхідно було включати в найменування юридичної особи вручну.

Оскільки ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс" з моменту реєстрації і станом на сьогоднішній день не здійснювало державну реєстрацію змін до установчих документів щодо зміни найменування, то той факт, що організаційно-правова форма вищезгаданої юридичної особи не видруковувалася на виписках, витягах, довідках з'ясувався лише 16.05.2011 р. Для усунення вищевказаної невідповідності в найменуванні ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс" 16.05.2011 р. державним реєстратором проведено реєстраційну дію "Корегування", яка раніше активована не була, враховуючи специфіку програмного забезпечення.»

Аналізуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що відсутність в ЄДР запису про відповідача як про юридичну особу у формі товариства з обмеженою відповідальністю станом на час оформлення спірного векселя, свідчить про помилку при здійсненні реєстраційних дій та обробці відомостей з ЄДР, а не про відсутність такої юридичної особи взагалі.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача визнати таким, що не підлягає оплаті простий вексель серії АА 1804312 від 23.07.2008 р.

Закон України "Про обіг векселів в Україні" визначає особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів.

Конвенцію, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі по тексту - Уніфікований закон) підписано 07.06.1930 р., а 06.07.1999 р. прийнято Закон України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено "Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі".

Згідно зі ст. 10 Цивільного кодексу України чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України.

Крім того, слід врахувати, що вексельні правочини (зокрема, щодо видачі, акцептування (в тому числі в порядку посередництва), індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (статті 202 - 211, 215 - 236, 509 - 609 Цивільного кодексу України (далі - ЦК)). Тому за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми ЦК з урахуванням їх особливостей.

Водночас, вирішуючи спір, пов'язаний з обігом векселів, слід перевіряти, чи відповідає документ формальним вимогам, що дозволяють розглядати його як цінний папір (вексель).

Так, згідно зі ст. 194 ЦК України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. Виходячи з цього визначення здійснення або передача посвідчених цінним папером прав можливі тільки за умови його пред'явлення.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про обіг векселів в Україні" зобов'язуватися та набувати права за переказними і простими векселями на території України можуть юридичні та фізичні особи.

Приписами статті 4 цього ж Закону визначено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. Особи, винні в порушенні вимог цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом.

Положеннями статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" визначено, що векселі (переказні та прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма і порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України" № 508 від 16.12.2002 р. вексель простий - вексель, який містить зобов'язання векселедавця сплатити у зазначений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Статтею 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (в редакції, яка діяла на час видачі спірного векселя), визначено, що вексель є цінним папером, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Відповідно до статті 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі простий вексель містить: (1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; (2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; (3) зазначення строку платежу; (4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; (5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; (6) зазначення дати і місця видачі простого векселя; (7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

У відповідності до ч. 1 ст. 76 Уніфікованого закону документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті.

В силу приписів статті 77 Уніфікованого Закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" № 5 від 08.06.2007 р. визначено, що перелік обов'язкових реквізитів для переказного векселя наведено у ст. 1, а простого - у ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон). Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 196 ЦК України і статей 2, 76 Уніфікованого закону документ, який не містить обов'язкових реквізитів, перелічених у вказаних статтях Уніфікованого закону, не є цінним папером (векселем), а може мати силу простої боргової розписки, за винятком випадків, прямо зазначених в абзацах 2 - 4 ст. 2, абзацах 2 - 4 ст. 76 Уніфікованого закону. Вимога векселедержателя про виконання вексельного зобов'язання, пред'явлена на підставі документа, що не відповідає формі та не містить обов'язкових реквізитів, підлягає відхиленню судом незалежно від пред'явлення позову про визнання векселя таким, що не має вексельної сили. Відхилення цієї вимоги не є перешкодою для пред'явлення самостійного позову на підставі загальних норм цивільного законодавства, зокрема тих, що регулюють відносини за позикою. Проте не може бути відхилена вимога векселедержателя про виконання вексельного зобов'язання, пред'явлена на підставі векселя, який містить виправлення, пошкодження тощо, за умови збереження його обов'язкових реквізитів.

Із системного аналізу наведених вище приписів діючого законодавства вбачається, що простий вексель не є таким лише у разі відсутності в останньому визначених законом обов'язкових реквізитів.

При цьому, виданий позивачем простий вексель серії АА 1804312 від 23.07.2008 р. містить всі необхідні реквізити, вказані у статті 75 Уніфікованого закону, в тому числі щодо найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж - ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс".

Отже, оспорюваний позивачем вексель за своєю формою та змістом відповідає вимогам закону, наділений вексельною силою, а тому підтверджує обов'язок позивача виконати своє боргове зобов'язання по його оплаті.

Відповідно до частини 2 статті 198 ЦК України відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається. Володілець незаконно виготовленого або підробленого цінного паперу має право пред'явити особі, яка передала йому папір, вимоги про належне виконання зобов'язання, посвідченого цим папером, та про відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про визнання векселя таким, що не підлягає оплаті, як таким, що відповідає встановленим обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не суперечить вимогам закону.

В силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість, скаржником 2 (позивачем) не надано жодних належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника 2, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та суперечать положенням чинного законодавства, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Отже, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення в порядку статті 104 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "РУСЬ" слід відмовити. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс" - задоволити, змінивши абзац 3 сторінки 2 рішення, а в решті рішення господарського суду Рівненської області від 18.03.2013 р. у справі № 918/12/13 - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "РУСЬ" - відмовити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс" - задоволити.

Рішення господарського суду Рівненської області від 18.03.2013 р. у справі № 918/12/13 змінити, виклавши абзац 3 сторінки 2 рішення в наступній редакції:

"Пунктом 1.3. Договору визначено, що загальна договірна вартість цінних паперів, вказаних у пункті 1.1. цього Договору 4 567 600 грн.".

В решті рішення залишити без змін.

3. Справу № 918/12/13 надіслати господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.